Постанова

від 10.07.2019 по справі 826/14430/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14430/18 Суддя першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Сорочка Є.О.

Федотова І.В.

при секретарі Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВО Адамас до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

ТОВ ВО Адамас звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Демченко Л.Д. від 13 липня 2018 року № 11126 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВО Адамас .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, подало апеляційну скаргу, у якій зазначаючи про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що саме на етапі допуску перевіряючи осіб до проведення перевірки платник податків може поставити питання щодо правомірності призначення такої перевірки. Разом з тим, зазначає, що у випадку коли перевірка вже відбулась та наказ про проведення перевірки є виконаним, оскарження такого наказу в судовому порядку не допускається.

У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та поданого письмового відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом на адресу позивача складено на направлено лист-запит від 04 червня 2018 року № 25490/10/26-15-14-02-04 Про надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю Горсан , в якому зазначено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві виявлено факти, які свідчать про недостовірність визначення Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Адамс податкового кредиту в сумі 64000 грн 00 коп. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Горсан , що міститься в податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року.

У вказаному запиті позивачу запропоновано у встановлений термін надати інформацію та її документальне підтвердження щодо правомірності формування вказаної суми податкового кредиту.

Листом від 03 липня 2018 року, який отриманий відповідачем 04 липня 2018 року, ТОВ ВО Адамс надав контролюючому органу пояснення стосовно взаємовідносин з ТОВ Горсан , а також копії договорів, видаткових, податкових накладних, платіжних доручень та оборотно-сальдових відомостей по рахункам.

Проте, 13 липня 2018 року відповідачем прийнято наказ № 11126 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Адамс (код ЄДРПОУ 24746112) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Горсан (код ЄДРПОУ 39791208) за серпень 2015 року.

Зазначений наказ в день початку перевірки тобто, 18 липня 2018 року, надійшов позивачу засобами поштового зв`язку.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ВО Адамс п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 57600 грн 00 коп. та п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2015 року на загальну суму 64000 грн 00 коп.

Позивачем подано заперечення на акт від 27 липня 2018 року № 428/26-15-14-02-04/24746112, проте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві листом від 14 серпня 2018 року № 46176/10/26-15-14-02-04 повідомлено позивача про відмову в задоволенні заперечень та залишення акту перевірки без змін.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримані вимоги податкового законодавства щодо своєчасного сповіщення платника податку про проведення перевірки у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості оскаржити у визначеному законом порядку наказ про її проведення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення документальних позапланових перевірок, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, обов`язковою передумовою прийняття контролюючим органом наказу на проведення перевірки на підставі п. 78.1.4 Податкового кодексу України, є послідовність наступних подій: 1) виявлення контролюючим органом недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) направлення платнику податків відповідного запиту; 3) не надання платником податків відповіді на такий запит протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для надіслання запиту податкового органу на отримання інформації від 04 червня 2018 року №25490/10/26-15-14-02-04 стала наявність ознак фіктивності діяльності контрагента позивача, як наслідок - безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У відповідь на запит контролюючого органу, позивач листом від 03 липня 2018 року за вих. №03-1/07-18 надав Головному управлінню ДФС у м. Києві пояснення та всі необхідні первинно-бухгалтерські документи (згідно додатку в кількості 49 листів).

Однак, незважаючи на надання пояснень та документів, начальником Головного управління ДФС у м. Києві 13 липня 2018 року прийнято наказ № 11126 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробниче об`єднання АДАМАС (код 24746112) , яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Виробниче об`єднання АДАМАС по взаємовідносинах з ТОВ Горсан за серпень 2015 року, тривалістю 3 робочих дні, з 18 липня 2018 року у Головному управлінні ДФС у м. Києві.

Порядок та особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у ст. 79 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Зазначений висновок узгоджується з приписами пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України.

В той же час, у відповідності до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов`язковою передумовою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків є ненадання або неповне надання інформації на запит контролюючого органу та вручення наказу, повідомлення про перевірку до початку її проведення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідь на запит контролюючого органу, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

В тексті оскаржуваного позивачем наказу також зазначено вказану інформацію.

Крім того, копію наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку відповідачем направлено позивачу 16 липня 2018 року, а отримано останнім 18 липня 2018 року, тобто у день початку перевірки.

Отже, відповідачем не дотримані вищенаведені вимоги податкового законодавства щодо своєчасного сповіщення платника податку про проведення перевірки.

Стосовно надання пояснень під час перевірки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що враховуючи несвоєчасне повідомлення позивача про таку перевірку останній не мав можливості надати відповідачу додаткові пояснення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься у постанові від 21 червня 2019 року у справі № 820/420/18 вбачається, що у випадку, коли контролюючим органом у встановлені чинним податковим законодавством строки були отримані відповіді на обов`язкові запити та отримано надані позивачем відповідні документи на підтвердження наданої інформації, враховуючи положення пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки було прийнято контролюючим органом з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому він підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи податкового органу стосовно того, що у випадку, коли позивач вважає неправомірними підстави для проведення податковим органом перевірки платника податків, він вправі не допустити перевіряючи до її проведення та оскаржувати наказ про проведення перевірки з огляду на наступне.

З матеріалів вбачається, що податковим органом призначено документальну невиїзну перевірку, тобто перевірку, яка проводиться в приміщенні податкового органу. Крім того, про призначення такої перевірки позивач був повідомлений у день, коли перевірка розпочалась.

Відповідно позивач був позбавлений можливості оскаржити спірний наказ до початку проведення перевірки.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного позивачем наказу, що свідчить про правомірність і обґрунтованість позовних вимог.

Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2019 року.