Постанова

від 21.03.2019 по справі 826/10642/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10642/18 Суддя першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЙШО УКРАЇНА на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року, яке проголошене о 12 год. 29 хв. та складене у повному обсязі 14 грудня 2018 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЙШО УКРАЇНА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2018 року ТОВ ОЙШО УКРАЇНА звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28 лютого 2018 року № 307, а також податкові повідомлення-рішення від 12 квітня 2018 року № 0007404202, № 0007374202 та № 0007414202.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року вказаний адміністративний позов було задоволено у частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Також присуджено позивачу судові витрати на оплату судового збору у розмірі 23806 грн 47 коп. та на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 39495 грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням у частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення у частині відмови у стягнення частини зазначених витрат та прийняти нову постанову про стягнення витрат професійну правничу допомогу в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що гонорар адвоката був визначений у фіксованому розмірі, який не залежав від часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги. Також позивач зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для товариства.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що у наданих суду документах відсутнє обґрунтування заявленого розміру гонорару адвоката. Також відповідач зазначає, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Під час судового засідання представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення у частині відмови у відшкодуванні ТОВ ОЙШО УКРАЇНА витрат на правову допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ ОЙШО УКРАЇНА залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що інтереси позивача у адміністративній справі за позовом ТОВ ОЙШО УКРАЇНА про визнання протиправними та скасування наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28 лютого 2018 року № 307, а також податкових повідомлень-рішень від 12 квітня 2018 року № 0007404202, № 0007374202 та № 0007414202 представляв адвокат Кальницька І.С., яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги від 18 травня 2018 року № 39/05-18 та довіреності від 02 квітня 2018 року.

Так, між Адвокатським об'єднанням Гвоздій та Оберкович та ТОВ ОЙШО УКРАЇНА був укладений договір про надання правової допомоги від 18 травня 2018 року № 39/05-18. Також між зазначеними сторонами було укладено додаткову угоду від 18 травня 2018 року № 1, відповідно до якої розмір гонорару адвокатського об'єднання за надання професійної правничої допомоги складає 78500 грн 00 коп.

ТОВ ОЙШО УКРАЇНА 17 жовтня 2018 року звернулося до суду із клопотанням про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 78500 грн 00 коп.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року присуджено здійснені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у розмірі 39495 грн 60 коп.

Приймаючи рішення про присудження позивачу лише частини понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд першої інстанції виходив з того, що договір про надання правової допомоги від 18 травня 2018 року № 39/05-18, додаток № 1 до такого договору, акти та звіти не містять розрахунку та обґрунтування заявленого розміру гонорару адвоката.

Дослідивши надані позивачем копії документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанцій дійшов висновку, що розмір витрат на оплату гонорару Адвокатського об'єднання, яке, в особі адвоката Кальницької І.С., здійснювало складання та формування позовної заяви, супроводження справи в суді (в т.ч. шляхом особистої участі у двох судових засідання) у заявленому розмірі 78500 грн 00 коп. не є співмірним із складністю справи, фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у звітах переліком, а також у зв'язку недоцільністю витраченого часу на підготовку окремих матеріалів, що не були враховані судом при розгляді справи (а саме: протоколів допитів фізичних осіб).

У зв'язку з цим клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу було задоволено в частині 39495 грн 60 грн., (з яких витрати за наданні послуги щодо: складання та формування позовної заяви - в обсязі 10 год., складання клопотання від 30 липня 2018 року - в обсязі 30 хв., складання відповіді на відзив - в обсязі 1 год. 30 хв., складання письмових пояснень від 10 вересня 2018 року - в обсязі 1 год. 30 хв., підготовка та участь в судових засіданнях безпосередньо адвоката Кальницької І.С., що відбулись 01 жовтня 2018 року та 06 листопада 2018 року - загалом в обсязі 2 год., підготовки письмових пояснень від 14 листопада 2018 року - в обсязі 1 год. 30 хв.), що становить 2438 грн 00 коп. за 1 год. роботи.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

У даному випадку ТОВ ОЙШО УКРАЇНА просило суд розподілити судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 78500 грн 00 коп., які були фактично сплачені. На підтвердження вказаної обставини позивач надав копію платіжного доручення від 24 вересня 2018 року № 110748 та довідки Адвокатського об'єднання Гвоздій та Оберкович від 10 жовтня 2018 року № 32/2018 про підтвердження надходження коштів на банківський рахунок.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав копії актів надання послуг № 477 від 17 жовтня 2018 року та № 485 від 16 листопада 2018 року; копії звітів про деталізований обсяг наданих послуг від 17 жовтня та 16 листопада 2018 року.

Дослідивши зазначені документи колегія суддів встановила, що вони містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Разом з тим, надання детального описку робіт, доказів фактичного виконання таких робіт, а також доказів сплати обумовленої договором вартості таких робіт не є достатніми підставами для розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч. 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Також колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/7806/17, щодо застосування ст. 134 КАС України. У вказаному судовому рішенні зазначено, що аналіз положень ст. 134 КАС України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

З огляду на вимоги ч. 5 ст. 134 КАС України та зазначені висновки Верховного Суду, які суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України повинен враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення у частині розподілу судових витрат.

Так, судом першої інстанції було враховано, що не всі здійснені адвокатом дії та складені документи мали вплив на вирішення справи. Зокрема суд першої інстанції визнав неналежними доказами протоколи опитування керівників контрагентів ТОВ ОЙШО УКРАЇНА та не врахував їх під час вирішення справи. Відтак дії адвокати щодо їх складення були недоцільними, у зв'язку з чим витрачений на підготовку таких протоколів час обґрунтовано не був врахований при визначенні розміру витрат, які підлягають відшкодуванню.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що адміністративний позов ТОВ ОЙШО УКРАЇНА було задоволено частково.

Відтак, зусилля адвоката, пов'язані з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків ДФС від 28 лютого 2018 року № 307 не мали позитивного впливу на кінцевий результат розгляду справи.

Представник позивача вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано вказує на відсутність розрахунку розміру гонорару, як на підставу для відмови у розподілі судових витрат на правничу допомогу адвоката у заявленому розмірі.

Такий висновок обґрунтований тим, що Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність прямо передбачає можливість визначення розміру гонорару адвоката у фіксованому розмірі. Також позивач зазначає, що розмір гонорару встановлюється виключно за домовленістю сторін, що відповідає принципу свободи договору.

У відповідності до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначена норма права регулює цивільні правовідносини, що виникають між адвокатом та клієнтом. Положення ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлюють порядок обчислення розміру та умови виплати гонорару з метою врегулювання питань оплати клієнтом отриманих від адвоката послуг.

Натомість визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат між сторонами адміністративної справи здійснюється з урахуванням вимог, які містяться у ст. 134 КАС України.

Як раніше зазначалося, одним із критеріїв, який враховується при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката для цілей їх розподілу між розподілу між сторонами, є співмірність розміру таких витрат із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір судових витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу, з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Також суд першої інстанції повністю врахував інші критерії, передбачені ч. 5 ст. 134 КАС України, а саме - співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та наданих адвокатом послуг, їх обсягом, а також із ціною позову та значенням справи для ТОВ ОЙШО УКРАЇНА .

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 04 грудня 2018 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ ОЙШО УКРАЇНА залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЙШО УКРАЇНА - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 26 березня 2019 року.