Рішення

від 26.02.2019 по справі 442/5733/15-ц

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5733/15-ц

Провадження №2/442/112/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві „ОСОБА_1 національний кредит» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бистриця-Керамік» , ОСОБА_2 про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, -

за участю представників

від позивача: ОСОБА_3

від відповідачів: не з'явилися

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулася Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві „ОСОБА_1 національний кредит» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бистриця-Керамік» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 10.07.2015, укладеним між відповідачами.

Позов обґрунтований тим, що між ПАТ „ОСОБА_1 кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Бистриця-Керамік» було укладено Договір № DU232/2014-32 депозитного вкладу „Стандартний» від 07.04.2015 та Договір № DU234/2014-32 депозитного вкладу „Стандартний» від 10.04.2015. На адресу ПАТ „ОСОБА_1 кредит» 20.07.2015 надійшла від ТОВ „Бистриця-Керамік» заява від 10.07.2015 про відступлення права вимоги в розмірі 200 000 грн, в тому числі за договором № DU232/2014-32 в розмірі 164 000 грн та договором № DU234/2014-32 в розмірі 36 000 грн на підставі договору про відступлення права вимоги від 10.07.2015, укладеного між відповідачами. Відповідно до п. 1 договору, Первісний кредитор ТОВ „Бистриця-Керамік» відступив, а Новий кредитор ОСОБА_2 набув (прийняв) право вимоги до ПАТ „ОСОБА_1 кредит» , належне Первісному кредитору, а саме: право вимоги грошових коштів - в розмірі 164 000 грн, належне Первісному кредитору за Договором № DU232/2014-32 депозитного вкладу „Стандартний» від 07.04.2015; право вимоги грошових коштів - в розмірі 36 000 грн, належне Первісному кредитору за Договором № DU234/2014-32 депозитного вкладу „Стандартний» від 10.04.2015. Оскільки вважає, що Договір про відступлення права вимоги від 10.07.2015 порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, укладений виключно з метою створення обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів, такий правочин спрямований на одержання державних коштів всупереч положень закону та порушення черговості та порядку задоволення вимог кредиторів банку, просять такий визнати недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. ТОВ „Бистриця-Керамік» надіслало на адресу суду угоду від 16.01.2018 про розірвання договору про відступлення права вимоги від 10.07.2015.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.04.2015 Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_1 кредит» та Товариство з обмеженою відповідальністю „Бистриця-Керамік» уклали Договір № DU232/2014-32 депозитного вкладу „Стандартний» , відповідно до умов якого у банку було розміщено вклад на суму 164 000 грн.

10.04.2015 ПАТ „ОСОБА_1 кредит» та ТОВ „Бистриця-Керамік» уклали Договір № DU234/2014-32 депозитного вкладу „Стандартний» , відповідно до умов якого у банку було розміщено вклад на суму 32 000 грн.

На підставі постанови Правління ОСОБА_1 банку України від 05.06.2015 № 358 „Про віднесення ПАТ „ОСОБА_1 кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 прийнято рішення № 114 про запровадження з 08.06.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ „ОСОБА_1 Кредит» .

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 № 114 було розпочато з 08.06.2015 процедуру виведення ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до рішень Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.07.2015 № 126 було змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з Наказом ФГВФО від 03.07.2015 № 208 було змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

10.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю „Бистриця-Керамік» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (Новий кредитор, який є учасником ТОВ „Бистриця-Керамік» ) уклали договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого в порядку і на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор набуває (приймає) право вимоги до Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Кредит» належне Первісному кредитору, а саме:

право вимоги грошових коштів в розмірі 164 000 грн, належне Первісному кредитору за Договором № DU232/2014-32 депозитного вкладу „Стандартний» від 07.04.2015 (надалі Основний договір 1), який укладено між Первісним кредитором і Боржником;

право вимоги грошових коштів - в розмірі 36 000 грн, належне Первісному кредитору за Договором № DU234/2014-32 депозитного вкладу „Стандартний» від 10.04.2015 (надалі Основний договір 2), який укладено між Первісним кредитором і Боржником.

Загальна сума вимог Первісного кредитора до Боржника, право на які відступається Новому кредитору за цим договором, становить 200 000 грн.

У відповідності з умовами вищевказаного договору до ОСОБА_2, як Нового кредитора ПАТ „ОСОБА_1 кредит» , перейшло право вимоги ТОВ „Бистриця-Керамік» за даними Договорами депозиту в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а саме всі права вкладника у межах суми відступленого на праві вимоги, які існували станом на 10.07.2015.

20.07.2015 позивач отримав заяву про відступлення права вимоги від 10.07.2015, відповідно до якої було вказано реквізити нового кредитора - ОСОБА_2

28.08.2015 постановою Правління ОСОБА_1 банку України від 28.08.2015 № 563 було відкликано банківську ліцензію ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» .

28.08.2015 рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 було припинено тимчасову адміністрацію у ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» та розпочато процедуру ліквідації ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» з відшкодуванням з боку ФГВФО відповідно до Плану врегулювання з 31.08.2015 по 30.08.2016.

28.08.2015 наказом ФГВФО № 276 на підставі рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.08.2015 № 159 було відкликано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» та призначено ліквідатора ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» .

28.09.2015 до позивача надійшла заява ТОВ „Бистриця-керамік» від 22.09.2015 про визнання грошових вимог кредитора до ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» та виплату кредиторської заборгованості.

03.09.2015 в газеті „Голос України» номер 162 (6166) опубліковано оголошення про ліквідацію ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» .

22.09.2015 ТОВ „Бистриця-Керамік» складено заяву про визнання грошових вимог кредитора до ПАТ „ОСОБА_1 Кредит» та виплату кредиторської заборгованості, яка надійшла до банку 28.09.2015 (вх. № 1082).

16.01.2018 ТОВ „Бистриця-Керамік» та ОСОБА_2 уклали угоду про розірвання договору про відступлення права вимоги від 10.07.2015.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі ст.ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідачі, уклавши оспорюваний договір, мали на меті змінити черговість одержання грошових коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки вкладником за депозитним договором була юридична особа, яка була в сьомій черзі. Відступивши право вимоги за депозитними договорами ОСОБА_2, останній штучно отримав право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом після прийняття рішення про введення тимчасової адміністрації.

З цих підстав позивач просить визнати договір про відступлення права вимоги від 10.07.2015 як такий, що порушує публічний порядок, - недійсним.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України).

З огляду на зазначене суд не погоджується з доводами позивача про те, що укладений відповідачами договір про відступлення права вимоги порушує публічний порядок.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи те, що свобода договору відносить до загальних засад цивільного судочинства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України), та враховуючи те, що заміна кредитора зобов'язанні відбувається без згоди боржника - позивача (ч. 1 ст. 516 ЦК України), суд приходить до висновку, що оспорюваний договір не порушує прав позивача, який не є його стороною.

Щодо зміни черговості одержання грошових коштів з сьомої чергу (інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом - п. 7 ч. 1 ст. 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ) та отримання новим кредитором ОСОБА_2 права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, то слід зазначити що згідно з положеннями ч. 1 ст. 26 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Враховуючи, що фізична особа ОСОБА_2 не був вкладником банку - кредитором ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» , а лише набув права та обов'язки кредитора ТОВ „Бистриця-керамік» на підставі договору відступлення права вимоги, то відповідно до положень ст. 514 ЦК України він отримав права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто без зміни черговості одержання грошових коштів та без права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Крім того, згідно з положеннями ч. 1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Враховуючи те, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, то позивач сам визначає суму заборгованості перед вкладником та відносить до якої черги відноситься вкладник, а отже оспорюваний договір права вимоги не зобов'язує позивача діяти всупереч вимогам Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .

На момент розгляду справи судом оспорюваний договір від 10.07.2015 було розірвано відповідачами.

З огляду на зазначене позивач має право врахувати заяву ТОВ „Бистриця-керамік» від 22.09.2015 про визнання грошових вимог кредитора до ПАТ „ОСОБА_1 національний кредит» та виплату кредиторської заборгованості.

На підставі зазначеного, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві „ОСОБА_1 національний кредит» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бистриця-Керамік» , ОСОБА_2 про визнання договору про відступлення права вимоги від 10.07.2015 - не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 193, 229, 230, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову відмовити повністю.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_1 національний кредит» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58; ідентифікаційний код 20057663) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_4

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Бистриця-Керамік» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Зарічна, 34; ідентифікаційний код 32300101)

Відповідач: ОСОБА_2 (82168, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Нижні Гаї, вул. Шевченка, 96; РНОКПП НОМЕР_1).

Повний текст судового рішення складено 07.03.2019.

Суддя Ю.С. Кучаковський