Постанова

від 18.03.2019 по справі 0940/1672/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/4130/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А, ОСОБА_1,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

позивач: ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 0940/1672/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування наказу та зобов'язання до вчинення дій,-

суддя в 1-й інстанції -Грицюк П.П.,

час ухвалення рішення - 24.10.2018 о 12:42 год.,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 29.10.2018,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі-відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу від 20.03.2018 року та визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки загальною площею 160,000 га ( кадастровий номер 2620884000:40:001:0002), розташованої за межами населеного пункту с.Явірник Зеленської сільської ради Верховинського району полонина Редиска від 26.01.2012 року №9, який укладено між Верховинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_4, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Верховинському районі за № 26208004000136 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду укласти Додаткову угоду із ОСОБА_4 до договору оренди землі від 26.01.2012 року про його поновлення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 160,0000 га ( кадастровий номер 2620884000:40:001:0002), розташованої за межами населеного пункту с. Явірник Зеленської сільської ради Верховинського району полонина Редиска з 2012 року. По закінченні терміну дії договору оренди у 2018 році позивач звернувся до відповідача з відповідними заявами щодо продовження терміну дії договору оренди землі. ОСОБА_4 зазначає, що вчинив дії передбачені ч.4 статті 122 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України Про оренду землі щодо звернення до уповноваженого органу з листом-повідомленням про подовження терміну дії договору оренди.

За вказаних обставин дії і рішення відповідача щодо припинення договору оренди земельної ділянки від 26.01.2012 року позивач вважає протиправними, оскільки відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законом України Про оренду землі , Цивільним Кодексом України, чим порушивши його права на користування орендованою земельною ділянкою та належним на праві власності нерухомим майном.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 20.03.2018 року № 9-137/15-18-СГ Про припинення договору оренди .

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області розглянути питання щодо поновлення договору оренди землі, загальною площею 160,000 га (кадастровий номер 262084000:40:001:0002) від 26.01.2012 року № 9, який укладено між Верховинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_4, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначають про те, що позивачем не було дотримано процедури поновлення договору оренди землі, не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю листа - повідомлення з проектом додаткової угоди відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі .

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 (орендар) 26.01.2012 року уклав договір №9 з Верховинською районною державною адміністрацією (орендодавець) про оренду земельної ділянки загальною площею 160,000 га, у тому числі 160,000 га, сільськогосподарських угідь (пасовищ). Відповідно до п. 1 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарські угіддя (пасовище) для випасання худоби, яка знаходиться на полонині Редиска на території Зеленської сільської ради за межами населеного пункту с. Явірник, Верховинського району. Пунктом 7 даного договору встановлений строк його дії 6 років з наступним переукладенням його при умові виконання умов цього договору (а.с. 14-17).

Повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності розташованою за межами населених пунктів з 01.01.2013 року належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастру України) та його територіальним органам.

При цьому, територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Згідно з частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 122 ЗК України, у власність або у користування для всіх потреб.

Як встановлено судом першої інстанції, листом від 19.01.2018 року за №31-9-0.63-417/0/2-18 Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повідомило позивача про те, що орендар, враховуючи умови договору землі, для поновлення дії договору зобов'язаний був звернутись до відповідача в термін до 01.01.2018 року з відповідним повідомленням (а.с. 104-105). Даний лист отримано позивачем 29.01.2018 року (а.с. 106).

09.02.2018 року Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , повідомило ОСОБА_4 про заперечення у поновлені договору оренди землі на земельну ділянку площею 160,0000 га кадастровий номер 2620884000:40:001:0002, яка розташована за межами населеного пункту с. Явірник, Зеленської сільської ради, Верховинського району, для випасання худоби та перебувала в оренді згідно договору оренди землі від 126.01.2012 року строком на 6 років, який зареєстрований у Державному реєстр землі № 202080004000136 від 01.02.2012 року, у зв'язку з недотриманням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі та закінченням строку на який його було укладено. (а.с.67).

20.03.2018 року наказом за № 9-137/15-18-СГ Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області припинено договір оренди землі від 26.01.2012 року № 9 на земельну ділянку площею 160,0000 га кадастровий номер 2620884000:40:001:0002, яка розташована за межами населеного пункту с. Явірник, Зеленської сільської ради, Верховинського району, укладений між Верховинською районної державною адміністрацією та ОСОБА_4, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено (а.с. 71).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог прийшов до висновку, що позивач своєчасно звертався до відповідача щодо наміру скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Позивачем вживались заходи щодо виготовлення відповідної технічної документації для укладення договору оренди землі на новий строк, а тривалий розгляд технічної документації Верховинською районною радою не залежав від позивача.

Крім цього, суд першої інстанції вважав, що з врахуванням спірних правовідносин для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача слід вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача розглянути питання щодо поновлення договору оренди землі, загальною площею 160,0000 га (кадастровий номер 262084000:40:001:0002) від 26.01.2012 року № 9, який укладено між Верховинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_4РП., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК, ЦК, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як установлено судом першої інстанції, 26.01.2012 року між Верховинською РДА (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарські угіддя (пасовище) для випасання худоби, яка знаходиться на полонині Редиска на території Зеленської сільської ради за межами населеного пункту с.Явірник площею 160,0000 га (кадастровий номер 2620884000:40:001:0002), строком на 6 років. Строк вказаного договору оренди землі закінчився 26.01.2018 року. Відповідно до пункту 7 договору оренди землі після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У відповідності до вимог п.32 угоди, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

01.02.2012 року цей Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Верховинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2012 року за № 262080004000136.

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. При цьому стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Зокрема у частинах 1-5 статті 33 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою (частини 2-5 статті 33 Закону України Про оренду землі ) процедури та наявності волевиявлення сторін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином не з'ясував і в рішенні не зазначив, чи було дотримано позивачем відповідної процедури (подання проекту додаткової угоди, досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов такого договору та ін.), передбаченої частинами 2-5 статті 33 Закону України Про оренду землі , що є достатньою підставою для поновлення договору оренди у цей спосіб. При цьому судом не було враховано, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Як свідчать матеріали справи, позивачем визначено декілька підстав для звернення до суду за захистом порушеного права, зокрема, покликання на дотримання процедури повідомлення орендодавця щодо продовження умов строку дії договору в порядку ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , а пізніше покликається на положення ч.6 ст.33 вказаного закону, де передбачено досягнення домовленості між сторонами, у разі продовження користування об'єктом оренди.

Разом з тим, матеріали справи заперечують вчинення дій позивачем на виконання вимог статті 33 Закону України Про оренду землі .

26.01.2018 року закінчився термін дії спірної угоди. На ім'я керівника Головного управління Держгеодкадастру була адресована заява від ОСОБА_5 з датою реєстрації 30.03.2018 року ( а.с. 40) щодо продовження оренди полонини Редиска та повідомлення про те, що Верховинська районна рада затвердила грошову оцінку земельної ділянки, що перебувала в оренді ОСОБА_4. Матеріали справи містять довіреність щодо представництва інтересів позивача фізичною особою ОСОБА_5 в термін до 06.04.2018 року. В подальшому, представником позивача - фізичною особою ОСОБА_2 було подано заяву від 12.04.2018 року щодо продовження терміну оренди полонини Редиска .

Вказані заяви не містять додатків та не зазначають про направлення на адресу Головного управління Держгеодкадастру в Івано-Франківській області інших документів.

Чинне законодавство не передбачає автоматичного порядку припинення договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку договору оренди землі.

Наведені обставини засвідчують, що позивачем не було дотримано процедури поновлення договору оренди, а саме не було подано листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проекту додаткової угоди, що дає підстави колегії суддів вважати, що позивач не скористався реалізацією права на поновлення договору оренди.

Матеріали справи засвідчують, що на адресу ОСОБА_4 (м.Київ, вул. Саксаганського, 46/10) було направлено рекомендований лист з повідомленням про вручення Про заперечення у поновленні та припинення договору оренди землі на земельну ділянку державної власності, яка знаходиться на полонині Редиска на території Зеленської сільської ради за межами населеного пункту с.Явірник площею 160,000 га (кадастровий номер 2620884000:40:001:0002), за закінченням строку на який його було укладено. Вказаний лист було отримано позивачем 12.02.2018 року ( а.с.69).

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Як визначено пунктом а частини третьої статті 122 Земельного кодексу України (у редакції, що була чинною до 01.01.2013 року ) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання. А відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Отже, до 01.01.2013 року рішення про передачу земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення у користування приймалось районними державними адміністраціями на підставі відповідного клопотання зацікавленої особи та відповідно до розробленої такою особою технічної документації із землеустрою. Разом з цим, Законом України від 06.09.2012 № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , що набув чинності з 01.01.2013, статтю 123 Земельного кодексу України викладено у новій редакції. Зокрема, частиною четвертою згаданої статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за № 1391/29521, визначено, що Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Таким чином, з 01.01.2013 року право розпорядження землями державної власності перейшло до Держгеокадастру та його територіальних органів.

З огляду на наведене, відповідачем у належний спосіб та на виконання визначених нормативними документами положень, було видано наказ 20.03.2018 року за № 9-137/15-18-СГ яким припинено договір оренди землі від 26.01.2012 року № 9 на земельну ділянку площею 160,000 га кадастровий номер 2620884000:40:001:0002, яка розташована за межами населеного пункту с. Явірник, Зеленської сільської ради, Верховинського району, укладений між Верховинською районної державною адміністрацією та ОСОБА_4, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено (а.с. 71).

На стадії апеляційного розгляду судом не здобуто доказів щодо винесення Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області вказаного наказу з перевищенням чи відсутністю повноважень, а позивачем не доведено вказаної обставини.

У відповідності до вимог статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Колегія суддів вважає необґрунтованим та безпідставним застосування судом першої інстанції положень ч. 2 ст. 9 КАС України. Предметом позовних вимог було визнання незаконним та скасування наказу від 20.03.2018 року та визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки загальною площею 160,0 га га ( кадастровий номер 2620884000:40:001:0002), розташованої за межами населеного пункту с.Явірник Зеленської сільської ради Верховинського району полонина Редиска від 26.01.2012 року № 9, який укладено між Верховинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_4, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Верховинському районі за № 26208004000136 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду укласти Додаткову угоду із ОСОБА_4 до договору оренди землі від 26.01.2012 року про його поновлення.

Оскільки, як встановлено за результатами апеляційного розгляду, стороною позивача не було дотримано відповідної процедури (подання проекту додаткової угоди, досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов такого договору та ін), передбаченої частинами 2-5 статті 33 Закону України Про оренду землі , а питання про відсутність розгляду будь-якої заяви не досліджувалось судом першої інстанції, покладення на відповідача обов'язку розгляду питання щодо поновлення договору оренди землі є безпідставним.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Зважаючи на статус відповідача як суб'єкта владних повноважень, колегія суддів звертає увагу на Рішення Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України , у пункті 70 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії ). У вказаній судовій справі державний орган в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області належно вчинив дії, що визначені ч.2 статті 2 КАС України.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесене з істотним порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, тому таке підлягає скасуванню.

Керуючись ч.3 ст.243, ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 0940/1672/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування наказу та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_1 Повне судове рішення складено 28.03.2019 року.