Рішення

від 25.03.2019 по справі 914/2242/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2019, м.Львів, вул.Личаківська,128 Справа №914/2242/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань Іванило О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Мода , м. Дніпро,

до відповідача Фізичної особи-підприємця Телюк Олени Андріївни, м. Городок,

про стягнення 263221,67 грн.

За участю представників:

від позивача: не з явився,

від відповідача: не з явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Арт Мода , м. Дніпро, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Телюк Олени Андріївни, м. Городок, 180000 грн. та судового збору у справі.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач стверджує, що вів із відповідачкою перемовини про укладення договору поставки. Позивач не отримав підписані відповідачкою документи щодо узгодженої у ході перемовин поставки. Ці документи залишились підписаними в односторонньому порядку лише з боку позивача.

Позивач стверджує, що він частково оплатив виставлений відповідачем за допомогою електронної пошти рахунок-фактуру № 8 від 22.10.2018 р. на суму 247000 грн. Позивачем сплачено 180000 в рахунок оплати рахунку-фактури № 8. Поставка пиломатеріалів з бука так і не була здійснена відповідачкою. Позивач надіслав відповідачці претензію від 16.11.2018 р., в якій просив повернути кошти або протягом 7 днів з дня пред явлення претензії виконати обов язок щодо поставки товару, за який відповідачкою отримано передоплату.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на норми ст. ст. 265, 525, 526, 530, 610, 665, 693, 1212 ЦК України.

Стислий виклад заперечень відповідачки.

Відповідачкою відзив на позовну заяву у строки, встановлені ухвалою суду від 26.12.2018 р., не подано, хоча відповідачка отримала ухвалу суду від 26.12.2018 р. 02.01.2019 р. Вказане підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 8150002940893.

У відзиві, поданому суду 25.03.2019 р., відповідачка вказує, що Договір поставки № 04/171018 від 17 жовтня 2018 р. був дійсно укладений між нею та позивачем та погоджений.

Відповідачка посилається на положення п. 2.2. Договору № 04/171018 від 17 жовтня 2018 р., згідно з якими позивач зобов язувався здійснювати вивіз товару своїм транспортом та за свій рахунок, а також на п. 5 Договору, відповідно до умов якого акт щодо невідповідності товару за кількістю мав складатись на складі відповідачки (постачальника). У зв язку із цим відповідачка вважає, що позивач мав би довести, що він на її адресу скеровував транспортний засіб, а відповідачка не здійснила відвантаження товару згідно договору.

За наведених обставин, відповідачка просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Заяви, клопотання; інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.12.2018 р. позовну заяву залишено без руху, ухвалою суду від 26.12.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.01.2019 р. задоволено клопотання відповідачки та відкладено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 25.02.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.03.2019 р.

Відповідачкою 25.03.2019 р. у канцелярію суду здано відзив та заяву про поновлення строку для його подання, у задоволенні якої ухвалою суду від 25.03.2019 р. відмовлено та продовжено строк на подання відзиву з ініціативи суду.

Позивачем подано суду 25.03.2019 р. заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Мотивувальна частина рішення.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами у справі велись перемовини щодо укладення Договору № 04/171018 від 17 жовтня 2018 р. Позивач стверджує у своїх письмових поясненнях, що проект цього Договору він надіслав на адресу відповідачки. Цей Договір не був підписаний відповідачкою та не передавався відповідачкою позивачу, будучи підписаним, ані у паперовому, ані у електронному вигляді.

Відповідно до поданих сторонами суду зразків Договору № 04/171018 від 17 жовтня 2018 р. у незавірених копіях, цей договір мав діяти до 31 грудня 2018 р. (п. 9.1.). Відповідачка у своєму відзиві без дати, поданому суду 25.03.2019 р., заявляє про укладення між сторонами у справі Договору № 04/171018.

Позивач платіжними дорученнями № 360 від 23 жовтня 2018 р., № 362 від 24 жовтня 2018 р., № 367 від 29 жовтня 2018 р. перерахував на рахунок відповідачки 180000 грн. в якості оплати за пиломатеріали з бука згідно з рахунка № 8 від 22.10.2018 р.

Позивач 16 листопада 2018 р. звернувся до відповідачки з претензією, в якій просив повернути йому 180000 грн., сплачених платіжними дорученнями № 360 від 23 жовтня 2018 р., № 362 від 24 жовтня 2018 р., № 367 від 29 жовтня 2018 р., в якості передоплати за товар, або ж у семиденний строк від дня пред явлення цієї вимоги виконати обов язок щодо поставки товару, за який отримано попередню оплату. Вказане підтверджується описом вкладення у рекомендований лист від 17.11.2018 р., накладною 4900067559423 від 17.11.2018 р.

Згадану претензію відповідачка одержала 21.11.2018 р. Наведене підтверджується інформацією відстеження відправлення 4900067559423, розміщеною на офіційному сайті Укрпошти, котру отримано позивачем та судом. Станом на день розгляду справи судом претензія залишена відповідачкою без відповіді та задоволення.

У матеріалах справи відсутні та відповідачкою суду не подані докази повернення нею позивачу 180000 грн., сплачених їй позивачем платіжними дорученнями № 360 від 23 жовтня 2018 р., № 362 від 24 жовтня 2018 р., № 367 від 29 жовтня 2018 р., або ж докази поставки нею позивачу пиломатеріалів з бука, на оплату яких ним і сплачувались згадані 180000 грн.

Натомість, відповідачка 25.03.2018 р. стверджує про невиконання позивачем умов Договору № 04/171018 від 17 жовтня 2018 р., який відповідно до поданих сторонами копій цього договору, закінчив свою дію 31 грудня 2018 р. (п. 9.1.).

Таким чином, між сторонами у справі на день вирішення справи судом виникли правовідносини щодо безпідставного використання відповідачкою грошових коштів позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.

Факт перерахування позивачем відповідачці 180000 грн. платіжними дорученнями № 360 від 23 жовтня 2018 р., № 362 від 24 жовтня 2018 р., № 367 від 29 жовтня 2018 р. в якості оплати за пиломатеріали з бука підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та визнається відповідачкою у відзиві. Вказані кошти відповідачка у відзиві називає попередньою оплатою за товар.

На день розгляду справи судом у матеріалах справи відсутні та відповідачкою суду не надані докази поставки нею позивачу пиломатеріалів з бука, попередньо оплачених на суму 180000 грн., або ж докази повернення позивачу відповідачкою цих коштів.

У матеріалах справи також відсутні та відповідачкою суду не надано жодних допустимих, достатніх та належних доказів, які б підтверджували факт правомірного володіння нею цими грошовими коштами станом на 25.03.2019 р.

Договір, на який посилається відповідачка, відповідно до його п. 9.1., в редакції документа, поданого відповідачкою, діяв до 31 грудня 2018 р.

У матеріалах справи відсутні та відповідачкою суду не надані докази її звернення до позивача, у відповідь на одержану 21.11.2018 р. претензію позивача від 16 листопада 2018 р., з вказівкою дати, часу та місця, де відбуватиметься поставка пиломатеріалів з буку. Враховуючи, що сторони не погодили ані строку поставки продукції, ані адреси складу відвантаження продукції, беручи до уваги значну відстань між м. Городок та м. Дніпро, відповідачка була зобов язана повідомити позивача про дату, адресу та час відвантаження продукції у межах, встановленого ч. 2 ст. 530 ЦК України семиденного строку від дня пред явлення вимоги. З наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що позивач був обізнаний про дату, час та адресу відвантаження відповідачкою пиломатеріалів з бука, які оплачено платіжними дорученнями № 360 від 23 жовтня 2018 р., № 362 від 24 жовтня 2018 р., № 367 від 29 жовтня 2018 р., на його транспорт. Норми діючого законодавства України та умови долученого відповідачкою Договору не дають їй правових підстав користуватись чужими грошовими коштами, сплаченими іншим господарюючим суб єктом в якості попередньої оплати за товар, без поставки цього товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що з боку відповідачки має місце очевидне порушення нею права власності позивача на належні йому грошові кошти, а також порушення нею закріпленого у статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом N 11, права позивача на мирне володіння своїм майном. Вказане право підлягає захисту судом.

З огляду на усе викладене вище та встановлене судом, при прийнятті рішення у справі суд застосував норми права, закріплені у ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 665, 693, 1212 ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України. Відповідно до цих правових норм підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судовий збір у справі на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ МОДА (49000, місто Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2а, код ЄДРПОУ 40648138) до Фізичної особи-підприємця Телюк Олени Андріївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Телюк Олени Андріївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ МОДА (49000, місто Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2а, код ЄДРПОУ 40648138) 180000 грн. належних позивачу грошових коштів та 2700 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.03.2019 р.

Суддя Бортник О.Ю.