Постанова

від 28.03.2019 по справі 915/396/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/396/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря,

секретар судового засідання - І.В. Іванов,

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Никпласт"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2018 (суддя Коваль Ю.М., м. Миколаїв, повний текст складено 11.12.2018)

у справі № 915/396/18

за позовом ОСОБА_2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Никпласт"

про визнання недійсним та скасування рішення відповідача, оформленого п. 4 протоколу загальних зборів учасників товариства від 22.02.2018,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Никпласт", в якому просила:

- визнати недійсним і скасувати рішення, вказане у п. 4 протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Никпласт" від 22.02.2018, щодо зобов'язання керівника цього підприємства виплатити їй грошові кошти у розмірі 15336,40 грн. у строк до 20.03.2018 в оплату за долю у статутному капіталі товариства.

- зобов'язати ТОВ "Никпласт" виплатити їй ринкову вартість частини його майна, пропорційну її частці в його статутному капіталі, визначену станом на 17.12.2017.

У позовній заяві ОСОБА_2 також просила стягнути з відповідача грошові кошти на відшкодування судових витрат: з оплати позовної заяви судовим збором та з оплати професійної правничої допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням спірним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Никпласт" прав власності позивача, передбачених ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", пп. 6.1, 6.2, 6.4 статуту ТОВ "Никпласт", щодо отримання частини майна цього товариства, пропорційної її частці у статутному капіталі товариства, у зв'язку з її виходом із членів учасників товариства.

У серпні 2018 року до місцевого господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Никпласт" до відповідача ОСОБА_2 про визнання укладеним 22.02.2018 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі даного товариства.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.08.2018 зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду, оскільки таку заяву подано з порушенням строку встановленого для її подання.

У подальшому позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою від 05.12.2018 про відмову від другої позовною вимоги.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2018 прийнято відмову ОСОБА_2 від позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Никпласт" виплатити їй ринкову вартість частини майна товариства, визначену станом на 17.12.2017, пропорційно її частці у статутному капіталі товариства та закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2018 позов задоволено повністю: визнано недійсним і скасовано рішення, викладене в п. 4 протоколу від 22.02.2018 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Никпласт", а саме зобов'язано керівника ТОВ "Никпласт" виплатити ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 15336,40 грн. у строк до 20 березня 2018 року, а також стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1762 грн. та грошові кошти в сумі 3000 грн. на відшкодування витрат з оплати професійної правничої допомоги.

Рішення суду мотивовано тим, що спірне рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом суперечить ч. 1 ст. 54 Закону та пп. 6.1, 6.2, 6.4 статуту товариства в редакції, чинній на момент винесення цього рішення, і цим рішенням порушені корпоративні права громадянки ОСОБА_2 на отримання вартості частини майна відповідача, пропорційної її частці у його статутному капіталі, а тому позов підлягає задоволенню.

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ "Никпласт" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, скаржник зазначив, що суд неправильно застосував положення ч. 1 ст. 148 ЦК України, відповідно до якого справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному посвідченню, а позивач не надавав відповідачу оригінал нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства, тому підстави для визнання недійсним п. 4 протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Никпласт" від 22.02.2018 відсутні. Також, як вказало ТОВ "Никпласт", суд неправильно застосував положення ст. 54 Закону України Про господарські товариства , яка стосується оплати вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю і не підлягала застосуванню в даному випадку, так як у даній справі припинення участі ОСОБА_2 в товаристві відбулось не шляхом виходу з товариства, а шляхом викупу останнім частки позивача. Крім того, скаржник вказав, що, оскільки станом на 20.03.2018 у товариства не було обов'язку та об'єктивної можливості виплачувати ОСОБА_2 вартість майна товариства, пропорційну її вкладу, тому за відсутності інших підстав для сплати коштів та за умови наявності єдиної пропозиції - про викуп частки (протокол від 22.12.2018) - отримання позивачем коштів є підтвердженням її згоди на продаж частки за відповідну ціну. Ненадання судом першої інстанції належної оцінки зазначеному факту призвело, на думку товариства, до прийняття неправильного по суті рішення у даній справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Никпласт" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2018 у справі №915/396/18; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скарго; встановлено позивачу строк до 14.02.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 14.02.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2018 у справі № 915/396/18.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а скаргу - без задоволення.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.02.2019 розгляд справи №915/396/18 призначено на 12.03.2019 о 14:00 год.

07.03.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_2 про розгляд справи без участі позивача та її представника.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Никпласт" 06.03.2019 надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні апеляційної інстанції через перебування в іншому судовому засіданні у справі №915/1392/17, що розглядається Господарським судом Миколаївської області. Вказане клопотання було задоволено ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 та розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.03.2019 о 12:00 год.

26.03.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника відповідача про розгляд даної справи, призначеної на 28.03.2019, без участі представника апелянта.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні 28.03.2019.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.07.2017 у спадковій справі № 10/2015, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т., є спадкоємцем 1/3 частки спадщини ОСОБА_4, зокрема, у статутному капіталі ТОВ "Никпласт", разом з іншими двома спадкоємцями: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що також успадкували по відповідній частці у статутному капіталі відповідача.

Рішеннями загальних зборів товариства, оформленими протоколом від 24.10.2017 № 7, затверджено нову редакцію статуту ТОВ "Никпласт", в якому викладено, що статутний капітал товариства складає 46000 грн., а засновниками (учасниками) товариства є громадяни України: ОСОБА_5, його частка у статутному капіталі товариства в розмірі 33,33 % і дорівнює 15333 грн.; ОСОБА_2 (позивач), її частка у статутному капіталі в розмірі 33,34 % і дорівнює 15333 грн. та громадянка Російської Федерації ОСОБА_6, частка якої у статутному капіталі товариства складає 33,33 % і дорівнює 15333 грн. (п.п. 1.2.1-1.2.3, 3.1 статуту).

У подальшому ОСОБА_2 звернулася до загальних зборів учасників ТОВ "Никпласт" із копією заяви від 18.12.2017 серії НМТ № 744786, посвідченої приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 1102, про вихід зі складу учасників товариства. У цій заяві позивач вказав наступне: "Припиняючи свою участь у складі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Никпласт", прошу виплатити вартість частини майна Товариства, пропорційну моїй частці у статутному капіталі цього Товариства з дотриманням вимог чинного законодавства."

Іншою заявою від 17.01.2018 ОСОБА_2 звернулася до директора ТОВ "Никпласт" щодо скликання загальних зборів учасників товариства та включення до порядку денного цих зборів питання про внесення змін до статуту товариства у зв'язку з її виходом зі складу учасників товариства та про затвердження річних результатів діяльності товариства за 2017 рік, а також визначення строку і порядку виплати частки прибутку (дивідендів) його учасникам.

22.02.2018 відбулися загальні збори ТОВ "Никпласт" у складі ОСОБА_9, представника учасників товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6, рішення яких оформлені протоколом від 22.02.2018. Із змісту протоколу випливає, що на загальні збори було запрошено ОСОБА_10, яку представляв ОСОБА_11 за довіреністю від 13.07.2015 № 1465.

На розгляд зборів винесено наступний порядок денний:

"1. Затвердження річних результатів діяльності Товариства за 2017 рік.

2 Визначення строків та порядку виплати дивідендів за 2017 рік.

3. Про виключення зі складу учасників Товариства.

4. Визначення порядку та строків викупу Товариством долі ОСОБА_2 згідно її заяви.

5. Внесення змін до статуту Товариства.

6. Повноваження щодо реєстрації змін".

Згідно з протоколом по другому питанню порядку денного було одноголосно вирішено виплатити ОСОБА_2 дивіденди за період з 1 січня 2017 року по 18 грудня 2017 року у сумі 457284,17 грн. помісячно рівними частками, починаючи з 01 березня 2018 року. Останню виплату здійснити не пізніше 17 грудня 2018 року у порядку, встановленому законодавством України.

По третьому питанню збори одноголосно вирішили виключити ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства згідно з її поданою заявою, при цьому взято до уваги, що вона подала заяву про вихід зі складу засновників Товариства.

По четвертому питанню порядку денного у протоколі викладено: "В зв'язку з виключенням зі складу учасників Товариства ОСОБА_2 потрібно вирішити питання визначення порядку та строків викупу Товариством долі ОСОБА_2

Розмір статутного фонду складає 46000,00 грн. Доля ОСОБА_2 складає 33,34 %. Запропоновано зобов'язати керівника ТОВ "Никпласт" виплатити ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 15336,40 грн. (п'ятнадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 40 коп. у строк до 20 березня 2018 року.

В обговоренні прийняли участь всі учасники.

Збори вирішили (одноголосно): Зобов'язати керівника ТОВ "Никпласт" виплатити ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 15336,40 грн. (п'ятнадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 40 коп. у строк до 20 березня 2018 року".

Як свідчить зміст зазначеного протоколу, загальними зборами учасників відповідача розглянута заява ОСОБА_10 від 18.12.2017 про її вихід зі складу учасників ТОВ "Никпласт", чим спростовуються доводи відповідача про те, що товариством не розглядалося питання виходу ОСОБА_2 зі складу учасників товариства у зв'язку з недотриманням останньою порядку, визначеного ч. 1 ст. 148 ЦК України щодо подання нотаріально посвідченої заяви про вихід із товариства.

Зміст четвертого питання порядку денного (далі п.4 протоколу) також свідчить про те, що зборами прийнято рішення про викуп ТОВ "Никпласт" долі в його статутному капіталі учасника ОСОБА_2 з виплатою останній грошових коштів у сумі 15336,40 грн., яка відповідає номінальному розміру її долі, тоді як зі змісту заяви ОСОБА_10 від 18.12.2017 випливає, що вона звернулася до загальних зборів учасників ТОВ "Никпласт" саме з проханням виплатити вартість частини майна товариства, пропорційну її частці в його статутному капіталі у зв'язку з її виходом зі складу учасників товариства.

Законом України "Про господарські товариства" (далі - Закон) передбачено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками; господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку; до господарських товариств належать, зокрема товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю (ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону).

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Частиною 1 статті 167 ГК України визначено, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до положень статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Частиною 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (пункт 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства може бути, зокрема порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (пункт 17 постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Статутом ТОВ "Никпласт" у редакції від 24.10.2017, чинній на час прийняття спірного рішення, передбачено порядок як відступлення учасником товариства своєї частки у статутному капіталі товариства (розділ 5. Порядок передачі (переходу) часток у статутному капіталі), так і вихід учасника із товариства ( розділ 6. Вихід учасника із товариства).

Згідно п.п. 5.1, 5.4, 5.8 Статуту ТОВ "Никпласт" учасник товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам товариства або третім особам, або самому товариству. Учасник, який має намір відступити свою частку у статутному капіталі товариства, повинен звернутися до зборів учасників або до кожного учасника із заявою, що містить прохання дати згоду на здійснення відступлення частки конкретній особі (особам). Частка учасника товариства може бути придбана самим товариством.

У пункті 6.1 Статуту товариства встановлено, що учасник має право вийти із товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за 25 днів до виходу.

Учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства ; за домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Виплата вартості частини майна Товариства, пропорційної частці учасника у статутному капіталі, провадиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу; учаснику, який вибув, сплачується належна йому частина прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника з товариства, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом (п.п. 6.2-6.4 цього статуту).

Зазначені положення статуту узгоджуються зі ст. 54 Закону, згідно з якою при виході учасника із товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і у строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства; за домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі; якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди; порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Судова колегія зауважує, що наведені положення законодавства України, які передбачають виплату вартості частки майна товариства при виході учасника із товариства пропорційну частці у статутному капіталі, є імперативними.

Як свідчать матеріали справи, звертаючись із заявою від 18.12.2017 про вихід зі складу учасників ТОВ "Никпласт", ОСОБА_2 мала на меті саме отримати вартість частини майна товариства, пропорційну її частці в його статутному капіталі, а не відступити свою частку у статутному капіталі товариства, зокрема, останньому. Наведене підтверджується її неодноразовими зверненнями до інших учасників товариства - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 із заявами від 28.02.2018 та від 16.03.2018 про визначення, згідно вимог законодавства, справедливої вартості частини майна товариства, що мала бути їй виплачена, та внесення відповідних змін у рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом від 22.02.2018, які іншими учасниками товариства не задоволені.

Отже, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку, що чинним законодавством передбачено право учасника товариства з обмеженою відповідальністю на отримання при виході з товариства вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді, а також зобов'язання товариства виплатити учаснику, що виходить з товариства, вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі, в строк до 12 місяців з дня виходу, а оскаржуваним рішенням порушено це право позивача, оскільки волевиявлення позивачки полягало у виході зі складу учасників ТОВ "Никпласт", а не у відчуженні своєї частки будь-кому, у тому числі даному товариству.

Також відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що відсутні докази досягнення між сторонами згоди щодо істотних умов купівлі-продажу частки ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства.

Майно та зобов'язання товариства обліковуються на його балансі, де відображається вартість активів товариства та джерела їх формування. Тому вартість частини майна товариства, пропорційна частці в статутному капіталі, що підлягає виплаті учаснику, за загальним правилом визначається на підставі балансу товариства, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку також здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Враховуючи наведене, господарський суд першої інстанції, повно встановивши усі істотні обставини справи, надавши їм у сукупності належну правову оцінку та вірно застосувавши норми ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 148 Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, дійшов обгрунтованого висновку, що п. 4 спірного рішення загальних зборів суперечить ч. 1 ст. 54 Закону та пп. 6.1, 6.2, 6.4 статуту товариства в редакціях, чинних на момент винесення цього рішення, і ним порушені корпоративні права ОСОБА_2 на отримання вартості частини майна відповідача, пропорційної її частці у його статутному капіталі, а тому підставно задовольнив заявлені позовні вимоги.

Щодо аргументів скаржника, що у зв'язку з підписанням протоколу загальних зборів від 22.02.2018 позивачка погодилась на викуп її частки в статутному капіталі Товариства, колегія суддів звертає увагу, що протокол підписано не ОСОБА_2, а її представником за довіреністю ОСОБА_11. Поряд з тим, згідно наявної в матеріалах справи копії довіреності виданої ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_11 №1465 від 13.07.2015, на підставі якої ОСОБА_11 зареєстрований від імені ОСОБА_2 на загальних зборах, довіреність містить застереження щодо повноважень представника. Так, в цій довіреності зазначено, зокрема, що ОСОБА_11 має право подавати від імені довірителя заяви (в тому числі на видачу свідоцтва про право на спадщину) та інші документи, одержувати довідки та будь-які документи, в тому числі отримати технічний паспорт та Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що стосуватися виконання довіреності, розписуватися за довірителя, включаючи державне мито, одержати Свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати його в відповідному органі, сплачувати за довірителя необхідні платежі, включаючи державне мито (плату), а також виконувати всі інші юридично значимі дії, пов'язані з цією довіреністю (без права розпорядження майном довірителя).

Таким чином, ОСОБА_11 не мав повноважень на вчинення дій щодо розпорядження часткою ОСОБА_2 у статутному капіталі відповідача та відповідних дій, підписавши протокол, не вчиняв.

Судовою колегією не приймаються до уваги посилання скаржника на постанову Верховного суду України від 14.03.2011 у справі №3-12гс11, постанови Вищого господарського суду від 17.07.2013 у справі №11/994 та від 25.04.2017 у справі №914/1688/16 як на обставину, що підтверджує обов'язковість подання оригіналу нотаріально посвідченої заяви про вихід з Товариства, оскільки згадані постанови прийнято за іншої фактично-доказової бази та за інших обставин, ніж у даній справі, зокрема з тексту вказаних постанов вбачається, що учасниками подавались заяви про вихід з товариства у простій письмовій формі та нотаріально не посвідчувались взагалі. Висновків щодо необхідності подання саме оригіналу нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства зазначені постанови не містять.

Щодо аргументів апелянта про отримання позивачем коштів, сплачених в якості сплати погодженої вартості частки при викупі, та отримання вказаних коштів ОСОБА_2, судова колегія зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії видаткового касового ордеру від 20.03.2018 на суму 15336,40 грн. в якості підстави виплати вказаних коштів зазначено повернення частки у статутному капіталі при виході, а не за викуп частки .

Крім того, як вірно зазначено місцевим господарським судом, твердження відповідача про те, що дії ОСОБА_2 щодо отримання від ТОВ "Никпласт" грошових коштів у сумі 15336,40 грн. свідчать про її згоду на укладення з відповідачем договору купівлі-продажу її частки у статутному капіталі товариства за вищевказану суму та виконання сторонами умов цього договору, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не подано доказів досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства та укладення договору у письмовій формі, навпаки, подані позивачем докази, які з достовірністю підтверджують її волевиявлення саме на вихід зі складу учасників та отримання вартості частки майна ТОВ "Станкосервіс" пропорційно її частці у статутному капіталі.

Відтак, усі аргументи відповідача зводяться до намагання переконати господарські суди у правомірності оскаржуваного рішення загальних зборів учасників, яким фактично було легалізовано викуп Товариством частки ОСОБА_2 у статутному капіталі за номінальною вартістю без її згоди, всупереч дійсним намірам позивачки та нормам чинного законодавства.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу прийнятого судового рішення, тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення у даному випадку відсутні.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Никпласт" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2018 у справі №915/396/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.03.2019.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир