Постанова

від 08.10.2019 по справі 826/2639/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2639/18 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лисенко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАДІМА-ВЕСТ"(далі - позивач, ТОВ КАДІМА-ВЕСТ ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2017 №0057271410 та від 03.11.2017 №0057251410.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на відсутність у ній фактів неправильного застосування норм права до встановлених судом першої інстанції обставин у справі. Також, вказує на відсутність додаткових доказів чи аргументів щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ "КАДІМА-ВЕСТ" вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару Інструменти для буріння… за кодом 8207901000 згідно з УКТ ЗЕД за митною декларацією від 19.07.2017 № UA100010/2017/271161.

За результатами перевірки, відповідачем було складено акт від 10.10.2017 №1188/26-15-14-06-06/39474082, яким встановлено порушення позивачем вимог Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 №584-VII, ОПІ 1, 3 (б) та 6, частини першої та підпункту г пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного Кодексу України, що стосується неправильності класифікації товарів в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 13 268, 86 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість суму 2 653, 77 грн.

На підставі акту перевірки від 10.10.2017 №1188/26-15-14-06-06/39474082, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.11.2017 №0057271410 та №0057251410.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2017 позивач надав заперечення на зазначений акт перевірки, в яких просив його скасувати.

ГУ ДФС у м. Києві за результатами розгляду заперечення дійшло висновку про відмову у його задоволенні, про що повідомило останнього листом від 01.11.2017 №34567/10/26-15-14-06-06-16.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Як передбачено частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Частиною 1 статті 67 МК України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Частиною 2 вказаної статті в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Частина 1 статті 69 МК України передбачає, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Як зазначено в частині 2 цієї статті органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Нормами зазначеної статті передбачено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (частина 5 статті 69 МК України).

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, що побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до Основаних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД можливе взяття проб (зразків) товарів, яке здійснюється посадовими особами контролюючого органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 7 статті 69 МК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи позивачем подано митну декларацію від 19.07.2017 №UA100010/2017/271161, згідно графи 4 якої задекларовано інструменти для буріння з робочою частиною із штучних алмазів 1CBC10540-13 Канат алмазний CIC - FASTAS O 10/5 - 40 п/м - C+R - 100 м, торговельна марка CARBODIAM, виробник CARBODIAM S.A., країна виробництва KR.

Позивач класифікував зазначений товар за кодом 8207901000.

Як вбачається з матеріалів справи, про що свідчить наявна копія сертифіката продавця - канати алмазні CARBODIAM CBC -10540-13 (чорний), CARBODIAM CBC -10540-14 (синій), CARBODIAM CBC -10540-15 (чорний) виготовлені в Південній Кореї для CARBODIAM sa (Бельгія) на відповідному підприємстві та відповідають вимогам європейських норм DIN EN 13236. Вищевказані канати призначені для різки бетону, залізобетону з високим армуванням та твердими наповнювачами, а також метал всіх видів та чугуну. Канати алмазні мають стальну основу (стальний трос), 40 ріжучих елементів (алмазні кільця) на 1 метрі виробу, демпферні стальні пружини між кільцями та гумове покриття (а.с.48).

Як передбачено нормами МК України номенклатура товарів визначається як за кодом УКТЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.

Відтак, до товарної групи 8207 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, що була класифікована позивачем до заявленого товару, віднесено інструменти змінні для ручних знарядь, з механічним приводом чи без нього або для верстатів (наприклад, для пресування, штампування, нарізування різьби, свердління, розточування, прошивання, фрезерування, токарної обробки або загвинчування), включаючи фільєри для волочіння або пресування металу, інструменти для буріння скельних порід або ґрунтів.

Приміткою 1 до групи 82 УКТЗЕД Пояснень до УКТ ЗЕД визначено, що за винятком паяльних ламп, переносних горен, шліфувальних кругів з опорними рамами, манікюрних та педикюрних наборів і виробів товарної позиції 8209, до цієї групи включаються лише вироби з лезом, різальною кромкою, робочою поверхнею або іншою робочою частиною з: недорогоцінних металів; твердих сплавів або металокераміки; дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, синтетичного чи реконструйованого), на підкладці з недорогоцінного металу, твердого сплаву або металокераміки; або абразивних матеріалів на підкладці з недорогоцінного металу, за умови, що вироби мають різальні зубці, канавки, борозни та аналогічні робочі частини з недорогоцінних металів, які зберігають свої властивості та функції після нанесення абразивних матеріалів.

Абразив, абразивний матеріал - це дрібнозерниста або порошкоподібна тверда речовина, що використовується для різання, полірування, шліфування, іншої обробки (як робоча частина інструменту) твердих матеріалів штучного і природного походження (металів і їх сплавів, пластиків, кераміки, мінералів, скла, дорогоцінних каменів, деревини, пластмас тощо), а також для буріння гірських порід. Абразиви бувають двох типів: природні (алмаз, корунд, сланець, пісок, кремінь, пемза) і штучні (електрокорунд, штучний алмаз та ін.)

Як вбачається з матеріалів справи задекларований позивачем товар також класифіковано в товарній позиції 8207, що підтверджується копією митної декларації країни експорту від 06.07.2017 MRN17BEE0000028324594 (а.с.19).

У товарній позиції 6804 УКТ ЗЕД класифікуються жорна, камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби без каркасу, призначені для шліфування, заточування, подрібнення, полірування, розрізування або розпилювання, камені для ручного точіння або полірування та їх частини з природного каменю, з агломерованих натуральних або штучних абразивів або з кераміки, у поєднанні з частинами з інших матеріалів або без них.

Згідно з пунктом (3) пояснень до товарної позиції 6804 встановлено, що до цієї товарної позиції включаються шліфувальні круги, головки, диски, наконечники, тощо, які застосовуються у верстатах, електромеханічних або пневматичних ручних інструментах для обтісування, полірування, заточування, припасування або іноді для різання металів, каменю, скла, пластмас, кераміки, гуми, шкіри, перламутру, слонової кістки тощо.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, наведена відповідачем інтерпретація товарної позиції 6804 не містить характеристик по яким можливо зробити беззаперечний висновок, що ввезений апелянтом товар, а саме: "Інструменти для буріння з робочою частиною із штучних алмазів: Канат алмазний..." відноситься саме до цієї товарної позиції.

Крім того, докази витребування відповідачем у ТОВ КАДІМА-ВЕСТ будь яких додаткових документів чи проведення досліджень, задля правильного визначення товарної позиції ввезеного товару матеріали справи не містять.

Також, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні спорів даної категорії справ, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, про порушення платником податків норм митного законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Також, колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга відповідача не містить обґрунтованих посилань на неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, та не містить нових доказів, фактів та доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а апеляційна скарга за своїм змістом не спростовує висновків суду, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 09.10.2019 року.