Рішення

від 28.03.2019 по справі 826/2639/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 березня 2019 року №826/2639/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ" до про Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2017 №0057271410 та від 03.11.2017 №0057251410 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2017 №0057271410 та від 03.11.2017 №0057251410.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 10.10.2017 №1188/26-15-14-06-06/39474082, прийняло податкові повідомлення-рішення від 03.11.2017 №0057271410 та від 03.11.2017 №0057251410. Так, позивач зазначає, що відповідачем неправомірно було визначено код товару - ріжучого алмазного тросу, як код 6804210000 згідно УКТ ЗЕД, адже відповідний товар підлягає класифікації за кодом 8207901000.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №826/2639/18 та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 10.10.2017 №1188/26-15-14-06-06/39474082 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 03.11.2017 №0057271410 та від 03.11.2017 №0057251410, зазначивши, що згідно Пояснень до товарних позицій 8207 та 6804, товар Інструменти для буріння… , ввезений позивачем за митною декларацією від 19.10.2017 №UA100010/2017/271161 має класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 6804210000.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій наголосив, що у відзиві на позовну заяву відповідач не навів жодного належного обґрунтування своїх дій, відповідачем не спростовано жодного доводу чи обставини, викладених у позовній заяві.

На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну невиїзну перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ" вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару Інструменти для буріння… за кодом 8207901000 згідно з УКТ ЗЕД за митною декларацією від 19.07.2017 № UA100010/2017/271161.

Перевіркою встановлено наступні порушення товариством з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ":

- Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 №584-VII, ОПІ 1, 3 (б) та 6, частини першої та підпункту г пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного Кодексу України, що стосується неправильності класифікації товарів в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на уму 13 268, 86 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість суму 2 653, 77 грн.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 10.10.2017 №1188/26-15-14-06-06/39474082 (далі - Акт перевірки).

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивач 25.10.2017 надав свої заперечення на Акт перевірки та просив його скасувати. За результатами розгляду заперечень позивача, листом від 01.11.2017 №34567/10/26-15-14-06-06-16 Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві відмовило у задоволенні заперечень на Акт перевірки.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.11.2017 №0057271410 та від 03.11.2017 №0057251410, вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ", не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Так, стосовно наявності у Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повноважень щодо проведення перевірки позивача, суд зазначає, що статтею 345 Митного кодексу України визначено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Відтак, відповідач мав право на проведення перевірки позивача з питань державної митної справи та винесення відповідних рішень.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно зі статтею 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно зі статтею 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД..

За частинами 2, 4 статті 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) визначає Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428.

Згідно з пунктами 2 та 3 указаного Порядку УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Згідно з Указом Президента України № 466/2002 від 17.05.2002 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" Україна приєдналась до вказаної конвенції.

Відповідно до підпункту "а" пункту 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Договірна країна зобов'язується стосовно своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також усі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати обсяг розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи.

Отже, дані ТН ЗЕД країни експортера ввезеного товару повинні повністю співпадати з товарними позиціями УКТ ЗЕД країни імпортера. Встановлення іншого коду є порушенням Міжнародної системи опису та кодування товару.

Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, які визначені Законом України "Про Митний тариф України", класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

- 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

- 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

-(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД (далі - Пояснення), що побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до Основаних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі - ОПІ).

Як вбачається з митної декларації від 19.07.2017 №UA100010/2017/271161, товариством з обмеженою відповідальністю КАДІМА-ВЕСТ в графі 4 задекларовано інструменти для буріння з робочою частиною із штучних алмазів 1CBC10540-13 Канат алмазний CIC - FASTAS O 10/5 - 40 п/м - C+R - 100 м, торговельна марка CARBODIAM, виробник CARBODIAM S.A., країна виробництва KR.

В матеріалах справи наявна копія сертифіката продавця, з якого вбачається, що канати алмазні CARBODIAM CBC -10540-13 (чорний), CARBODIAM CBC -10540-14 (синій), CARBODIAM CBC -10540-15 (чорний) виготовлені в Південній Кореї для CARBODIAM sa (Бельгія) на відповідному підприємстві та відповідають вимогам європейських норм DIN EN 13236. Вищевказані канати призначені для різки бетону, залізобетону з високим армуванням та твердими наповнювачами, а також метал всіх видів та чугуну. Канати алмазні мають стальну основу (стальний трос), 40 ріжучих елементів (алмазні кільця) на 1 метрі виробу, демпферні стальні пружини між кільцями та гумове покриття.

Матеріалами справи встановлено, що під час декларування зазначених товарів товариством з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ" здійснено їх класифікацію за кодом 8207901000.

Так, до товарної групи 8207 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД віднесено інструменти змінні для ручних знарядь, з механічним приводом чи без нього або для верстатів (наприклад, для пресування, штампування, нарізування різьби, свердління, розточування, прошивання, фрезерування, токарної обробки або загвинчування), включаючи фільєри для волочіння або пресування металу, інструменти для буріння скельних порід або ґрунтів.

Приміткою 1 до групи 82 УКТЗЕД Пояснень до УКТ ЗЕД визначено, що за винятком паяльних ламп, переносних горен, шліфувальних кругів з опорними рамами, манікюрних та педикюрних наборів і виробів товарної позиції 8209, до цієї групи включаються лише вироби з лезом, різальною кромкою, робочою поверхнею або іншою робочою частиною з: недорогоцінних металів; твердих сплавів або металокераміки; дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, синтетичного чи реконструйованого), на підкладці з недорогоцінного металу, твердого сплаву або металокераміки; або абразивних матеріалів на підкладці з недорогоцінного металу, за умови, що вироби мають різальні зубці, канавки, борозни та аналогічні робочі частини з недорогоцінних металів, які зберігають свої властивості та функції після нанесення абразивних матеріалів.

Абразив, абразивний матеріал - це дрібнозерниста або порошкоподібна тверда речовина, що використовується для різання, полірування, шліфування, іншої обробки (як робоча частина інструменту) твердих матеріалів штучного і природного походження (металів і їх сплавів, пластиків, кераміки, мінералів, скла, дорогоцінних каменів, деревини, пластмас тощо), а також для буріння гірських порід. Абразиви бувають двох типів: природні (алмаз, корунд, сланець, пісок, кремінь, пемза) і штучні (електрокорунд, штучний алмаз та ін.)

У товарній позиції 6804 УКТ ЗЕД класифікуються жорна, камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби без каркасу, призначені для шліфування, заточування, подрібнення, полірування, розрізування або розпилювання, камені для ручного точіння або полірування та їх частини з природного каменю, з агломерованих натуральних або штучних абразивів або з кераміки, у поєднанні з частинами з інших матеріалів або без них.

Згідно з пунктом (3) пояснень до товарної позиції 6804 встановлено, що до цієї товарної позиції включаються шліфувальні круги, головки, диски, наконечники, тощо, які застосовуються у верстатах, електромеханічних або пневматичних ручних інструментах для обтісування, полірування, заточування, припасування або іноді для різання металів, каменю, скла, пластмас, кераміки, гуми, шкіри, перламутру, слонової кістки тощо.

Відповідно до вимог УКТ ЗЕД інструменти, які розглядаються у товарній позиції 68 складаються переважно з абразивних матеріалів, але і коли вони складаються з дуже невеликої абразивної головки в металевому корпусі або з серцевини чи осердя з твердого матеріалу (металу, дерева, пластмаси, пробки і т.д.) з постійно прикріпленими компактними шарами агломерованого абразиву (наприклад, різальні металеві диски тощо, з ободками або з розташованими по окружності вставками з абразивного матеріалу).

Проте, окремі абразивні інструменти не включаються до товарної позиції 6804 і розглядаються в групі 82, яка включає лише ті інструменти з різальними зубами, пазами, борознами і таке інше, що зберігають свою сутність і спосіб застосування навіть після включення в них абразивного матеріалу (тобто інструменти які, на відміну від розглянутих тут, можуть бути застосовані за призначенням, навіть якщо абразив не був використаний).

Як вбачається з копії митної декларації країни експорту від 06.07.2017 MRN17BEE0000028324594, задекларований позивачем товар також класифіковано в товарній позиції 8202 .

При цьому, суд вважає, що наведена відповідачем інтерпретація товарної позиції 6804 не містить характеристик по яким можливо зробити беззаперечний висновок, що ввезений апелянтом товар, а саме: "Інструменти для буріння з робочою частиною із штучних алмазів: Канат алмазний..." відноситься саме до цієї товарної позиції.

Відповідач віднесення товару до товарної позиції за кодом 6804 не врахував, як зазначених обставин так і положень частини п'ятої статті 69 Митного кодексу України, якою визначено: "Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачень положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо."

Матеріали справи не містять доказів того, що в ході перевірки контролюючим органом витребовувались у позивача будь-які додаткові документи чи проводились дослідження, залучались профільні фахівці для вирішення питання по правильному визначенню товарної позиції, до якої міг бути віднесений ввезений товариством товар.

Як вбачається з Акта перевірки, висновки Акта базуються, зокрема, на листі Державної фіскальної служби України №4703/7/99-99-19-02-03-17 від 24.02.2017.

Копія листа Державної фіскальної служби України №4703/7/99-99-19-02-03-17 від 24.02.2017 про класифікацію товару "Алмазний трос", яка міститься в справі, свідчить, що зазначений лист надісланий на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомірській області, та не є рішенням контролюючого органу щодо класифікації товарів для митних цілей, яке є обов'язковим, так як останній не відповідає вимогам "документа" та не оприлюднювався в установленому законом порядку (пункт 7 статті 69 Митного кодексу України), а тому посилання на нього є недоречним.

Проаналізувавши наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві при складанні акту перевірки від 10.10.2017 №1188/26-15-14-06-06/39474082, не доведено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ" законодавства України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03.11.2017 №0057271410 та від 03.11.2017 №0057251410.

Стягнути за рахунок Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ39439980) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ" (03113, м. Київ, пр.-т Перемоги, буд. 68/1, оф. 61, код ЄДРПОУ 39474082) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 524, 00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.