Постанова

від 20.03.2019 по справі 589/2122/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 589/2122/15-ц

провадження № 61-9043св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ,

представники позивача: КрасовськаНаталія Анатоліївна, Самбура Андрій Вікторович, Тищенко Тамара Андріївна,

відповідач - ОСОБА_5,

представник відповідача - ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_5 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2015 року в складі судді Стародубцевої Л. О. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області

від 05 квітня 2016 року в складі колегії суддів: Шевченка В. А., Бойка В. Б., Кононенко О. Ю.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі - ПАТ АКІБ ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих злочином.

Позовна заява мотивована тим, що 05 квітня 2004 року відповідач, займаючи посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю Буденергопром (далі - ТОВ Буденергопром ), з метою одержання у філії Відділення Промінвестбанку у м. Шостка Сумської області кредиту у розмірі

92 000,00 доларів США, що еквівалентно 489 400,00 грн, надав банку завідомо неправдиву інформацію щодо права власності на майно, зокрема деревообробне обладнання, яке передавалось у заставу банку у забезпечення повернення кредиту, вказавши, що дане майно, вартість 494 000,00 грн, перебуває на балансі ТОВ Буденергопром , що насправді не відповідало дійсності та призвело до незаконної видачі кредиту. Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2012 року закрито провадження у справі

№ 1819/5911/12 за обвинуваченням ОСОБА_5 на підставі частини другої статті 222, частини другої статті 366 КК України та звільнено ОСОБА_5

від кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Позивач вважав, що з метою захисту своїх прав банком було вжито всіх заходів, зокрема у 2005 році звертався до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ Буденергопром про стягнення заборгованості та постановою цього суду від 27 жовтня 2005 року позов банку було задоволено. Виконавчий документ перебував на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченівського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ у

м. Києві) та постановою державного виконавця цієї служби від 22 червня

2007 року виконавче провадження було закінчено з підстав того, що у боржника відсутнє майно, на яке може бутим звернено стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Постановою Господарського суду м. Києва від 25 січня 2010 року визнано розмір вимог кредиторів та визнано ТОВ Буденергопром банкрутом. У ході проведення ліквідаційної процедури майно у боржника не було виявлено та погашення не проводилось. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02 серпня 2011 року було затверджено звіт ліквідатора та ліквідовано ТОВ Буденергопром як юридичну особу.

Посилаючись на те, що після використання коштів відповідач ніяких заходів щодо повернення банку кредитних коштів не вжив, чим спричинив велику майнову шкоду та з урахуванням викладеного, ПАТ АКПІБ , просило суд стягнути з відповідача на користь позивача майнові збитки, завдані злочином у розмірі 489 400,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області

від 05 квітня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ АКПІБ майнові збитки, завдані злочином у розмірі 489 400,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки внаслідок злочинних дій відповідача, який займав посаду директора ТОВ Буденергопром , які призвели до незаконного отримання останнім у позивача кредиту, позивачу було завдано збитки у вигляді непогашеного кредиту у розмірі 92 000,00 доларів США, що еквівалентно 490 295,60 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2016 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності.

Відзив відповідачів та третіх осіб на касаційну скаргу не подано

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2016 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року до Верховного Суду передано вказану цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 05 квітня 2004 року між закритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі - ЗАТ АКПІБ ) та ТОВ Буденергопром в особі його директора ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 16-КЛ-04, відповідно до умов якого

ТОВ Буденергопром отримало кредит у розмірі 92 000,00 доларів США, зі сплатою 18 % річних, строком до 04 квітня 2005 року.

З метою забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором, 05 квітня 2004 року, між банком та ТОВ Буденергопром в особі його директора

ОСОБА_5, було укладено договір застави основних засобів № 32-з, предметом якого були основні засоби, зокрема обладнання, перелік якого було викладено у додатку № 1 до договору та який є невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.1.1 указаного договору передане під заставу майно є його власністю, право якої отримано ним на правомірних підставах та не є власністю або паєм чи підлягає вилученню за вимогою третіх осіб, у тому числі уповноважених державних органів.

Внаслідок неналежного виконання ТОВ Буденергопром свого кредитного зобов'язання утворилась заборгованість.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27 жовтня 2005 року у справі

№ 26/503 за позовом банку до ТОВ Буденергопром позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 500 337,25 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором - 464 600,00 грн, заборгованість за процентами - 35 055,10 грн, пеня - 530,48 грн, збитки від інфляції - 151,67 грн.

У провадженні ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві перебував наказ від

18 листопада 2005 року № 26/503, виданий Господарським судом м. Києва, про стягнення з ТОВ Буденергопром на користь банку коштів у розмірі

505 458,62 грн.

Постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 22 червня 2007 року виконавче провадження закінчено у зв'язку із тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення та здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Постановою Господарського суду м. Києва від 25 січня 2010 року у справі

№ 44/149-б визнано ТОВ Буденергопром банкрутом. Визнано розмір вимог банку у сумі 485 813,07 грн.

У ході проведення ліквідаційної процедури майно у боржника не виявлено. Погашення не проводилось.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02 серпня 2011 року у справі

№ 44/149-б затверджено звіт ліквідатора, ТОВ Буденергопром ліквідовано як юридичну особу.

Станом на 24 квітня 2015 року ТОВ Буденергопром зобов'язання встановлені кредитним договором перед банком не виконані, сума заборгованості за кредитним договором від 05 квітня 2004 року № 16-КЛ-04 становить

489 400,00 грн.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених частиною другою статті 222, частиною другою статті 366 КК України та інкриміновано вчинення злочинів у встановлений досудовим слідством час - 05 квітня 2004 року.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області

від 06 листопада 2012 року у кримінальній справі № 1819/5911/12 ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 222, частиною другою статті 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальну справу закрито.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження майна або зменшення блага потерпілого в результаті порушення його матеріального права та (або) приниження особистого матеріального блага (життя, здоров'я, тощо), що охороняється законом. Відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка спричинила для потерпілого певні невигідні матеріальні і нематеріальні наслідки. Шкода, що завдається у позадоговірних відносинах, до яких відноситься і шкода, спричинена злочином, розглядається не тільки як обов'язкова умова, але і як міра відповідальності.

За положеннями частини першої статті 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

При визначенні шкоди у вигляді відшкодування збитків грошима, потерпілому відшкодовуються у повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого на момент розгляду справи майна та неодержані доходи.

Під збитками відповідно до статті 22 ЦК України розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Суди установили, що рішенням Господарського суду м. Києва від 27 жовтня 2005 року з відповідача на користь позивача стягнуто 464600 грн заборгованості за кредитом.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 22 червня 2007 року виконавче провадження з примусового виконання наказу від 18 листопада 2005 року № 26/503 Господарського суду м. Києва про стягнення з ТОВ Буденергопром 505 458,62 грн заборгованості на користь ЗАТ АКПІБ закінчено у зв'язку з відсутністю у боржника майна, вимоги кредиторів залишились незадоволеними та відповідно до приписів пункту 6 статті 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закону) вважаються погашеними.

Постановою Господарського суду м. Києва від 25 січня 2010 року ТОВ Буденергопром визнано банкрутом.

25 листопада 2014 року проведено державну реєстрацію припинення ТОВ Буденергопром .

За положеннями статті 31 зазначеного Закону (в редакції, чинній на час ухвалення судового рішення господарським судом) вимоги кредиторів у тому числі вимоги кредиторів першої черги задовольняються за рахунок продажу виявленого майна боржника (в тому числі заставного). Включення кредитора до першої черги кредиторів саме по собі не гарантує відшкодування збитків спричинених діями боржника або іншої особи боржника або від імені боржника.

За змістом статей 31-32 цього Закону погашення вимог кредиторів за відсутності майна боржника лише надає право суду ліквідувати боржника як банкрута з наслідками передбаченими цим Законом та виключенням цієї заборгованості з активів кредиторів як безнадійної.

Проте погашення вимог кредиторів у зв'язку з відсутністю майна боржника жодним чином не свідчить про відсутність шкоди у розумінні статті 1166 ЦК України, спричиненої злочином у вигляді збитків, що є підставою для стягнення такої заборгованості як шкоди з цієї особи.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року, обґрунтовано виходив із доведеності позову ПАТ АКІБ та наявності передбачених статтями 22, 1166, 1192 ЦК України підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої в позові суми в розмірі 489 400,00 грн на відшкодування завданих ОСОБА_5 збитків.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Щодо зупинення виконання рішення

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2016 року зупинено виконання рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня

2015 рокудо закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня

2015 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 05 квітня 2016 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2015 року .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. П. Курило