Рішення

від 25.03.2019 по справі 922/3063/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3063/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес", 49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 139, код 24991515 доПриватного підприємства Фірма "Алвіт", 61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 4, код 22655635 про стягнення 46 446,25 грн. та зустрічним позовомПриватного підприємства Фірма "Алвіт", м. Харків доПриватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес", м. Дніпро про стягнення 82 488,60 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю від 18.12.2018

відповідача - ОСОБА_3 за ордером № 2552/002 від 04.01.2019

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "НПО Дніпропрес" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПП фірма "Алвіт" (відповідач) 46 446,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що відповідачем були порушені строки виконання ремонтних робіт за договором №240217 від 24.02.2017.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору у сумі 1841 грн. та розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2018, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 12.11.2018 було відкрито провадження по справі призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 05.12.2018 з повідомленням сторін.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. 33128 від 26.11.2018).

Також, 26.11.2018 до суду надійшла зустрічна позовну заява ПП фірми "Алвіт" про стягнення з ПрАТ "НПО Дніпропрес" заборгованості за договором № 240217 від 24.02.2017, 3% річних, інфляційних та пені в розмірі 101 353,82 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2018 було залишено зустрічну позовну заяву без руху та надано відповідачу час на усунення недоліків.

05.12.2018 до суду надійшло клопотання відповідача про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.12.2018 було прийнято зустрічний позов (вх. № 33145 від 26.11.2018) ПП фірми "Алвіт" до ПрАТ "НПО Дніпропрес" про стягнення заборгованості за договором № 240217 від 24.02.2017, 3% річних, інфляційних та пені в розмірі 101 353,82 грн. до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об'єднані в одне провадження з первісним позовом. Також, вказаною ухвалою суд перейшов до розгляду справи №922/3063/18 за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання по справі призначено на 11.12.2018.

Представник ПрАТ "НПО Дніпропрес" звернувся до суду з клопотанням (вх. № 34608 від 11.12.2018) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме проекту акту здачі-приймання робіт №1 від 22.06.2017 та службової записки 2605-2 від 26.05.2017.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 11.12.2018 про задоволення клопотання представника позивача про залучення доказів.

17.12.2018 відповідачем надані заперечення на відповідь позивача на відзив (вх. № 35063).

26.12.2018 позивачем надано відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 35840)

Підготовче засідання відкладено на 17.01.2019 року .

Також, 11.12.2018 до суду надійшло клопотання ПП Фірма "Алвіт" (вх. № 34607) відповідно до якого відповідач (позивач за зустрічним позовом) про витребування доказів.

Позивач надав суду відзив на клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 501 від 09.01.2019) та відповідь на заперечення відповідача (вх. № 502 від 09.01.2019).

17.01.2019 до суду надійшло клопотання ПП Фірма "Алвіт" (вх. № 1439) відповідно до якого відповідач (позивач за зустрічним позовом) просив суд витребувати у Позивача доказів.

В судовому засіданні представник ПП Фірма "Алвіт" вказав, що клопотання подане 17.01.2019 є уточненою редакцією клопотання вх. № 34607 від 11.12.2018.

Ухвалою суду від 17.01.2019 було задоволено вищевказане клопотання Відповідача про витребування доказів.

Позивачем подано до суду повідомлення (вх. № 3546 від 11.02.2019) про неможливість надання документів, витребуваних ухвалою від 17.01.2019.

21.02.2019 до суду надійшло клопотання ПП Фірма "Алвіт" (вх. № 4627) відповідно до якого відповідач (позивач за зустрічним позовом) просить суд витребувати у Позивача належним чином засвідчені копії Договорів, на підставі яких Замовник отримав право власності на матеріали та комплектуючі вказані у кошторисі, підписаний Сторонами Додаток № 3 до Договору № 240217 (копія якого надана Позивачем разом із Позовною заявою та завірена начальником юридичного відділу ПрАТ «НПО Дніпропрес» ОСОБА_2 05.09.2018р., назва якого «Кошторис матеріалів і комплектуючих для виконання робіт з Капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточного 2Б660ФЧ (інв.№ 1409/04)» та копія якого надається до цього клопотання) та належним чином засвідчені копії первинних документів, а саме: видаткові накладні, Акти прийому- передачі, Товарно-транспортні накладні, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення стосовно отримання у власність матеріалів та комплектуючих вказані у «Кошторисі матеріалів і комплектуючих для виконання робіт з Капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточного 2Б660ФЧ (інв.№ 1409/04)» (підписаний Сторонами Додаток № 3 до Договору № 240217), які були використані Виконавцем для проведення ремонтних робіт за Договором.

Ухвалою суду від 21.02.2019 було задоволено вищевказане клопотання Відповідача про витребування доказів.

Підготовче засідання було відкладено на 28.02.2019.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду, надані витребувані документи (вх. № 5285 від 28.02.2019).

Ухвалою суду від 28.02.2019 було закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 04.03.2019.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті було оголошено перерву до 25.03.2019 за клопотанням відповідача.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач в своїй первісній позовній заяві просить стягнути з відповідача 46 446,25 грн. штрафних санкцій (пені).

В обґрунтування своїх вимог, вказує на те, що відповідачем були порушені строки виконання робіт згідно Договору №240217 підряду на виконання робіт з капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточувального 2Б660ФЧ, укладеного 24.02.2017 між сторонами.

При цьому, позивач в своїй позовній заяві вказує, що розмір таких санкцій (пені) становить 128 934,85 грн. з яких позивачем вирахувано суму своєї заборгованості, наявної перед відповідачем за оплату цих робіт в сумі 82 488,60 грн., у зв'язку з чим, сума пені, яку він просить стягнути з відповідача становить саме 46 446,25 грн.

Представник позивача підтримував вимоги, викладені в позовній заяві, проти зустрічних вимог заперечував.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти позову, вказує на те, що він виконав роботи згідно договору, а позивач їх прийняв без зауважень згідно акту №1 від 05.04.2018. Також зазначає, що матеріали, необхідні для виконання робіт були надані замовником (позивач по справі) з затримкою, що також є підставою для відмови в позові.

У своїй зустрічній позовній заяві відповідач вказує на те, що позивачем не було сплачено в повному обсязі та своєчасно вартість виконаних робіт згідно Договору №240217 підряду на виконання робіт з капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточувального 2Б660ФЧ, укладеного 24.02.2017 між сторонами.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечвав в повному обсязі та підтримував зустрічний позов, також, в судовому засіданні по розгляду справи по суті зазначив, що після прийняття рішення по справі до суду буде надано клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.03.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги за первісним позовом та вимоги зустрічного позову, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

24.02.2017 між ПрАТ НПО Дніпропрес (Замовник, позивач) та ПП Фірма Алвіт (Підрядник, відповідач) було підписано Договір №240217 підряду на виконання робіт по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального-розточного 2Б660ФЧ, за яким Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботу по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального - розточного 2Б660ФЧ інв. № 1409/04 (Верстат) наданого замовником, а Замовник зобов'язується прийняти відремонтований Верстат і платити виконану роботу на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.1.1 Договору Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботу з капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточувального 2Б660ФЧ інв. № 1409/04 (надалі - Верстат ), наданого Замовником, а Замовник прийняти відремонтований Верстат і оплатити виконану роботу на умовах, які передбачені цим Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору найменування, якість ремонту, вартість робіт, строки ремонту і порядок взаєморозрахунків наведені в Специфікації (Додаток 2) до Договору.

Згідно з п.1.5 Договору Верстат надається в ремонт за Актом приймання-передачі, який складає невід'ємну частину Договору.

У Специфікації (Додаток 2) до Договору Сторони узгодили, то загальна вартість робіт становить 1 175 400,00 грн. (один мільйон сто сімдесят п'ять тисяч чотириста гри. 00 коп).

Пунктом 3 Специфікації (Додаток 2) до Договору визначено, що кінцевий термін виконання робіт - 190 календарних днів від дати початку робіт.

З матеріалів справи вбачається, що Замовник в період з 27.03.2017 р. по 11.04.2018р. перерахував Підряднику оплату у загальній сумі 1092 911,40 грн. Факт перерахування Замовником названої суми підтверджується відповідними банківськими виписками, наданими позивачем до позовної заяви.

Підрядник прийняв верстат в ремонт 13.03.2017р., що підтверджується відповідним Актом здачі-прийняття верстату від 13.03.2017р.

Згідно з п. 3 Специфікації до Договору встановлено термін закінчення робіт - 18.09.2017 р.

Фактично підрядник (відповідач) виконав свої зобов'язання по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального-розточного 2Б660ФЧ, про що свідчить підписаний 05.04.2018 року Акт №1 приймання виконаних робіт за Договором 2240217 від 24.02.2017р.

В Акті приймання виконаних робіт за Договором №240217 від 05.04.2018 зазначено, що у Замовника немає претензій до Виконавця і роботи прийняті беззаперечно.

Також, з матеріалів справи вбачається, що Замовник (позивач) не здійснив кінцевого розрахунку за виконані роботу у повному обсязі, внаслідок чого у позивача виникла заборгованість перед відповідачем по оплаті вартості виконаних робіт в сумі 82 488,60 грн.

Суд зазначає, що дані обставини не оспорювалися сторонами під час розгляду справи.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та оцінку обставинам справи, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як визначено в ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Позивач стверджує про те, що підрядні роботи виконані відповідачем з порушенням встановленого терміну на 199 дні.

Згідно ст. 849 Цивільного кодексу України, передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, акт приймання виконаних відповідачем підрядних робіт підписаний з боку позивача без будь-яких претензій чи зауважень. Позивачем не надано доказів відмови від договору підряду у зв'язку з затримкою виконання робіт. Будь-які доказів повідомлення відповідача про заперечення щодо строків початку робіт, їх невиконання у зазначені строки, або закінчення їх з порушенням цих строків, позивачем також не надано.

Такі заперечення та зауваження були висунуті позивачем лише після отримання 14.05.2018 від відповідача вимоги про сплату решти вартості виконаних робіт

А тому, враховуючи, що виявлення відступів від умов договору повинно мати місце саме під час приймання виконаних підрядних робіт, тобто до підписання актів, посилання позивача на несвоєчасне виконання відповідачем підрядних робіт, не може бути взято судом до уваги.

Крім того, згідно судової практики, суди неодноразово приходили до висновку, що порушення строку виконання робіт за договором підряду є відступом від умов договору і замовник зобов'язаний негайно заявляти про них підрядникові при прийнятті робіт.

Такий висновок міститься, зокрема,

в Постанові Верховного суду по справі № 914/2628/17 від 03.10.2018р. 52. За твердженням позивача, порушення строків закінчення виконання робіт виникло з листопада 2016 року, проте з даним позовом позивач звернувся до суду більш ніж через рік від цієї дати, у грудні 2017 року, отже, в силу наведених законодавчих норм, позивач втратив право заявляти про недоліки стосовно строку виконання договірних робіт, адже позивач не заявляв про порушення відповідачем строків виконання робочої документації та коригування проектної документації при передачі цієї документації 19.05.2017. 53. Оскільки, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку відступів від умов договору негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на позивача, який жодних заперечень щодо строків виконаних робіт не заявляв та погодив підписанням новий календарний графік, де зазначено, що роботи з коригування проекту виконані повністю, без будь-якого посилання на порушення строків виконання цих робіт, висновки судів про те, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору в частині строків ви конання відповідного етапу робіт є правомірними. ;

в Постанові Вищого Господарського Суду по справі №5010/1383/2011-17/61 від 12.04.2012р. Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не надано доказів відмови від договору підряду та виявлення допущених у роботі відступів чи недоліків і не доведено істотного порушення договору, внаслідок чого підстави для розірвання спірного договору та покладення на відповідача відповідальності за договором відсутні, а також замовником проведено повний розрахунок за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.03.2011 року № 154 і від 21.04.2011 року № 456 та свідчить про прийняття ним робіт згідно п. 2.2 договору. ;

в Рішенні Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1047/18 від 28.11.2018р. Оскільки акт виконаних робіт від 06.06.2018. (23.07.18Л позивачем підписано без застережень та зазначено, що сторони претензій одна до іншої не мають, то відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, позивач втратив право у подальшому посилатися на відступи відповідача від умов договору, в том у числі, і на порушення строків проведення робіт. .

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Так в Договорі (п.1.4.) зазначено, що роботи виконуються з використанням матеріалів та комплектуючих як Підрядника так і Замовника згідно з попереднім кошторисом.

Відповідно до ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, всі матеріали та комплектуючі для виконання робіт по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального - розточного 2Б660ФЧ інв. № 1409/04 (згідно з кошторисом) були надані виконавцю (відповідачу) замовником (позивачем) із значною затримкою, що і спричинило затримку виконання робіт у строк, обумовлений договором.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісних позовних вимог ПрАТ "НПО ДНІПРОПРЕС" про стягнення з ПП фірма "Алвіт" 46 446,25 грн. пені в повному обсязі.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги відповідача, суд виходив з наступного.

Як вже було встановлено судом під час розгляду справи, в порушення умов договору позивач (відповідач за зустрічним позовом) не розрахувався з відповідачем за виконані та прийняті підрядні роботи в повному обсязі, в результаті чого утворився борг, який складає 82 488,60 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до умов п. 5.2. Договору Порядок оплати за виконані роботи проводиться згідно Специфікації. Відповідно до Специфікації, вартість робіт складає 1 175 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 195900,00 грн. Порядок оплати згідно Графіка виконаних робіт на підставі виставлених Підрядником рахунків: 1. Перший етап: передплата у розмірі 74050,20 грн. з ПДВ здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту передачі Верстату в ремонт. 2. Другий етап: оплата у розмірі 185713,20 грн. з ПДВ здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту початку робіт по модернізації механічної частини Верстату. 3. Третій етап: оплата у розмірі 260938,80 грн. з ПДВ здійснюється протягом 10 банківських днів після закінчення робіт по модернізації механічної частини Верстату. 4. Четвертий етап: передплата у розмірі 43489,80 грн. з ПДВ здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту початку робіт по модернізації електричної частини Верстату. 5. П'ятий етап: оплата у розмірі 108136,80 грн. з ПДВ здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту початку робіт по модернізації електричної частини Верстату. 6. Шостий етап: оплата у розмірі 150451,20 грн. з ПДВ здійснюється протягом 10 банківських днів після закінчення робіт по модернізації електричної частини Верстату. 7. Сьомий етап: кінцевий розрахунок у розмірі 352620,00 грн. з ПДВ здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання Акту прийому виконаних робіт згідно п. 3.5. Договору.

Підрядник (відповідач) виконав свої зобов'язання по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального-розточного 2Б660ФЧ, про що свідчить підписаний 05.04.2018 року Акт №1 приймання виконаних робіт за Договором №240217 від 24.02.2017р. Однак, в порушення умов Договору Замовник не здійснив кінцевий розрахунок у повному обсязі, сума заборгованості за виконані роботи за вищевказаним Договором складає 82 488,60 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на положення ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, яке виникає на підставі договору, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як визначено в ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Частиною 3 ст. 232 ГК України визначено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське зобов'язання може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено. Частина 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, відносить також і пеню. Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців із дня, коли зобов'язання повинно бути виконано.

Згідно 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.5. Договору у разі невиконання чи неналежного виконання умов Договору винна Сторона сплачує неустойку у розмір дійсної подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожний день простроченого виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, період нарахування пені з 13.04.2018р. по 12.10.2018р.

За приписамистатті 86 Господарського процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати позивачем за виконані відповідачем роботи, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, перевіривши арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми ОСОБА_4, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ПП фірма "Алвіт" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи факт неправильних дій позивача та відсутність у даній справі підстав для задоволення його первісного позову, - судові витрати, згідно з нормою ст. 129 ГПК України, покладаються судом на ПрАТ "НПО "ДНІПРОПРЕС".

Враховуючи, що зустрічні позовні вимоги задоволені в повному обсязі, судовий збір сплачений відповідачем за розгляд його зустрічних позовних вимог покладається судом на позивача - ПрАТ "НПО "ДНІПРОПРЕС".

Також, приймаючи до уваги те, що представником ПП фірми "Алвіт" до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про встановлення строку для надання доказів щодо розміру, понесених судових витрат, яке задоволено судом, суд в рішенні встановлює цей строк - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, п. 2, ч. 1 ст. 231, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес" до Приватного підприємства Фірма "Алвіт" відмовити повністю.

Судові витрати за розгляд первісного позову покласти на позивача (відповідача за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство "НПО Дніпропрес".

Зустрічний позов Приватного підприємства Фірма "Алвіт" до Приватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес" (49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 139, код 24991515) на користь Приватного підприємства Фірма "Алвіт" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 4, код 22655635) 82488,60 грн. заборгованості за договором № 240217 від 24.02.2017, 14 269,29 грн. пені, 1 519,00 грн. 3% річних та 3 076,91 грн. інфляційних.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову покласти на позивача (відповідача за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство "НПО Дніпропрес".

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес" (49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 139, код 24991515) на користь Приватного підприємства Фірма "Алвіт" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 4, код 22655635) - 1 762,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Встановити Приватному підприємству Фірма "Алвіт" строк для подання доказів щодо розміру, понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Приватне акціонерне товариство "НПО Дніпропрес" (49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 139, код 24991515).

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Приватне підприємство Фірма "Алвіт" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 4, код 22655635).

Повне рішення складено "29" березня 2019 р. р.

Суддя ОСОБА_1