Постанова

від 26.03.2019 по справі 757/43679/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 757/43679/18-ц

Апеляційне провадження 22-ц/824/4802/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

при секретарі Борисенко Д.В.

сторони

позивачі ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідачі Президент України Порошенко ПетроОлексійович

Міністр внутрішніх справ України Аваков Арсен Борисович

народний депутат Верховної Ради України

Геращенко Антон Юрійович

радник голови МВС України ШкіракЗорян Несторович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подану через представників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Бортницької В.В., у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Президента України Порошенка ПетраОлексійовича, Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, народного депутата Верховної Ради України Геращенка Антона Юрійовича, радника голови МВС України Шкіряка Зоряна Несторовича про визнання порушеного права на презумпцію невинуватості та зобов'язання утриматись від публічних обвинувачень у вчиненні злочинів,

в с т а н о в и в :

у вересні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Президента України Порошенка П.О., Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б., народного депутата Верховної Ради України Геращенка А.Ю., радника голови МВС України Шкіряка З.Н., в якому просили визнати порушення права на презумпцію невинуватості позивачів та зобов'язати відповідачів утриматись від публічних обвинувачень у вчиненні злочинів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2018 у відкритті провадження відмовлено .

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2 через представників подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для вирішення питання про відкриття провадження. Посилаються на порушення судом норм процесуального права. А саме, судом першої інстанції не враховано, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо гарантуються Конституцією України. Суд мав застосувати Конституцію України як норму прямої дії. Презумпція невинуватості є особистим немайновим правом будь-якої особи. Статті про вчинення ними терористичного акту є загальновідомою інформацією. Вони перебувають під вартою, вирок відносно них не винесено, а у ЗМІ публікується інформація про те, що вони винні у вчиненні злочину. Вважають, що презумпція невинуватості не може бути порушена до постановлення обвинувального вироку судом. Зазначали, що судом не враховано положення ст. 275 ЦК України. Вирішення питання про порядок доведеності винуватості чи не винуватості особи регулюється КПК України, однак вважають, що захист особистого немайнового права особи вважатися невинуватою у вчиненні злочину до постановлення вироку судом, повинен здійснюватись в порядку цивільного судочинства, як і будь-якого іншого особистого немайнового права.

У відзиві представник Президента України - Бойдаченко О.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими. Позивачі просять визнати порушення права на презумпцію невинуватості та зобов'язати відповідачів утриматись від публічних обвинувачень у вчиненні злочинів. Судом першої інстанції правильно визначено, що питання доведеності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення знаходиться в площині правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою від злочинних посягань і врегульовані Кримінальним кодексом України. Відтак, обраний спосіб захисту не може бути застосований в межах цивільного судочинства.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив с того, що позивачі просять вирішити вимоги, які не відносяться до юрисдикції загальних судів в сенсі ч. 1 ст. 19 ЦПК України, оскільки питання доведеності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення знаходяться в площині правого забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань і врегульовані КК України.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

З позовної заяви вбачається, що позивачі звернулися до Президента України, Міністра внутрішніх справ, народного депутата Верховної Ради України ГеращенкаА.Ю., радника голови МВС України Шкіряка З.Н. вважаючи, що ці особи порушили їх особисте немайнове право вважатися невинуватими у вчиненні злочину до винесення судом обвинувального вироку, оскільки висловлювалися про те, що позивачі вчинили терористичний акт, незважаючи на те, що справа перебуває на розгляді в суді і обвинувальний вирок ще не винесено.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 7 КПК України презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини є однією із загальних засад кримінального провадження.

Відповідно до ст. 17 КПУ України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Оскільки презумпція невинуватості є однією із засад кримінального провадження, встановлення обставин про те, чи було дотримано презумпцію невинуватості щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину при розгляді кримінальної справи чи ні є завданням кримінального провадження.

Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що у порядку кримінального провадження обвинувачений чи підсудний може оскаржувати лише ті процесуальні дії чи бездіяльність, які вчиняються учасниками такого провадження.

Суд першої інстанції не врахував, що особи, які зазначені відповідачами у позовній заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є учасниками кримінального провадження відносно цих осіб та їх дії чи бездіяльність позивачі не можуть оскаржити в межах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом позовної заяви позивачі звернулися до суду із позовом про захист цивільного немайнового права, а відтак висновки суду про те, що справа має розглядатися за правилами кримінального процесуального законодавства колегія суддів вважає помилковими.

Із змісту заяви також не вбачається, що позивачі звернулися до відповідачів як до публічних осіб за вирішенням адміністративного спору, пов`язаного з діяльністю відповідачів як суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають суті заявлених позовних вимог з урахуванням кола відповідачів колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року скасувати з передбачено справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 27.03.2019.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді В. А. Кравець

О.Ф. Мазурик