Постанова

від 26.09.2019 по справі 927/163/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2019 р. м. Київ Справа№ 927/163/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Браславець Ю.Ю.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 26.09.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Менське - Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2019 (повний текст складено 27.03.2019)

у справі №927/163/19 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Приватного підприємства "Менське - Агро"

до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки

В судовому засіданні 26.09.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 Приватне підприємство "Менське - Агро" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 132, 1862 га ріллі на умовах запропонованих додатковою угодою.

Позов обґрунтований тим, що 01.12.2008 між позивачем та Менською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі, на підставі якого у строкове платне користування ним отримано земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 152,0919 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бігацької сільської ради, строком на 10 років (договір зареєстровано в Менському районному відділі ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.12.2008 за № 040884400005).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області "Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки" № 25-7722/14-18сг від 03.10.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 132,1862 га (кадастровий номер 7423080500:04:000:0495) за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, яка перебуває в оренді ПП "Менське-Агро" на підставі договору оренди укладеного 01.12.2008 між Менською районною державною адміністрацією та ПП "Менське Агро". Тобто, вказаним наказом фактично змінено межі спірної земельної ділянки.

Маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (поновлення договору), керуючись ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ст. 777 ЦК України, ПП "Менське-Агро" звернулося з відповідним листом № 62 від 29.10.2018 (в межах строку встановленого Законом) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, як належного орендодавця спірної земельної ділянки.

Враховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом № П-12050/0-4692/0/94 від 29.11.2018 відмовило в поновленні зазначеного договору, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2019 у справі №927/163/19 в позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що переважне право позивача на подовження дії договору оренди землі не є порушеним, оскільки його пропозиція у формі додаткової угоди №1 до договору оренди землі про подовження його дії фактично є вимогою про зміну таких істотних умов договору як площа та відповідно межі орендованої ним земельної ділянки, розміру орендної плати та строку дії договору, згода на зміну яких відповідачем не надавалась, всупереч твердженням позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач 16.04.2019 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що він належним чином виконував всі умови укладеного договору оренди землі та законодавства України, отже переважне право на поновлення договору останнім не втрачено. Дії позивача щодо звернення до відповідача щодо поновлення договору та внесення до нього змін здійснено у строки та у цілковитій відповідності до вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі . Сторони дійшли згоди з усіх змін до істотних умов договору, що з боку відповідача підтверджується наказом №25-7722/14-18-сг від 03.10.2018 Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки (наказ є чинним, не скасованим) та відсутністю заперечень щодо строку у 7 років запропонованого у додатковій угоді (згідно листа №П-12050/0-4692/0/94-18 від 29.11.2018), а з боку позивача проектом додаткової угоди, який враховує та погоджує всі пропозиції відповідача.

Скаржник вказує, що відповідач не повідомив орендаря про відмову в укладанні додаткової угоди під час дії основного договору оренди, оскільки наявність відмови і укладанні додаткової угоди під час дії основного договору оренди, оскільки наявність відмови відповідача від подовження договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі не є тотожною з відмовою щодо укладання додаткової угоди згідно Закону України Про оренду землі . Наданий відповідачем лист від 12.05.2017 №31-22-0.331-5304/2-17 не може підтверджувати заперечення орендодавця в користуванні земельною ділянкою, як того вимагає ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , при цьому вказаний лист не може також вважатись відмовою від продовження договорів оренди на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки наданий поза межами місячного строку, так як згідно конверту про направлення відповіді, фактично лист направлений 10.12.2018, про що свідчить відповідна поштова відмітка на конверті, яка підтверджує фактичну дату направлення відповіді, незважаючи на вихідний реєстраційний номер і дату.

Апелянт вважає, що доводи відповідача про те, що позивачем не було дотримано процедуру поновлення договору, яка визначена ст. 33 Закону України Про оренду землі , спростовуються матеріалами справи, згідно яких вбачається, що позивач своєчасно звернувся до відповідача з пропозицією поновити договір шляхом укладання додаткової угоди, яка не була розглянута відповідачем у визначений законом строк.

Також на його думку, твердження відповідача про те, що позивач в односторонньому порядку змінив істотні умови договору, не заслуговують на увагу, так як було направлено проект додаткової угоди, та сторони мали змогу узгодити істотні умови договору або подовжити строк дії договору на умовах викладених у договорі оренди землі від 01.12.2008, позивач своїм листом повідомив відповідача про наміри поновлення договору оренди землі, поряд з цим відповідач відхилив запропоновані зміни договору, одночасно не погодивши подовження договору на умовах, визначених договором від 01.12.2008.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вказує, що сторонами не внесено зміни до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7423080500:04:000:0495 щодо зміни площі орендованої земельної ділянки, а відповідно до даних Державного земельного кадастру площа земельної ділянки з кадастровим номером 7423080500:04:000:0495 становить 132, 1862 га, таким чином, і в проекті додаткової угоди до договору зазначено суперечливі дані щодо істотної умови договору оренди землі - розміру земельної ділянки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача 14.05.2019 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі №927/163/19 апеляційну скаргу позивача залишено без руху, з огляду на неподання належних доказів сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №927/163/19 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.07.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 відкладено розгляд справи на 26.09.2019, враховуючи неявку представника позивача.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.09.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 26.09.2019 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

01.12.2008 між Менською районною державною адміністрацією (надалі - Орендодавець) та Приватним підприємством "Менське-Агро" (надалі - Орендар), укладено договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до п. 1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (цільове призначення), яка знаходиться на території Бігацької сільської ради.

За умовами п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 152,0919 га, в тому числі рілля 152,0919 га (землі резервного фонду).

Згідно з п. 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 876424,81 грн.

Договір укладено на 10 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. п. 4.1. - 4.2. Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26292,74 грн. на рік. При цьому, обчислення розміру орендної плати за об`єкт оренди здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Індексація орендної плати проводиться один раз на рік станом на початок року шляхом коригування орендної плати пропорційно офіційному індексу інфляції за минулий рік. Індексація орендної плати враховується шляхом відповідної зміни натуральної частини орендної плати. Грошова частина орендної плати залишається незмінною.

За умовами п. 4.3. Договору орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини орендної плати до 20 числа наступного за звітним місяця.

Як погоджено сторонами у п. 6.3. Договору, передача об`єкта оренди Орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після реєстрації цього Договору за актом його приймання-передачі.

Виходячи зі змісту п. 12.1. Договору, зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою Сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку.

У відповідності до п. 12.2. Договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Цей Договір набирає чинності після підписання Сторонами та його державної реєстрації (п. 14.8. Договору).

Судом встановлено, що Договір підписаний від імені Орендодавця та Орендаря та зареєстрований у Менському відділі ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040884400005 від 03.12.2008.

Таким чином, виходячи з того, що державну реєстрацію Договору здійснено 03.12.2008, строк його дії становить з 03.12.2008 по 03.12.2018.

За актом передачі землі в оренду від 03.12.2008 Орендар прийняв від Орендодавця земельну ділянку площею 152,0919 га (землі резервного фонду), у тому числі 152,0919 га ріллі.

05.01.2018, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом №70 від 29.12.2017 з проханням надати йому дозвіл (погодити) розробку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває у нього в оренді площею 152,0919 га ріллі з кадастровим номером 7423080500:04:000:0495 за договором від 01.12.2008, діючого до 03.12.2018 (державну реєстрацію проведено за №040884400005 від 03.12.2008 на 10 років). Вказана земельна знаходиться на території Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області (за межами населених пунктів) та надана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.02.2018 за №25-975/14-18-сг надано згоду ПП "Менське-Агро" на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 152,0919 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, яка перебуває в оренді ПП "Менське-Агро" відповідно до Договору оренди землі від 01.12.2008, зареєстрованого у Менському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №040884400005 від 03.12.2008.

Одночасно зобов`язано керівника відділу Менського районного Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області при надходженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) забезпечити в установленому законодавством порядку внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

У подальшому, як зазначає позивач у позовній заяві, після того як йому стало відомо про зміну меж орендованої земельної ділянки (відповідні відомості внесено до Державного земельного кадастру 21.05.2018), він 19.09.2018 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (надалі - ГУ Держгеокадастру) із заявою (реєстраційний номер 3835) про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 132,1862 га, яка перебуває у нього в оренді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бігацької сільської ради.

Наказом Головного управління "Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки" №25-7722/14-18сг від 03.10.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 132,1862 га (кадастровий номер 7423080500:04:000:0495) за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бігацької сільської ради Менського району Чернігівської області, яка перебуває в оренді ПП "Менське Агро" на підставі договору оренди укладеного 01.12.2008 між Менською районною державною адміністрацією та ПП "Менське Агро"; встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки.

Згідно вказаного наказу керівнику відділу у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області необхідно здійснити заходи щодо укладання відповідної додаткової угоди до договору оренди землі, з урахуванням вимог діючого законодавства. Право оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 7423080500:04:000:0495) підлягає державній реєстрації та оформленню відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Судом встановлено, що відповідні зміни в частині зміни площі спірної земельної ділянки, наданої позивачу у користування за Договором оренди землі від 01.12.2008, зареєстрованого 03.12.2008 у Менському районному відділі ДКЗ у Державному реєстрі земель за №040884400005, до останнього внесено не було. Докази того, що позивач звертався з відповідною пропозицією до Орендодавця - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, матеріали справи не містять.

Доводи позивача про те, що такі зміни до діючого Договору мали бути ініційовані саме відповідачем у справі судом відхилено як необґрунтовані, оскільки сторони мають рівні права щодо звернення з пропозицією внесення змін до діючого договору, з огляду на зміст статті 188 ГК України.

31.10.2018 позивач, керуючись приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" листом №62 від 29.10.2018 звернувся до Головного управління з проханням поновити Договір оренди землі від 03.12.2008 на новий строк - 7 років, з уточненою загальною площею земельної ділянки - 132,1862 га, з розміром орендної плати -12% від нормативної грошової оцінки землі, на інших тих самих умовах, які були передбачені Договором. Повідомив, що ним, згідно Договору №01-01 на проведення землевпорядних робіт від 12.01.2018 замовлено у ТОВ "Техгеоінформ" технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що на даний час не затверджена, враховуючи внесені зміни у площі даної земельної ділянки на підставі наказу Головного управління №25-7722/14-18-сг від 03.10.2018.

До вказаного клопотання позивачем додано, у тому числі, проект додаткової угоди №1 до Договору оренди землі від 01.12.2008 з пропозицією внести наступні зміни та доповнення до зазначеного Договору, зокрема:

- пункт 2.1. Договору викласти в такій редакції: "В оренду передається земельна ділянка загальною площею 123,1862га, в тому числі ріллі 123,1862 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 7423080500:04:000:0495" (п.1.1. проекту додаткової угоди №1 до Договору);

- пункт 2.3. Договору викласти в такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню за рахунок орендаря у тримісячний строк з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким вперше затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього Договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, що для земельної ділянки нижчевказаної площі складає: земельна ділянка кадастровий номер 7423080500:04:000:0495 площею 132,1862 га, 3155694,37 грн. При цьому, сторони дійшли згоди, що якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої вперше технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є більшим за розмір орендної плати, що визначений згідно даного пункту Договору, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплаті орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки" (п.1.2. проекту додаткової угоди №1 до Договору);

- перше речення пункту 3.1. Договору викласти в такій редакції: "Договір укладено (поновлено) терміном на 7 (сім) років до 01.12.2025 року" (п.1.3. проекту додаткової угоди №1 до Договору);

- пункт 4.1. Договору викласти в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 378683,32 грн. за рік" (п.1.4. проекту додаткової угоди №1 до Договору);

- пункт 4.2. Договору викласти в такій редакції: "Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії" (п.1.5. проекту додаткової угоди №1 до Договору).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ПП "Менське-Агро" повідомило Головне управління про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк більше ніж за місяць до спливу строку діючого Договору оренди землі.

Разом з тим, виходячи зі змісту запропонованого проекту додаткової угоди № 1 до діючого Договору, ПП "Менське-Агро" було змінено в односторонньому порядку його істотні умови, в тому числі об`єкт оренди в частині площі та відповідно меж орендованої земельної ділянки; розмір орендної плати та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ Держгеокадастру листом №П-12050/0-4692/0-94-18 від 29.11.2018 відмовило ПП "Менське-Агро" у поновленні Договору, оскільки останнє просило поновити Договір від 01.12.2008 оренди земельної ділянки площею 152,0919 га, змінивши площу орендованої земельної ділянки на 132,1862 га.

Посилаючись на норми статей 15, 30, 33 Закону України "Про оренду землі" ГУ Держгеокадастру зазначило, що розмір земельної ділянки є однією із істотних умов договору оренди землі; зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін; при цьому, у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Наголосило, що ПП "Менське-Агро" не зверталось до ГУ Держгеокадастру з приводу внесення змін до діючого Договору в частині зміни площі орендованої земельної ділянки. Відтак, правові підстави для поновлення зазначеного Договору відсутні, враховуючи що за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Позивач, зазначаючи про належне виконання ним договірних зобов`язань перед ГУ Держгеокадастру, що, зокрема, підтверджується довідкою Бахмацького відділення Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС від 25.10.2018 про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, податковими деклараціями з плати за землю за 2018-2019 роки, беручи до уваги своєчасне звернення до Орендодавця з клопотанням про поновлення Договору, вважає, що він має переважне право на його поновлення. Відтак, на думку позивача, ГУ Держгеокадастру неправомірно відмовило у поновленні Договору, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При цьому, виходячи з відповіді на відзив, позивач вважає, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Нормами статей 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до частини 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України). Суб`єктами права на землі державної власності згідно зі статтею 80 ЗК України є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Відповідно до статті 124 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача у власність, користування, оренду, встановлення розміру орендної плати є складовими поняття щодо розпорядження землею.

За частиною 2 статті 125 ЗК України (в редакції чинній на момент укладення Договору) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

За приписами частини 3 статті 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Орендодавцем за Договором є Менська районна державна адміністрація, яка на час укладення даного правочину діяла у межах повноважень, встановлених ст. 122 ЗК України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012, що набрав чинності 01.01.2013, внесені зміни до Земельного кодексу України, в тому числі до статті 122, яку викладено в новій редакції, за якою (частина 4) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Як встановлено судом першої інстанції земельна ділянка, яка є предметом Договору, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходиться за межами населеного пункту, повноваження по розпорядженню якою відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, до яких належить відповідач у справі.

З огляду на викладене, саме до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області перейшли повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення на території Чернігівської області.

Враховуючи перехід права розпорядження спірною земельною ділянкою до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, позивач вірно, до закінчення терміну дії Договору (більш ніж за місяць до закінчення терміну його дії) звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою №62 від 29.10.2018 про поновлення Договору оренди землі від 01.12.2008 на новий строк.

Спеціальним законом, що регулює відносини пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтями 30, 31 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. При цьому, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Дія договору оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що під час дії Договору оренди землі від 01.12.2008 (зареєстрованого в Державному реєстрі земель 03.12.2008 за №040884400005) було змінено межі та площу земельної ділянки, переданої у строкове користування позивачу, відповідні відомості внесено до Державного земельного кадастру 21.05.2018, разом з тим, у продовж дії вказаного Договору (до 03.12.2018) до нього не було внесено відповідних змін у частині зміненої площі орендованої земельної ділянки.

Підстави поновлення договорів оренди землі передбачено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка конкретизує порядок такої пролонгації, та на приписи якої, зокрема, посилається позивач, обґрунтовуючи заявлений позов.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано порядок поновлення договору оренди, який фактично об`єднує два різні випадки пролонгації договору оренди.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до частин 2-5 цієї статті орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписами частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі державної або комунальної власності здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

За частиною 11 вказаної статті відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із викладеного вбачається, що наведена стаття об`єднує два випадки пролонгації договору оренди, а саме: визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди на підставі частин 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та поновлення договору оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі ("мовчазна згода"), тобто за правилами частини 6 цієї ж статті.

З огляду на викладене, суд вважає, що сторони за обопільною згодою увійшли у процедуру поновлення договору на підставі правової конструкції, унормованої частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, виключення із наведеного порядку пролонгації договору оренди землі передбачено частиною 12 статті 33 Закону України "Про оренду землі", за змістом якої у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Тобто, зміна об`єкта оренди виключає можливість пролонгації договору на тих же умовах, як наслідок, сторонам необхідно укладати новий правочин щодо нового (зміненого) предмета договору в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Судом встановлено, що в процесі розгляду даної справи, саме зміна меж та площі орендованої позивачем земельної ділянки (зменшення її площі до 132,1862 га), без внесення сторонами відповідних змін до діючого на той час Договору оренди землі та відповідно реєстрацією таких змін в Державному реєстрі, стало підставою для відмови ГУ Держгеокадастру в поновленні його дії на новий строк.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" об`єкт оренди (в тому числі, розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору, зміна якої тягне за собою наслідки, передбачені частиною 12 статті 33 цього Закону, якою установлено, що у разі зміни межі земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, зміна фактичної площі спірної земельної ділянки (її зменшення до 132,1862 га), що мало місце під час дії Договору оренди землі від 01.12.2008 (зареєстрованого в Державному реєстрі земель 03.12.2008 за №040884400005) унеможливила його пролонгацію у порядку, передбаченому частинами 1- 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за приписами частини 12 цього Закону, такі зміни мають наслідком укладення нового договору оренди землі із дотриманням вимог Закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №917/540/16.

З урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що переважне право позивача на подовження дії договору оренди землі не є порушеним, оскільки його пропозиція у формі додаткової угоди №1 до договору оренди землі про подовження його дії фактично є вимогою про зміну таких істотних умов договору як площа та відповідно межі орендованої ним земельної ділянки, розміру орендної плати та строку дії договору, згода на зміну яких відповідачем не надавалась, всупереч твердженням позивача.

Затвердження відповідачем технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 132,1862 га (кадастровий номер 7423080500:04:000:0495) згідно наказу від 03.10.2018 за №25-7722/14-18-сг не свідчить про погодження сторонами внесення змін до діючого договору оренди землі в частині зміни площі та меж орендованої позивачем земельної ділянки. Позивачем безпідставно, на свій розсуд, ототожнено зміст наведених процедур.

Сторонами не досягнуто згоди відносно таких істотних умов договору оренди як розмір орендної плати та строк дії договору.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, що передбачено частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

У разі недосягнення домовленості сторін щодо орендної плати чи інших істотних умов договору (зокрема, об`єкту оренди, в тому числі площі (меж) земельної ділянки) переважне право орендаря припиняється. Наведене тягне за собою передбачені частиною 12 статті 33 Закону України "Про оренду землі" наслідки - поновлення договору оренди землі у визначеному статями 124, 134 ЗК України порядку, а саме одержання земельної ділянки на праві оренди на конкурентних засадах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №912/556/17.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Апелянт вважає, що Головне управління своїм наказом підвищило розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою до 8% від її нормативно-грошової оцінки. Разом з тим, зважаючи на зазначені положення законодавства щодо порядку зміни умов договору, такої зміни умов Договору не відбулося. В свою чергу, в пропонованих для затвердження судом додаткових угодах ПП Менське-Агро самостійно визначило неузгоджений сторонами розмір орендної плати на рівні 12% нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки. Отже, ПП Менське-Агро самостійно визначило істотну умову договору оренди.

Щодо зміни строку дії Договору на 7 років, то апелянт визнає, що він на власний розсуд, без узгодження з Головним управлінням, визначив істотну умову Договору - його строк дії.

Твердження скаржника, що відмова відповідача в укладенні додаткової угоди із позивачем неправомірна та порушує положення ст.30 та ч.ч. 1, 4, 5 ст.33 Закону України Про оренду землі є необґрунтованими з огляду на те, що, Головне управління не порушувало зазначених норм Закону, оскільки зазначені норми передбачають зміну умов договору за взаємною згодою сторін, якої не було досягнуто. У свою чергу, частина 4 статті 33 Закону України Про оренду землі взагалі унормовує ситуацію, яка склалася у даному випадку, визначаючи, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін; у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. У цьому випадку ПП Менське-Агро звернулося до Головного управління з клопотанням про поновлення Договору зі зміненими істотними умовами договору (щодо зміни розміру орендованої земельної ділянки, строку дії договору оренди; розміру орендної плати), отже переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося. Крім того, зі зміною розміру орендованої земельної ділянки відбулась зміна її меж. Частиною 12 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Апелянт посилається на частину 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , яка не може бути застосована до спірних правовідносин. Так, зазначеною нормою передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У нашому випадку до Головного управління ПП Менське-Агро звернулося з пропозицією про продовження дії договору зі зміненими істотними умовами договору до завершення дії Договору.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (аналогічно - ст. 31 Закону України Про оренду землі ). Враховуючи, що внаслідок односторонньої зміни орендарем істотних умов Договору, припинилося переважне право орендаря на укладення договору оренди землі, на даний час строк дії Договору закінчився, а тому Договір є припиненим.

У разі задоволення заявлених позовних вимог було б порушено волевиявлення сторони договору - Головного управління, оскільки сам позивач визначив усі істотні умови договору оренди землі, що не відповідає такій загальній засаді цивільного законодавства як свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Також було б порушено ч. 2 ст. 124 ЗК України, якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в позові.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "Менське - Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2019 у справі №927/163/19.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Менське - Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2019 у справі №927/163/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2019 у справі №927/163/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/163/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 25.10.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко