Постанова

від 27.03.2019 по справі 826/12030/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12030/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Пилипенко О.Є., Сорочка Є.О.

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

представника позивача: Гурез І.О.;

представника відповідача: Малогіна А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галерея Тандем до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Галерея Тандем" до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.07.2018 року №0010051401, №0010041401, №0010021401, №0010031401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу щодо порушень ним вимог податкового законодавства, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам, оскільки реальність господарських операцій з контрагентами підтверджується первинними документами, а тому є підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.12.2018 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.07.2018 року №0010051401, №0010041401, №0010021401, 0010031401.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної правової оцінки наявним та беззаперечним доказам у справі в їх сукупності, що свідчить про не з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та надання неправильної оцінки доказам.

Так, судом першої інстанції не надано оцінки відсутності у контрагентів позивача основних та виробничих фондів, трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві. Окрім того, відповідач вказує на наявність очевидних доказів фальшування, укладених між позивачем та ТОВ Аркада Маркет , ТОВ Іскар Груп договорів та на наявність вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.11.2017 р. у справі № 750/8286/17 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України. Щодо правовідносин між ТОВ Галерея Тандем та ТОВ БК Профітван апелянт вказує на відсутність укладеного письмового договору та наявність протоколу допита директора ТОВ БК Профітван гр. ОСОБА_5 про непричетність до фінансово-господарської діяльності.

Викликаний в судове засідання свідок ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2) - директор ТОВ Профітван не зявився, про час дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк подано не було. В судовому засіданні представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказів Головного управління ДФС у м. Києві від 20.03.2018 року № 4370, від 15.06.2018 року №10015 та направлень від 22.03.2018 року №507/26-15-14-01-01, №508/26-15-14-01-01, згідно із п.п.78.1.4 п.78.1 статті 78 ПК України ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "Галерея Тандем" (код ЄДРПОУ 36715449) з ТОВ "Сімпл Ворк" (код ЄДРПОУ 38899255) за період червень 2015 року, з ТОВ "Іскар Груп" (код ЄДРПОУ 39288589) за період січень, лютий, березень, квітень 2015 року, з ТОВ "Аркада Маркет" (код ЄДРПОУ 39825261) за період липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2015 року, з ТОВ "Аскона Люкс" (код ЄДРПОУ 39915508) за період листопад, грудень 2015 року та січень 2016 року, з ТОВ "Гордан-Сіті" (код ЄДРПОУ 40084285) за період січень, лютий 2016 року, з ТОВ "БК "Профітван" (код ЄДРПОУ 40916300) за період серпень 2017 року, за результатами якої складено акт від 02.07.2018 року №450/26-15-1401-01/36715449.

За наслідками проведеної планової перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, ст.134 Податкового кодексу України, п. З П(С)БО №1, пп.5 П(с)БО №11, п.5 П(с)БО №15, п.21 П(С)БО 15, ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996- XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, в результаті чого занижено суму податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 598 064 грн., в тому числі по періодам:

2015 рік у сумі 554 290 грн.,

2016 рік у сумі 43 774 грн.,

та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2017 рік у сумі 123 048 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 337 776 грн., в тому числі по періодам:

- червень 2015 року у сумі 23 961 грн.,

- липень 2015 року у сумі 15 555 грн.,

- серпень 2015 року у сумі 25 676 грн.,

- вересень 2015 року у сумі 66 831 грн.,

- жовтень 2015 року у сумі 66 266 грн.,

- листопад 2015 року у сумі 42 264 грн.,

- грудень 2015 року у сумі 45 033 грн.,

- січень 2016 року у сумі 24 953 грн.,

- лютий 2016 року у сумі 15 579 гри.,

- серпень 2017 року у сумі 11 658 грн.,

та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (значення рядка 21) за серпень 2017 року у сумі 8 850 гривень.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві 19.07.2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0010051401 форми "В4", яким встановлено завищення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 8 850 грн.;

- №0010041401 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 422 220 грн., з них за податковим зобов'язанням - 337 776 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 84 444 грн.;

- №0010021401 форми "П", яким встановлено зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 123 048 грн.;

- №0010031401 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 609 008 грн., з них за податковими зобов'язаннями - 598 064 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 944 грн.

Позивач вважаючи податкові повідомлення-рішення від 19.07.2018 року №0010051401, №0010041401, №0010021401, №0010031401 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів з відповідним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ "Сімпл Ворк" (код ЄДРПОУ 38899255) за період червень 2015 року, з ТОВ "Іскар Груп" (код ЄДРПОУ 39288589) за період січень, лютий, березень, квітень 2015 року, з ТОВ "Аркада Маркет" (код ЄДРПОУ 39825261) за період липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2015 року, з ТОВ "Аскона Люкс" (код ЄДРПОУ 39915508) за період листопад, грудень 2015 року та січень 2016 року, з ТОВ "Гордан-Сіті" (код ЄДРПОУ 40084285) за період січень, лютий 2016 року, з ТОВ "БК "Профітван" (код ЄДРПОУ 40916300) за період серпень 2017 року підтверджуються належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами, а відтак, є реальними.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що наявний вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 07.11.2017 року по справі №750/8286/17 щодо посадової особи контрагента (ТОВ "Аскона Люкс") не визначає, що всі без виключення операції суб'єкта господарювання є фіктивними, оскільки не містить аналіз взаємовідносин з контрагентами позивача, а тому такий вирок не може бути прийнятий як беззаперечний доказ безтоварності господарських операцій.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Крім того, за змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону №996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, у періоді, що перевірявся позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Аскона Люкс", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван".

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Сімпл Ворк", суд першої інстанції виходив із наступного.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ "Сімпл Ворк" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 01.06.2015 року №10615, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у зумовлені строки (строк) Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.4 Договору, якість товару, що передається Продавцем повинна відповідати сертифікатам якості.

Право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент передачі товару від Продавця за видатковою накладною.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій за договором від 01.06.2015 року №10615 до перевірки надавались копії видаткових накладних від 19.06.2015 року №РН-0000016 на загальну суму 53 400,00 грн. у тому числі ПДВ - 8 900,00 грн., від 16.06.2015 року №РН-0000001 на загальну суму 25 480,80 грн. у тому числі ПДВ - 4 246,80 грн., від 22.06.2015 року №РН-0000017 на загальну суму 64 882,20 грн. у тому числі ПДВ - 10 813,70 грн.; копії податкових накладних від 16.06.2015 №1 на загальну суму 25 480,80 грн. у тому числі ПДВ - 4 246,80 грн., від 19.06.2015 року №16 на загальну суму 53 400,00 грн. у тому числі ПДВ - 8 900,00 грн., від 22.06.2015 року №17 на загальну суму 64 882,20 грн. у тому числі ПДВ - 10 813,70 грн.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями від 01.07.2015 року №948 на суму 25 480,80 грн., від 03.07.2015 року №949 на суму 53 400,80 грн., від 09.07.2015 року №952 на суму 64 882,20 грн. на користь контрагента.

Водночас, як зазначено в акті перевірки згідно картки рахунку 631 станом на 31.12.2015 кредиторська/дебіторська заборгованість ТОВ "Галерея Тандем" перед ТОВ "Сімпл Ворк" відсутня.

З наведеного вбачається, що оплата за придбаний у ТОВ "Сімпл Ворк" товар здійснена позивачем в повному обсязі.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Іскар Груп , суд першої інстанції виходив із наступного.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іскар Груп" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 01.09.2014 року №10914, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати на умовах даного товару у власність Покупця Товар, якісні характеристики якого повинні відповідати сертифікатам якості, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар.

За умовами пункту 3.2 Договору право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент передачі товару від Продавця за видатковою накладною.

Розділом 4 Договору передбачено, що оплата за товар перераховується Продавцю протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару, Покупець здійснює оплату на умовах відстрочки платежу.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій за договором від 01.09.2014 року №10914 до перевірки надавались копії видаткових накладних від 12.01.2015 року №РН-0000006 на загальну суму 41 880,24 грн. у тому числі ПДВ - 6 980,04 грн., від 26.01.2015 року №РН-0000008 на загальну суму 38 079,00 грн. у тому числі ПДВ - 6 346,50 грн., від 12.01.2015 року №РН-0000007 на загальну суму 45 566,64 грн. у тому числі ПДВ - 7 594,44 грн., від 22.01.2015 року №РН-0000005 на загальну суму 21 777,60 грн. у тому числі ПДВ - 3 629,60 грн., від 14.01.2015 року №РН-0000003 на загальну суму 30 451,20 грн. у тому числі ПДВ - 5 075,20 грн., від 16.01.2015 року №РН-0000004 на загальну суму 20 960,64 грн. у тому числі ПДВ - 3 493,44 грн., від 02.02.2015 року №РН-000001 на загальну суму 55 629,30 грн. у тому числі ПДВ - 9 271,55 грн., від 05.02.2015 року №РН-000003 на загальну суму 44 48,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 414,00 грн., від 10.02.2015 року №РН-000004 на загальну суму 47 229,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 871,50 грн., від 12.02.2015 року №РН-000005 на загальну суму 66 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 000, 00 грн., від 16.02.2015 року №РН-000007 на загальну суму 50 411, 94 грн. у тому числі ПДВ - 8 401,99 грн., від 13.02.2015 року №РН-000006 на загальну суму 69 300,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 550,00 грн., від 18.02.2015 року №РН-000009 на загальну суму 45 903,60 грн. у тому числі ПДВ - 7 650,60 грн., від 17.02.2015 року №РН-000008 на загальну суму 51 217,26 грн. у тому числі ПДВ - 8 536,21 грн., від 26.02.2015 року №РН-000014 на загальну суму 56 915,40 грн. у тому числі ПДВ - 9 485,90 грн., від 02.03.2015 року №РН-00002 на загальну суму 51 966,84 грн. у тому числі ПДВ - 8 661,14 грн., від 04.03.2015 року №РН-00004 на загальну суму 59 177,28 грн. у тому числі ПДВ - 9 862,88 грн., від 10.03.2015 року №РН-00006 на загальну суму 46 960,20 грн. у тому числі ПДВ - 7 826,70 грн., від 16.03.2015 року №РН-000010 на загальну суму 40 121,76 грн. у тому числі ПДВ - 6 686,96 грн., від 17.03.2015 року №РН-000012 на загальну суму 32 669,52 грн. у тому числі ПДВ - 5 444, 92 грн.; копії податкових накладних від 12.01.2015 року №2 на загальну суму 45 566,64 грн. у тому числі ПДВ - 7 594,44 грн., від 12.01.2015 року №1 на загальну суму 41 880,24 грн. у тому числі ПДВ - 6 980,04 грн., від 16.01.2015 року №4 на загальну суму 20 960,64 грн. у тому числі ПДВ - 3 493,44 грн., від 14.01.2015 року №3 на загальну суму 30 451,20 грн. у тому числі ПДВ - 5 075,20 грн., від 22.01.2015 року №5 на загальну суму 21 777,60 грн. у тому числі ПДВ - 3 629,60 грн. від 02.02.2015 року №1 на загальну суму 55 629,30 грн. у тому числі ПДВ - 9 271,55 грн., від 05.02.2015 року №3 на загальну суму 44 484,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 414,00 грн., від 10.02.2015 року №4 на загальну суму 47 229,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 871,50 грн., від 12.02.2015 року №5 на загальну суму 66 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 000,00 грн., від 13.02.2015 року №6 на загальну суму 69 300,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 550,00 грн., від 16.02.2015 року №7 на загальну суму 50 411,94 грн. у тому числі ПДВ - 8 401,99 грн., від 17.02.2015 року №8 на загальну суму 51 217,26 грн. у тому числі ПДВ - 8 536,21 грн., від 18.02.2015 року №9 на загальну суму 45 903,60 грн. у тому числі ПДВ - 7 650,60 грн., від 26.02.2015 року №14 на загальну суму 56 915,40 грн. у тому числі ПДВ - 9 485,90 грн., від 02.03.2015 року №2 на загальну суму 51 966,84 грн. у тому числі ПДВ - 8 661,14 грн., від 04.03.2015 року №4 на загальну суму 59177,28 грн. у тому числі ПДВ - 9 862,88 грн., від 10.03.2015 року №6 на загальну суму 46 960,20 грн. у тому числі ПДВ - 7 826,70 грн., від 16.03.2015 року №10 на загальну суму 40 121,76 грн. у тому числі ПДВ - 6 686,96 грн., від 17.03.2015 року №12 на загальну суму 32 669,52 грн. у тому числі ПДВ - 5 444,92 грн., від 24.03.2015 року №17 на загальну суму 67 311,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 218,50 грн., від 26.03.2015 року №20 на загальну суму 70 140,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 690,00 грн., від 30.03.2015 року №23 на загальну суму 32 140,00 грн. у тому числі ПДВ - 3 690,00 грн., від 02.04.2015 року №1 на загальну суму 44 361,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 393,50 грн., від 02.04.2015 року №2 на загальну суму 52 081,20 грн. у тому числі ПДВ - 8 680,20 грн., від 06.04.2015 року №3 на загальну суму 47 289,60 грн. у тому числі ПДВ - 7 881,60 грн., від 14.04.2015 року №5 на загальну суму 71 103,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 850,50 грн., від 15.04.2015 року №6 на загальну суму 74 750,40 грн. у тому числі ПДВ - 12 458,40 грн.

Відповідно картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ "Іскар Груп" станом на 01.01.2015 року, рахувалась кредиторська заборгованість на загальну суму 102 781,56 грн., погашення якої підтверджується копіює платіжного дорученням від 09.01.2015 року №832 на суму 102 781,56 грн.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями від 21.01.2015 року №838 на суму 117 898,08 грн., від 31.01.2015 року №840 на суму 42 738,24 грн., від 05.02.2015 року №842 на суму 38 079,00 грн., від 10.02.2015 року №850 на суму 100 113,30 грн., від 16.02.2015 року №855 на суму 100 000,00 грн., від 17.02.2015 року №856 на суму 85 529,00 грн., від 24.02.2015 року №861 на суму 100 000,00 грн., від 02.03.2015 року №869 на суму 47 532,80 грн., від 04.03.2015 року №870 на суму 56 915,40 грн., від 12.03.2015 року №875на суму 90 000,00 грн., від 18.03.2015 року №876 на суму 68 104,32 грн., від 26.03.2015 року №884 на суму 68 000,00 грн., від 26.03.2015 року №885 на суму 4 791,28 грн., від 31.03.2015 року №886 на суму 117 451,00 грн., від 07.04.2015 року №895 на суму 86 501,00 грн., від 14.04.2015 року №904 на суму 99 370,80 грн., від 20.04.2015 року №907 на суму 60 000,00 грн., від 23.04.2015 року №908 на суму 70 000,00 грн. на користь контрагента.

Водночас, як зазначено в акті перевірки згідно картки рахунку 631 станом на 31.12.2015 року кредиторська/дебіторська заборгованість ТОВ "Галерея Тандем" перед ТОВ "Іскар Груп" відсутня.

З наведеного вбачається, що оплата за придбаний у ТОВ "Іскар Груп" товар здійснена позивачем в повному обсязі.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ Аркада Маркет , суд першої інстанції виходив із наступного.

Між ТОВ "Галерея Тандем" (Покупець) та ТОВ "Аркада Маркет" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2015 року №10715, згідно якого Продавець зобов'язується передати на умовах даного договору у власність Покупця належний йому товар, якісні характеристики якого повинні відповідати сертифікатам якості, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар.

Право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент передачі товару від Продавця за видатковою накладною.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до перевірки копії видаткових накладних від 06.11.2015 року №РН-000021 на загальну суму 50 508,00 грн. у тому числі ПДВ - 8 418,00 грн., від 02.11.2015 року №РН-00008 на загальну суму 50 364,00 грн. у тому числі ПДВ - 8 394,00 грн., від 26.10.2015 року №РН-00055 на загальну суму 40 048,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 008,00 грн., від 21.10.2015 року №РН-00051 на загальну суму 27 630,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 605,00 грн., від 19.10.2015 року №РН-00050 на загальну суму 102 864,00 грн. у тому числі ПДВ - 17 144,00 грн., від 18.10.2015 року №РН-00049 на загальну суму 124 140,00 грн. у тому числі ПДВ - 20 690,00 грн., від 13.10.2015 року №РН-00029 на загальну суму 36 840,60 грн. у тому числі ПДВ - 6 140,10 грн., від 07.10.2015 року №РН-000011 на загальну суму 48 938,40 грн. у тому числі ПДВ - 8 156,40 грн., від 01.10.2015 року №РН-00003 на загальну суму 15 132,00 грн. у тому числі ПДВ - 2 522,00 грн., від 18.09.2015 року №РН-000038 на загальну суму 74 736,00 грн. у тому числі ПДВ - 12 456,00 грн., від 18.09.2015 року №РН-000043 на загальну суму 35 502,00 грн. у тому числі ПДВ - 5 417,00 грн., від 17.09.2015 року №РН-000037 на загальну суму 69 120,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 520,00 грн., від 16.09.2015 року №РН-000029 на загальну суму 79 200,00 грн. у тому числі ПДВ - 13 200,00 грн., від 14.09.2015 року №РН-000027 на загальну суму 71 124,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 854,00 грн., від 07.09.2015 року №РН-0000009 на загальну суму 31 394,40 грн. у тому числі ПДВ - 5 232,40 грн., від 01.09.2015 року №РН-00002 на загальну суму 40 320,00 грн. у тому числі ПДВ - 6 720,00 грн., від 17.08.2015 року №РН-000025 на загальну суму 12 480,00 грн. у тому числі ПДВ - 2 080,00 грн., від 04.08.2015 року №РН-00006 на загальну суму 41 004,00 грн. у тому числі ПДВ - 6 834,00 грн., від 03.08.2015 року №РН-00004 на загальну суму 64 105,20 грн. у тому числі ПДВ - 10 684,20 грн., від 03.08.2015 року №РН-00005 на загальну суму 39 058,80 грн. у тому числі ПДВ - 6 509,80 грн., від 22.07.2015 року №РН-0000044 на загальну суму 36 300,00 грн. у тому числі ПДВ - 6 050,00 грн., від 13.07.2015 року №РН-000005 на загальну суму 29 500,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 916,67 грн., від 07.07.2015 року №РН-0000001 на загальну суму 27 527,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 587,83 грн.; податкові накладні від 07.07.2015 року №1 на загальну суму 27 527,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 587,83 грн., від 13.07.2015 №5 на загальну суму 29 500,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 916,67 грн., від 22.07.2015 року №44 на загальну суму 36 300,00 грн. у тому числі ПДВ - 6 050,00 грн., від 03.08.2015 року №5 на загальну суму 39 058,80 грн. у тому числі ПДВ - 6 509,80 грн, від 03.08.2015 року №4 на загальну суму 64 105,20 грн. у тому числі ПДВ - 10 684,20 грн., від 04.08.2015 року №6 на загальну суму 41 004,00 грн. у тому числі ПДВ - 6 834,00 грн., від 17.08.2015 року №25 на загальну суму 12 480,00 грн. у тому числі ПДВ - 2 080,00 грн., від 01.09.2015 року №2 на загальну суму 40 320,00 грн. у тому числі ПДВ - 6 720,00 грн., від 07.09.2015 року №9 на загальну суму 31 394,40 грн. у тому числі ПДВ - 5 232,40 грн., від 16.09.2015 року №29 на загальну суму 79 200,00 грн. у тому числі ПДВ - 13 200,00 грн., від 17.09.2015 року №37 на загальну суму 69 120,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 520,00 грн., від 18.09.2015 року №43 на загальну суму 35 502,00 грн. у тому числі ПДВ - 5 417,00 грн., від 18.09.2015 року №38 на загальну суму 74 736,00 грн. у тому числі ПДВ - 12 456,00 грн., від 01.10.2015 року №3 на загальну суму 15 132,00 грн. у тому числі ПДВ - 2 522,00 грн., від 07.10.2015 року №11 на загальну суму 48 938,40 грн. у тому числі ПДВ - 8 156,40 грн., від 13.10.2015 року №29 на загальну суму 36 840,60 грн. у тому числі ПДВ - 6 140,10 грн., від 18.10.2015 року №49 на загальну суму 124 140,00 грн. у тому числі ПДВ - 20 690,00 грн., від 19.10.2015 року №50 на загальну суму 102 864,00 грн. у тому числі ПДВ - 17 144,00 грн., від 21.10.2015 року №51 на загальну суму 27 270,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 605,00 грн., від 26.10.2015 року №55 на загальну суму 42 048,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 008,00 грн., від 02.11.2015 року №8 на загальну суму 50 364,00 грн. у тому числі ПДВ - 8 394,00 грн., від 06.11.2015 року №21 на загальну суму 50 508,00 грн. у тому числі ПДВ - 8 418,00 грн.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями від 13.07.2015 року №963 на суму 27 527,00 грн., від 21.07.2015 року №966 на суму 29 500,00 грн., від 10.07.2015 року №980 на суму 36 300,00 грн., від 16.08.2015 року №984 на суму 50 000,00 грн., від 20.08.2015 року №986 на суму 94 168,00 грн., від 31.08.2015 року №993 на суму 12 480,00 грн., від 08.09.2015 року №1001 на суму 40 320,00 грн., від 15.09.2015 року №1007 на суму 31 394,40 грн., від 21.09.2015 року №1008 на суму 100 000,00 грн., від 23.09.2015 року №1013 на суму 100 000,00 грн., від 24.09.2015 року №1014 на суму 94 180,00 грн., від 29.09.2015 року №1016 на суму 32 502,00 грн., від 07.10.2015 року №1021 на суму 15 132,00 грн. від 12.10.2015 року №1028 на суму 48 938,40 грн., від 20.10.2015 року №1034 на суму 36 840,60 грн., від 27.10.2015 року №1035 на суму 130 000,00 грн., від 28.10.2015 року №1036 на суму 124 634,00 грн., від 02.11.2015 року №1042 на суму 42 048,00 грн., від 10.11.2015 року №1044 на суму 50 872,00 грн., від 11.11.2015 року №1045 на суму 50 000,00 грн. на користь контрагента.

Водночас, як зазначено в акті перевірки згідно картки рахунку 631 станом на 31.12.2015 року кредиторська/дебіторська заборгованість ТОВ "Галерея Тандем" перед ТОВ "Аркада Маркет" відсутня.

З наведеного вбачається, що оплата за придбаний у ТОВ "Аркада Маркет" товар здійснена позивачем в повному обсязі.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Аскона Люкс , суд першої інстанції виходив із наступного.

Між ТОВ "Галерея Тандем" (Покупець) та ТОВ "Аскона Люкс" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 10.11.2015 року №101115, згідно якого Продавець зобов'язується передати на умовах даного договору у власність Покупця належний йому товар, якісні характеристики якого повинні відповідати сертифікатам якості, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар.

Право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент передачі товару від Продавця за видатковою накладною.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до перевірки копії видаткових накладних від 10.11.2015 року №РН-000008 на загальну суму 25 002,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 167,00 грн., від 17.11.2015 року №РН-0000010 на загальну суму 56 892,00 грн. у тому числі ПДВ - 9 482,00 грн., від 23.11.2015 року №РН-000019 на загальну суму 73 046,40 грн. у тому числі ПДВ - 12 174,40 грн., від 02.12.2015 року №РН-00008 на загальну суму 26 982,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 497,00 грн., від 07.12.2015 року №РН-000016 на загальну суму 78 189,60 грн. у тому числі ПДВ - 13 031,60 грн., від 15.12.2015 року №РН-00047 на загальну суму 45 018,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 503,00 грн., від 22.12.2015 року №РН-00086 на загальну суму 67 860,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 310,00 грн., від 23.12.2015 року №РН-00087 на загальну суму 49 920,00 грн. у тому числі ПДВ - 88 320,00 грн., від 14.01.2016 року №РН-000014 на загальну суму 56 223, 60 грн. у тому числі ПДВ - 9 370,60 грн.; копії податкових накладних від 10.11.2015 року №8 на загальну суму 25 002,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 167,00 грн., від 17.11.2015 року №10 на загальну суму 56 892,00 грн. у тому числі ПДВ - 9 842,00 грн., від 23.11.2015 року №19 на загальну суму 73 046,40 грн. у тому числі ПДВ - 12 174,40 грн., від 02.12.2015 року №8 на загальну суму 26 982,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 497,00 грн., від 07.12.2015 року №16 на загальну суму 78 189,60 грн. у тому числі ПДВ - 13 031,60 грн., від 15.12.2015 року №47 на загальну суму 45 018,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 503,00 грн., від 22.12.2015 року №86 на загальну суму 67 860,00 грн. у тому числі ПДВ - 11 310,00 грн., від 23.12.2015 року №87 на загальну суму 49 920,00 грн. у тому числі ПДВ - 8 320,00 грн., від 14.01.2016 року №14 на загальну суму 56 223,60 грн. у тому числі ПДВ - 9 370,60 грн.

В підтвердження оплати за поставлені товари до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень від 19.11.2015 року №1055 на суму 25 002,00 грн., від 24.11.2015 року №1056 на суму 56 892,00 грн., від 04.12.2015 року №1057 на суму 73 046,40 грн., від 11.12.2015 року №1067 на суму 26 982,00 грн., від 16.12.2015 року №1073 на суму 78 189,60 грн., від 25.12.2015 року №1077 на суму 45 018,00 грн., від 28.12.2015 року №1078 на суму 117 780,00 грн., від 22.01.2016 року №1089 на суму 56 223,60 грн. на користь контрагента.

З наведеного вбачається, що оплата за придбаний у ТОВ "Аскона Плюс" товар здійснена позивачем в повному обсязі.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ Гордан-Сіті , суд першої інстанції виходив із наступного.

У перевіряємому періоді позивач здійснював господарські операції з ТОВ "Гордан - Сіті" на підставі договору купівлі - продажу від 10.01.2016 року №1001161, відповідно до умов якого Продавець (ТОВ "Гордан - Сіті") зобов'язується передати на умовах даного договору у власність Покупця (ТОВ "Галерея Тандем") товар, якісні характеристики якого повинні відповідати сертифікатам якості, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар.

Право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент передачі товару від Продавця за видатковою накладною.

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до перевірки копії видаткових накладних від 21.01.2016 року №РН-0000006 на загальну суму 43 356,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 226,00 грн., від 22.01.2016 року №РН-0000009 на загальну суму 50 136,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 356,00 грн., від 03.02.2016 року №РН-0000006 на загальну суму 45 489,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 581,50 грн., від 08.02.2016 року №РН-000010 на загальну суму 24 138,00 грн., у тому числі ПДВ - 4 023,00 грн., від 15.02.2016 року №РН-0000026 на загальну суму 23 847,00 грн., у тому числі ПДВ - 3 974,50 грн.; копії податкових накладних від 21.01.2016 року №6 на загальну суму 43 356,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 226,00 грн., від 22.01.2016 року №9 на загальну суму 50 136,00 грн. у тому числі ПДВ - 8 356,00 грн., від 03.02.2016 року №6 на загальну суму 45 489,00 грн. у тому числі ПДВ - 7 581,50 грн., від 08.02.2016 року №10 на загальну суму 24 138,00 грн. у тому числі ПДВ - 4 023,00 грн., від 15.02.2016 року №26 на загальну суму 23 847,00 грн. у тому числі ПДВ - 3 974,50 грн.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, оплата підтверджується копіями платіжних доручень.

В підтвердження оплати за поставлені товари до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень від 05.02.2016 року №1095 на суму 93 492,00 грн., від 12.02.2016 року №1100 на суму 45 489,00 грн., від 22.02.2016 року №1106 на суму 24 138,00 грн. на користь контрагента.

З наведеного вбачається, що оплата за придбаний у ТОВ "Гордан-Сіті" товар здійснена позивачем в повному обсязі.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ БК Профітван , суд першої інстанції виходив із наступного.

У перевіряємому періоді позивач здійснював господарські операції з ТОВ "БК Профітван" в підтвердження чого ТОВ "Галерея Тандем" надано первинні документи, а саме: копії видаткових накладних від 06.09.2017 року №РН-00000037 на загальну суму 57 198,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 533,00 грн., від 18.08.2017 року №РН-0000186 на загальну суму 58 404,00 грн. в тому числі ПДВ - 9 734,00 грн., від 16.08.2017 року №РН-0000185 на загальну суму 64 644,00 грн. в тому числі ПДВ - 10 774,00 грн.; копії податкових накладних від 16.08.2017 року №185 на загальну суму 45 120,00 грн. у тому числі ПДВ -4 500, 00 грн., від 06.09.2017 року №37, копії рахунку-фактури №СФ-0000609 від 06.09.2017, №СФ-0001808 від 18.08.2017 року, №СФ-0001608 від 16.08.2017 року, копії платіжних доручень від 07.09.2017 року №1408 на суму 64 644,00 грн., від 07.09.2017 року №1409 на суму 58 404, 00 грн.

Водночас, як зазначено в акті перевірки згідно картки рахунку 631 станом на 31.12.2015 року кредиторська/дебіторська заборгованість ТОВ "Галерея Тандем" перед ТОВ "БК "Профітван" відсутня.

Отримання вищевказаних послуг відповідає господарській діяльності позивача.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними по вказаним господарським операціям включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вищевказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача.

Так, контролюючим органом зроблено висновок щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме нереальності господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами в силу нереальності господарських операцій з ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Аскона Люкс", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван", оскільки господарська діяльність зазначених товариств пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків та має ознаки нереальності здійснення, а їх діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що при проведенні аналізу відомостей бази даних та звітності податковим органом встановлено різноплановість проданих товарів та наданих послуг, документальне оформлення господарських операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне джерело походження ідентифікованого товару, на які позивач від контрагентів ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Аскона Люкс", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван", отримано первинні документи, які вплинули на задекларовані ТОВ "Галерея Тандем" показники звітності за перевіряємий період.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд першої інстанції зазначив, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Твердження відповідача щодо нереальності господарських операцій ТОВ "Галерея Тандем" з придбання товарів, та відповідно порушення норм податкового законодавства, є непідтвердженими та необґрунтованими з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що товар, поставлений на виконання умов вищевказаних договорів купівлі-продажу між ТОВ "Галерея Тандем" з ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Аскона Люкс", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван" в подальшому реалізований позивачем, як постачальником іншим підприємствам-покупцям , а саме ТОВ "Альтея" (код ЄДРПОУ 36785191), ТОВ "ДЛС -Меблі" (код ЄДРПОУ 33077940), ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Екмі-меблі" (код ЄДРПОУ 31079458), ТОВ "Веко Меблі" (код ЄДРПОУ 37757139), ТОВ "АДК" (код ЄДРПОУ 32534155), ТОВ "Адалінт" (код ЄДРПОУ 39977412), ТОВ "Яворина -Трейдінг" (код ЄДРПОУ 32505077), ТОВ "До Енд Ко Київ", ПП "Мебельний клуб" (код ЄДРПОУ 39620549), ТОВ "Верді" (код ЄДРПОУ 36688164), ТОВ "Ірен" (код ЄДРПОУ 13543699). ТОВ "Злата-мебель" (код ЄДРПОУ 31932788), ТОВ "Верона" (код ЄДРПОУ 24593507), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями податкових, видаткових накладних, які виписані на підставі рахунків - фактури, копіями товаро-транспортних накладних та довіреностей.

Таким чином, суд зазначає, що на підтвердження фактичного виконання зазначених операцій з ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Аскона Люкс", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван" платником подано первинні документи, які мають усі необхідні реквізити первинного документу, оцінивши ці докази за правилами статті 90 КАС України, суд вважає, що вони відображають дійсні факти господарської діяльності та, відповідно, підтверджують дані податкового обліку товариства, сформовані за наслідками цих операцій.

Суд зазначає, що первинні бухгалтерські та податкові документи, які складені з дотримання закону і не були визнані судами нікчемними, документально підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з його контрагентами, що призвело до реальних змін майнового стану платника податків. На час виписки податкових накладних контрагенти позивача мали статус платника податку на додану вартість та були зареєстровані у встановленому порядку як юридичні особи.

Колегія суддів зауважує, що операції позивача з ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Аскона Люкс", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван" мали місце в 2015-2016 роках, тобто до анулювання контрагентам позивача свідоцтва платника ПДВ. Операції з ТОВ БК Профітван також мали місце до анулювання свідоцтва платника ПДВ, а саме: в 2017 році.

Позивач зауважує, що до моменту укладення правочину зі своїми контрагентами, ним було здійснено перевірку своїх контрагентів на сайтах Державної фіскальної служби України, Міністерства юстиції України. Вказані Інтернет - ресурси не містили жодної інформації, що ставила б під сумнів податковий статус контрагентів позивача та легітимність їх господарської діяльності.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

У свою чергу, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача в акті перевірки на матеріали досудового розслідування, а саме: на протокол допиту свідків - посадових осіб контрагентів (ТОВ "БК "Профітван"), оскільки вони не можуть розцінюватись як належні та достатні докази безтоварності проведених господарських операцій. Такі протоколи є лише матеріалом кримінального провадження. Матеріали таких проваджень, порушених за фактом наявності ознак фіктивного підприємництва контрагентів позивача не є доказом безтоварності операцій.

Крім того, кримінально-процесуальне законодавство надає право особі, відносно якої проводиться допит, відмовитися від раніше наданих свідчень або їх змінити, а тому, за встановлених обставин, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції, такий протокол допиту не може бути беззастережним та належним доказом у спірних правовідносинах.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції статті 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 78 КАС України).

Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили.

В матеріалах справи наявний Вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 07.11.2017 року по справі №750/8286/17, яким ОСОБА_4 (директора та бухгалтера ТОВ Аскона Люкс ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, за якою призначено узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу.

Суд першої інстанції зауважив, що наявний вирок щодо посадової особи контрагента (ТОВ "Аскона Люкс") не визначає, що всі без виключення операції суб'єкта господарювання є фіктивними, оскільки в останньому не здійснено аналізу взаємовідносин з контрагентами позивача, а тому такий вирок не може бути прийнятий як беззаперечний доказ безтоварності господарських операцій.

Більш того, слід зазначити, що зазначеним вироком затверджено угоду між обвинуваченими та прокурором про визнання винуватості. Відповідно до статті 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення тощо.

Водночас, як вбачається з вироку суду стороною обвинувачення не інкримінувалося створення ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Аскона Люкс", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван" саме в інтересах ТОВ "Галерея Тандем", а обвинуваченим ОСОБА_4 вина у відповідних діях також не визнавалася.

Зі змісту вироку вбачається, що судом кваліфікувались дії вищевказаної особи, які полягали у створенні або придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, та які призвели до того, що невстановлені слідством особи здійснили документальне оформлення, начебто, проведених фінансово-господарських операцій від імені формально призначеного засновника та директора.

Проте, обставини взаємовідносин між ТОВ "Галерея Тандем" з ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Аскона Люкс", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван" зазначеним вироком не досліджувались, не зазначався та не перевірявся фактичний рух активів, реальність здійснення господарських операцій та можливість проведення поставок товару чи виконання робіт між вказаними підприємствами.

За певних обставин докази, отримані в межах кримінального судочинства, в т.ч. під час досудового розслідування, мають враховуватися адміністративними судами, однак такі докази в жодному разі не мають наперед встановленої сили для суду та мають оцінюватися з урахуванням вимог належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення у справі. Крім того, має бути забезпечено право особи, що є стороною адміністративного спору та проти якої може свідчити даний доказ, на надання пояснень та заперечень стосовно нього.

Сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили. Вироками у кримінальних справах, які набрали законної сили, встановлюється об'єктивна сторона складу злочинів посадових осіб контрагентів платника податків. Судам, аналізуючи зміст вироку, необхідно встановити чи були дії таких контрагентів спрямовані на реальне настання наслідків або лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій, а також дослідити ким саме і у який період підписано первинні документи, які підтверджують факт понесення витрат, тощо.

Один лише факт здійснення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26.06.2018 року у справі №826/24815/15.

Між тим, відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

При цьому, довести правомірність своїх дій чи рішення відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №817/149/17 та від 29.03.2018 року у справі №813/2758/16.

В той же час, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем не доведено, що на момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні не були зареєстровані у встановленому законом порядку та не мали свідоцтв платника податків на додану вартість.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № К/9901/2558718.

Так, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Така ж правова позиція підтримана Верховним судом у постановах, зокрема, від 24.01.2018 року у справі №824/942/13, від 14.03.2018 року у справі №803/1198/16.

До того ж, якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Виходячи із наведеного вище, слід дійти висновку, що встановлені вироком у кримінальній справі відносно фізичної особи обставини не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі за участю інших юридичних осіб без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами, а надані позивачем первинні документи свідчать про послідовність та поетапність отримання та надання послуг, що є достатніми доказами фактичного виконання господарських операцій. Окрім того, податкові та видаткові накладні від імені ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван" не підписувалися ОСОБА_4, а відтак у суду відсутні підстави для висновку про незаконність вказаних господарських операцій як таких, що вчинялися з метою надання вигоди інших особам шляхом переведення безготівкових коштів у готівку.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання правочину, дійсно відбулися, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію та інформацію із загальнодоступних джерел, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами та не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

За приписами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили.

Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.03.2018 року у справі №816/809/17.

Між тим, слід зазначити, що вказані кримінальні провадження відкриті ні відносно позивача, ні його контрагентів, а інших підприємств, та у межах яких не досліджувались господарські операції між ними.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що укладені між позивачем та ТОВ Аркада Маркет та ТОВ Іскар груп містять ознаки фальшування у зв'язку із чим не можуть вважатися належними доказами, оскільки відповідач не позбавлений права звернутися у встановленому порядку до суду про визнання вказаних договорів недійсними. Посилання апелянта як на підставу фальшивості вказаних догорів на те, що останні укладалися задніми числами, само по собі не свідчить про їх недостовірність та не спростовує факт вчинення господарських операцій.

Окрім того, колегія критично оцінює посилання апелянта на відсутність між позивачем та ТОВ БК Профітван договору, оскільки за приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Згідно з приписами статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 205 Цивільного кодексу України). Відповідно до приписів статті 206 цього ж Кодексу усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Вимоги до письмової форми правочину унормовані статтею 207 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Як вбачається з матеріалів справи, операції позивача з ТОВ БК Профітван не мали постійного характеру, законодавчо визначений обов'язок щодо обов'язкового укладення письмового договору щодо поставки товару відсутній, а тому відсутність укладеного письмового договору на поставку товару не може бути беззаперечним свідченням фіктивності вказаних господарських операцій.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, оцінюючи докази надані учасниками кожного окремо та в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції позивача з контрагентами здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій з ТОВ "Сімпл Ворк", ТОВ "Іскар Груп", ТОВ "Аркада Маркет", ТОВ "Аскона Люкс", ТОВ "Гордан-Сіті", ТОВ "БК "Профітван", а висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є помилковими.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.07.2018 року №0010051401, №0010041401, №0010021401, №0010031401 та наявність підстав для їх скасування.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва 19 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: О.Є.Пилипенко

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 27.03.2019 р.