Рішення

від 27.03.2019 по справі 826/319/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2019 року № 826/319/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Підприємства Об'єднання громадян "Навчально-Методичний Інжиніринговий Центр Гільдії Інженерів Технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Підприємство Об'єднання громадян "Навчально-Методичний Інжиніринговий Центр Гільдії Інженерів Технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури" (далі також - позивач, ПОГ Інжиніринговий Центр ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення від 01.11.2017 року №0059581401, визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення від 01.11.2017 року №005956140, зобов'язати відповідача виключити з даних інформаційних систем органів ДФС про наявність податкового боргу по ПОГ Інжиніринговий Центр в розмірі 316 584,98 грн., в т.ч. з податку на додану вартість 170 242,78 грн. та з податку на прибуток в розмірі 146 342,20 грн. а також про наявність штрафних санкцій та пені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2018 року позовну заяву Підприємства Об'єднання громадян "Навчально-Методичний Інжиніринговий Центр Гільдії Інженерів Технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури" залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання ухвали.

Позивачем у встановлений строк недоліки позовної заяви усунуто, тому судом визнано подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та встановлено про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Зазначеною Ухвалою встановлено термін відповідачу для подачі до суду відзиву на позовну заяву, позивачу - терміну для подання відповіді на відзив, відповідачу - надано час після отримання відповіді на його відзив для подання до суду заперечень.

Через канцелярію суду 13.02.2018 року надійшла заява від 12.02.2018 року (13.02.2018 року №16260/18) позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 залишено вказане клопотання без розгляду.

Через канцелярію суду 27.04.2018 року представником відповідача подано клопотання про витребування доказів і вихід із спрощеного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем винесене неправомірно податкові повідомлення-рішення, порушено процедуру проведення виїзної податкової перевірки, в Акті перевірки зазначені недійсні відомості по обставинах господарських відносин позивача з його контрагентами, а тому податкові повідомлення-рішення винесені на підставі такого акту не можуть вважатись законними та повинні бути скасовані.

Відповідачем в письмових запереченнях викладено доводи, якими заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що і направлення на проведення перевірки і саму перевірку було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а встановлені обставини, які викладено в Акті перевірки, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи. До того ж, позивачем порушено терміни повідомлення контролюючого органу про втрату первинних документів, що також бралось до уваги під час проведення податкової перевірки.

Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що за результатами проведеної перевірки складено 11.10.2017 року Акт № 434/26-15-14-04-03/39449674 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Підприємство Об'єднання Громадян Навчально-Методичний Інжиніринговий Центр Гільдії Інженерів Технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури (код 39449674),з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Будконсалт Плюс (код 39315010) за період серпень 2015, вересень 2015, жовтень 2015, листопад 2015, грудень 2015 (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до вказаного Акту перевірки встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток на загальну суму 100 184 грн. в тому числі по періодам: за 2015 рік 100 184 грн.

- п.44.1 ст. 44, пп. 198.2, пп.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 111 315 грн., в тому числі за серпень 2015 на суму 25 775 грн., вересень 2015 року на суму 20 210 грн., жовтень 2015 року на суму 11 045 грн., листопад 2015 на суму 18 800 грн., грудень 2015 року на суму 19 740 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 року № 0059581401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 119 460 грн., серед якої: за податковим зобов'язанням 95 570 та за штрафними санкціями - 23 893 грн. та податкове повідомлення - рішення від 01.11.2017 року № 0059561401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток в сумі 100 184 грн. (надалі оскаржувані ППР від 01.11.2017 року).

Не погоджуючись із вказаним Актом перевірки податкового органу позивач скористався своїм правом на досудове оскарження, на що податковий орган листом повідомив позивача, що у зв'язку з порушенням термінів досудового оскарження Акту перевірки, заперечення позивача - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 ПК України).

Відповідно до статті 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Сплата податків і зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки (пункт 49.3 статті 49 ПК України).

Відповідно до пункту 49.4 статті 49 ПК України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (пункт 49.9 статті 49 ПК України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Приписами пункту 55.1 статті 55 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на прибуток зобов'язаний сплачувати визначені ним податкові зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов'язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.

Так, пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до частини другої пункту 75.1 статті 75 ПК України документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I ПК України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення (наказу) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та за наявності обставин, визначених статтею 78 розділу II Податкового кодексу.

Обов'язковою умовою для проведення документальної виїзної позапланової перевірки є вручення платнику податків до початку проведення такої перевірки під розписку копії наказу про її проведення.

Згідно зі статтею 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право розпочати проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, зазначених у направленні на проведення перевірки.

Відповідно до пункту 75.1.2. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (частина п'ята пункту 75.1.2 статті 75 ПК України).

Відповідно до пункту 78.1. статті 78 ПК України регулює підстави відповідно до яких проводиться Документальна позапланова перевірка.

Згідно з пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу (пп.78.5-78.9 ст. 78 ПК України).

Відповідно до матеріалів справи перевірку позивача було проведено на підставі Наказу від 22.09.2017 № 9679 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ Інжиніринговий центр (код 39449674).

Відповідно до частини третьої пункту 81. 1 статі 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання, серед інших, й копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Зважаючи на вказане, Наказ містить дату та номер видання, назву підприємства, яке повинне бути перевірено, його код відповідно до ЄДРПОУ, що вважається судом зазначенням реквізитів позивача, відповідно до яких можна встановити і адресу останнього.

Згідно із вказаним Наказом перевірку призначено у зв'язку з ненаданням позивачем в повному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу від 27.06.2017 року № 18432/10/26-15-14-01-01.

Також в матеріалах справи міститься зазначений лист Про надання інформації (пояснень та її документального підтвердження) та докази надіслання на адресу позивача.

Також слід зазначити, що адреса на яку податковий орган надсилав листи та інші документи, відповідає адресі зазначеній в Витязі з ЄДРПОУ, що міститься в матеріалах справи.

Натомість позивачем до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували надання на адресу відповідача усіх необхідних документів, що витребовувались відповідачем листом, який був скеровано на адресу ПОГ Інжиніринговий центр 29.06.2017 року, наслідком чого податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача. Відповідно до Акту перевірки зазначено, що копію наказу вручено під розписку 26.09.2017 року головному бухгалтера ПОГ Інжиніринговий Центр ОСОБА_1.

Також вказано, що перевірку проведено з відома (в присутності) директора позивача та головного бухгалтера.

Перевірка проводилась з 26.09.2017 року по 04.10.2017 року. Строк проведення перевірки продовжено з 03.10.2017 року по 04.10.2017 року на 2 робочих дні на підставі наказу від 29.09.2017 року № 9955, копію якого під розписку вручено головному бухгалтеру.

Так, як встановлено з викладених обставин по справі, в Акті перевірки, 26.09.2017 року податковим органом надано запит позивачу з проханням про надання особам, що проводили перевірку усіх первинних документів по взаємовідносинах ПОГ Інжиніринговий Центр з його контрагентом ТОВ Будконсалт Плюс .

Вказані документи надано не було, натомість 04.10.2017 року позивачем надано заяву контролюючому органу про втрату первинних документів, а саме Папка Архів 2015 року по контрагентах, до якої входили наступні документи: Договори, контракти, угоди, акти виконаних робіт .

Відповідно до пункту 44.5. статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Так, судом встановлено, що позивачем не дотримано вказаного терміну, адже останнім днем терміну повідомлення контролюючого органу був 03.10.2017 року, про що свідчать надані до матеріалів справи докази.

При цьому слід зазначити, що запит про надання документів був скерований позивачу 26.09.2017 року, а документи було викрадено з машини лише 28.09.2017 року, тому позивач мав би надати документи до перевірки 27.09.2017 року.

Водночас позивачем не надано жодних пояснень із зазначенням причин не надання документів 27.09.2017 року та з зазначенням причин не відновлення вказаних викрадених документів в термін 90 календарних днів, які на день постановлення судового Рішення вже минули.

Таким чином, суд вважає дії контролюючого органу законними, а обставини, встановлені в Акті перевірки, такими, що відповідають дійсності. В зв'язку з чим, винесені податкові повідомлення-рішення на підставі Акту перевірки є законними, адже постановлені у зв'язку з порушенням позивачем норм податкового законодавства.

Крім іншого, позивачем не надано до матеріалів справи банківських виписок та платіжних доручень, які б свідчили про реальність здійснення господарських операцій між ПОГ Інжиніринговий центр та його контрагентом ТОВ Будконсалт Плюс .

Ненадання платником податків первинних документів (договорів, актів приймання-передачі, податкових накладних, платіжних документів, реєстрів виданих й отриманих податкових накладних та інших) на підтвердження фактичного виконання договорів із його контрагентами є підставою для висновку, зокрема, що задекларовані позивачем дані податкового кредиту є недостовірними (на цьому наголошено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.02.2016 року у справі № 2а-4475/12/2670 (рішення № К/800/7057/13)).

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини другої статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями статей 3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Підприємства Об'єднання громадян "Навчально-Методичний Інжиніринговий Центр Гільдії Інженерів Технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовити в повному обсязі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Підприємство об'єднання громадян "Навчально-Методичний Інжиніринговий Центр Гільдії Інженерів Технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури", 02160, м. Київ, пр-т Соборності 15/17, к. 121, код ЄДРПОУ 39449674;

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980.

Суддя Л.О. Маруліна