Постанова

від 08.07.2019 по справі 2040/7853/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 р.Справа № 2040/7853/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., місце складання м. Харків, повний текст складено 28.03.19 року по справі № 2040/7853/18

за позовом Олександрівського сільського споживчого товариства

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Олександрівське сільське споживче товариство, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним дії Головного управління ДФС у Харківській області з виходу за межі предмету камеральної перевірки від 19.03.2018, встановлені чинним податковим законодавством;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області, прийняті на підставі вказаної камеральної перевірки, а саме: від 12.04.2018 №0057621209, від 12.04.2018 №0057861209, від 12.04.2018 №0057841209.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі висновків камеральної перевірки, при проведенні якої податковий орган діяв поза межами наданих повноважень, зробивши висновки, що не відповідають фактичним обставинам, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі № 2040/7853/18 частково задоволено адміністративний позов Олександрівського сільського споживчого товариства до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 №0057621209, від 12.04.2018 №0057861209, від 12.04.2018 №0057841209.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Олександрівським ССТ за 2018 рік.

За результатами камеральної перевірки складений акт від 19.03.2018 №3865/20-40-12-09-20/30344959 (а.с.9-12), у висновках вказаного акту визначено порушення вимог п.п.266.3.1 п. 266.3, п.п.266.7.5 п. 266.7, п.п. 266.5.1 п. 2666.5 ст. 266 ПК України, у зв`язку з чим безпідставно зменшено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 3751,93 грн, у т.ч. до бюджету Благодатненської сільської ради - 919,83 грн, до бюджету Сидоренківської сільської ради - 2802,31 грн, до бюджету Олександрівської сільської ради - 29,79 грн.

На підставі висновків, викладених в акті камеральної перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 12.04.2018 №0057621209, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 37,24 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 29,79 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7,45 грн (а.с.13);

- від 12.04.2018 №0057861209, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 3501,64 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 2801,31 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 700,33 грн (а.с.14);

- від 12.04.2018 №0057841209, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 1149,79 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 919,83 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 229,96 грн (а.с.15).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до ДФС України (а.с.16-24).

Рішенням ДФС України від 22.06.2018 №21312/6/99-99-11-03-01-25 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарга - без задоволення (а.с. 25-26).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при визначені податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, якщо під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну позапланову перевірку платника податків.

Отже, виявлення контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки порушення Олександрівським ССТ вимог п.п.266.3.1, п.п.266.7.5., п.п 266.5.1. ПК України, є саме тим випадком, який слід кваліфікувати, як виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, що є підставою для проведення документальної позапланової перевірки у відповідності до приписів п.п.78.1.4. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Разом з тим, у відповідача відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 по справі №826/1975/17, від 15.05.2018 у справі № 804/6286/17, від 01.10.2018 року у справі №821/1648/17, від 23.10.2018 по справі №809/2400/15.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.04.2018 №0057621209, від 12.04.2018 №0057861209, від 12.04.2018 №0057841209.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі № 2040/7853/18 відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року по справі № 2040/7853/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 18.07.2019 року