Рішення

від 18.03.2019 по справі 2040/7853/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18 березня 2019 р. справа №2040/7853/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Олександрівського сільського споживчого товариства до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Олександрівське сільське споживче товариство з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним дії Головного управління ДФС у Харківській області з виходу за межі предмету камеральної перевірки від 19.03.2018, встановлені чинним податковим законодавством;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області, прийняті на підставі вказаної камеральної перевірки, а саме: від 12.04.2018 №0057621209, від 12.04.2018 №0057861209, від 12.04.2018 №0057841209.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були прийняті на підставі висновків камеральної перевірки. Також позивач зазначив, що при проведенні вказаної перевірки податковий орган діяв поза межами наданих повноважень щодо проведення камеральної перерви, зробивши висновки, що не відповідають фактичним обставинам, а відтак оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача зазначила, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позов .

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Олександрівське сільське споживче товариство (далі - Олександрівське ССТ) зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Південній ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області як платник податків.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Олександрівським ССТ за 2018 рік.

За результатами камеральної перевірки складений акт від 19.03.2018 №3865/20-40-12-09-20/30344959 (а.с.9-12), у висновках вказаного акту визначено порушення вимог п.п.266.3.1 п. 266.3, п.п.266.7.5 п. 266.7, п.п. 266.5.1 п. 2666.5 ст. 266 ПК України, у зв'язку з чим безпідставно зменшено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 3751,93 грн, у т.ч. до бюджету Благодатненської сільської ради - 919,83 грн, до бюджету Сидоренківської сільської ради - 2802,31 грн, до бюджету Олександрівської сільської ради -29,79 грн.

На підставі висновків, викладених в акті камеральної перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 12.04.2018 №0057621209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 37,24 грн, в т.ч. за податковим зобов'язанням - 29,79 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7,45 грн (а.с.13);

- від 12.04.2018 №0057861209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 3501,64 грн, в т.ч. за податковим зобов'язанням - 2801,31 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 700,33 грн (а.с.14);

- від 12.04.2018 №0057841209, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 1149,79 грн, в т.ч. за податковим зобов'язанням - 919,83 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 229,96 грн (а.с.15).

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем до ДФС України (а.с.16-24).

Рішенням ДФС України від 22.06.2018 №21312/6/99-99-11-03-01-25 податкові повідомлення - рішення залишені без змін, скарга - без задоволення (а.с. 25-26).

Перевіряючи обґрунтованість дій ГУ ДФС у Харківській області та висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті камеральної перевірки від 19.03.2018 №3865/20-40-12-09-20/30344959, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту камеральної перевірки, податковим органом надавалася оцінка достовірності задекларованих позивачем показників з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та наявним у користуванні позивача об'єктам нерухомого майна.

Підпункт 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, якщо під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну позапланову перевірку платника податків.

Суд вважає, що виявлення контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки порушення Олександрівським ССТ вимог п.п.266.3.1, п.п.266.7.5., п.п 266.5.1. ПК України щодо безпідставного зменшення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 3751,93 грн, у т.ч. до бюджету Благодатненської сільської ради - 919,83 грн, до бюджету Сидоренківської сільської ради - 2802,31 грн, до бюджету Олександрівської сільської ради - 29,79 грн, є саме тим випадком, який слід кваліфікувати, як виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, що є підставою для проведення документальної позапланової перевірки у відповідності до приписів п.п.78.1.4. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відтак, при визначені Олександрівському ССТ податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Суд зазначає, що виявлення недостовірності задекларованих позивачем показників, не доводить склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача, дослідження правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, які можуть бути отриманні контролюючим органом шляхом направлення платнику податків письмового запиту про надання пояснень та документального підтвердження, дослідженням відомостей з відповідних державних реєстрів щодо нерухомого майна тощо, що можливо здійснити лише в рамках документальної перевірки позивача враховуючи те, що достовірність, повнота нарахування та сплати, є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 по справі №826/1975/17, від 15.05.2018 у справі № 804/6286/17, від 01.10.2018 року у справі №821/1648/17, від 23.10.2018 по справі №809/2400/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, зазначене доводить протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу його встановлення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, суд зазначає, що в ході судового розгляду встановлено, що рішеннями Благодатненської сільської ради, Сидоренківської сільської ради та Олександрівської сільської ради, затверджено Положення про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно, по Благодатненській сільській раді, Сидоренківській сільській раді та Олександрівській сільській раді (а.с.69-86). Згідно п.п.7.2 вказаних Положень, затверджених зазначеними сільськими радами - встановлено ставку податку, зокрема, для юридичних осіб стосовно об'єктів нежитлової нерухомості: господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлері, прибудови до житлового будинку, тощо - 0% від розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, контролюючим органом під час нарахування податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки було застосовано п.п. 7.6 Положень про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно, по Благодатненській сільській раді, Сидоренківській сільській раді та Олександрівській сільській раді. В ході судового розгляду представником відповідача пояснено, що застосування вказаного п.п. 7.6 Положень обґрунтовано тим, що до юридичних осіб п.п.7.2 вказаних Положень не може бути застосовано.

Вказані доводи суд вважає необґрунтованими, оскільки виходячи зі змісту п.п.7.2 вказаних Положень прямо визначено про застосування до юридичних осіб "0" ставки щодо об'єктів нежитлового нерухомого майна (сараї, гаражі, хліви, тощо), що належать в даному випадку позивачу на праві власності.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до п.п. 4.14 п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 12.04.2018 №0057621209, від 12.04.2018 №0057861209, від 12.04.2018 №0057841209, не відповідають положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Харківській області з виходу за межі предмету камеральної перевірки від 19.03.2018, встановлені чинним податковим законодавством, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на те, що протиправність дій відповідача є підставою для скасування спірних податкових повідомлень - рішень, що є достатнім захистом прав позивача, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Харківській області з виходу за межі предмету вказаної камеральної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0057621209, від 12.04.2018 №0057861209, від 12.04.2018 №0057841209, є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов Олександрівського сільського споживчого товариства про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 1762 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 08.10.2018 №220 (а.с.44).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Олександрівського сільського споживчого товариства до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 №0057621209, від 12.04.2018 №0057861209, від 12.04.2018 №0057841209.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Олександрівського сільського споживчого товариства (код ЄДРПОУ 30344959, поштовий індекс 63054, Харківська область, Валківський район, с. Олександрівка, пр. Леніна, 1) у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28 березня 2019 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.