Ухвала

від 28.03.2019 по справі 283/237/19

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/237/19

провадження №1-кс/283/453/2019

У Х В А Л А

28 березня 2019 року Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 з секретарем судових засідань ОСОБА_2 , з участю прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , директора ТОВ «Маліцький» ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 1201906008000047 від 23.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1, ч.4 ст. 358 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В клопотанні зазначено, що згідно витягу з ЄРДР від 23.01.2019 року за заявою ТОВ «Біо ферма «Клименталь» щодо здійснення державної реєстрації державним реєстратором виконавчого комітету Малинської міської ради ОСОБА_6 договорів оренди земельних ділянок, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належних громадянам, розташованих на території с. Климентіївка Баранівського району Житомирської області за ТОВ «МАЛІЦЬКИЙ» на підставі підроблених документів.

За даним фактом внесені відомості до ЄРДР за №12019060080000047 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ч.4 ст.358 КК України.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що під час допиту державного реєстратора виконавчого комітету Малинської міської ради ОСОБА_6 , стало відомо, що до нього звернулася особа з договорами про дострокове розірвання договору оренди земельних ділянок в кількості 116 штук, які розташовані в с. Климентіївка Баранівського району з ТОВ «Біо Ферма Клименталь», надавши підроблену довіреність, а після спливу незначного часу до нього також звернувся директор ТОВ «МАЛІЦЬКИЙ», надавши необхідну документацію, а саме договори оренди на вище згадані земельні ділянки для здійснення реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_6 перевірив вказані договори та повернув документацію директору ТОВ «МАЛІЦЬКИЙ», здійснивши реєстраційні дії.

В ході досудового розслідування земельні ділянки в кількості 116 штук визнано речовими доказами, а також в ході досудового розслідування отримано позовну заяву від потерпілої особи, а тому з метою збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову та відшкодування збитків на речові докази: 78 земельних ділянок слідчий просить накласти арешт, оскільки існує ймовірність, що в разі не забезпечення збереження таких доказів вони можуть бути зорані, відчужені чи змінені, що може спричинити потерпілій стороні матеріального збитку.

В судовому засіданні слідчий та прокуро підтримали доводи клопотання про накладення арешту на земельні ділянки.

Директор ТОВ "Маліцький" заперечуючи щодо задоволення клопотання, зазначив, що вже більше 10 років працює в районі, укладючи відповідні договори оренди з орендодавцями.

Перевірившинадані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

В клопотанні слідчий наводить мету та підставу для накладення арешту на майно, перелік якого зазначений вище, а саме - з метою збереження речових доказів та попередження подальшого відчуження, розпорядження та/або користування земельними ділянками.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Проте в підтвердження клопотання слідчим не надано такого обсягу вагомих доказів, що стосовно зазначеного нерухомого майна вчинено незаконне заволодіння майном незаконним шляхом, що вказане в клопотанні нерухоме майно, на яке планується накладення арешту, є предметом злочинного посягання, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України.

При цьому зі змісту даних, внесених до ЄРДР не вбачається, що досудове розслідування здійснюється саме стосовно заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомості, перелік яких слідчий наводить в клопотанні, або самовільного захоплення земельних ділянок, в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості про підроблення документів, тому вважати, що вказані об`єкти нерухомості, які на праві власності належать 78 фізичним особам на праві приватної власності зазначених в клопотанні, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, відсутні підстави.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на вказане майно, клопотання є передчасним і такий вид забезпечення на даній стадії досудового розслідування не відповідає критерію співрозмірності завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.171, 172,376,532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 1201906008000047 від 23.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1, ч.4 ст. 358 КК України про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя