Ухвала

від 29.03.2019 по справі 923/229/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

29 березня 2019 року Справа 923/229/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" від 28.03.2019 про забезпечення позову (зареєстровано за вх.№ 547/19) від 28.03.2019

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України", смт.Каланчак Херсонської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ПРОДУКТ", м.Дніпро

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каланчацький райагрохім", смт.Каланчак Херсонської області

про стягнення заборгованості в сумі 958 434,67 грн за договором купівлі-продажу

без участі представників сторін,

в с т а н о в и в:

28.03.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява від 28.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ПРОДУКТ" (відповідач-1), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каланчацький райагрохім" (відповідач-2) у якій просить солідарно стягнути з ТОВ "ОІЛ ПРОДУКТ" та ТОВ "Каланчацький райагрохім" 958 434,67 грн, з яких: 754 608,00 грн основний борг, 88 693,35 грн пеня, 8 182,00 грн 3 % річних, 62 604,64 грн інфляційні втрати, 44 346,68 грн відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Одночасно з поданням позову позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ41856735, адреса: 49021, м.Дніпро, вул. Берегова, б. 131 А) та знаходяться на відкритих банківських рахунках підприємства в межах ціни позову 958 434,67 грн.

Необхідність застосування заходів забезпечення полягає у наступному.

09.11.2018 між ТОВ "Рис України" та ТОВ "ОІЛ ПРОДУКТ" було укладено договір купівлі продажу № 09/11-2018 КП.

На виконання умов договору ТОВ "Рис України" здійснило три поставки товару:

1) 09.11.2018 на суму 741 311,00 грн;

2) 14.11.2018 на суму 680 241,00 грн;

3) 15.11.2018 на суму 383 756,00 грн.

Загальна сума поставленого товару складає 1 805 308,00 грн.

Відповідач-1 повинен був здійснити оплату товару 25.11.2018 в повному обсязі, однак свої зобов'язання за договором купівлі-продажу не виконав, що призвело до утворення заборгованості в сумі 754 608,00 грн на день звернення до суду з позовом.

В позовні заяві ТОВ "Рис України" здійснено розрахунок штрафних санкцій, розмір яких складає 203 826,67 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 958 434,67 грн.

З урахуванням того, що ТОВ "ОІЛ ПРОДУКТ" має значну заборгованість за договором, відсутністю зареєстрованих на праві приватної власності об'єктів рухомого та нерухомого майна, за рахунок яких можливо було б здійснити виконавчі дії по стягненню заборгованості, а також враховуючи той факт, що підприємство відмовляється від отримання направлених на його адресу претензій, що підтверджується повернутими конвертами з відміткою пошти: "причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання", що свідчить про байдужість ТОВ "ОІЛ ПРОДУКТ" до виконання взятих на себе грошових зобов'язань, позивач вважає що невжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника може призвести до неможливості виконати ухвалене судом рішення в майбутньому.

Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України - Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно приписів частин 1 та 6 статті 140 ГПК України - заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: "накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб".

Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) (надалі - Постанова) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно абз. 2, 3, 4 пункту 3 зазначеної Постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

З поданих позивачем матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту витрачання відповідачем коштів. Разом з тим, жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надається.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" про забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

1.В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" про забезпечення позову (зареєстровано за вх.№547/19 від 28.03.2019) відмовити.

2.Копію ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рис України".

Ухвала відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 10 днів в порядку ст. 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.03.2019

Суддя В.В.Литвинова