Рішення

від 25.03.2019 по справі 927/163/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/163/19

Суддею Господарського суду Чернігівської області Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами загального позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Приватного підприємства Менське - Агро ,

юридична адреса: вул. Старобілоруська, 71, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021;

адреса для листування: вул. В. Ющенка, 61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512;

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

пр-т. Миру, 14, м. Чернігів, 14000;

предмет спору: про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, довіреність б/н від 11.03.2019 ;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 09.01.2019 за №31-25-0.663-9/62-19, представник.

У судовому засіданні 25.03.2019 Господарським судом Чернігівської області, після закінчення оголошеної судом перерви у судовому засіданні 20.03.2019, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватним підприємством Менське-Агро (надалі - ПП Менське-Агро ) подано позов до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з проханням поновити договір оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення від 01.12.2008, зареєстрованого 03.12.2008 у Менському районному відділі ДЗК за № 040884400005, з кадастровим номером 7423080500:04:000:0495, площею 132,1862га ріллі (земель запасу та резервного фонду) на умовах запропонованих додатковою угодою з істотними умовами: розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки землі з моменту поновлення договору та строком дії договору 7 років, з моменту поновлення договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 01.12.2008, між ним та Менською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі, на підставі якого у строкове платне користування ним отримано земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 152,0919га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бігацької сільської ради, строком на 10 років (договір зареєстровано в Менському районному відділі ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.12.2008 за № 040884400005).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки № 25-7722/14-18сг від 03.10.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 132,1862га (кадастровий номер 7423080500:04:000:0495) за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, яка перебуває в оренді ПП Менське-Агро на підставі договору оренди укладеного 01.12.2008 між Менською районною державною адміністрацією та ПП Менське Агро . Тобто, вказаним наказом фактично змінено межі спірної земельної ділянки.

Маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (поновлення договору), керуючись статтею 33 Закону України Про оренду землі та статтею 777 Цивільного кодексу України, ПП Менське-Агро звернулося з відповідним листом № 62 від 29.10.2018 (в межах строку встановленого Законом) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, як належного орендодавця спірної земельної ділянки.

Враховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом № П-12050/0-4692/0/94 від 29.11.2018 відмовило в поновлені зазначеного договору, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 27.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/163/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2019, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме: відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали, але не пізніше 14.03.2019, для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву; позивачу - для подання у підготовче судове засідання відповіді на відзив, разом з доказами її направлення на адресу відповідача.

12.03.2019, тобто у встановлений судом строк, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, разом з доказами його направлення на адресу позивача, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог зазначаючи, що позивач, звернувшись з клопотанням про поновлення договору оренди землі від 01.12.2008, фактично змінив істотну умову договору, а саме розмір земельної ділянки, що передається в оренду. Посилаючись на приписи статті 33 Закону України Про оренду землі відповідач вказує, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Додатково відповідач зауважив про зміну позивачем таких істотних умов як ціна та строк дії договору. Вважає, що оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, зокрема розміру земельної ділянки, тому в силу приписів частини 4 статті 33 Закону України Про оренду землі переважне право орендаря (позивача) на укладення договору оренди землі припинилось.

Крім того, відповідач у відзиві звертає увагу на те, що у проекті додаткової угоди до Договору містяться суперечливі дані щодо розміру земельної ділянки. Так, у п. 1.1. додаткової угоди вказано, що в оренду передається земельна ділянка площею 123,1862 га, в тому числі рілля 123,1862 га, кадастровий номер 7423080500:04:000:0495, тоді як площа цієї земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру становить 132,1862 га.

20.03.2019, позивач заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з необхідністю подачі до суду відповіді на відзив. Повідомив суд про неможливість подачі відповіді на відзив у дане судове засідання, враховуючи отримання відзиву лише 19.03.2019.

Судом усне клопотання позивача задоволено, відкладено підготовче судове засідання на 25.03.2019 та на підставі частини 2 статті 119 ГПК України за власною ініціативою продовжено позивачу процесуальний строк для подачі відповіді на відзив до 25.03.2019.

25.03.2019, у підготовчому засіданні позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій звертається увага на те, що ним не змінювались в односторонньому порядку істотні умови договору оренди землі в частині площі орендованої земельної ділянки. У березні 2018 року за його замовленням було розроблено та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідні відомості були зареєстровані у Державному земельному кадастрі станом на 21.05.2018. Отримавши витяг з Державного реєстру та перевіривши дані щодо земельної ділянки на Публічній кадастровій карті України за фактичним місцем її розташування він дізнався про зміну (зменшення) площі орендованої земельної ділянки.

У подальшому, 19.09.2018, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру із заявою про затвердження технічної документації, яку розглянуто та задоволено наказом від 03.10.2018 за №25-7722/14-18-сг Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки , пунктом 3 якого саме на керівника відділу у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області покладено обов'язок здійснити заходи щодо укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі та внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру. Натомість, відповідачем не вчинено жодних заходів на виконання зазначеного наказу, зміни до договору оренди землі в частині фактичного зменшення площі орендованої земельної ділянки з 152,0919га до 132,1862га ним не внесено. Позивач вважає, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме щодо площі земельної ділянки, розміру орендної плати та строку дії договору, оскільки відповідачем затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), про що свідчить наказ №25-7722/14-18-сг від 03.10.2018, що враховано позивачем у проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Відтак, з даного питання сторони дійшли згоди та не мають заперечень. Оскільки у вказаному наказі Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області підвищено розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою до 8% від її нормативно-грошової оцінки, то позивач правомірно визначив у проекті додаткової угоди до договору оренди збільшений розмір орендної плати на рівні 12% від її нормативно-грошової оцінки, що, на думку позивача, свідчить про врахування ним пропозиції відповідача та про свою згодою з нею. Єдиною істотною умовою договору щодо якої сторони не дійшли згоди є зміна строку дії договору, а саме зменшення його до 7 років, однак дане питання, на його думку, повинно було бути вирішене відповідачем протягом місячного строку з моменту звернення позивача з клопотання про поновлення дії договору оренди землі.

Відповідач повідомив суд про отримання відповіді на відзив та про відсутність у нього наміру скористатись правом подачі до суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статей 167, 184 ГПК України.

Враховуючи, що під час підготовчого судового засідання 25.03.2019 вирішено питання, зазначені у частині 2 статті 182 ГПК України, приймаючи до уваги письмову згоду сторін у справі, суд, керуючись приписами частини 6 статті 183 ГПК України, після закінчення підготовчого судового засідання розпочав розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивач на стадії розгляду справи по суті заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Відповідач проти позовних вимог заперечував у повному обсязі посилаючись на обставини наведені ним у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008, між Менською районною державною адміністрацією (надалі - Орендодавець) та Приватним підприємством Менське-Агро (надалі - Орендар), укладено договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до п. 1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (цільове призначення), яка знаходиться на території Бігацької сільської ради.

За умовами п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 152,0919 на, у тому числі рілля 152,0919 га (землі резервного фонду).

Згідно з п. 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 876424,81грн.

Договір укладено на 10 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. п. 4.1.-4.2. Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26292,74грн на рік. При цьому, обчислення розміру орендної плати за об'єкт оренди здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Індексація орендної плати проводиться один раз на рік станом на початок року шляхом коригування орендної плати пропорційно офіційному індексу інфляції за минулий рік. Індексація орендної плати враховується шляхом відповідної зміни натуральної частини орендної плати. Грошова частина орендної плати залишається незмінною.

За умовами п. 4.3. Договору орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини орендної плати до 20 числа наступного за звітним місяця.

Як погоджено сторонами у п. 6.3. Договору передача об'єкта оренди Орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після реєстрації цього Договору за актом його приймання-передачі.

Виходячи зі змісту п. 12.1. Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою Сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.

У відповідності до п. 12.2. Договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Цей Договір набирає чинності після підписання Сторонами та його державної реєстрації (п. 14.8. Договору).

Судом встановлено, що Договір підписаний від імені Орендодавця та Орендаря та зареєстрований у Менському відділі ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040884400005 від 03.12.2008.

Таким чином, виходячи з того, що державну реєстрацію Договору здійснено 03.12.2008, строк його дії становить з 03.12.2008 по 03.12.2018.

За актом передачі землі в оренду від 03.12.2018 Орендар прийняв від Орендодавця земельну ділянку площею 152,0919 га (землі резервного фонду), у тому числі 152,0919 га ріллі.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2018, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом №70 від 29.12.2017 з проханням надати йому дозвіл (погодити) розробку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває у нього в оренді площею 152,0919га ріллі з кадастровим номером 7423080500:04:000:0495 за договором від 01.12.2008, діючого до 03.12.2018 (державну реєстрацію проведено за №040884400005 від 03.12.2008 на 10 років). Вказана земельна знаходиться на території Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області (за межами населених пунктів) та надана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.02.2018 за №25-975/14-18-сг надано згоду ПП Менське-Агро на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 152,0919га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, яка перебуває в оренді ПП Менське-Агро відповідно до Договору оренди землі від 01.12.2008, зареєстрованого у Менському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру №040884400005 від 03.12.2008.

Одночасно зобов'язано керівника відділу Менського районного Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області при надходженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) забезпечити в установленому законодавством порядку внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

У подальшому, як зазначає позивач у позовній заяві, після того як йому стало відомо про зміну меж орендованої земельної ділянки (відповідні відомості внесено до Державного земельного кадастру 21.05.2018), він 19.09.2018 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (надалі - ГУ Держгеокадастру) із заявою (реєстраційний номер 3835) про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 132,1862га, яка перебуває у нього в оренді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бігацької сільської ради.

Наказом Головного управління Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки №25-7722/14-18сг від 03.10.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 132,1862га (кадастровий номер 7423080500:04:000:0495) за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, яка перебуває в оренді ПП Менське Агро на підставі договору оренди укладеного 01.12.2008 між Менською районною державною адміністрацією та ПП Менське Агро ; встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки.

Згідно вказаного наказу керівнику відділу у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області необхідно здійснити заходи щодо укладання відповідної додаткової угоди до договору оренди землі, з урахуванням вимог діючого законодавства. Право оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 7423080500:04:000:0495) підлягає державній реєстрації та оформленню відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Судом встановлено, що відповідні зміни в частині зміни площі спірної земельної ділянки, наданої позивачу у користування за Договором оренди землі від 01.12.2008, зареєстрованого 03.12.2008 у Менському районному відділі ДКЗ у Державному реєстрі земель за №040884400005, до останнього внесено не було. Докази того, що позивач звертався з відповідною пропозицією до Орендодавця - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, матеріали справи не містять.

Доводи позивача про те, що такі зміни до діючого Договору мали бути ініційовані саме відповідачем у справі судом відхилено як необґрунтовані, оскільки сторони мають рівні права щодо звернення з пропозицією внесення змін до діючого договору, з огляду на зміст статті 188 ГК України.

31.10.2018, позивач, керуючись приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" листом №62 від 29.10.2018 звернувся до Головного управління з проханням поновити Договір оренди землі від 03.12.2008 на новий строк - 7 років, з уточненою загальною площею земельної ділянки - 132,1862га, з розміром орендної плати -12% від нормативної грошової оцінки землі, на інших тих самих умовах, які були передбачені Договором. Повідомив, що ним, згідно Договору №01-01 на проведення землевпорядних робіт від 12.01.2018 замовлено у ТОВ Техгеоінформ технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що на даний час не затверджена, враховуючи внесені зміни у площі даної земельної ділянки на підставі наказу Головного управління №25-7722/14-18-сг від 03.10.2018.

До вказаного клопотання позивачем додано, у тому числі, проект додаткової угоди №1 до Договору оренди землі від 01.12.2008 з пропозицією внести наступні зміни та доповнення до зазначеного Договору, зокрема:

-пункт 2.1. Договору викласти в такій редакції: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 123,1862га, в тому числі ріллі 123,1862 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 7423080500:04:000:0495 (п.1.1. проекту додаткової угоди №1 до Договору);

-пункт 2.3. Договору викласти в такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню за рахунок орендаря у тримісячний строк з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким вперше затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього Договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, що для земельної ділянки нижчевказаної площі складає: земельна ділянка кадастровий номер 7423080500:04:000:0495 площею 132,1862га, 3155694,37грн. При цьому, сторони дійшли згоди, що якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої вперше технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є більшим за розмір орендної плати, що визначений згідно даного пункту Договору, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплаті орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.1.2. проекту додаткової угоди №1 до Договору);

-перше речення пункту 3.1. Договору викласти в такій редакції: Договір укладено (поновлено) терміном на 7 (сім) років до 01.12.2025 року (п.1.3. проекту додаткової угоди №1 до Договору);

-пункт 4.1. Договору викласти в такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 378683,32грн за рік (п.1.4. проекту додаткової угоди №1 до Договору);

-пункт 4.2. Договору викласти в такій редакції: Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.1.5. проекту додаткової угоди №1 до Договору);

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що ПП Менське-Агро повідомило Головне управління про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк більше ніж за місяць до спливу строку діючого Договору оренди землі.

Разом з тим, виходячи зі змісту запропонованого проекту додаткової угоди № 1 до діючого Договору, ПП Менське-Агро було змінено в односторонньому порядку його істотні умови, в тому числі об'єкт оренди в частині площі та відповідно меж орендованої земельної ділянки; розмір орендної плати та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ Держгеокадастру листом №П-12050/0-4692/0-94-18 від 29.11.2018 відмовило ПП Менське-Агро у поновленні Договору оскільки останнє просило поновити Договір від 01.12.2008 оренди земельної ділянки площею 152,0919га, змінивши площу орендованої земельної ділянки на 132,1862га.

Посилаючись на норми статей 15, 30, 33 Закону України Про оренду землі ГУ Держгеокадастру зазначило, що розмір земельної ділянки є однією із істотних умов договору оренди землі; зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін; при цьому, у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Наголосило, що ПП Менське-Агро не зверталось до ГУ Держгеокадастру з приводу внесення змін до діючого Договору в частині зміни площі орендованої земельної ділянки. Відтак, правові підстави для поновлення зазначеного Договору відсутні, враховуючи що за приписами статті 33 Закону України Про оренду землі у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Позивач, зазначаючи про належне виконання ним договірних зобов'язань перед ГУ Держгеокадастру, що, зокрема, підтверджується довідкою Бахмацького відділення Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС від 25.10.2018 про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, податковими деклараціями з плати за землю за 2018-2019роки, беручи до уваги своєчасне звернення до Орендодавця з клопотанням про поновлення Договору, вважає, що він має переважне право на його поновлення. Відтак, на думку позивача, ГУ Держгеокадастру неправомірно відмовило у поновленні Договору, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При цьому, виходячи з відповіді на відзив, позивач вважає, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Нормами статей 13 та 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до частини 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (частина 3 статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Суб'єктами права на землі державної власності згідно зі статтею 80 ЗК України є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Відповідно до статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення Договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача у власність, користування, оренду, встановлення розміру орендної плати є складовими поняття щодо розпорядження землею.

За частиною 2 статті 125 ЗК України (у редакції чинній на момент укладення Договору) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

За приписами частини 3 статті 122 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення Договору) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Як вбачається з матеріалів справи, Орендодавцем за Договором є Менська районна державна адміністрація, яка на час укладення даного правочину діяла у межах повноважень, встановлених статтею 122 ЗК України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012, що набрав чинності 01.01.2013, внесені зміни до Земельного кодексу України, в тому числі до статті 122, яку викладено в новій редакції, за якою (частина 4) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Судом встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом Договору, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходиться за межами населеного пункту, повноваження по розпорядженню якою відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, до яких належить відповідач у справі.

З огляду на наведене, саме до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області перейшли повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення на території Чернігівської області.

Отже, враховуючи перехід права розпорядження спірною земельною ділянкою до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, позивач вірно, до закінчення терміну дії Договору (більш ніж за місяць до закінчення терміну його дії) звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою №62 від 29.10.2018 про поновлення Договору оренди землі від 01.12.2008 на новий строк.

Спеціальним законом, що регулює відносини пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтями 30, 31 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. При цьому, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Дія договору оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що під час дії Договору оренди землі від 01.12.2008 (зареєстрованого в Державному реєстрі земель 03.12.2008 за №040884400005) було змінено межі та площу земельної ділянки, переданої у строкове користування позивачу, відповідні відомості внесено до Державного земельного кадастру 21.05.2018, разом з тим, у продовж дії вказаного Договору (до 03.12.2018) до нього не було внесено відповідних змін у частині зміненої площі орендованої земельної ділянки.

Підстави поновлення договорів оренди землі передбачено статтею 33 Закону України Про оренду землі яка конкретизує порядок такої пролонгації, та на приписи якої, зокрема, посилається позивач обґрунтовуючи заявлений позов.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі врегульовано порядок поновлення договору оренди, який фактично об'єднує два різні випадки пролонгації договору оренди.

Частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до частин 2-5 цієї статті орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписами частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі державної або комунальної власності здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

За частиною 11 вказаної статті відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із викладеного вбачається, що наведена стаття об'єднує два випадки пролонгації договору оренди, а саме: визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди на підставі частин 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі та поновлення договору оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі ( мовчазна згода ), тобто за правилами частини 6 цієї ж статті.

З огляду на викладене, суд вважає, що сторони за обопільною згодою увійшли у процедуру поновлення договору на підставі правової конструкції, унормованої частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Разом з тим, виключення із наведеного порядку пролонгації договору оренди землі передбачено частиною 12 статті 33 Закону України Про оренду землі за змістом якої у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Тобто, зміна об'єкта оренди виключає можливість пролонгації договору на тих же умовах, як наслідок, сторонам необхідно укладати новий правочин щодо нового (зміненого) предмета договору в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Судом встановлено, що в процесі розгляду даної справи, саме зміна меж та площі орендованої позивачем земельної ділянки (зменшення її площі до 132,1862га), без внесення сторонами відповідних змін до діючого на той час Договору оренди землі та відповідно реєстрацією таких змін в Державному реєстрі, стало підставою для відмови ГУ Держгеокадастру в поновленні його дії на новий строк.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі об'єкт оренди (в тому числі, розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору, зміна якої тягне за собою наслідки, передбачені частиною 12 статті 33 цього Закону, якою установлено що у разі зміни межі земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, зміна фактичної площі спірної земельної ділянки (її зменшення до 132,1862га), що мало місце на час дії Договору оренди землі від 01.12.2008 (зареєстрованого в Державному реєстрі земель 03.12.2008 за №040884400005) унеможливила його пролонгацію у порядку, передбаченому частинами 1- 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки за приписами частини 12 цього Закону, такі зміни мають наслідком укладення нового договору оренди землі із дотриманням вимог Закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №917/540/16.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що переважне право позивача на подовження дії договору оренди землі не є порушеним, оскільки його пропозиція у формі додаткової угоди №1 до договору оренди землі про подовження його дії фактично є вимогою про зміну таких істотних умов договору як площа та відповідно межі орендованої ним земельної ділянки, розміру орендної плати та строку дії договору, згода на зміну яких відповідачем не надавалась, всупереч твердженням позивача.

Затвердження відповідачем технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 132,1862га (кадастровий номер 7423080500:04:000:0495) згідно наказу від 03.10.2018 за №25-7722/14-18-сг не свідчить про погодження сторонами внесення змін до діючого договору оренди землі в частині зміни площі та меж орендованої позивачем земельної ділянки. Позивачем безпідставно, на свій розсуд, ототожнено зміст наведених процедур.

Так само сторонами не досягнуто згоди відносно таких істотних умов договору оренди як розмір орендної плати та строк дії договору.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, що передбачено частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

У разі недосягнення домовленості сторін щодо орендної плати чи інших істотних умов договору (зокрема, об'єкту оренди, в тому числі площі (меж) земельної ділянки) переважне право орендаря припиняється. Наведене тягне за собою передбачені частиною 12 статті 33 Закону України Про оренду землі наслідки - поновлення договору оренди землі у визначеному статями 124, 134 ЗК України порядку, а саме одержання земельної ділянки на праві оренди на конкурентних засадах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №912/556/17.

За наведених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є неправомірними та задоволенню не підлягають.

Згідно частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з огляду на те, що заявлений позов не підлягає задоволенню, судові витрати по сплаті судового збору, які понесені при поданні позову, покладені на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Менське - Агро (вул. Старобілоруська, 71, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021, код ЄДРПОУ 35390219) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр-т Миру, 14, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ 38777072) про визнання поновленим договору оренди землі від 01.12.2008, - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 27.03.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко