Рішення

від 28.03.2019 по справі 640/565/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2019 року № 640/565/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування рішення № 1279, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 звернулося до суду з позовом про визнання протиправним рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом № 1279 від 30.11.2018, про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-а у Голосіївському районі міста Києва та про зобов'язання Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-а у Голосіївському районі міста Києва.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, та зазначає, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправно відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-а у Голосіївському районі міста Києва, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 подано вичерпний перелік документів. Також позивач вказує на відсутність правових підстав для відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, закони України Про регулювання містобудівної діяльності , Про адміністративні послуги , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про автомобільні дороги та зазначає, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) правомірно відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-а у Голосіївському районі міста Києва, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 подано не повний пакет документів та встановлено невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

20.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 звернулося до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень на об'єкт Реконструкція будівлі кафе під центр з продажу автомобілів по проспекту Валерія Лобановського, 126-а .

Листом від 30.11.2018 за № 1279 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів по проспекту Валерія Лобановського, 126-а. Підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень зазначено наступне:

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться переважно в межах території вулиць і доріг, частково в межах території садибної житлової забудови, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804;

- подання неповного пакету документів, який визначено частиною третьою статті 29 Закону, а саме: відсутність документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію (із здійсненням державної реєстрації відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ); копії документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, або згоди його власника, засвідченої в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витягу із Державного земельного кадастру;

- відсутністю доступної інформації про основні параметри об'єкта будівництва у містобудівному розрахунку для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 26 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Пунктом 1 частини першої статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Частиною четвертою статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (частина шоста статті 29 Закону № 3038-VI).

Пунктом 1 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 встановлено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Підпунктом 6.43 пункту 6 зазначеного Положення встановлено, що Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання, зокрема, надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Отже, містобудівні умови та обмеження видаються Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі за заявою замовника до якої має бути додано документи відповідно до переліку визначеного частиною третьою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу або ним приймається рішення про відмову у їх видачі. При цьому, виключний перелік підстав для відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень визначений частиною четвертою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та до них віднесено: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Як встановлено під час розгляду справи, підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів по проспекту Валерія Лобановського, 126-а стали наступні підстави:

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться переважно в межах території вулиць і доріг, частково в межах території садибної житлової забудови, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804;

- подання неповного пакету документів, який визначено частиною третьою статті 29 Закону, а саме: відсутність документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію (із здійсненням державної реєстрації відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ); копії документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, або згоди його власника, засвідченої в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витягу із Державного земельного кадастру;

- відсутністю доступної інформації про основні параметри об'єкта будівництва у містобудівному розрахунку для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами частини першої статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 24 Закон № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону № 3038-VI).

Статтею 20 Земельного кодексу України закріплено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Таким чином, планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх орендарями, виключно в межах їх цільового призначення.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивач є законним орендарем відповідної земельної ділянки, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, договором оренди земельної ділянки, зареєстрованим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03.04.2006 за № 157, він має право планування та забудови такої земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 Закону № 3038-VI до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Суд звертає увагу на те, що цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель) в розумінні Земельного кодексу України та функціональне призначення території в розумінні Генерального плану м. Києва, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території міста Києва, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Києва, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок.

Так, стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

У відповідності до частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно зі змістом статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Як вбачається зі змісту частини першої статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Частиною п'ятою даної статті визначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Згідно з п. 5.8. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 грудня 2011 року № 345, схема зонування складається, як правило, з основних типів зон: громадські; житлові; рекреаційні; курортні; зони транспортної інфраструктури; зони інженерної інфраструктури; комунально-складські; виробничі; спеціальні; зони земель історико-культурного призначення; зона земель природно-заповідного фонду.

В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються: переважні види використання; супутні види дозволеного використання; допустимі види використання.

Тобто, нормативно-правовими актами, що регламентують порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, визначено, що така документація визначає функціональне призначення територій, а не види використання земельних ділянок.

Частиною першою статті 193 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі, а не генеральному плані населеного пункту, який, в силу приписів частини першої статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розробляється з урахуванням його даних.

Так, відповідно до вимог частин першої, другої статті 36 Закону України Про Державний земельний кадастр , на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості про Генеральний план м. Києва та про цільове призначення земельних ділянок.

Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

У відповідності до наведених вимог, на офіційному веб-сайті Держгеокадастру (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) оприлюднено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:147:0038, згідно яких цільовим призначенням такої земельної ділянки є: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Зазначене підтверджується також змістом договору оренди земельної ділянки та відомостями з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Так, цільовим призначенням земельної ділянки по проспекту Валерія Лобановського, 126-а вказано: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва, експлуатації та обслуговування павільйону по продажу автомобілів.

Вказане підтверджує право позивача на планування та забудову орендованої ним земельної ділянки в межах її цільового призначення, визначеного в Державному земельному кадастрі.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивач звернувся до відповідача з метою отримати містобудівні умови та обмеження на об'єкт Реконструкція будівлі кафе під центр з продажу автомобілів по проспекту Валерія Лобановського, 126-а , суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача у видачі містобудівних умов та обмежень з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відносно відмови у видачі містобудівних умов та обмежень з підстав подання неповного пакету документів, який визначено частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI, суд зазначає наступне.

Як зазначив позивач, до заяви про видачу будівельних умов та обмежень Товариством з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 подано наступні документи:

- копію договору оренди від 03.04.2006;

- копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.07.2013;

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- витяг з Державного земельного кадастру;

- містобудівний розрахунок.

При цьому, відповідачем зроблений висновок про неподання позивачем в повному обсязі документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:147:0038.

Суд не погоджується з вказаним висновком відповідача, оскільки право користування земельною ділянкою по проспекту Валерія Лобановського, 126-а підтверджується копією договору оренди від 03.04.2006 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, які залучені до матеріалів справи.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на неподання позивачем копії документу, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 та витягу з Державного земельного кадастру, оскільки позивачем надано суду вказані матеріали. Разом з тим, відповідачем під час розгляду справи не надано доказів, які б спростовували доводи позивача щодо подання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 та витягу з Державного земельного кадастру.

Одночасно, суд звертає увагу відповідача, що позивач має намір здійснити реконструкцію будівлі кафе під центр з продажу автомобілів по проспекту Валерія Лобановського, 126-а, а тому позивачем правомірно надано докази права власності саме на об'єкт нерухомості, якій підлягає реконструкції. Надання доказів права власності на інші об'єкти нерухомості, які знаходяться на орендованій позивачем земельній ділянці в силу пункту 2 частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI, в даному випадку не є обов'язковими.

Таким чином, посилання відповідача на те, що позивачем подано неповний перелік документів, який визначено частиною третьої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є необґрунтованими та спростовуються документами наявними в матеріалах справи.

Щодо відсутності доступної інформації про основні параметри об'єкта будівництва у містобудівному розрахунку для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, суд зазначає наступне.

Як зазначив позивач та не спростовано відповідачем, позивачем до заяви про видачу будівельних умов та обмежень додано містобудівний розрахунок на об'єкт Реконструкція будівлі кафе під центр з продажу автомобілів по проспекту Валерія Лобановського, 126-а , виконаний архітектором Васюк К.Д.

При цьому, суд зазначає, що містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів. Містобудівний розрахунок не є стадією проектування і розробляється та надається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкту будівництва та його техніко-економічні показники (назва об'єкту, поверховість, площа забудови, загальна площа об'єкту, відповідність щільності забудови (при житловому будівництві) та інша інформація, яка на думку інвестора дає повне уявлення про його наміри.

З аналізу наявної в матеріалах справи копії містобудівного розрахунку судом встановлено, що в ньому наявні дані щодо основних параметрів об'єкта будівництва.

Крім того, суд звертає увагу на те, що факт допущення недоліків в оформленні містобудівного розрахунку не визначений частиною четвертою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

З огляду на зазначене посилання відповідача на відсутність доступної інформації про основні параметри об'єкта будівництва у містобудівному розрахунку для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, як на підставу для відмови у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є необґрунтованими.

В контексті наведеного суд приходить до висновку про подання позивачем документів, визначеного частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI та які є достатніми для видачі містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність обставин, визначених частиною четвертою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-а у Голосіївському районі міста Києва.

З урахуванням наведеного та враховуючи подання позивачем всіх документів, визначених чинним законодавством для отримання містобудівних умов та обмежень, суд приходить до висновку про визнання протиправним рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом № 1279 від 30.11.2018, про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-А у Голосіївському районі міста Києва та про зобов'язання Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-А у Голосіївському районі міста Києва.

Разом з тим, суд зазначає, що посилання відповідача на дискреційні повноваження не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки дискреція (лат. discretio; англ. discretion) - рішення, прийняте в порядку реалізації дискреційних повноважень.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не є втручанням у дискреційні повноваження.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державним органам суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку.

Враховуючи подання позивачем всіх необхідних документів, визначених чинним законодавством для отримання містобудівних умов та обмежень, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-А у Голосіївському районі міста Києва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №826/162/18.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 (03118, м. Київ, проспект Червонозоряний, 126-а, код ЄДРПОУ 19484650) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) задовольнити повнгістю.

2. Визнати протиправним рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом № 1279 від 30.11.2018, про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Жемчужина-3" у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-А у Голосіївському районі міста Києва.

3. Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції будівлі кафе під центр з продажу автомобілів на проспекті Лобановського, 126-А у Голосіївському районі міста Києва.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Жемчужина-3 (03118, м. Київ, проспект Червонозоряний, 126-а, код ЄДРПОУ 19484650) судові витрати у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева