Рішення

від 14.03.2019 по справі 752/20915/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/20915/18

Провадження №: 2/752/2673/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської клінічної лікарні № 10 про визнання неправомірним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

09.10.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування останнього посилалась на те, що призначена на посаду завідуючої гастроентерологічним відділенням Київської міської клінічної лікарні № 10 наказом № 451 від 12.12.1986 року.

Наказом КМКЛ № 10 від 01.10.2018 року № 137 "Про результати комісійної перевірки гастроентерологічного відділення КМКЛ № 10" їй оголошено догану за пряме невиконання п. 2.5. "Забезпечення надання якісної медичної допомоги населенню", п. 2.13. "Раціональне використання ліжкового фонду", п. 2.17. "Здійснення контролю за правильним веденням медичної документації", п. 2.23. "Відповідальність за стан роботи відділення та рівень медичного обслуговування хворих", що можна припустити з тексту оскаржуваного наказу.

Вважає, що в оскаржуваному наказі не зазначені конкретні факти порушення нею трудової дисципліни, останній не містить даних щодо порушення нею посадових обов'язків, трудової дисципліни, трудового розпорядку тощо, а тому підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, визначені ст. 147 КЗпП України, відсутні.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 обґрунтування та вимоги позову підтримали, просили суд задовольнити останній в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 та головний лікар ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти заявлених вимог, просили суд відмовити в їх задоволенні через їх безпідставність та недоведеність з врахуванням доводів сторони відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Зауважили, що накладення дисциплінарного стягнення на позивача здійснено у повній відповідності до вимог законодавства України.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та не заперечено сторонами, що в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, ОСОБА_1 призначена на посаду завідуючої гастроентерологічним відділенням Київської міської клінічної лікарні № 10 наказом № 451 від 12.12.1986 року, яку обіймає й на теперішній час.

Наказом КМКЛ № 10 від 01.10.2018 року № 137 "Про результати комісійної перевірки гастроентерологічного відділення КМКЛ № 10" ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 10-12).

У своїй діяльності ОСОБА_1 керується посадовою інструкцією завідуючого гастроентерологічного відділення КМКЛ № 10, яка затверджена головним лікарем КМКЛ № 10 ОСОБА_4 02.01.2015 року (а.с. 20-23).

Відповідно до п. 1.5. посадової інструкції у своїй діяльності завідуючий відділенням керується чинним законодавством України, наказами та Інструкціями Міністерства охорони здоров'я, цією посадовою інструкцією та іншими

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов'язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У виданому 01.10.2018 року наказі про оголошення ОСОБА_1 догани зазначено, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення стали пряме невиконання останньою своїх посадових інструкцій та обов'язків, а саме: п. 2.5. "Забезпечення надання якісної медичної допомоги населенню", п. 2.13. "Раціональне використання ліжкового фонду", п. 2.17. "Здійснення контролю за правильним веденням медичної документації", п. 2.23. "Відповідальність за стан роботи відділення та рівень медичного обслуговування хворих", а також результати комісійної перевірки відділення гастроентерології від 26.09.2018 року.

Так, згідно п. п. 2.5., 2.13., 2.17. та 2.23. розділу 2 "Завдання та обов'язки" посадової інструкції завідуючого гастроентерологічного відділення КМКЛ № 10, яка затверджена головним лікарем КМКЛ № 10 ОСОБА_4 02.01.2015 року, завідуючий відділенням забезпечує надання якісної медичної допомоги населенню, раціонально використовує ліжковий фонд, медичну техніку й оснащення підрозділу, здійснює контроль за правильним веденням медичної документації, готує та подає керівникові лікувально-профілактичного закладу квартальні та річні звіти, несе відповідальність за стан роботи відділення та рівень медичного обслуговування хворих.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я № 752 від 28.09.2012 року "Про порядок контролю якості медичної допомоги" якість медичної допомоги - надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров'я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров'я. Оцінка якості медичної допомоги - визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров'я.

Контроль якості надання медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу.

Внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров'я та/або медичними радами закладів охорони здоров'я в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за кваліфікацією лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою та професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у закладі охорони здоров'я; самооцінки медичних працівників; організації надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я; моніторингу реалізації управлінських рішень; моніторингу дотримання структурними підрозділами закладу охорони здоров'я стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів; моніторингу системи індикаторів якості медичної допомоги; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги.

Зовнішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється органами державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення акредитації закладів охорони здоров'я, атестації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров'я, проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров'я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.

Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров'я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Згідно наказу КМКЛ № 10 № 75/1 від 04.08.2009 року "Про внесення змін в структуру ліжкового фонду гастроентерологічного відділення КМКЛ № 10" перепрофільовано 20 ліжок гастроентерологічного профілю в ліжка денного перебування означеного профілю, розроблено та затверджено положення про ліжка денного перебування в гастроентерологічному відділенні, вирішено вважати гастроентерологічне відділення - відділенням на 50 ліжок, в тому числі 20 ліжок денного перебування. Завідуючій гастроентерологічним відділенням ОСОБА_1 здійснювати госпіталізацію хворих, які не потребують цілодобового догляду з боку медичного персоналу, на ліжка денного перебування згідно Положення про ліжка денного перебування відділення гастроентерології КМКЛ № 10 (а.с. 14-16).

Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я № 110 від 14.02.2012 року "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування" затверджено форми первинних облікових документів та інструкції щодо їх заповнення.

Стан роботи відділення та рівень медичного обслуговування хворих, відповідальність за які несе позивач ОСОБА_1 згідно посадової інструкції, загалом являє собою сукупну ступінь відповідності своєчасно наданої медичної допомоги, котра складається із сукупності окремих медичних послуг, виконання яких необхідне при окремих захворюваннях і станах, та отримання відповідного результату в рамках сучасного стану науки і практики охорони здоров'я.

Разом з тим, враховуючи зазначене, на думку суду, оскаржуваний наказ не містить жодного обґрунтованого доведення наявності незабезпечення завідуючим відділенням надання якісної медичної допомоги населенню, нераціонального використання ліжкового фонду, медичної техніки й оснащення підрозділу, нездійснення контролю за правильним веденням медичної документації, спроб уникнення від відповідальності за незадовільний стан роботи відділення та рівень медичного обслуговування хворих, так само як відсутні доведені факти самого незадовільного стану роботи відділення та рівня медичного обслуговування хворих.

Останній містить лише посилання на виниклий сумнів у достовірності основних показників діяльності гастроентерологічного відділення, котрі знаходяться на дуже високому рівні, та посилання на відмову позивача поставити підпис щодо ознайомлення з Розпорядженням головного лікаря № 02/457 від 14.09.2018 року, відмову письмово завірити отриману кількість історій хвороб, що не були здані в архів та були надані для перевірки.

Однак, вказане, на думку суду, не свідчить про факт порушення позивачем трудової дисципліни, але лише констатує факт відмови у підписі.

До того ж, як вбачається з наявного в матеріалах справи Розпорядженням головного лікаря № 02/457 від 14.09.2018 року (а.с. 13), враховуючи те, що останнє є документом посадової особи, виданим в межах його компетенції, який має обов'язкову юридичну силу щодо працівників, яким воно адресовано, загалом не вбачається можливим встановити коло осіб-адресатів, тим паче, що воно стосується тільки позивача у справі.

Крім того, оскаржуваний наказ містить посилання на результати комісійної перевірки відділення гастроентерології від 26.09.2018 року, котрі в матеріалах справи відсутні.

Матеріали справи містять акт від 17.09.2018 року, складений заступником головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5, завідуючим статкабінетом ОСОБА_6 та завідуючою архівом ОСОБА_7, котрими було проведено комісійну перевірку та встановлено відсутність 96 хвороб, які були заведені на хворих в період з 01.05.2018 року по 31.08.2018 року (а.с. 50).

Однак, підстави проведення такої перевірки матеріали справи не містять, так само як останні не містять й доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України факту нездання до архіву вказаних історій. Тому, вказаний акт не приймається до уваги суду як доказ недотримання позивачем трудової дисципліни.

Наказом № 134 від 18.09.2018 року про комісійну перевірку стану організації та надання стаціонарної допомоги, експертизу медичної документації в гастроентерологічному відділенні КМКЛ № 10 було створено робочу групу в складі: голови комісії - заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5, членів комісії: завідуючої статкабінетом ОСОБА_6, завідуючого хірургічного відділення № 2 ОСОБА_8 завідуючого госпітальним-терапевтичним відділенням № 2 ОСОБА_9, в.о. завідуючого відділення паліативної допомоги ОСОБА_10, котрій в термін до 01.10.2018 року доручено на протязі з 18.09.2018 року по 24.09.2018 року перевірити та проаналізувати наявні історії хвороб виписаних хворих по гастроентерологічному відділенню за період з травня по вересень 2018 року, результати проведеного аналізу оформити актом відповідно критеріям якості надання медичної допомоги ІІІ-ІV рівня контролю, запропонувати дієві шаги подальшого функціонування та роботи гастроентерологічного відділення (а.с. 54-55).

Актом від 25.09.2018 року експертної оцінки (ІІІ-ІV рівень контролю) історій хвороб виписаних хворих по гастроентерологічному відділенню за період з 01.05.2018 року по 01.09.2018 року згідно наказу по лікарні від 18.09.2018 року № 134 встановлено збереження медичної документації (історій хвороб) в гастроентерологічному відділенні - на вкрай незадовільному рівні, шляхи поступлення хворих до відділення в основному по заяві на госпіталізацію, не дотримуються вимоги регламентуючих наказів, які регулюють порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, виявлені дефекти обстеження та лікування хворих у відділенні, що вказують на неналежне ведення документації та відсутній І-ІІ рівень контролю якості надання медичної допомоги у відділенні з боку завідуючого відділенням, виявлені дефекти оформлення медичної документації, що вказують на неналежну якість ведення медичної документації, виявлені недоліки потребують застосування до ОСОБА_1 заходів адміністративного впливу - догани та вирішення питання подальшого функціонування відділення гастроентерології в лікарні (а.с. 56-60).

Разом з тим, з вказаного акту, не вбачається, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 Акт містить лише опис обставин без чіткого викладення змісту порушень з посиланням на відповідні нормативно-правові акти та обґрунтуванням того, що ці порушення спричинили.

Доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження таких порушень з боку ОСОБА_1 відповідачем суду надано не було, з огляду на що останній позбавлений можливості перевірити наявність таких обставин.

Документальне підтвердження встановлених фактів з посиланням на документи, ведення яких передбачено законодавством, також матеріали справи не містять, і відповідачем не надані.

Висновки акту також не містять посилань на відповідні нормативно-правові акти, що порушені позивачем. Крім того, стиль викладення висновків у акті дають підстави суду трактувати останній як власне бачення осіб, які його підписали, виниклої ситуації з урахуванням обставин призначення проведення перевірки.

Згідно норм чинного трудового законодавства діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості випливає із змісту ст. 138 КЗпП України, яка передбачає обов'язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи: доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Частиною 14 ст. 149 КЗпП України передбачено, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни роботодавцем вимагається письмове пояснення. Це є доконечною процедурою. Якщо її не дотримано, в органа, що розглядатиме трудовий спір, будуть підстави для скасування наказу роботодавця про накладення дисциплінарного стягнення на порушника. Відмова порушника трудової дисципліни надати письмове пояснення не є перешкодою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Якщо порушник трудової дисципліни відмовляється надати письмове пояснення, складається відповідний акт у довільній формі, в якому зазвичай указуються обставини порушення, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчинила його, де, коли та за яких обставин його вчинено, які наслідки воно мало. Зазначається також, що порушникові було запропоновано надати письмове пояснення, але він відмовився його надати. Акт підписує посадова особа, яка склала цей акт, та не менше ніж два інших працівники (інші особи), які є свідками порушення і відмови порушника дати вказане пояснення. Таким чином фіксується як факт вчинення конкретним працівником дисциплінарного проступку, так і факт відмови надання ним письмового пояснення.

Якщо ж факт дисциплінарного проступку підтверджено іншими доказами, зокрема поясненнями інших свідків, а також відповідними документами, а потребується лише зафіксувати факт відмови порушника надати письмове пояснення з приводу вчинення ним цього проступку, складається відповідний акт про таку відмову, який підписують особи, що є свідками такої відмови.

Право вибору стягнення за порушення трудової дисципліни належить роботодавцеві й не обов'язково у послідовності, зазначеній у ст. 147 КЗпП України. Однак, відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідачем на обґрунтування своєї позиції щодо правомірності накладення дисциплінарного стягнення надано акти від 20.09.2018 року про відмову ОСОБА_1 надати пояснення та від 02.10,2018 року про відмову останньої від проставлення підпису про ознайомлення з наказом (а.с. 61, 62).

Тобто, на думку суду, відповідачем процедуру накладення стягнення проведено.

Проте, оцінюючи наявні у справі докази, враховуючи посадову інструкцію посадовою інструкцією завідуючого гастроентерологічного відділення КМКЛ № 10, яка затверджена головним лікарем КМКЛ № 10 ОСОБА_4 02.01.2015 року, зміст актів, у яких не конкретизовано в чому саме полягає порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 з посиланням на документи, ведення яких передбачено законодавством, відсутності доказів на підтвердження врахування ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередньої роботи працівника, суд надходить до висновку про те, що складені акти не можуть беззаперечно свідчити про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, котре є підставою для застосування адміністративного заходу.

Відповідач не довів факт порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем по справі не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях позивача, зокрема, вини позивача ОСОБА_1

На думку суду вказані обставини відображають формальний підхід відповідача до процедури накладання дисциплінарного стягнення, визначеної законом. Враховуючи викладене та недоведеність підстав застосування до позивача роботодавцем дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, суд приходить до висновку, що оспорюваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесено з порушенням вимог трудового законодавства, тому наказ від 01.10.2018 року слід визнати незаконним та неправомірним й скасувати.

При цьому судом не приймається до уваги надані відповідачем копії наказу Департаменту охорони здоров'я від 15.02.2019 року № 149, листа Департаменту охорони здоров'я від 07.03.2019 року № 061-061/3-541-2719/03.01, довідки за результатами комісійної перевірки скарги лікаря-гастроентеролога гастроентерологічного відділення КМКЛ № 10 ОСОБА_11 від 06.02.2018 року № 061/З-547, оскільки останній не стосується предмету даного позову, заявленого ОСОБА_1 щодо порушення її прав та законних інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 526, 530, 610, 626-629, 632, 901, 903, 1000, 1002 ЦК України, ст. ст. 12-13, 77-81, 211, 228, 235, 258-259, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до Київської міської клінічної лікарні № 10 про визнання неправомірним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати наказ Київської міської клінічної лікарні № 10 від 01.10.2018 року № 137 Про результати комісійної перевірки гастроентерологічного відділення КМКЛ № 10 в частині оголошення догани завідуючій гастроентерологічного відділення ОСОБА_1.

Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 10 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1;

Відповідач - Київська міська клінічна лікарня № 10, код ЄДРПОУ 01993931, адреса: 03039, м. Київ, пр. Голосіївський, 59-Б.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22.03.2019 року.

Суддя В.С. Хоменко