Рішення

від 11.03.2019 по справі 615/579/18

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/579/18

Провадження № 2/615/57/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області цивільну справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ОСОБА_1 життя"

до ОСОБА_2, ОСОБА_3 господарства "Велес-В"

про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди,

за участю учасників судового процесу:

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідачів ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "ОСОБА_1 життя" (далі по тексту - позивач, ПСП "ОСОБА_1 життя" ) звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2М.), ОСОБА_6 (далі по тексту - ОСОБА_7М.), ОСОБА_3 господарства "Велес-В" (далі по тексту - ФГ "Велес-В" ), в якому просить:

- визнати недійсним договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,80 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0452, укладений між ОСОБА_3 господарством "Велес-В" та ОСОБА_2, ОСОБА_6 зареєстрований 10.04.2018 року за № 25685113 та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати поновленим договір оренди землі на земельну ділянку 5,8031 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0452 від 30.12.2005 року, зареєстрований 31.01.2008 року за № 040868800206 та визнати укладеною додаткову угоду від 01.12.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.12.2005 року між ОСОБА_8, спадкоємцями якого є ОСОБА_2, якою успадковано 5/6 часткиземельної ділянки та ОСОБА_6, якою успаковано 1/6 частини земельної ділянки, та ПСП "ОСОБА_1 життя" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,80 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0452, строком на десять років, який був зареєстрований 31.01.2008 року та відповідно, з урахуванням ст. 18 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на момент укладення договору, строк його дії до 31.01.2018 року. З метою скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, позивач завчасно направив ОСОБА_2 та ОСОБА_6 листи-повідомлення від 01.12.2017 року про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, у відповідь на що, 03.11.2018 року, ОСОБА_2 надіслано відповідь про відмову в поновленні договору оренди землі від 30.12.2005 року, в зв'язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку. 27.06.2017 року ОСОБА_6 надіслано відповідь про відмову в поновленні договору оренди землі від 30.12.2005 року, в зв'язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку. Протягом місяця після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору оренди землі, а позивачпродовжував використання земельної ділянки. Після чого, 29.03.2018 року між відповідачамиукладено договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,80 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0452 , який 10.04.2018 року був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав. Таким чином, позивач вважає, що укладення договору емфітевзису є порушенням переважного права ПСП "ОСОБА_1 життя" на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки ПСП "ОСОБА_1 життя" скористалось правом на поновлення договору на новий строк, виконало всі необхідні для цього дії, а ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не було дотримано вимоги, передбачені ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", натомість було укладено договір емфітевзису з іншою юридичною особою. Позивач наголошує, що не поновлення договору оренди землі, не укладання додаткової угоди є перешкодою орендарю - ПСП "ОСОБА_1 життя" реалізувати свої законні сподівання за орендним договором і частковим позбавленням його зустрічного задоволення, з урахуванням якого він укладав цей договір.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 18.10.2018 року позов Приватного сільськогосподарського підприємства "ОСОБА_1 життя" до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 господарства "Велес-В" про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткову угоду, в частині позовних вимог до ОСОБА_7 залишено без розгляду (т. 2 а.с. 183-184).

06.07.2018 року від представника ОСОБА_3 господарства "Велес-В" - адвоката ОСОБА_9 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ПСП "ОСОБА_1 життя" у повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 господарства "Велес-В" посилається на те, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_8, спадкоємцем якого є ОСОБА_2, та ПСП "ОСОБА_1 життя" від 30.12.2005 року, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року та закінчується 31.01.2018 року. ОСОБА_10 21.02.2018 року повідомляла ПСП "ОСОБА_1 життя" про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, у зв'язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку. 29.03.2018 року між ОСОБА_2 та ФГ "Велес-В" укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), який не є договором оренди землі, домовленості щодо істотних умов з колишнім орендарем не досягнуто, а навпаки направлено відмову в продовжені строку дії договору, а тому переважене право ПСП "ОСОБА_1 життя" не порушено (т. 1 а.с. 97-102).

06.07.2018 року від представника ОСОБА_2 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ПСП "ОСОБА_1 життя" у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві, представник ОСОБА_2 посилається на те, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_8 та ПСП "ОСОБА_1 життя" 30.12.2005 року, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року та закінчується 31.01.2018 року. 13.06.2017 року, 03.11.2017 року, 22.12.2017 року та 16.01.2018 року ОСОБА_2 на адресу позивача направлялись листи про небажання продовжувати дію договору оренди земельної ділянки на новий строк, заборону користуватись нею. Крім того, на виконання статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідачем ОСОБА_2 на адресу позивача, після закінчення строку дії договору оренди землі, а саме 21.02.2017 року, направлений лист-повідомлення про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, у зв'язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку. 29.03.2018 року між ОСОБА_2 та ФГ "Велес-В" укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Таким чином, зазначає, що вищевикладені обставини свідчать про те, що переважне право ПСП "ОСОБА_1 життя" не є порушеним та відповідно підстави вважати договір оренди землі від 30.12.2005 року поновленим відсутні, оскільки додаткова угода до договору не підписана, укладений договір емфітевзису не є договором оренди, власник землі протягом місяця після закінчення строку дії договору повідомив колишнього орендаря про небажання поновлювати його дію (т. 1 а.с. 114-121).

16.07.2018 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі. У відповіді на відзив представник позивача посилається на те, що 29.12.2017 року ПСП "ОСОБА_1 життя" направлено на адресу ОСОБА_2 пропозицію поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди, проте орендодавець відмовив у поновлені договору не розглянувши запропоновані умови, мотивуючи своє рішення бажанням самостійно використовувати земельну ділянку, про що свідчить укладений договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 29.03.2018 року, умови якого, в частині плати за договором, є гіршими ніж запропоновані ПСП "ОСОБА_1 життя". При цьому, при відмові орендодавцем в поновлені договору оренди землі, ним не було дотримано вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка в свою чергу передбачає вчинення ряду юридично значущих дій, а саме: перевірка на відповідність проекту додаткової угоди закону; узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору; укладання з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, за відсутності заперечень. Укладення договору емфітевзису є порушенням переважного права ПСП "ОСОБА_1 життя" на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки ПСП "ОСОБА_1 життя" скористалось правом на поновлення договору на новий строк, виконало всі необхідні для цього дії, а ОСОБА_2 не були дотримані вимоги, передбачені ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", натомість було укладено договір емфітевзису з іншою юридичною особою (т. 1 а.с. 154-156).

19.07.2018 року від представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 господарства "Велес-В" надійшли до суду заперечення, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову. В запереченні представник відповідачів зазначив, що відповідач ОСОБА_2, у відповідь на пропозицію позивача поновити договір оренди земельної ділянки на новий строк, надіслала позивачу лист, в якому відмовився від поновлення договору, тобто сторонами не було досягнуто домовленості стосовно істотних умов, а відтак переважне право ПСП "ОСОБА_1 життя" припинилося. Крім того, укладаючи договір емфітевзису не було порушено переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки між відповідачами було укладено договір відмінного характеру. Крім того, договір емфітевзису укладено після закінчення строку дії договору оренди землі та після закінчення переважного права на поновлення договору оренди землі (т. 1 а.с. 183-190).

19.07.2018 року представником відповідачів подано до суду науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені ОСОБА_11, підготовлений доцентом кафедри цивільного права № 1, кандидатом юридичних наук, доцентом ОСОБА_12, з питань поновлення договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 175-182).

10.09.2018 року представником позивача подано до суду науково-правовий висновок Національної академії правових наук України, підготовлений кандидатом юридичних наук ОСОБА_13 та доцентом юридичних наук, професором ОСОБА_14, з питань поновлення договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 2 а.с. 90-107).

Одночасно з позовною заявою Приватним сільськогосподарським підприємством "ОСОБА_1 життя" подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 господарству "Велес-В" вчиняти певні дії, а саме: обробляти земельну ділянку площею 5,80 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0452, здійснювати на ній посіви сільськогосподарських культур, вчиняти дії відносно збору врожаю на земельній ділянці, площею 5,80 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0452 та заборонити продаж або відчуження, передачу в оренду земельної ділянки, площею 5,80 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0452 (т. 1 а.с. 43-45).

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року відмовлено в задоволені заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "ОСОБА_1 життя" про забезпечення позову (т. 1 а.с. 48-50).

Приватне сільськогосподарське підприємство "ОСОБА_1 життя", не погодившись з ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року, оскаржило її в апеляційному порядку.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 23.07.2018 року ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 20.04.2018 року залишено без змін (т. 2 а.с. 68-71).

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно копії Державного акту ІV-ХР № 045498, ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області № 32 від 09.07.2001 року належала земельна ділянку площею 5,80 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 15).

30.12.2005 року між ОСОБА_8 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "ОСОБА_1 життя" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради (т. 1 а.с. 13-14).

Пунктом 2 договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,80 га, у тому числі ріллі.

Згідно з п. 8 договору оренди землі, договір укладено на десять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі 1,5 % вартості земельної ділянки, нараховується в грошовій формі. Видається грошима або продукцією по ринкових цінах, послугами по цінах господарства, виходячи з можливості господарства.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься у строки до 31 грудня кожного року.

Пунктом 27 договору оренди землі зокрема передбачено, що дія договору землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 34 договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

31.01.2008 року за № 040868800206 у Державному реєстрі земель вчинено запис про державну реєстрацію договору.

Таким чином, строк дії договору оренди землі від 30.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_8та ПСП "ОСОБА_1 життя" починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року, оскільки при укладенні договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з цього моменту, та закінчується 31.01.2018 року.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2015 року, посвідченого державним нотаріусом Валківської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 901, спадкоємцем ОСОБА_8 на спадщину, що складається з земельної ділянки площею 5,8031 га, кадастровий номер 6321280300:02:000:0452, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, в тому числі є ОСОБА_2 - 5/6 часток у спадщині (т. 1 а.с. 17).

22.06.2017 року ОСОБА_2 на адресу ПСП "ОСОБА_1 життя" направлено лист-повідомлення від 13.06.2017 року, в якому вона повідомила про відсутність наміру продовжувати договір оренди земельної ділянки на новий строк, у зв'язку із самостійним використанням земельної ділянки в подальшому. Також, у листі просила звільнити належну їй земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року, та заборонла користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі. Зазначиний лист отримано ПСП "ОСОБА_1 життя" 26.06.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також описом вкладення у цінне поштове відправлення (т. 3 а.с. 35-36).

Також, 04.11.2017року ОСОБА_2 на адресу ПСП "ОСОБА_1 життя" направлено лист-повідомлення від 03.11.2017 року, в якому вона повторно повідомила ПСП "ОСОБА_1 життя" про відсутність наміру продовжувати договір оренди земельної ділянки на новий строк, у зв'язку із самостійним використанням земельної ділянки в подальшому. Зазначиний лист отримано ПСП "ОСОБА_1 життя" 07.11.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також описом вкладення у цінне поштове відправлення (т. 3 а.с. 37-38).

Приватним сільськогосподарським підприємством "ОСОБА_1 життя" на адресу ОСОБА_2 надіслано лист-повідомлення від 01.12.2017 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди від 01.12.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року, які були отримані ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 21-23).

23.12.2017 року ОСОБА_2 на адресу ПСП "ОСОБА_1 життя" надіслано лист-повідомлення від 22.12.2017 рокупро відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв'язку з чим просила звільнити належну їй земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Вказаний лист повернувся на адресу ОСОБА_2 з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінне поштове відправлення та відміткою на поштовому конверті (т. 3 а.с. 39-41).

Також, після закінчення строку договору оренди землі, 17.02.2018 року ОСОБА_2 на адресу ПСП "ОСОБА_1 життя" надіслано лист-повідомлення від 12.02.2018 рокупро те, що строк дії договору оренди землі закінчився та вона не має бажання продовжувати договір оренди на новий строк, у зв'язку з чим просила звільнити належну їй земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Вказаний лист повернувся на адресу ОСОБА_2 з відміткою "за терміном зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення у цінне поштове відправлення та відміткою на поштовому конверті(т. 2 а.с. 208).

29.03.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 господарством "Велес-В " укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строком на три роки, предметом якого є земельна ділянка розміром 5/6 часток 5,8031 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер 6321280300:02:000:0452, право використовувати яку, згідно даного договору, ОСОБА_2 надала ФГ "Велес-В " для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису (т. 1 а.с. 103-104).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 120392582 від 12.04.2018 року, 10.04.2018 року проведено державну реєстрацію вказаного договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (т. 1 а.с. 106).

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються правовідносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Питання щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк регламентоване положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент закінчення строку дії договору оренди землі).

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, при поновленні договору оренди землі згідно із частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Виходячи з приписів ст.ст. 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом вищенаведеної норми права такий спосіб поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові ОСОБА_15 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Як вже було встановлено, Приватним сільськогосподарським підприємством "ОСОБА_1 життя" на адресу ОСОБА_2 надіслано лист-повідомлення від 01.11.2017 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди від 01.11.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року, які отримані ОСОБА_2

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що позивачем було повідомлено орендодавця про намір продовжити дію договору оренди землі, а тому позивач, як орендар земельної ділянки, мав переважне право серед інших на поновлення строку укладення договору оренди.

В свою чергу, 23.12.2017 року та 17.02.2018 року ОСОБА_2 , на виконання вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", надіслано листи-повідомлення ПСП "ОСОБА_1 життя" про своє рішення про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв'язку з чим остання у листах просила звільнити належну їй земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року.

Крім того, ОСОБА_2 ще до направлення їй листа повідомлення позивачем, також висловлював своє небажання продовжувати договір оренди землі на новий строк, що підтверджується листими-повідомленнями від 13.06.2017 року та 03.11.2017 року, які були отримані позивачем.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно статті 627 ЦК України , згідно з якою відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 4 статті 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст. 203 ч. 3 ЦК України ).

Таким чином, для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку одна з даних складових - волевиявлення відповідача відсутня.

Таким чином, направлення орендодавцем орендарю заперечення проти поновлення договору оренди землі на новий строк свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, у зв'язку з чим Приватне сільськогосподарське підприємство "ОСОБА_1 життя" втратило переважне права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

В свою чергу, продовження користування землею після закінчення терміну оренди, за умови отримання ним волевиявлення орендодавця про небажання продовження оренди та вимоги повернення землі, не може слугувати підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами, оскільки такий спосіб поновлення договору оренди землі може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі ".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір емфітевзису від 29.03.2018 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 господарством "Велес-В" вже після припинення строку дії договору оренди землі від 30.12.2005 року, що був укладений між ОСОБА_8, спадкоємцям якого є ОСОБА_2, та ПСП "ОСОБА_1 життя" та не порушує переважне право ПСП "ОСОБА_1 життя" на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки ОСОБА_2 , на виконання вимог, встановлених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", повідомляла орендаря про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі.

Таким чином, позовні вимоги ПСП "ОСОБА_1 життя" задоволенню не підлягають.

При вирішені питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на Приватне сільськогосподарське підприємство "ОСОБА_1 життя".

Крім того, 14.02.2019 року до суду від представника відповідача ФГ "Велес-В"надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру понесених відповідачем ОСОБА_3 господарством "Велес-В" витрат на правову допомогу.

До вказаного клопотання представником відповідача додані копія акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 30/17 від 01.08.2017 року, копія платіжного доручення від 13.02.2019 року та копія рахунку-фактури № 615/579/18 від 12.02.2019 року.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 30/17, укладеного 01.08.2017 року між Адвокатським об'єднанням "Корт Райдер" (виконавець) та ОСОБА_3 господарством "Велес-В" (замовник) (надалі - Договір), замовник доручає виконавцю, а останній приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги (юридичних послуг) на умовах, передбачених договором (т. 1 а.с. 107-108).

Згідно Розділу 5. Договору, вартість послуг за цим договором вказується в актах виконаних робіт (наданих послуг), які складаються сторонами по мірі необхідності за результатами наданих послуг.

Замовник сплачує вартість послуг впродовж 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), який підтверджує обсяг та вартість наданих послуг.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг до договору № 30/17 від 01.08.2017 року про надання правової допомоги, складеного 12.02.2019 року та підписаного сторонами, надані наступні послуги:

- підготовка доказової бази для подання відзиву на позов ПСП "ОСОБА_1 життя" про визнання недійсним договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди та складання відзиву з додатками (доказами) від 02.07.2018 року до Валківського районного суду Харківської області у цивільній справі № 615/579/18, обсягом 4 години, вартістю 1000 грн. за одну годину та загальною вартістю 4000,00 грн.;

- правовий аналіз відповіді на відзив на позовну заяву від ПСП "ОСОБА_1 життя" по цивільній праві № 615/579/18, обсягом 1 година, вартістю 1000 грн. за одну годину та загальною вартістю 1000,00 грн.;

- складання заперечень на відповідь на відзив від 18.07.2018 року, направлення позивачу та до суду засобами поштового зв'язку по справі № 615/579/18, обсягом 3 години, вартістю 1000 грн. за одну годину та загальною вартістю 3000,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 18.10.2018 року у цивільній справі № 615/579/18, обсягом 1 година, вартістю 1000 грн. за одну годину та загальною вартістю 1000,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 01.11.2018 року у цивільній справі № 615/579/18, обсягом 1 година, вартістю 1000 грн. за одну годину та загальною вартістю 1000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 10000,00 грн.

Згідно наданого представником відповідача ОСОБА_3 господарства "Велес-В" платіжного доручення № 357 від 13.02.2019 року, ОСОБА_3 господарством "Велес-В" здійснено оплату Адвокатському об'єднанню "Корт Райдер" за правничу допомогу адвоката у цивільній справі № 615/579/18 у Валківському районному суді Харківської області згідно рахунку № 615/579/18 від 12.02.2019 року у розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, відповідач ОСОБА_16 господарство "Велес-В" понесло витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 10000,00 грн.

При цьому, представник ОСОБА_3 господарства "Велес-В" просить відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу в тому числі за складання заперечень на відповідь на відзив від 18.07.2018 року, направлення позивачу та до суду засобами поштового зв'язку у розмірі 3000,00 грн.

Разом з цим, в матеріалах справи містяться заперечення від 18.07.2018 року, які підписані адвокатом ОСОБА_9, як представником відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 господарства "Велес-В".

Крім того, представник ОСОБА_3 господарства "Велес-В" просить відшкодувати витрати за участь у судових засіданнях 18.10.2018 року та 01.11.2018 року.

При цьому, згідно протоколу судового засідання від 18.10.2018 року адвокат ОСОБА_9 брав участь у розгляді справи у якості представника ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Відповідно до протоколу судового засідання від 01.11.2018 року адвокат ОСОБА_9 брав участь у розгляді справи у якості представника ОСОБА_2, ФГ Велес-В , при цьому відшкодування понесених витрат на правничу допомогу з надання вказаних послуг заявлено ОСОБА_3 господарством "Велес-В" .

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розглянувши надані представником відповідача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та доводи клопотання представника позивача про зменшення витрат на оплату правової допомоги, суд приходить до висновку, що з Приватного сільськогосподарського підприємства "ОСОБА_1 життя" на користь ОСОБА_3 господарства "Велес-В" підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., оскільки зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу підтверджена відповідними доказами та є співмірною складністю справи та виконаною представником відповідача роботою, часом, витраченим представником відповідача на виконання вказаних робіт, обсягом наданих представником відповідача послуг.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "ОСОБА_1 життя" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 господарства "Велес-В" про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди- відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача - Приватне сільськогосподарське підприємство "ОСОБА_1 життя".

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "ОСОБА_1 життя" на користь ОСОБА_3 господарства "Велес-В" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "ОСОБА_1 життя" , місцезнаходження: 63054, Харківська область, Валківський район, с. Олександрівка, вул. Центральна, 3; код ЄДРПОУ: 30957436.

Відповідач - ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: 63054, Харківська область, Валківський район, с. Олександрівка, вул. Жовтнева, 4; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_16 господарство "Велес-В" , місцезнаходження: 63054, Харківська область, Валківський район, с. Олександрівка, вул. Жовтнева, 35; код ЄДРПОУ: 37948259.

Повне рішення суду складено 21.03.2019 року.

Суддя А.О. Логвінов