Рішення

від 28.03.2019 по справі 640/21012/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/91

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2019 року № 640/21012/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор"

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" (надалі - позивач, ТОВ "Сета Декор", адреса: 01103, місто Київ, вулиця Чорногірська, будинок 17/14) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач 1, ГУ ДФС у м. Києві, адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 33/19), Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач 2, ДФС, адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №944302/32111235 від 05 жовтня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор №2 від 02 серпня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №944303/32111235 від 05 жовтня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор №1 від 01 серпня 2018 року;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №944304/32111235 від 05 жовтня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор №3 від 08 серпня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №37688/32111235/2 від 19 жовтня 2018 року про залишення скарги товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор без задоволення та рішення комісії ДФС без змін;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №37674/32111235/2 від 19 жовтня 2018 року про залишення скарги товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор без задоволення та рішення комісії ДФС без змін;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №37672/32111235/2 від 19 жовтня 2018 року про залишення скарги товариства з обмеженою відповідальністю Сета Декор без задоволення та рішення комісії ДФС без змін;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01 серпня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Сета Декор , днем її подання - 28 серпня 2018 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 02 серпня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Сета Декор , днем її подання - 28 серпня 2018 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 08 серпня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Сета Декор , днем її подання - 28 серпня 2018 року;

- - зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28 серпня 2018 №1 до податкової накладної №3 від 08 серпня 2018 року, поданий товариством з обмеженою відповідальністю Сета Декор , днем його подання - 25 вересня 2018 року;

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідачів були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних №1 від 01 серпня 2018 року. №2 від 02 серпня 2018 року, № 3 від 08 серпня 2018 року та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 28 серпня 2018 року №1.

Відповідачі отримали копію ухвали про відкриття провадження у справі, у встановлений судом строк відзиву на адміністративний позов суду не надали, а тому, відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відповідачем поставлено під сумнів податкові накладні № 1 від 01.08.2018, №2 від 02.08.2018 та №3 від 08.08.2018, згідно з яких позивач виписав вказані накладні ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг України", номенклатура товару: кукурудза врожаю 2017 року.

Позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг України" договір №27718 купівлі - продажу від 27 липня 2018 року, відповідно до умов якого позивач продає партію сільськогосподарської продукції - суху кукурудзу урожаю 2017 року покупцю на умовах FCA "франко - борт автомобіля, завантаження на автотранспорт покупця за рахунок продавця" (Т.1, арк. 21-26).

На виконання умов цього договору №27718, позивач продав товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" кукурудзу врожаю 2017 року, а останній прийняв і оплатив товар, що підтверджується видатковими накладними №СД-56 від 01.08.2018, №СД-57 від 02.08.2018, рахунком - фактурою СД-35к від 08.08.2018, товарно - транспортними накладними серії 12ААЗ №163475 від 01.08.2018, 12ААЗ №163474 від 01.08.2018, 12ААЗ №163473 від 01.08.2018, ПЗО №8533877 від 02.08.2018, ПЗО №8533876 від 02.08.2018, ПЗО №8533878 від 02.08.2018, банківською випискою про зарахування на рахунок позивача від ТОВ Альтера Ацтека Мілінг Україна 08.08.2018 грошових коштів на суму 1900015,20 грн з призначенням платежу оплата за кукурудзу (Т.1, арк. 30, 32, 34, 44-45, 46-47, 48-49, 50-51, 52-53, 54-55, 35).

За результатами виконання вказаних вище господарських операцій позивачем складено і направлено до органів ДФС на реєстрацію податкову накладну від 01 серпня 2018 року № 1 на загальну суму 352502,82 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 58750,47 грн, податкову накладну №2 від 02.08.2018 на загальну суму 355802,86 грн, у тому числі ПДВ 59300,48 грн, податкову накладну №3 від 08.08.2018 на загальну суму 1191709,53 грн, у тому числі ПДВ 198618,25 грн (Т.1, арк. 31, 33, 36).

При цьому, відповідно до квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.08.2018, №2 від 02.08.2018, №3 від 08.08.2018 прийняті 28.08.2018 року, але їх реєстрація зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

В той же час, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаних вище податкових накладних (Т.1, арк. 92,93,94).

28.08.2018 позивачем виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №3 від 08.08.2018 та повернуто товариству з обмеженою відповідальністю Альтера Ацтека Мілінг України надлишково перераховані кошти на суму 128301,02 грн у тому числі ПДВ 21383,50 грн (Т.1, 95).

Факт повернення надлишково перерахованих коштів підтверджується банківською випискою (Т.1, арк. 91).

При цьому, відповідно до квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28.08.2018 до податкової накладної №3 від 08.08.2018 доставлено до центрального рівня ДФС 25.09.2018, але документ не прийнято у зв'язку з відсутністю зареєстрованої податкової накладної №3 від 08.08.2018 (Т.1, арк.96).

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до органів ДФС відповідні пояснення (Т.1, арк. 97).

05.10.2018 Комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 944302/32111235, №944303/32111235, 944304/32111235 про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 02.08.2018, №1 від 01.08.2018 та №3 від 08.08.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (Т.1. арк. 98, 99, 100).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Комісії ГУ ДФС у м. Києві, позивач оскаржив їх до Комісії ДФС з питань розгляду скарг, додавши до своїх скарг документи, які, за доводами позивача, є достатніми для реєстрації податкових накладних (Т.1, арк. 101, 102, 103).

Рішеннями Комісії ДФС з питань розгляду скарг від 19.10.2018 року №37688/32111235/2,. №37674/32111235/2, №37672/32111235/2 скарги ТОВ "Сета Декор" залишено без задоволення та рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві без змін (Т.1, арк. 105, 106, 107).

Не погоджуючись з прийнятими відповідачами рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Для відображення вказаних господарських операцій у податковому обліку позивачем сформовані податкові накладні №1 від 01.08.2018, №2 від 02.08.2018, №3 від 08.08.2018, реєстрацію яких було зупинено 29.08.2018 року. Вказані операції, за позицією позивача не були ризиковими та підтверджені по ланцюгу постачання належним чином оформленими первинними документами, які були надані відповідній Комісії.

Крім того, 28.08.2018 позивачем сформовано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №3 від 08.08.2018, але у зв'язку з тим, що податкова накладна не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, вказаний розрахунок коригування не прийнято.

Так, 01.10.2018 року позивачем подано пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також надано копії первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

05.10.2018 року комісією відповідача 1 прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення № 944302/32111235, №944303/32111235, 944304/32111235 про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 02.08.2018, №1 від 01.08.2018 та №3 від 08.08.2018.

10.10.2018 року позивачем подано скарги на вказані рішення та надіслано пакет документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Рішеннями Комісії ДФС з питань розгляду скарг від 19.10.2018 року №37688/32111235/2,. №37674/32111235/2, №37672/32111235/2 скарги позивача залишена без задоволення.

Вважаючи, що відповідачами прийняті протиправні рішення, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Відповідачі відзивів на позовну заяву не надали.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

ВИСНОВКИ ЩОДО НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПОРУШЕНЬ

Під час розгляду справи встановлено наявність в рішеннях відповідачів порушень та ознак протиправності, а тому вони є такими, що підлягають скасуванню.

НОРМИ ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

У розумінні підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.

Згідно п. п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено низку Порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед яких:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок зупинення реєстрації № 117 ) ;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, накладна відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 7 Порядку зупинення реєстрації № 117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 13 Порядку зупинення реєстрації № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 14 Порядку зупинення реєстрації № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 визначено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу (надалі - Критерії ризиковості).

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено 7 (сім) вичерпних підстав за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Виходячи з аналізу викладених норм, суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору №27718 купівлі - продажу від 27.07.2018, позивачем 01.08.2018, 02.08.2018 та 08.08.2018 продано ТОВ Альтера Ацтека Мілінг Україна кукурудзу врожаю 2017, за який отримано визначену договором грошову суму 08.08.2018.

Для відображення вказаних господарських операцій у податковому обліку позивачем сформовані податкові накладні №1 від 01.08.2018, №2 від 02.08.2018 та №3 від 08.08.2018, реєстрацію яких було зупинено 29.08.2018 року.

Також, 28.08.2018 позивачем сформовано та подано до органів ДФС розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної №3 від 08.08.2018, у прийнятті якого відмовлено, у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналізу положень чинного законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У квитанціях №1 від 29.08.2018 року податковим органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених у Критеріях ризиковості платника податків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, тобто не вказано конкретного виду критерію, що позбавляє платника податків можливості надати визначені законодавством документи на підтвердження правомірності видання податкових накладних та наявності підстав для їх реєстрації.

Тобто, фіскальним органом, в порушення пп.201.16.1 п.201.16. статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у Квитанції конкретного виду критерію моніторингу податкової накладної.

Разом з тим, сукупність наданих позивачем первинних документів не дає підстав для сумніву щодо дійсного укладання договору купівлі - продажу між позивачем та його контрагентом, а також отримання грошових коштів за проданий товар кукурудзу врожаю 2017 .

Факт оплати зумовлював обов'язок позивача в силу вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України сформувати та направити для реєстрації спірні податкові накладні, тобто за правилом "першої події", що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.

Крім того, у квитанціях відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

01.10.2018 року позивачем подано пояснення щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Проте, рішеннями про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 944302/32111235, №944303/32111235, 944304/32111235 позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних №2 від 02.08.2018, №1 від 01.08.2018 та №3 від 08.08.2018.

10.10.2018 року позивачем подано скарги на вказані рішення та надіслано пакет документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Рішеннями Комісії ДФС з питань розгляду скарг №37688/32111235/2,. №37674/32111235/2, №37672/32111235/2 скарги позивача залишена без задоволення.

Наведені обставини дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та рішень Комісії ДФС з питань розгляду скарг про залишення скарг позивача без задоволення.

З урахуванням того, що відповідачами не надано доказів наявності підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №1 від 01.08.2018, №2 від 02.08.2018 та №3 від 08.08.2018, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні ТОВ "Сета Декор" датою їх фактичного подання - 28.08.2018 та в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.08.2018 до податкової накладної №3 від 08.08.2018 - датою його фактичного подання - 25.09.2018.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 17620,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України 12334,00 грн та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 5286,00 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з наданої суду копії договору №14-АБ про надання правової (правничої) допомоги від 04 грудня 2018 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Сета Декор та Адвокатським бюро Адвокат Бордаченко та партнери , адвокат зобов'язався здійснити захист, представництво або надати інші види правової (правничої) допомоги, що передбачені пунктом 2.1. цього договору, клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язався оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1.1. Договору).

У відповідності до пункту 1.2. Договору адвокат надає клієнту правову (правничу) допомогу за завданнями (дорученнями) клієнта, які погоджуються сторонами шляхом їх підписання. У кожному завданні (дорученні) сторони погоджують вид і зміст правової (правничої) допомоги, строки, вартість, а також інші необхідні умови її надання (пункту 1.2. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що розмір винагороди адвоката визначається у відповідному завданні (дорученні) клієнта, погодженому сторонами.

Розмір гонорару не включає в себе фактичних затрат адвоката, які оплачуються клієнтом додатково. До фактичних витрат відносяться суми, утому числі, поштових витрат (пункт 5.3. Договору).

У відповідності до наданої суду копії завдання (доручення) №1 від 04 грудня 2018 року адвокат зобов'язався надати клієнту правову (правничу) допомогу, а саме: зобов'язався підготувати і подати позовну заяву від клієнта до органів ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних клієнта №1 від 01.08.2018, №2 від 02.08.2018, №3 від 08.08.2018, розрахунку коригування №1 від 28.08.2018, зобов'язати органи ДФС України зареєструвати зазначені податкові накладні і розрахунок коригування клієнта, а також супроводжувати цю адміністративну справу у судах всіх інстанцій, на стадії виконання судового рішення, а клієнт зобов'язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього завдання.

Згідно з підпунктом 3.1. завдання №1 клієнт повинен сплатити адвокату гонорар за надання правової (правничої) допомоги клієнту за цим завданням (дорученням) в суді першої інстанції, в тому числі підготовку та подачу позовної заяви до суду, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 10000,00 грн без ПДВ на поточний рахунок адвоката не пізніше трьох банківських днів з дати ухвалення судом першої інстанції судового рішення по суті справи або про припинення розгляду справи з процесуальних підстав.

В матеріалах справи наявний ордер на надання правової допомоги серії КС № 426329 від 10.12.2018.

Відповідно до банківської виписки з рахунку Адвокатського бюро Адвокат Бордаченко та партнери на рахунок бюро від ТОВ Сека Декор перераховані грошові кошти у розмірі 10000,00 грн з призначенням платежу: оплата за правову допомогу згідно завдання (доручення) №1 від 04.12.2018 до договору №14АБ від 04.12.2018 без ПДВ .

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) від 15.02.2019, адвокатом витрачено загального часу, починаючи з 04.12.2018 по 15.02.2019 на представництво інтересів ТОВ Сета Декор у даній адміністративній справі - 20 годин.

При цьому, в зазначених документах жодним чином не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг з посиланням на складність справи, витраченого часу тощо.

Згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу, необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення , зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

Проте, таких доказів позивачем та його представником суду надано не було.

Тобто, позивачем не доведено, а судом не встановлено обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у адміністративній справі, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Стосовно витрат, понесених адвокатом ОСОБА_5 на поштові послуги, суд зазначає, зо такі витрати не відносяться до судових витрат, у розумінні статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №944302/32111235 від 05 жовтня 2018 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 02 серпня 2018 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №944303/32111235 від 05 жовтня 2018 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01 серпня 2018 року.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №944304/32111235 від 05 жовтня 2018 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 08 серпня 2018 року.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №37688/32111235/2 від 19 жовтня 2018 року про залишення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" без задоволення та рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №944302/32111235 від 05 жовтня 2018 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 02 серпня 2018 року без змін.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №37674/32111235/2 від 19 жовтня 2018 року про залишення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" без задоволення та рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №944303/32111235 від 05 жовтня 2018 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01 серпня 2018 року без змін.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №37972/32111235/2 від 19 жовтня 2018 року про залишення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" без задоволення та рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №944304/32111235 від 05 жовтня 2018 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 08 серпня 2018 року без змін.

8. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" №1 від 01 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 28 серпня 2018 року.

9. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" №2 від 02 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 28 серпня 2018 року.

10. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" №3 від 08 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 28 серпня 2018 року.

11. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 28 серпня 2018 року до податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" №3 від 08 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного подання - 25 вересня 2018 року.

12. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" (01103, місто Київ, вулиця Чорногірська, будинок 17/14, код ЄДРПОУ 32111235) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5286,00 грн (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

13. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сета Декор" (01103, місто Київ, вулиця Чорногірська, будинок 17/14, код ЄДРПОУ 32111235) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 12334,00 грн (дванадцять тисяч триста тридцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197).

14. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) та витрат на поштові відправлення у розмірі 33,00 грн (тридцять три гривні 00 копійок) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова