Рішення

від 04.06.2019 по справі 923/229/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року Справа № 923/229/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України", смт. Каланчак Херсонської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ПРОДУКТ", м. Дніпро

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каланчацький райагрохім", смт. Каланчак Херсонської області

заборгованості в сумі 958 434,67 грн за договором купівлі-продажу

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідач-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув.

28.03.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява від 28.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ПРОДУКТ" (відповідач-1), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каланчацький райагрохім" (відповідач-2), в якій позивач просить солідарно стягнути з ТОВ "ОІЛ ПРОДУКТ" та ТОВ "Каланчацький райагрохім" 958 434,67 грн, з яких: 754 608,00 грн основний борг, 88 693,35 грн пеня, 8 182,00 грн 3 % річних, 62 604,64 грн інфляційні втрати, 44 346,68 грн відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.03.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначено на 16.04.2019.

Розгляд справи у підготовчих засіданнях відбувався 16.04.2019, 14.05.2019. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні для розгляду по суті на 04.06.2019.

На визначену судом дату - 04.06.2019 представники сторін у судове засідання не прибули.

Представник позивача у судове засідання не прибув, причина неявки суду не відома.

Відповідачі, повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, не скористалися своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки не повідомили будь-яких заяви та клопотань до матеріалів справи не надали. Відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідачами не надано.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Предметом заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Рис України" позову є солідарне стягнення з Товариств з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ПРОДУКТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Каланчацький райагрохім" грошових коштів в сумі 958434,67 грн.

Правовою підставою виникнення заявленої до стягнення суми заборгованості став укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рис України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ПРОДУКТ" договір купівлі-продажу від 09.11.2018 № 09/11-2018 КП.

Дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

09 листопада 2018 року між ТОВ Рис України - Продавець (далі за текстом - Позивач) та ТОВ ОІЛ ПРОДУКТ - Покупець (далі за текстом - Відповідач) було укладено договір купівлі продажу № 09/11-2018 КП (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 2.1 предметом Договору є товар - соя, кількість та вартість якого зазначається рахунках, видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Розділом 4 Договору врегульовано питання щодо ціни та порядку проведення розрахунків між сторонами. Так, п. 4.1 визначено, що Покупець оплачує відвантажений продавцем товар за ціною, зазначеною у відповідних видаткових накладних та рахунках - фактурах Продавця на кожну партію товару, що є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна сума договору складається з вартості всього товару, відвантаженого Продавцем за період дії цього Договору, що підтверджено належним чином оформленими накладними.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що ціни на товар у видаткових накладних та рахунках-фактурах формуються відповідно до домовленості сторін.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що Покупець здійснює оплату товару у вигляді 100 % вартості кожної партії товару на умовах відстрочки платежу в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дати поставки, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що кошти, які надходять від Покупця в оплату за товар, в першу чергу йдуть на погашення заборгованості за минулі поставки.

Пунктом 6.3 Сторони встановили, що за порушення строків розрахунків за відвантажений товар Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати товару.

На виконання умов договору ТОВ "Рис України" здійснило три поставки товару:

1. 09.11.2018 року на суму 741 311 (сімсот сорок одна тисяча триста одинадцять) грн. 00 коп.

2. 14.11.2018 року на суму 680 241 (шістсот вісімдесят тисяч двісті сорок одна) грн. 00 коп.

3. 15.11.2018 року на суму 383 756 (триста вісімдесят три тисячі сімсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Загальна сума поставленого товару - сої врожаю 2018 року складає 1 805 308 (один мільйон вісімсот п`ять тисяч триста вісім).

Відповідач повинен здійснити оплату товару 25.11.2018 року в повному обсязі, однак свої зобов`язання за Договором купівлі-продажу не виконав, що призвело до утворення грошової заборгованості в сумі 754 608 (сімсот п`ятдесят чотири тисячі шістсот вісім) гр. 00 коп. на день звернення до суду з позовом.

29.01.2019 року на адресу ТОВ "ОІЛ ПРОДУКТ" було направлено претензію за вих. № 8 цінним листом з описом вкладення, однак конверти повернулася на адресу позивача з відміткою пошти: за закінченням встановленого строку зберігання.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням умов пп. 4.3 Договору покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку 100% кожної партії товару на умовах відстрочки платежу в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дати поставки, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних, інфляційних втрат та пені судом порушень умов договору та норм чинного законодавства не встановлено.

Щодо вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості відповідно до умов договору поруки від 09.11.2018 № 1/1, укладеного між ТОВ "Рис України" та ТОВ "Каланчацький райагрохім", суд зазначає наступне.

В силу вимог ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до умов договору поруки № 1/18 від 09.11.2018 поручитель зобов"язується відповідати перед кредитором у повному обсязі за порушення боржником зобов"язань за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, тобто кредитор має право вимагати виконання зобов"язань за основним договором, як від боржника з поручителем разом, так і від будь-кого з них окремо.

На виконання умов договору поруки ТОВ "Каланчацький райагрохім" 01.03.2019 було виставлено вимогу, яку поручителем виконано не було.

Умовами п. 4.1 договору поруки передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання боржника за основним договором, строк виконання зобов`язання за основним договором - до 31.12.2018, а у п. 4.2 договору визначено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов"язані із дійсністю, укладенням, виконанням зміною та припиненням цього договору, регулюються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

За встановлених обставин, відповідач -1 неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору купівлі - продажу № 09/11-2018 КП від 09.11.2018 вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги ТОВ "Рис України" про солідарне стягнення з ТОВ "ОІЛ ПРОДУКТ" та ТОВ "Каланчацький райагрохім" 958 434 грн. 67 коп., з яких 754 608 грн. 00 коп. сума основного боргу, 88 693 грн. 35 коп. сума пені, 8 182 грн. 00 коп. сума 3 % річних, 62 604 грн. 64 коп. сума інфляційних втрат, 44 346 грн. 68 коп. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ41856735, адреса: 49021 м. Дніпро, вул. Берегова, б. 131 А, р/рахунок НОМЕР_1 в AT "Укрсиббанк", МФО 351005) та ТОВ "Каланчацький райагрохім" (код ЄДРПОУ 05491244, адреса: 75800 Херсонська обл., Каланчацький район, смт. Каланчак, вул. Сімферопольська, буд. 104, AT "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" м. Київ, р/р НОМЕР_2 , МФО 380805) на користь ТОВ "Рис України" (код ЄДРПОУ 33124250, адреса: 75800 Херсонська обл., Каланчацький район, смт. Каланчак, вул. Івана Кудрі, б. З, кв. 12, р/рахунок НОМЕР_3 в Райффайзен Банк Аваль, м. Київ, МФО 380805) 958 434 (дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 67 коп., з яких 754 608 (сімсот п`ятдесят чотири тисячі шістсот вісім) грн. 00 коп. сума основного боргу, 88 693 (вісімдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 35 коп. сума пені, 8 182 (вісім тисяч сто вісімдесят дві) грн. 00 коп. сума 3 % річних, 62 604 (шістдесят дві тисячі шістсот чотири) грн. 64 коп. сума інфляційних втрат, 44 346 (сорок чотири тисячі триста сорок шість) грн. 68 коп. сума відсотків за користування чужими грошовими коштами та судовий збір у розмірі 14376 грн. 53 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

3. Копію рішення направити учасникам судового процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання (підписання) повного тексту рішення 19.06.2019

Суддя В.В.Литвинова