Рішення

від 19.03.2019 по справі 917/1471/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 Справа № 917/1471/18

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Український науково-дослідний інститут природних газів (УкрНДІгаз) Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ"

про стягнення 624000,00 грн.

За участю представника позивача: ОСОБА_1; від відповідача: не з'явився

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Український науково-дослідний інститут природних газів (УкрНДІгаз) Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ" про стягнення 624000,00 грн., у тому числі 344000, 00 грн. - пені та 280000,00 грн. - штрафу за неналежне виконання умов договору поставки № 166/09т-2017 від 23.10.2017 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач здійснив поставку товару з порушенням строку, встановленого в договорі.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Позивач надав довідку (вхід. № 343 від 15.01.2019р.) про те, що спірна сума відповідачем не сплачена (а.с.95).

Відповідач подав клопотання (вхід. № 330 від 15.01.2019р.) про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 90%, в якому також зазначив про невірне визначення позивачем періоду прострочення (а.с.96-98).

Позивач подав заперечення (вхід. № 910 від 01.02.2019р.) на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %, де вказав, що відповідачем не подано доказів наявності виключних обставин для зменшення санкцій (а.с.113-119).

Інші заяви по суті спору сторони суду не надали.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2018р., справа передана на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.1).

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області 30.11.2018 відкрито провадження у справі № 917/1471/18, призначено справу до розгляду на 15.01.2019р. в підготовче засідання, та встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи (а.с.2-3).

Ухвалою від 15.01.2019р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 05.02.2019р. (а.с.107-108).

За ухвалою від 05.02.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.02.2019р. ( а.с.133).

В судовому засіданні від 19.02.2019р. суд оголошував перерву в судовому засіданні на 19.03.2019р. (а.с.142).

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 30.11.2018р., від 17.01.2019р., від 07.02.2019р., від 20.02.2019р. (а.с.90, 111, 138, 143).

В судовому засіданні 19.03.2019р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

23.10.2017 Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії - Український науково-дослідний інститут природніх газів (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім АвтоКрАЗ» (відповідач) уклали договір поставки № 166/09т - 2017 (далі - Договір); (а.с.17-27).

Згідно з п. 1.1 Договору відповідач (постачальник) зобов'язався поставити покупцеві (позивачеві) товар, зазначений у специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до пункту 10.1. договор набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін, тобто з 23.10.2017 і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Доказів припинення дії договору чи його розірвання сторони суду не надали.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації. Згідно п.3.1,3.2 Договору ціна цього договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ. Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації.

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (п.5.3 Договору).

В специфікації № 1 від 23 жовтня 2017р. (додаток № 1 до Договору; далі - специфікація № 1) сторони узгодили найменування товару та його загальну вартість: автомобіль спеціалізований ФПВ - 14224 на шасі КрАЗ - 5233 НЕ - 500, у кількості 2 штук з загальною ціною із ПДВ 4000000,00 грн. (а.с.28-29).

В п.2 специфікації № 1 зазначено умови поставки товару: DDP-61023, м.Харків, Основ»янський район, Драгомирівська, 5.

В п.3 специфікації № 1 вказаний строк поставки товару - не пізніше 90 календарних днів після отримання рознарядки.

Відповідно до п. 7.11 Договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного Договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

На виконання умов Договору позивачем було оформлено рознарядку від 23.10.2017р. за вих. № 09/3310/7, яка відповідно до розписки відповідача була отримана останнім 24.10.2017р. (а.с.31, 32).

Отже, кінцевою датою поставки товару згідно Договору та специфікації № 1 є 22.01.2018р.

16.01.2018р. відповідач надав позивачу лист про продовження терміну поставки автомобільної техніки в термін до 10.02.2019р. (а.с.37).

Листом від 19.01.2018р. позивач відмовився відступити від граничних строків поставки товару (а.с.38).

Відповідач здійснив поставку товару на адресу позивача 18.04.2018р., що підтверджується актом приймання-передачі № 1282 від 18.04.2018р., видатковою накладною № 1282 від 18.04.2018р. (а.с.33-34).

На оплату автомобіля відповідач виписав позивачу рахунок № 1282 від 18.04.2018р. на суму 4000000,00 грн. (а.с.35).

Позивач перерахував 31.05.2018 на рахунок відповідача 4000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19766 від 31.05.2018р. (а.с.36).

В обґрунтуванні позову позивач посилається на те, що відповідач здійснив поставку товару з простроченням на 86 календарних днів, що є порушенням п.7.11.Договору. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 344000,00 грн. пені за період прострочення з 23.01.2018р. по 18.04.2018р. та 280000,00грн. штрафу.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

За ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п. 7.11 Договору встановлено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення.

При цьому судом враховується правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 03.12.2013 року № 3-35гс17, про можливість обчислення пені у відсотках не лише від суми грошового зобов'язання, а й від інших сум (зокрема, вартості товару, який має бути поставлено). Відповідно пеня може бути встановлена не лише за порушення грошових зобов'язань.

Відповідно до умов укладеного договору та додаткової угоди до нього, сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний поставити товар не пізніше 90 календарних днів після отримання рознарядки.

Як встановлено вище судом, 24.10.2017 року відповідачем отримано рознарядку (а.с.32). Отже кінцевим строком поставки товару є 22.01.2018 року.

В рознарядці від 23.10.2017р. позивач встановив термін до 20.01.2018р. відвантажити товар (а.с.31). Проте, рознарядка є одностороннім документом; відповідні зміни до договору та специфікації № 1 в частині дати або строку поставки сторони не вносили.

Отже, кінцевою датою поставки товару згідно Договору та специфікації №1 є 22.01.2018р.

Відповідачем поставлено товар 18.04.2018р., що підтверджується актом приймання-передачі № 1282 від 18.04.2018р. та видатковою накладною № 1282 від 18.04.2018р. (а.с.33, 34).

У постанові Верховного Суду України від 15.01.2015 р. № 3-204гс14 у справі № 910/23600/13, викладено правову позицію, що день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені за порушення строку поставки, оскільки день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення.

Таким чином, прострочення починається з 23.01.2018р. по 17.05.2018р.

Сума пені за цей період становить 340000,00 грн. В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими.

В частині стягнення 4000,00 грн. пені слід відмовити за їх безпідставністю.

В п. 7.11 Договору передбачено, що за прострочення поставки товару понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Як було встановлено вище судом, загальний строк прострочення поставки товару становить 85 днів.

Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу 280000,00 грн. штрафу (4000000,00 грн. вартості товару х 7 % = 280000,00 грн. штрафу).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 280000,00 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Відповідач надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 90%. (а.с.96-98).

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що він перебуває в скрутному фінансовому становищі, в підтвердження чого надав баланс (звіт про фінансовий стан) за вересень 2018р.

Також, відповідач зазначає, що автомобілі за даним договором реалізовувалися на підставі договору комісії, укладеним відповідачем з ПАТ АвтоКрАЗ ; комісійна винагорода відповідача складає 2000,00 грн. за кожен автомобіль; нарахування штрафних санкцій є не співрозмірним отриманій вигоді відповідача від реалізації товару.

Відповідач вказує що сума санкцій є надмірно великою у порівнянні з терміном прострочення поставки; він неодноразово намагався врегулювати ситуацію, прохав збільшити строки поставки товару, як компенсацію - збільшити строк гарантії на товар.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому суд зазначає, що прохання відповідача зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 90 відсотків є неспіврозмірним з порушенням договору.

Враховуючи те, що 1) відповідач виконав зобов»язання, поставивши техніку позивачу; 2) термін прострочень сплати основного боргу є незначним (не перевищує два місяці); 3) згідно Балансу (Звіт про фінансовий стан) за вересень 2018р. діяльність відповідача є збитковою (рядок 1420); 3) застосування санкцій не може мати на меті збагачення кредитора, керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені - до 170000,00 грн .

В іншій частині клопотання відповдіача відхиляється судом.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 9360,00 грн. судового збору за платіжним дорученням №73593 від 08.11.2018р (а.с.13).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам (без врахування розміру зменшених судом санкцій), тобто у розмірі 9300,00 грн.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ" (вул. Київська, буд. 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; ідентифікаційний код 37468941) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Кудрявська, буд. 26/28, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Український науково-дослідний інститут природних газів (УкрНДІгаз) Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Гімназійна набережна, буд. 20, м. Харків, 61010; код ЄДРПОУ 00158764) 170000грн. 00 коп. пені, 280000грн. 00 коп . - штрафу, 9300грн. 00 коп . відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 29.03.2019.

Суддя Т. М. Безрук