Рішення

від 26.03.2019 по справі 826/14430/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2019 року № 826/14430/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ВО Адамас доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу за участю представників:

- від позивача - Ушканенко Е.О.;

- від відповідача - Трембач О.С.;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВО Адамас звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Л.Д. Демченко №11126 від 13 липня 2018 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Адамас .

В якості підстав позову позивач посилається на те, що у контролюючого органу не було законних підстав приймати оскаржуваний наказ на проведення перевірки, оскільки на запит податкового органу позивач надав всі наявні у нього документи. Крім того, наказ на проведення перевірки позивачем отримано в день перевірки, що унеможливило подання відповідних заперечень своєчасно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що наказ є законним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки первинні документи, які стали підставою для формування показників бухгалтерського обліку, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів позивача, а тому не можуть вважатися належним чином оформленими. Вказане доводить факт неможливості проведення фінансових операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю ВО Адамс та Товариством з обмеженою відповідальністю Горсан . Крім того, з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 24 грудня 2010 року, відповідач вказав, що захищати своє порушене право, зокрема з незгодою з наказом, позивач вправі шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Начальником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Л.Д. Демченко 13 липня 2018 року прийнято оскаржуваний наказ № 11126 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Адамс (код ЄДРПОУ 24746112) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Горсан (код ЄДРПОУ 39791208) за серпень 2015 року.

Відповідно до оскаржуваного наказу № 11126 від 13 липня 2017 року, він прийнятий на підставі підпункту 78.1.4 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Адамс отримано відповідь від 03 липня 2018 року №03-1/07-18 із наданням копій підтверджуючих документів.

Як вбачається із матеріалів справи, передумовою прийняття вказаного спірного акту індивідуальної дії, стали наступні обставини.

Так, контролюючим органом на адресу позивача складено на направлено лист-запит від 04 червня 2018 року № 25490/10/26-15-14-02-04 Про надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю Горсан , в якому зазначено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві виявлено факти, які свідчать про недостовірність визначення Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Адамс податкового кредиту в сумі 64000,00 грн. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Горсан , що міститься в податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року.

Як наслідок, позивачу запропоновано у встановлений термін надати інформацію та її документальне підтвердження щодо правомірності формування вказаної суми податкового кредиту.

Листом від 03 липня 2018 року, який отриманий відповідачем 04 липня 2018 року, позивач надав контролюючому органу пояснення стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Горсан , а також копії договорів, видаткових, податкових накладних, платіжних доручень та оборотно-сальдових відомостей по рахункам.

Проте, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ №11126 від 13 липня 2017 року та проведено позапланову документальну невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 27 липня 2018 року №428/26-15-14-02-04/24746112.

Однак, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник податку має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Наказ №11126 від 13 липня 2018 року отриманий позивачем на пошті 18 липня 2018 року, тобто в день початку проведення перевірки.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Адамс пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 57600 грн. та пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2015 року на загальну суму 64000 грн.

Позивачем подано заперечення на акт від 27 липня 2018 року №428/26-15-14-02-04/24746112, проте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві листом від 14 серпня 2018 року №46176/10/26-15-14-02-04 повідомлено позивача про відмову в задоволенні заперечень та залишення акту перевірки без змін.

За таких обставин, не вбачаючи у контролюючого органу наявності законодавчого визначених підстав для прийняття наказу на проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив його задовольнити.

При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Контролюючі органи та їх посадові особи при прийнятті рішень у тому числі наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Статтею 78 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення документальних позапланових перевірок, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.78.1.4).

Аналіз зазначених вище норм, дає змогу дійти висновку, що обов'язковою передумовою прийняття контролюючим органом наказу на проведення перевірки на підставі п.78.1.4 ПК України, є послідовність наступних подій: 1) виявлення контролюючим органом недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) направлення платнику податків відповідного запиту; 3) не надання платником податків відповіді на такий запит протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 73.3 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається зі змісту запиту відповідача на отримання інформації від 04 червня 2018 року №25490/10/26-15-14-02-04, копія якого наявна в матеріалах справи, підставою для надіслання запиту стала наявність ознак фіктивності діяльності контрагента позивача, як наслідок - безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У відповідь на запит контролюючого органу, позивач листом за вих. №03-1/07-18 від 03 липня 2018 року Про надання відповіді надав Головному управлінню ДФС у м. Києві пояснення та всі необхідні первинно-бухгалтерські документи (згідно додатку в кількості 49 листів).

Не зважаючи на надання пояснень та документів, начальником ГУ ДФС у м. Києві 13 липня 2018 року прийнято наказ №11126 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробниче об'єднання АДАМАС (код 24746112) , яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Виробниче об'єднання АДАМАС по взаємовідносинах з ТОВ Горсан за серпень 2015 року, тривалістю 3 робочих дні, з 18 липня 2018 року у Головному управлінні ДФС у м. Києві.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Зі змісту вказаних норм слідує, що платнику податку має бути вручено наказ, повідомлення про перевірку до початку її проведення. В іншому ж випадку, платник податку позбавлений можливості надати будь-які свої зауваження щодо перевірки, як, зокрема, і оскаржити таку перевірку.

Як вбачається із копії конверту, роздруківки поштових відправлень та, власне, Акту перевірки від 27 липня 2018 року №428/26-15-14-02-04/24746112 копію наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку податковим органом направлено позивачу 16 липня 2018 року, а отримано останнім 18 липня 2018 року, до того ж, як зауважено представником позивача у судовому засіданні, вказані документи отримані не на початку дня.

Таким чином, відповідачем не дотримані вищенаведені вимоги податкового законодавства щодо своєчасного сповіщення платника податку про проведення перевірки.

Між іншим, в акті перевірки зазначено, що платником податків не надавались письмові пояснення щодо виявлених порушень або інших питань, що виникли під час перевірки. В той же час, як зауважено вище, на запит контролюючого органу від 04 червня 2018 року №25490/10/26-15-14-02-04 позивачем надана відповідь з додатками на 49 листах, а щодо пояснень під час перевірки, - сам відповідач не завчасно повідомив про таку перевірку позивача.

Крім того, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 24 грудня 2010 року, відповідач вказав, що захищати порушене право, зокрема свою незгоду з наказом, позивач вправі шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Однак, це твердження відповідача спростовується як несвоєчасним отриманням позивачем наказу на проведення перевірки, так і тим, що перевірка була невиїзною і у приміщенні Головного управління ДФС у м. Києві, тобто не залежала від дій позивача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Адамас задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Л.Д. Демченко №11126 від 13 липня 2018 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Адамас .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Адамас (код ЄДРПОУ 32984659, 04107, м. Київ, вулиця Багговутівська, будинок 8/10) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст рішення складено 29 березня 2019 року.