Постанова

від 19.03.2019 по справі 922/2878/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Справа № 922/2878/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

апелянта - Репетун К.В. на підставі ордеру серія ПТ №110733 від 15.02.2019, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1815 від 08.08.2017,

1-го відповідача (за первісним позовом) - не з'явився,

2-го відповідача (за первісним позовом) - Терещенко К.І. на підставі ордеру серії ХВ №000003 від 09.02.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1681 від 04.04.2017,

третьої особи (за первісним позовом) - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих (вх.№1477Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2018, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Смірновою О.В., час проголошення рішення - 14:17год., дата складання повного тексту рішення - 27.11.2018р, у справі №922/2878/17

за первісним позовом Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих, м. Харків,

до 1-го відповідача Підприємства об'єднання громадян Харківське виробниче підприємство № 1, м. Харків, 2-го відповідача Фізичної особи-підприємця Пастуха Максима Вікторовича, м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні 1-го відповідача Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

про визнання права власності та скасування арешту

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Пастуха Максима Вікторовича, м. Харків,

до 1-го відповідача Підприємства об'єднання громадян Харківське виробниче підприємство № 1, м. Харків, 2-го відповідача Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих, м. Харків,

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИЛА:

28.08.2017 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих до Харківського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих та Фізичної особи-підприємця Пастуха М.В., в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати право власності за Харківським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих на таке майно: Компресор білого кольору DALGAKIAN DVO 30, Автонавантажувач ДВ 1792 Т7664 ДП, Комплект оборудования линии для покраски изделий полимерными материалами в электростатическом поле, Ножницы кривошип.листовые Д3318 6,3т.с., Сварочный п/автомат ПДУ-201УЗ (380), Настольносверлильный ст-ок 2М112 50, Станок кромкогибочный, Пресс механический КБ 2326 40 т.с., Пресс механический KB 235 6Зт.с., Пресс механический КД 2122 16 т., Пресс механический КД 2130 100т.с., Пресс гидравлический ПВ-474 А 100т.с., Пресс механический КД 2128 Е, Пресс механический КД 2126 40 т.с., Компресор СБ-4/С-500 LT100, Термопласт ДЕ3127 63 см. куб, Термопласт ДЕ 3132 250 Ц1, Термопласт ДЕ 3330 Ф-1 125 см. куб., Сушка термическая 67 куб. м., Сварочный п/автомат ПДУ-201 УЗ (380), Лит.маш.верт., Токарно-винторезный ст-ок 1 К62, Токарно-винторезный станок 1 К62, Продольно строгальный станок Compact, Токарно-винторезный ст-ок 1К62, Точильный станок, Долбежный ст-ок 7А412, Универсальный фрезерный ст-ок мод. 675П, Универсальный фрезерный станок, Универсальный фрезерный ст-ок ВМ127, Плосок-шлифовальный ст-ок 3Б711, Электро-эрозийный станок 2Е 722 ф, Заточний станок 3М641, Токарно-винторезный ст-ок 16М05А, Вертикально фрезерний станок, Координатно-расточной с-ок 2Е 440 А, Координатно-расточной ст-ок 2Д 450 AM, Пилорама, Напівавтомат EXS-206 (УКТЗЕД 8422400090), Напівавтомат EXS-206 (УКТЗЕД), Кран консольний поворотний на колоні з електор. Поворотом в/п2т, виліт 4,8м в/п 4м, Бумагорезательная ручная, Плазморез, Котел КВТ - 0,63, Вертикально-сверлильный ст-ок 2Н 135, Вертикально-сверлильний ст-ок 2Н 135, Верстак слесарный, Стол монтажный 8 шт.;

- скасувати арешт з вищевказаного майна, а також з комори інструментального цеху з інструментом, двох кімнат з технічною та готовою продукцією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до постанови від 18.08.2017 року державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області Марченка О.М. в межах виконавчого провадження №54504299 було описано та арештоване майно, яке належить позивачу згідно договорів купівлі-продажу від 01.08.2017 року, укладених з першим відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні першого відповідача - Київський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.09.2017 для спільного розгляду з первісним позовом у справі №922/2878/17 прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Пастуха М.В. до Харківського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих та Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих, в якій ФОП Пастух М.В., з урахуванням заяви про збільшення зустрічних позовних вимог, просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу б\н від 01.08.2017 року, укладений між Харківським учбово-виробничим підприємством №1 Українського товариства глухих та Харківським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих на суму 380 587, 72грн;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу б\н від 01.08.2017 року, укладений між Харківським учбово-виробничим підприємством №1 Українського товариства глухих та Харківським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих на суму 999 892, 77грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані правочини є фіктивними, оскільки вони вчинені без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлені, а укладені для ухилення від виконання судового рішення, тому згідно статті 234 Цивільного кодексу України мають бути визнані недійсними.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 року, первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05.07.2018 рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 у справі №922/2878/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як зазначено у постанові Верховного Суду, цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, і в першу чергу, з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом.

У даній справі ФОП Пастух М.В. посилається на те, що спірні угоди укладені 01.08.2017, тобто, в той самий день, коли постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 було залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 про задоволення в повному обсязі позову ФОП Пастух М.В. до Харківського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих про стягнення 431 425, 80грн заборгованості з орендної плати. Також підприємець зазначив, що оспорювані договори укладені між двома пов'язаними юридичними особами, які мають спільного засновника (власника) - "Всеукраїнська громадська організація інвалідів "Українське товариство глухих", та повністю відповідно до Статутів, наданих до матеріалів справи, залежать від його волі в частині продажу майна, купівлі та розпорядження майном.

Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу б\н від 01.08.2017 року, укладений між Харківським учбово-виробничим підприємством №1 Українського товариства глухих та Харківським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих на суму 380 587, 72грн.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу б\н від 01.08.2017 року, укладений між Харківським учбово-виробничим підприємством №1 Українського товариства глухих та Харківським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих на суму 999 892, 77грн.

Стягнуто з Підприємства об'єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 на користь Фізичної особи-підприємця Пастуха Максима Вікторовича судовий збір в сумі 21 791, 24грн.

Стягнуто з Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих на користь Фізичної особи-підприємця Пастуха Максима Вікторовича судовий збір в сумі 21 791, 23грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Харківське учбово-виробниче підприємство №2 Українського товариства глухих звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом Харківського учбово-виробничого товариства №2 Українського товариства глухих про визнання права власності і скасування арешту, та відмовити у задоволенні вимог за зустрічним позовом ФОП Пастуха М.В.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що сторонами оспорюваних договорів від 01.08.2017 були вчинені усі необхідні дії, спрямовані на досягнення правових наслідків, які були обумовлені цими правочинами; на момент звернення ХУВП №1 УТОГ до Президії ВГОІ "Українське товариство глухих" з проханням про надання дозволу про укладення оспорюваних договорів, рішення суду про стягнення з ХУВП №1 УТОГ заборгованості на користь ФОП Пастух М.В. ще не набрало законної сили, а нежитлові приміщення вже більше 2 місяців перебували у господарському віданні ХУВП №2 УТОГ. Апелянт вважає, що накладення арешту на майно ХУВП №2 УТОГ порушує його право володіти своїм майном.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2018 року у справі №922/2878/17; призначено справу до розгляду на 20.02.2019 о 16:15год.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2019, у зв'язку із лікарняним судді Гези Т.Д., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

19.02.2019 від ФОП Пастуха М.В. до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1855), зазначає, що сторони оспорюваних договорів діючи спільно, з метою ухилення від виконання наказу суду у справі №922/1535/17, уклали фіктивні договори; позивач та 1-відповідач за первісним позовом мають одного засновника - Всеукраїнську громадську організацію інвалідів "Українське товариство глухих". Крім того, згідно відповіді ГУ ДФС у Харківській області всі податкові накладні за оспорюваними договорами були зареєстровані після 20.08.2017. За таких обставин, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 21.11.2018 - без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 15:00год. 19.03.2019, зокрема з тієї підстави, що представник апелянта у судовому засіданні надала пояснення, що директор Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих у телефонному режимі їй повідомив про те, що спірне майно вже реалізовано іншій особі, проте, представник апелянта не може документально підтвердити або спростувати дані обставин.

15.03.2019 від апелянта надійшла заява про відмову від позову (вх.№2706), зазначає, що у зв'язку із тим, що майно, право власності на яке просить визнати позивач за первісним позовом було повернуто продавцю у зв'язку з відсутністю грошових коштів, а договір купівлі-продажу від 01.08.2017 розірваний, позовна вимога в цій частині є неактуальною; крім того, постановою державного виконавця від 28.03.2018 арешти на спірне майно були скасовані, а відтак, позовна вимога щодо скасування арешту також не є актуальною для позивача за первісним позовом. За таких обставин, позивач за первісним позовом вважає необхідним відмовитись від позову про визнання за Харківським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих права власності на перелічене у позовній заяві майно.

До заяви додана копія постанови державного виконавця про зняття арешту з майна від 28.03.2018 у виконавчому провадженні №54504299.

Також від апелянта 15.03.2018 до суду апеляційної інстанції надійшла відповідь на відзив (вх.№2707), зазначає, що оскільки договори купівлі-продажу були укладені 01.08.2017, реєстрація податкових накладних відбулась вчасно з дотриманням норм податкового законодавства; вважає, що обов'язкові ознаки фіктивності правочину, такі як умисел та обізнаність про судове рішення про стягнення коштів відсутні, оскільки намір реалізації майна виник до ухвалення рішення про стягнення коштів, а умисел не підтверджений матеріалами справи.

18.03.2019 від апелянта надійшли докази на підтвердження повернення спірного майна Підприємству об'єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 (вх.№2768), а саме копії додаткової угоди №1 від 29.03.2018 до договору купівлі-продажу від 01.08.2017, видаткових накладних (повернення) №ВП, 0000001 від 29.03.2019, №ВП, 0000002 від 29.03.2019, №ВП, 0000003 від 29.03.2019, №ВП, 0000004 від 29.03.2019.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019, у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.03.2019 представник апелянта підтримала заяву про відмову від позову в частині скасування арешту і визнання права власності, просить суд її задовольнити.

В іншій частині просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 в частині визнання оспорюваних договорів недійсними і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог за зустрічним позовом ФОП Пастуха М.В.

Представник ФОП Пастуха М.В. питання щодо заяви апелянта про відмову від позову залишає на розсуд суду; в іншій частині просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 в частині визнання оспорюваних договорів недійсними - без змін.

Інші учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, уповноважених представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги (т.5 а.с.46-51).

Розглянувши заяву апелянта про відмову від позову, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до статті 274 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитись від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як вбачається із заяви про відмову від позову, вона підписана представником Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих - адвокатом Репетун К.В.

Адвокат Репетун К.В. представляє інтереси апелянта в суді апеляційної інстанції на підставі ордеру серія ПТ №110733 від 15.02.2019 на надання правової допомоги, оригінал якого міститься у матеріалах справи (т.4 а.с.262) на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 06.02.2019.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.03.2019 представник апелянта надано суду оригінал договору про надання правової допомоги №б/н від 06.02.2019 для долучення до матеріалів справи, із якого вбачається, що даний договір укладено між Репетун К.В., яка діє як адвокат на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1815 від 08.08.2017, і Харківським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих.

Згідно підпункту 2.2.8. пункту 2.2 договору адвокат має право зокрема відмовитися від позову на будь-якій стадії розгляду справи, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Відповідно до підпункту 2.2.9 договору, клієнт надає право адвокату від його імені підписувати документи, подавати заяви, клопотання, скарги.

Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 3.1. договору).

Договір підписаний сторонами і скріплений печаткою товариства.

Отже, адвокат Репетун К.В. уповноважена апелянтом відмовитись від позову на апеляційній стадії провадження у справі.

Суд дослідив, що відмова апелянта від позовної заяви щодо скасування арешту на майно і визнання права власності не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси; апелянтом надано копію постанови державного виконавця про зняття арешту зі спірного майна від 28.03.2018 у виконавчому провадженні №54504299. Апелянтом також надано копію додаткової угоди №1 від 29.03.2018 до договору купівлі-продажу від 01.08.2017 про підтвердження повернення спірного майна Підприємству об'єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1, а також копії видаткових накладних (повернення) №ВП, 0000001 від 29.03.2019, №ВП, 0000002 від 29.03.2019, №ВП, 0000003 від 29.03.2019, №ВП, 0000004 від 29.03.2019.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.03.2019 представник апелянта зазначила, що апелянту відомі наслідки відповідних процесуальних дій; роз'ясненню не потребують.

Представник апелянта також зазначила, що їй не відомо, чому позивач не надав даних доказів суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, що відмова від позову є правом позивача, яким чинний ГПК України дозволяє реалізувати на будь-якому етапі розгляду спору, колегія суддів апеляційного господарського суду приймає відмову Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих від позову, у зв'язку з чим, рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 у справі №922/2878/17 в частині відмови у задоволенні первісного позову про визнання права власності та скасування арешту відповідно до положень чинного господарського процесуального законодавства слід визнати нечинним та в цій частині закрити провадження у справі.

Відтак, перегляду в суді апеляційній інстанції підлягає справа в межах доводів і вимог апеляційної скарги щодо оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 у даній справі в частині задоволення зустрічного позову ФОП Пастуха М.В. про визнання правочинів недійсними.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, а неявка у судове засідання їх представників не перешкоджає розгляду справи по суті, про що учасники справи були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 в частині задоволення зустрічного позову ФОП Пастуха М.В. про визнання правочинів недійсними не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 у справі №922/1535/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 , задоволено в повному обсязі позов Фізичної особи-підприємця Пастуха М.В. до Харківського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих про стягнення 431 425, 80грн заборгованості з орендної плати.

08.08.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ №922/1535/17 про стягнення з Харківського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих на користь ФОП Пастуха М.В. 431 425, 80грн заборгованості з орендної плати та 6 471, 39грн судового збору.

14.08.2017 Київським відділом державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№54504299 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/1535/17 від 08.08.2017.

18.08.2017 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Марченко О.М. було винесено постанову про опис та арешт майна по виконавчому провадженню №54504299.

Зі змісту даної постанови вбачається, що було описано та накладено арешт на майно та приміщення, що належить на праві власності Харківському учбово-виробничому підприємству №1 Українського товариства глухих.

У той же час, 01.08.2017 між Харківським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих (позивач за первісним позовом, покупець) та Харківським учбово-виробничим підприємством №1 Українського товариства глухих (1-й відповідач за первісним позовом, продавець) укладено договір купівлі-продажу (т.1 а.с.20), за умовами якого продавець зобов'язався продати покупцю обладнання (згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору), в подальшому - "товар", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно з договором.

Згідно пункту 2.1. вказаного договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі товару.

Відповідно до пункту 3.1. даного договору, загальна вартість товару складає 380 587, 47грн.

За умовами пункту 3.3 цього договору, покупець здійснює оплату товару протягом шести місяців від дати фактичного отримання товару .

01.08.2017 року між сторонами даного договору підписано відповідні акти приймання-передачі обладнання №1 та №2.

Крім того, 01.08.2017 між Харківським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих (позивач за первісним позовом, покупець) та Харківським учбово-виробничим підприємством №1 Українського товариства глухих (1-й відповідач за первісним позовом, продавець) укладено договір купівлі продажу (т.1 а.с.73), за умовами якого продавець зобов'язався продати покупцю обладнання (згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору), в подальшому - "товар", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно з договором.

Згідно пункту 2.1. вказаного договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі товару.

Відповідно до пункту 3.1. даного договору загальна вартість товару складає 999 892, 77грн.

За умовами пункту 3.3 цього договору, покупець здійснює оплату товару протягом шести місяців від дати фактичного отримання товару .

01.08.2017 між сторонами даного договору підписано відповідні акти приймання-передачі обладнання №1 та №2.

Апеляційним господарським судом встановлено, що майно, перелічене в актах приймання-передачі до оспорюваних договорів купівлі-продажу відповідає майну, зазначеному у постанові про опис та арешт майна по виконавчому провадженню №54504299.

Місцевим господарським судом також встановлено, що оспорювані договори укладені між двома пов'язаними юридичними особами, які мають спільного засновника (власника) - "Всеукраїнська громадська організація інвалідів Українське товариство глухих", код ЄДРПОУ 03972790, та повністю, відповідно до наданих до матеріалів справи статутів залежать від нього в частині продажу, купівлі та розпорядження майном.

На момент розгляду справи суду першої інстанції не надано будь-яких документів щодо сплати відповідачем-1 за зустрічним позовом відповідачу-2 за зустрічним позовом коштів за оспорюваними договорами. Великий сумнів у суду викликала і доцільність угоди з продажу майна з умовою про відстрочку платежу на 36-ть місяців для юридичної особи, що не має коштів на рахунках, не має власного нерухомого майна, та яка має заборгованість по заробітній платі в розмірі більше ніж 600 000, 00грн, що підтверджується довідкою №166 від 11.09.2017.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у заяві про відмову від позовної заяви апелянт зазначив як підставу для повернення майна Харківському учбово-виробничому підприємству №1 Українського товариства глухих за оспорюваними договорами - відсутність грошових коштів для оплати за майно.

Судом першої інстанції встановлено, що оспорювані угоди укладені 01.08.2017 року, тобто, в той самий день, коли постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 було залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 про задоволення в повному обсязі позову ФОП Пастуха М.В. до Харківського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих про стягнення 431 425, 80грн заборгованості з орендної плати.

При цьому, оспорюванні угоди були здійснені в момент, коли проводилися виконавчі дії, що підтверджується датою реєстрації податкових накладних (т.4 а.с.133), відповідно до яких, податкові накладні, які складені на виконання оспорюваних договорів, були фактично направлені до ГУ ДФС у Харківській області 21.08.2017, 30.08.2017, 31.08.2017 та 15.09.2017, тобто, після вчинення виконавчих дій (18.08.2017).

Факт фіктивності вищезазначених угод також підтверджується тим, що нерухоме майно, в якому раніше розміщувався відповідач-1 за первісним позовом було передано позивачу за первісним позовом, що також полишає можливості відповідача-1 за первісним позовом здійснювати свою господарську діяльність та виконати зобов'язання фінансового характеру. Крім того, судом першої інстанції враховано, що частину арештованого та описаного державним виконавцем майна фактично не можливо перевезти без втрати його робочого стану, тому передача майна іншому підприємству без вивезення обладнання в інші приміщення, підтверджує відсутність заінтересованості сторін оспорюваних договорів у настанні реальних правових наслідків у вигляді переходу права власності.

Крім того, місцевим господарським судом було встановлено, що відповідачу-1 за зустрічним позовом, а саме, його директору Дробітько І.Д., було відомо про оспорювані договори, однак він не повідомив з цього приводу державного виконавця, який 18.08.2017 року здійснював дії в межах виконавчого провадження, а саме опис та арешт майна, що належить відповідачу-1 за зустрічним позовом. Він мав можливість повідомити всіх учасників виконавчого провадження, що це майно не є його власністю, однак це не зробив, про що свідчать його підпис на постанові про опис та арешт майна від 18.08.2017 року, яка міститься в матеріалах справи, без зауважень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювані договори були укладені не з метою створення реальних правових наслідків у вигляді переходу права власності, а задля формальної зміни титулу спірного майна, з метою його приховання від органів державної виконавчої служби та ухилення від виконання рішення суду щодо стягнення з 1-го відповідача за зустрічним позовом грошових коштів на користь ФОП Пастуха М.В.

Зазначене стало підставою для задоволення зустрічного позову ФОП Пастуха М.В., а оспорювані договори купівлі-продажу від 01.08.2017 визнані судом недійсними.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - "Конвенція") передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Однак, як зазначив Європейський Суд з прав людини у справі "Бурдов проти Росії", заява N589498/00, п. 34", це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень.

Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Звертаючись із зустрічною позовною заявою про визнання договорів купівлі-продажу майна від 01.08.2018 недійсними, заявник посилається на те, що такі правочини укладені з метою ухилення ХУВП №1 УТОГ від виконання судового рішення, яке набрало законної сили, і є обов'язковим для виконання.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави для недійсності правочину, а саме, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, однією із вимог, додержання якої є необхідним для дійсності правочину, - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А недотримання цієї вимоги є підставою для визнання правочину недійсним в силу статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки спрямований не на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обставини щодо фіктивності оспорюваних правочинів, що були укладені не для реального настання правових наслідків у вигляді набуття апелянтом права власності на майно, а з метою ухилення від виконання судового рішення, підтвердились при розгляді справи в суді першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №910/4088/17 викладена правова позиція про те, що може бути визнаний фіктивним договір купівлі-продажу з тих підстав, що він не був виконаний з боку покупця в частині оплати придбаного майна, а справжньою метою укладення договору було штучне виведення майна з власності продавця на користь пов'язаної особи з метою уникнення виконання зобов'язання.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що на момент звернення ХУВП №1 УТОГ до Президії ВГОІ "Українське товариство глухих" з проханням про надання дозволу про укладення оспорюваних договорів, рішення суду про стягнення з ХУВП №1 УТОГ заборгованості на користь ФОП Пастух М.В. ще не набрало законної сили, виходячи з такого.

Згідно наявної у матеріалах справи копії постанови президії Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Українське товариство глухих" від 13.07.2017 №184/2017 "Про дозвіл Харківському УВП №1 УТОГ на реалізацію обладнання", за проханням Харківського УВП №1 УТОГ дозволено реалізацію обладнання.

Разом з тим, станом на 13.07.2017 спір між ХУВП №1 УТОГ та ФОП Пастух М.В. щодо стягнення заборгованості з орендної плати вже існував; рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 у справі №922/1535/17, яке хоча й не набрало законної сили, проте, було задоволено позовні вимоги ФОП Пастуха М.В.

Відтак, Харківське УВП №1 УТОГ, проявивши розумну обізнаність, не могло хоча б теоретично не припускати, що рішення місцевого господарського суду, яке на час звернення Харківським УВП №1 УТОГ до Президії ВГОІ "Українське товариство глухих" вже переглядалось в апеляційному порядку, може бути залишено в силі судом апеляційної інстанції.

І за таких обставин не може залишитись поза увагою суду апеляційної інстанції той факт, що оспорювані договори укладені у той самий день, коли постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 27.06.2017 у справі №922/1535/17 про стягнення з Харківського УВП №1 УТОГ заборгованості на користь ФОП Пастух М.В., відповідно судове рішення набрало законної сили і є обов'язковим для виконання.

До того ж, у заяві на дозвіл Президії ВГОІ "Українське товариство глухих" про продаж майна (т.1 а.с.83) Харківське УВП №1 УТОГ зазначає, що продаж обладнання необхідно для погашення заборгованості по податкам і заробітній платі, проте, умови оспорюваних договорів свідчать про відстрочку платежу на 36-ть місяців.

Зазначене обґрунтовано викликало у місцевого господарського суду сумнів щодо доцільності укладення угод з продажу майна з умовою про відстрочку платежу на 36-ть місяців для юридичної особи, що не має коштів на рахунках, не має власного нерухомого майна, та яка має заборгованість по заробітній платі, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Крім того, оспорювані договори укладені між двома пов'язаними юридичними особами, які мають спільного засновника (власника) - "Всеукраїнська громадська організація інвалідів Українське товариство глухих" та повністю, відповідно до наданих до матеріалів справи статутів, залежать від нього в частині продажу, купівлі та розпорядження майном.

Суд апеляційної інстанції критично відноситься до доводів апелянта, що матеріалами справи не підтверджується умислу обох сторін, оскільки, як вірно зазначено місцевим господарським судом, частину арештованого та описаного державним виконавцем майна фактично не можливо було перевезти без втрати його робочого стану, майно залишалось у приміщенні Харківського УВП №1 УТОГ, тому передача майна іншому підприємству без вивезення обладнання в інші приміщення, підтверджує відсутність заінтересованості обох сторін оспорюваних договорів у настанні реальних правових наслідків у вигляді переходу права власності.

І апелянт не надав суду доказів доцільності залишати майно у продавця.

Доводи апелянта, що сторонами оспорюваних договорів від 01.08.2017 були вчинені усі необхідні дії, спрямовані на досягнення правових наслідків, які були обумовлені цими правочинами, є виключно його довільним тлумаченням ситуації, що склалася, на власну користь без надання суду належних і допустимих доказів у розумінні статей 76, 78 Господарського процесуального кодексу України в їх обґрунтування.

Тим паче, що сам апелянт у заяві про відмову від позову підтвердив, що не мав грошових коштів для оплати придбаного обладнання за оспорюваними договорами; протягом 8 місяців не сплачував коштів продавцю, і до речі, матеріали справи не містять відомостей, що Харківське УВП №1 УТОГ вчиняло дій щодо стягнення цих коштів з Харківського УВП №2 УТОГ.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що оспорювані договори були укладені не з метою створення реальних правових наслідків у вигляді переходу права власності, а задля формальної зміни титулу спірного майна з метою його приховання від органів державної виконавчої служби та ухилення від виконання рішення суду щодо стягнення з Харківського УВП №1 УТОГ грошових коштів.

Судова колегія при розгляді апеляційної скарги на рішення суду в частині задоволення зустрічної позовної заяви не приймає до уваги доводи апелянта щодо розірвання оспорюваних правочинів, оскільки дані доводи не були предметом розгляду суду першої інстанції.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення зустрічного позову у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що реєстрація податкових накладних відбулась вчасно з дотриманням норм податкового законодавства, оскільки наявних у матеріалах справи доказів достатньо для встановлення судом обставини щодо фіктивності оспорюваних правочинів і задоволення зустрічної позовної заяви ФОП Пастуха М.В.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта щодо підстав визнання судом оспорюваних правочинів недійсними не є підставою для скасування рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ФОП Пастуха М.В., ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 21.11.2018 у справі №922/2878/17 в частині задоволення зустрічного позову і визнання недійсними договорів купівлі-продажу б\н від 01.08.2017 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 256, 269, 270, 273-274, п. 1, 3 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Прийняти відмову Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих від позову.

Визнати нечинним рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 у справі №922/2878/17 в частині відмови у задоволенні первісного позову про визнання права власності та скасування арешту та в цій частині закрити провадження у справі.

В іншій частині апеляційну скаргу Харківського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2018 у справі №922/2878/17 у цій частині - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.03.2019

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна