Постанова

від 27.03.2019 по справі 2040/7318/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 р.Справа № 2040/7318/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Бегунц А.О.

секретарі судового засідання: Жданюк Г.О.

за участі представників

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року по справі № 2040/7318/18 (головуючий І інстанції: Шевченко О.В.) за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №№ 002729/1309, 002730/1309, 002731/1309, 002732/1309, 002733/1309 від 26.06.2018 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке прийняте з порушенням норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт наголошує на тому, що податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки був нарахований відповідно до додатку № 1 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 542/7 від 22.02.2017 року. Ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірах, визначеного вказаним рішенням. Визначаючи ставку податку у розмірі 1 %, з огляду на те, що позивач передав об'єкти нежитловою нерухомості в оренду, тому відповідач діяв правомірно.

В судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги у повному обсязі. Позивач також скористався своїм правом надав до суду письмовий відзив на апеляційну скарну, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги відповідно до ст.308 КСАС України, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) належать на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 7042,50 кв.м. (літ П-2 - 1726,50 кв.м., літ. 0-1 - 102,4 кв.м., літИ-1 - 548,0 кв.м., літ 3-1 - 130,5 кв.м., літ. С-1 - 1833,2 кв.м., літ.Ж-2 - 524,8 кв.м., літ.Р-1 - 2177,1 кв.м.), які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, 10, що підтверджується інформацією є Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2017 року №102016871 та технічними паспортами Харківського міського БТІ (а.с. 17 - 63).

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

1) податкове повідомлення-рішення № 002733/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фіз. особами (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 2 177,1 кв.м.) в сумі 69 667,20 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення № 002732/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 524,8 кв.м.) в сумі 16 793,60 грн.;

3) податкове повідомлення-рішення № 002731/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 102,4 кв.м.) в сумі 3 276,80 грн.;

4) податкове повідомлення-рішення № 002730/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 1726,5 кв.м.) в сумі 55 248,00 грн.;

5) податкове повідомлення-рішення № 002729/1309 від 26.06.2018 відповідно до якого на

підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (м. Харків, вул. Георгіївська, 10, площею 1833,20 кв.м.) в сумі 58 662,40 грн. (а.с. 12 - 16).

Отримавши податкові повідомлення - рішення позивач звернувся із заявою від 10.07.2018 року до ГУ ДФС у Харківській області, в якій просив здійснити перерахування визначеної вказаними податковим повідомленнями - рішеннями застосувавши ставки податку для будівель промисловості а не офісних приміщень (а.с. 64 - 67).

Проте, у встановлені строки відповіді на своє звернення від 10.07.2018 року позивач від податкового органу не отримав.

Здійснюючи апеляційний перегляд рішення, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі .

Розділом 2 "Класифікація будівель та споруд" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507 (чинний з 01.01.2001 р.) визначено клас 125 "Будівлі промислові та склади" до якого входить підкласи: 1252 "Резервуари, силоси та склади", 1252.9 склади та сховища інші.

До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та ін. (розділ 1 Державного класифікатора).

При цьому, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно інформації технічних паспортів на виробничі будинки, а саме експлікації приміщень, складених Харківським міським бюро технічної інвентаризації, переважна більшість належних позивачу нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, буд. 10, є складами, виробничими дільницями, підсобними приміщеннями та ін.

Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за цільовим призначенням земельна ділянка кадастровий номер 6310138800:05:045:0026 (м. Харків, вул. Георгіївська, буд. 10), на якій розташовані нежитлові приміщення відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, складські та допоміжні).

Таким чином, за всіма своїми характеристиками належні позивачу на праві власності нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, буд. 10, за своїм функціональним призначенням є промисловими, виробничими, складськими та допоміжними приміщеннями, що підтверджується копіями технічних паспортів на виробничий будинок (в т.ч. експлікацією приміщень до плану поверхів виробничого будинку) Харківського міського БТІ та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2017 року № 102016871.

Окрім того, згідно договору оренди №1 від 04.12.2015 року, укладеному між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ Фабрика меблів Біс-М (орендар), орендодавець передав в користування орендарю нежитлові приміщення, розташовані по вул. Георгіївській, 10 в м. Харкові, загальною площею 6912,0 кв.м. (літ. П-2 - 1726,50 кв.м., літ. О-1 - 102,4 кв.м., літ. И-1 - 548,0 кв.м., літ. С-1 - 1833,2 кв.м., літ. Ж-2 - 524,8 кв.м., літ. Р-1 - 2177,1 кв.м.).

При цьому, у відповідності до п. 1.3. Договору лише нежитлові приміщення літ. Ж-2 524,8 кв.м.) передані в користування для розміщення офісних та складських приміщень, а інші приміщення - в якості виробничих цехів і складських приміщень (а.с. 68 - 69).

Відповідно до п. 266.1.1 ч. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п. 266.2.1 ч. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно положень п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно пунктів 1 -3 додатку № 1 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 542/7 від 22.02.2017 року "Про місцеві податки та збори у місті Харкові", ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування. Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток; 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові та склади - 0,25 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; 8) інші будівлі - 0,1 відсотка.

Апелянт наголошує, що при обрахуванні ОСОБА_3 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та винесенні податкових спірних податкових повідомлень - рішень податковий орган виходив з того, що всі належні позивачу на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 6 364,00 кв.м. розташовані по вул. Георгіївській, 10 в м. Харкові, відносяться до офісного, готельного або торговельного типів нерухомості та застосував ставку податку 1 відсоток до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.

Колегія суддів також не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки за своїми характеристиками належні ОСОБА_3 на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 6 364,00 кв.м. розташовані по вул. Георгіївській, буд. 10 в м. Харкові відносяться до промислових, виробничих, складських та допоміжних приміщень, що підтверджується матеріалами справи. Зазначене також вбачається з витягу держ.реєстру прав на нерухоме майно, який з огляду на положення пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст. 266 ПК України є обов'язковою для врахування податковим органом при визначенні розміру податкового зобов'язання для платника податків, яким є позивач, як фізична особа.

Так обставина, що об'єкт нерухомого мана переданий в оренду, не впливає на об'єкт, базу та ставку податку. Тому, ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості повинна бути застосована податковим органом 0,25 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування як за промислові будівлі та склади.

Таким чином, відповідачем помилково віднесено нежитлові приміщення позивача до будівель офісних та торгівельних, у зв'язку з чим невірно визначено ставку податку для об'єктів нежитлової нерухомості 1 % при нарахуванні ОСОБА_3 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення № № 002729/1309, 002730/1309, 002731/1309, 002732/1309, 002733/1309 від 26.06.2018 року, прийняті Головним управлінням ДФС України у Харківській області всупереч приписів чинного податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Судове рішення не може бути скасовано з формальних підстав.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року по справі № 2040/7318/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 28.03.2019 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6