Постанова

від 20.03.2019 по справі 1940/1950/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/43/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тербудкомплект ,

на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (суддя - Баб'юк П.М., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м.Тернопіль, дата складання повного тексту - не вказана),

в адміністративній справі №1940/1950/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тербудкомплект до ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України,

про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_2 Тербудкомплект звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив: 1) скасувати рішення ГУ ДФС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2018 року №620555/39722925 та від 06.08.2018 р. №871241/39722925; 2) зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.10.2017 р. №15 та від 25.09.2017 р. №22, подані на реєстрацію позивачем.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 29.03.2018 року №620555/39722925 та від 06.08.2018 р. №871241/39722925. Зобов'язано ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні від 18.10.2017 р. №15 та від 25.09.2017 р. №22, подані ОСОБА_2 Тербудкомплект . Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області в користь ОСОБА_2 Тербудкомплект судовий збір в сумі 3524 грн.. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України в користь ОСОБА_2 Тербудкомплект судовий збір в сумі 3524 грн..

Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року відмовлено в задоволенні вимоги ОСОБА_2 Тербудкомплект про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн. у справі №1940/1950/18.

З цим додатковим рішенням суду першої інстанції від 22.11.2018 року не погодився позивач ОСОБА_2 Тербудкомплект та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене додаткове рішення суду прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт ОСОБА_2 Тербудкомплект зазначає, що згідно ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Між позивачем та адвокатським бюро Тараса Мартинюка укладено договір від 24.09.2018 року про надання правової допомоги. У додатку №1 до вказаного договору визначено обсяг надання правничої допомоги та вартість, що становить 8000 грн.. Вказує апелянт, що Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність дозволяє сторонам договору про надання правової допомоги самостійно визначати порядок обчислення гонорару та визначати його суму в залежності від кількості затраченого часу на надання такої допомоги. На виконання вимог КАС України та з метою підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано суду, зокрема: договір (з додатком №1) про надання правової допомоги від 24.09.2018 року; акт прийому-передачі послуг від 05.11.2018 р.; рахунки на оплату від 25.09.2018 р. та від 05.11.2018 р.; платіжні доручення від 26.09.2018 р. та від 06.11.2018 р.; виписку з банківського рахунку адвокатського бюро за 06.11.2018 р.. Тому вважає апелянт, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у стягненні з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами апеляційного розгляду апелянт ОСОБА_2 Тербудкомплект просить скасувати додаткове рішення суду від 22.11.2018 року та прийняти рішення про стягнення з ГУ ДФС у Тернопільській області, ДФС України судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн..

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 Тербудкомплект слід задоволити частково, з урахуванням наступного.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували понесені витрати, а саме, відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Суд апеляційної інстанції частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1, 2 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі, тобто сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Зокрема, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Колегія суддів також враховує, що згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 цього Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів адміністративної справи видно, що 24.09.2018 року між позивачем ОСОБА_2 Тербудкомплект (клієнт) та Адвокатським бюро Тараса Мартинюка в особі ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 66-68).

Відповідно до додатку № 1 до цього договору, за надання правової допомоги щодо оскарження (скасування) рішень ГУ ДФС у Тернопільській області від 06.08.2018 р. №871241/39722925 та від 29.03.2018 року №620555/39722925 розмір гонорару становить 8000 грн. (а.с. 69).

На підтвердження витрат на правничу допомогу у сумі 8000 грн. позивачем було подано: рахунок на оплату №1/09 від 25.09.2018 р. на суму 4000 грн. (а.с. 70); платіжне доручення №3539 від 26.09.2018 р. на суму 4000 грн. (а.с.71); Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.11.2018 р. по Договору про надання правової допомоги від 24.09.2018 р. (а.с. 158); рахунок на оплату №1/11 від 05.11.2018 р. на суму 4000 грн. (а.с. 159); платіжне доручення №3729 від 06.11.2018 р. на суму 4000 грн. (а.с. 160); заключну виписку з банківського рахунку за період 06.11.2018 р. на суму 4000 грн. (а.с. 161).

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що перелік послуг, який визначений в Акті прийому-передачі наданих послуг від 05.11.2018 р. є загальним та не містить детального опису робіт (послуг) та їх вартості, затраченого часу, а тому не підтверджує реальної співмірності витрат на правову допомогу із заявленим позивачем розміром 8000 грн..

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат понесених позивачем на правову допомогу в загальному розмірі 4000 грн. пропорційно з ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області та з Державної фіскальної служби України.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що у даній адміністративній справі рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року задоволено позовні вимоги заявлені до обох відповідачів.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції від 22.11.2018 р. слід скасувати і прийняти нову постанову, якою вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243 ч.3, 252, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тербудкомплект - задоволити частково.

Додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року в адміністративній справі №1940/1950/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тербудкомплект до ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - скасувати та прийняти нову постанову.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тербудкомплект судові витрати у виді сплачених витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 2000 грн..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тербудкомплект судові витрати у виді сплачених витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 2000 грн..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_4 Судді: ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 29.03.2019 року