Ухвала

від 25.03.2019 по справі 924/1049/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"25" березня 2019 р. Справа № 924/1049/17

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом житлово-будівельного кооперативу „Парадіз» , м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви» , м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області, м. Хмельницький

про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 183506,95 грн.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - згідно з ордером серії ХМ №008360 від 15.01.2019 р.

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 11.04.2016 р.

третьої особи: ОСОБА_3 - за довіреністю від 29.01.2019 р.

ОСОБА_4 - за довіреністю від 11.02.2019 р.

Ухвала постановляється 25.03.2019 р., оскільки в судовому засіданні 21.03.2019 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви.

У засіданні проголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

встановив: житлово-будівельний кооператив „Парадіз» , м. Хмельницький звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви» про стягнення 183506,95 грн., з яких 135342,95 грн. інфляційних втрат та 48164,00 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Хмельницькі барви" договорів безвідсоткової цільової позики, укладених ним з ЖБК "Парадіз".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.01.2018 р. залучено Головне управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.04.2018 року у справі №924/1049/17 за позовом житлово-будівельного кооперативу „Парадіз» , м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви» , м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області, м. Хмельницький про стягнення 183506,95 грн., з яких 135342,95 грн. інфляційних втрат та 48164,00 грн. 3% річних, позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Хмельницькі Барви" 135342,95 грн. інфляційних втрат, 48164,00 грн. 3% річних, 2752,60 грн. витрат по оплаті судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 р. апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області, м. Хмельницький від 02.05.2018 р. залишено без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 04 квітня 2018 року у справі №924/1049/17 змінено шляхом зміни мотивувальної частини рішення. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2018 р. касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області, м. Хмельницький задоволено частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 04.04.2018 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 р. у справі №924/1049/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.11.2018 р. справу №924/1049/17 прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання.

Ухвалами суду від 11.12.2018 р., 20.12.2018 р., 09.01.2019 р., 16.01.2019 р., 30.01.2019 р. підготовче засідання у справі відкладалось. При цьому ухвалою суду від 09.01.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

У засіданні 04.02.2019 р. судом прийнято подану позивачем заяву (від 29.01.2019 р.) про зміну підстав позову з посиланням на укладення сторонами 12.11.2018 р. угоди №П/ХК/12-11-2018 про врегулювання відносин, ст. ст. 11, 204, 626, 631, 1000 ЦК України.

Ухвалою суду від 04.02.2019 р. задоволено спільну заяву сторін про врегулювання спору за участю судді, ухвалено провести процедуру врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою суду від 01.03.2019 р. у зв'язку з поданням спільної заяви сторін про затвердження укладеної сторонами мирової угоди від 28.02.109 р. припинено врегулювання спору у справі №924/1049/17 за участю судді, поновлено провадження у справі №924/1049/17, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06.03.2019 р. підготовче засідання у справі відкладалось.

Ухвалою суду від 11.03.2019 р. у затвердженні мирової угоди від 28.02.2019 р., укладеної між житлово-будівельним кооперативом „Парадіз» та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви» , відмовлено. Також ухвалою суду від 11.03.2019 р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 21.03.2019 р.

Ухвалою суду від 21.03.2019 р. відвід, заявлений судді у спільній заяві сторін від 20.03.2019 р. по справі №924/1049/17, визнано необґрунтованим; матеріали справи №924/1049/17 передано уповноваженій особі для здійснення визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. У засіданні 21.03.2019 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви на 25 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 21.03.2019 р. (суддя Вибодовський О.Д.) у задоволенні спільної заяви сторін від 20.03.2019 р. про відвід судді Виноградовій В.В. у справі №924/1049/17 відмовлено.

Позивач у поясненнях (від 04.12.2018 р.) зазначив про укладеність та повне виконання позивачем (надання позики; виконання доручення; передача повідомлень та платіжних доручень на виконання умов договору) договорів безвідсоткової цільової позики як змішаних договорів (зміст яких складають елементи позики та доручення) та наявність заборгованості за договорами безвідсоткової цільової позики в сумі 183506,95 грн., з яких 135342,95 грн. інфляційних втрат та 48164,00 грн. 3 % річних. Стверджує, що позивач діяв як повірений відповідача при оплаті товарів (робіт, послуг), цивільні права та обов'язки виникали лише для відповідача; момент прийняття банківською установою кредитора (позивача) платіжного доручення до виконання вважається моментом надання позики і укладення договору позики. Повідомив, що між сторонами 12.11.2018 р. була укладена угода №ХБ/П/12-11-2018 про врегулювання відносин (із застосуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), якою сторони врегулювали всі відносини, що виникли між ними з 01.03.2015 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 04.12.2018 р.) зауважив, що додатковими угодами, укладеними до основних договорів між відповідачем та його контрагентами, передбачалось лише право для позивача (третьої особи у зобов'язанні) здійснити певні дії по відношенню до кредитора у зобов'язанні, а саме: провести оплату (виконати грошові зобов'язання) за боржника у зобов'язанні (відповідача), у випадку здійснення якого кредитори були зобов'язані прийняти виконання грошового зобов'язання за основними господарськими договорами виключно від імені відповідача. Тобто фактично мали місце правовідносини, що випливають з договору доручення, оскільки позивач виступав виключно як повірений відповідача, створюючи і припиняючи права і обов'язки для нього. Повідомив про укладення угоди №ХБ/П/12-11-2018 від 12.11.2018 р. про врегулювання відносин між сторонами. Вважає, що вчинення позивачем дій на виконання договорів безвідсоткових цільових позик виключає кваліфікацію цих договорів як неукладених.

Третя особа у поясненнях (від 05.12.2018 р.) звернула увагу на те, що Верховним Судом у цій справі зазначено, що у випадку укладання не договорів доручення, а договорів, за якими виконання обов'язку боржника покладаються на третю особу відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України (як у цьому випадку), особа (ЖБК) діяла в чужих інтересах від власного імені та за власний рахунок. Зауважила, що згідно з п. 11 договору підряду з виконання функцій служби замовника №04 від 02.03.2015 р., укладеного між ТОВ „Хмельницькі барви" (підрядник) та ЖБК «Парадіз» (замовник), фінансування будівництва об'єкту здійснюється за рахунок коштів замовника, що узгоджуються з умовами додаткових угод до договорів купівлі-продажу, поставки, підряду, виконання робіт (послуг) з постачальниками відповідача, якими передбачено, що у відповідності до приписів статей 528 ЦК України та 194 ГК України виконання обов'язку покупця щодо попередньої оплати чи оплати отриманого від продавця товару відповідно до умов договору може бути покладено на третю особу. Звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що оплата проводилася ЖБК за рахунок ТОВ „Хмельницькі барви". Вважає, що укладення між сторонами угоди про врегулювання відносин не змінює обставин, оскільки неможливо врегулювати відносини, яких не існувало (договори в частині позики та доручення є неукладеними). Вважає, що відбулось виконання не договорів позики, а додаткових угод до договорів поставки, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

Щодо пояснень третьої особи відповідачем надано письмові аргументи (від 10.12.2018 р.), в яких на спростовання позиції третьої особи звернув увагу, що Верховним Судом у постанові від 16.10.2018 року у цій справі не встановлювались фактичні обставини. Акцентував увагу на тому, що внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою (ЖБК «Парадіз» ) не відбувалась заміна кредитора у зобов'язанні; до ЖБК «Парадіз» не переходили жодні права кредитора в основному зобов'язанні (в тому числі, з урахуванням фактичного змісту додаткових угод). Стверджує, що відбулось досягнення сторонами кінцевого результату за договорами безвідсоткової цільової позики, а саме: фактичне виконання грошових зобов'язань ТОВ «Хмельницькі барви» перед його кредиторами (без зміни кредитора у зобов'язанні). Тобто має місце фактичне виконання позивачем умов договорів безвідсоткової цільової позики, що виключає їх кваліфікацію як неукладених. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України. Оплата позивачем коштів відповідачу за іншими договорами (договором підряду) здійснювалась безпосередньо на рахунок відповідача з відповідним призначенням платежу.

Третя особа у поясненнях від 18.12.2018 р. (по аргументах відповідача від 10.12.2018р.), від 14.01.2019 р., запереченнях від 31.01.2019 р. наголосила на висновку, зробленому у постанові Верховного Суду від 16.09.2018 р. у цій справі, про неукладення договорів в частині позики і доручення. Стверджує, що оплата ЖБК «Парадіз» , з огляду на положення п. п. 2.2, 11 договору з виконання функцій замовника від 02.03.2015 р., здійснювалась в межах відповідних договірних відносин. Вважає, що укладення угоди від 12.11.2018 р. підтверджує, що ЖБК згідно додаткових угод до договорів поставки (купівлі-продажу), укладених відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України та ч. 1 ст. 194 ГК України, здійснило від свого імені та за власний рахунок оплату за ТОВ "Хмельницькі барви" його постачальникам як третя особа.

Позивач у поясненнях (від 18.03.2019 р.) зазначив, що до спірних правовідносин мають бути застосовані приписи статей 510-519 ЦК України. Зауважив, що виконання обов'язку боржника третьою особою у зобов'язанні призводить до обов'язкової заміни кредитора у зобов'язанні. Стверджує, що додаткові угоди до основних господарських договорів не є правочином щодо заміни кредитора в основному зобов'язанні, який мав бути укладений у письмовій формі між первісним кредитором та ЖБК Хмельницький квартал згідно приписів ч. 1 ст. 513 ЦК України, та чого фактично не відбувалось.

У судовому засіданні 25.03.2019 р. представником позивача подано заяву (від 25.03.2019 р.) про відмову від позову, в якій, посилаючись на положення ст. ст. 2, 4, 42, 46, 231 ГПК України та вирішення спору в добровільному порядку, в результаті чого відпала необхідність в судовому вирішенні спору по-суті, просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.

Представники відповідача, третьої особи заперечень щодо поданої позивачем заяви не висловили.

Статтею 14 ГПК України закріплено засади диспозитивності господарського судочинства. Зокрема, зазначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому судом враховується, що відповідно до ч. 2 статті 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 6 вищезазначеної статті суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З наведеного слідує, що частиною 6 ст. 46 та частиною 5 ст. 191 ГПК України визначено підставу, за наявності якої суд не приймає відмови позивача від позову.

Оскільки обставин, які би слугували підставою для неприйняття відмови позивача від позову згідно з заявою від 25.03.2019 р., не встановлено , суд вважає за можливе відмову позивача від позову прийняти.

Згідно ч. 3 ст. 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє увалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України також передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

З огляду на зазначене, у зв'язку з відмовою позивача від позову, провадження у справі №924/1049/17 за позовом житлово-будівельного кооперативу „Парадіз» , м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви» , м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області, м. Хмельницький про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 183506,95 грн. підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмову житлово-будівельного кооперативу „Парадіз» від позову прийняти.

Закрити провадження у справі №924/1049/17 за позовом житлово-будівельного кооперативу „Парадіз» , м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі Барви» , м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області, м. Хмельницький про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 183506,95 грн.

Ухвала набирає законної сили 25.03.2019 р.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повний текст ухвали складено 28.03.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Староміська, 1/1); 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 26); 4 - третій особі (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17). Всім рек. з пов. про вруч.