Постанова

від 28.03.2019 по справі 0240/3508/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/3508/18-а Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

28 березня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С. Охрімчук І.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Ткач В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року (повний текст судового рішення складено 31.10.2018р. у м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, в частині визнання протиправним та скасування рішення Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 15.08.2018 року 27 сесії 7-го скликання щодо надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність -,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3П.) з адміністративним позовом до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 15.08.2018 року 27 сесії 7-го скликання в частині відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства у власність та надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

- зобов'язати Війтовецьку сільську раду Липовецького району Вінницької області у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути і вирішити клопотання ОСОБА_3 від 17.07.2018 року, яке зареєстровані у Війтовецькій сільській раді Липовецького району Вінницької області в журналі реєстрації заяв від 18.07.2018 року за №32 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у відповідності з вимогами ст.116,118,121,122 Земельного кодексу України, надавши йому відповідний дозвіл.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що він звернувся до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. 15.08.2018 року Війтовецька сільська рада Липовецького району Вінницькій області прийняла рішення, яким відмовила ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання, а дозвіл на розроблення проекту із землеустрою на земельну ділянку, на яку претендував позивач, надано іншій особі, а саме ОСОБА_2, яка звернулася із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою на земельну ділянку пізніше позивача.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року прийнято визнання позову Війтовецькою сільською радою Липовецького району Вінницької області.

Адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 15.08.2018 року 27 сесії 7-го скликання в частині відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства у власність та надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Зобов'язано Війтовецьку сільську раду Липовецького району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства у власність, що розташована на території Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: пров. Коцюбинського, 4, м. Липовець, Вінницька область, 22500) за рахунок бюджетних асигнувань Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області ( код ЄДРПОУ 04328996, адреса: вул. Радянська, 10, с. Війтівці, Липовецький район, Вінницька область, 22500) судовий збір, що був сплачений позивачем в сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 15.08.2018 року 27 сесії 7-го скликання щодо надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність - скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в зазначеній частині. В апеляційній скарзі зазначає, що в жодному нормативно-правовому акті, в тому числі в Земельному кодексі не вказано, що орган місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями передавати земельні ділянки у власність громадянам повинен надавати дозвіл на розробку земельної ділянки саме тій особі, яка звернулася першою із клопотання до органу місцевого самоврядування, а іншій особі відмовляти у наданні такого дозволу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність до відповідача звернувся раніше за ОСОБА_2.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 17.07.2017 ОСОБА_3 звернувся до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність земельної ділянки комунальної власності (землі сільськогосподарського призначення) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області. Дане клопотання було зареєстровано в журналі реєстрації заяв 18.07.2018 року за №32. .

В свою чергу ОСОБА_2 звернулася до відповідача з клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність цієї ж земельної ділянки 25.07.2018 року, таке клопотання зареєстроване в журналі реєстрації заяв за №37.

15.08.2018 року на 27 сесії 7 скликання Війтовецька сільська рада Липовецького району Вінницькій області прийняла рішення, яким відмовила ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання, а цим же рішенням надала дозвіл ОСОБА_2

Вказана відмова мотивована тим, що багато громадян та жителів села Війтівці також не мають земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які дійсно проживають в селі та тримають господарство і зверталися раніше до сільської ради з клопотаннями та просили надати їм дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Відтак, депутати сільської ради проголосували надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жителям села.

В даному випадку таким жителем є ОСОБА_2

Не погоджуючись з таким рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надаючи перевагу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2, діяв протиправно.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно із статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право надувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Нормами статті 116 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (пункт б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).

Інших підстав для відмови у наданні дозволу не передбачено. При цьому, відмова в наданні такого дозволу повинна бути мотивованою, в чому саме полягає невідповідність місця розташування земельної ділянки відповідно до поданих особою документів.

Судом встановлено, що у даній справі виникла ситуація, за якої на одну й ту саму частину земельної ділянки комунальної власності площею 12,0727 га, кадастровий №- 0522281000:03:000:3061 претендують дві особи - ОСОБА_3 і ОСОБА_2.

При цьому встановлено, що 17.07.2017 ОСОБА_3 звернувся до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вказане клопотання було зареєстровано в журналі реєстрації заяв 18.07.2018 року за №32.

ОСОБА_2 звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність цієї ж земельної ділянки - 25.07.2018 року. Клопотання зареєстроване в журналі реєстрації заяв за №37.

Відповідач, оскарженим рішенням відмовляючи ОСОБА_3 у наданні зазначеного дозволу виходив з того, що він не є жителем села Війтівці, тому на цю ж земельну ділянку надано такий дозвіл ОСОБА_2 яка є жителем цього села.

Колегія суддів зазначає, що визначена відповідачем підстава відмови - чинним законодавством не передбачена. Право відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України у сільської ради відсутне, тому й рішення сільської ради в частині відмови ОСОБА_3 у надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з зазначеної підстави - є протиправним.

Суд першої інстанції задовольняючи позов цій частині, визначився вірно.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції в іншій частині, а саме, що надаючи перевагу в наданні такого дозволу ОСОБА_2, відповідач діяв всупереч передбаченим нормам Земельного кодексу України, що і було покладено судом в основу скасування оскарженого рішення в зазначеній частині.

Колегія суддів зазначає, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки одній особі не може бути перешкодою у розгляді також питання за зверненням іншої особи щодо відведення тієї ж земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зміст статей 118, 122 Земельного кодексу України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що встановлені обставини у цій справі підтверджують порушення прав третьої особи - ОСОБА_2 у спірних правовідносинах, які були допущені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

Тому, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

При цьому, суд апеляційної інстанції не надає оцінки доводам суду першої інстанції щодо "дискреційності повноважень" відповідача, так як зазначене питання стосується частини рішення щодо обгрунтувань часткового задоволення позову, що останнім не оскаржується.

Суд же переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що в оскарженій частині рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, в частині визнання протиправним та скасування рішення Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 15.08.2018 року 27 сесії 7-го скликання щодо надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність - скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні зазначеної позовної вимоги ОСОБА_3 - відмовити.

В решті - рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 березня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7