Постанова

від 19.03.2019 по справі 303/4067/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/4067/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 березня 2019 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого: Собослой Г.Г.,

суддів: Джуга С.Д., Куштан Б.П.,

секретаря: Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 січня 2018 року у справі №303/4067/17 (Головуючий: Пак М.М.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2017 року Національний університет біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Мукачівський державний аграрний коледж звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди у розмірі 43 046,50 грн. та судових витрат у розмірі 1 600 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №47-р прийнято пропозицію Мінагрополітики щодо реорганізації Мукачівського державного аграрного коледжу шляхом приєднання до Національного аграрного університету (на даний час Національний університет біоресурсів і природокористування (постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №945) з подальшим утворенням на його базі відокремленого структурного підрозділу університету. Відповідно до контракту від 05 червня 2007 року, укладеного між Національним аграрним університетом та ОСОБА_1, останню було призначено на посаду директора Мукачівського державного аграрного технікуму до 31.12.2007 року.

Наказом від 10 січня 2008 року №2/1 К - ОСОБА_1 було призначено на посаду директора відокремленого структурного підрозділу Національного університету Мукачівський державний аграрний коледж строком на 5 років. Наказом від 11 грудня 2012 року №1427 К - продовжено контракт із ОСОБА_1 на посаді директора Коледжу до 01 січня 2018 року. Так, за наказом директора ОСОБА_1 від 08 листопада 2004 року №163-к з посади секретаря-друкарки Мукачівського державного аграрного технікуму було звільнено ОСОБА_2.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14 липня 2005 року поновлено ОСОБА_2 на роботі з 08 жовтня 2004 року і стягнуто з Коледжу на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 940 гривень.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2013 року №13977/05 у справі Віннік та інші проти України суд визнав факт тривалості виконання рішення, зобов'язав державу-відповідача протягом 3-х місяців виконати рішення національного суду.

07 грудня 2016 року Мукачівським міськрайонним судом постановлено ухвалу, якою затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та Національним університетом біоресурсів і природокористування України і згідно умов мирової угоди Національний університет біоресурсів і природокористування України зобов'язується виплатити на користь ОСОБА_2 94 129,00 грн. через її незаконне звільнення з посади секретаря-друкарки. На даний час ця сума виплачена частинами і ОСОБА_1, як винна службова особа в незаконному звільненні працівника, повинна відшкодувати заподіяну навчальному закладу шкоду.

Разом із тим, рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 11 квітня 2016 року з ОСОБА_1 на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України вже стягнуто заподіяну (на момент ухвалення даного рішення) шкоду в розмірі 43 642,50 грн..

Посилаючись на вказані обставини позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 04 січня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Мукачівський державний аграрний коледж 43 046 (сорок три тисячі сорок шість) гривень 50 копійок заподіяної шкоди.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, яка просить задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Представник Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Мукачівський державний аграрний коледж у судове засідання апеляційної інстанції на неодноразові виклики не з'являвся, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить розписка про вручення їм поштового відправлення і дана обставина відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Встановлено, що рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14.07.2005 року позов ОСОБА_2 до Мукачівського державного аграрного технікуму про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, скасування наказу від 01 квітня 2004 року №110-К і відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на посаді секретаря-друкарки Мукачівського державного аграрного технікуму з 08 жовтня 2014 року і стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 940 грн., а в решті позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та в межах розміру заробітної плати за один місяць в сумі 245 грн..

Дане рішення суду не було виконане, у зв'язку з чим 13 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до ЄСПЛ зі скаргою на його тривале невиконання.

Рішенням ЄСПЛ від 07.11.2013 року у справі Віннік та інші проти України , яке набуло статусу остаточного, ЄСПЛ оголосив прийнятим скарги заявників, зокрема, ОСОБА_2 за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту. ЄСПЛ встановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, і постановив, що протягом трьох місяців держава - відповідач має виконати рішення національних суддів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, і сплатити 2 тис. Євро кожному заявнику, що є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат.

Наказом директора Мукачівського державного аграрного коледжу ОСОБА_1 від 14.11.2014 року №64-К ОСОБА_2 в цей день була фактично поновлена на роботі на виконання рішення ЄСПЛ від 07.11.2013 року у справі Віннік та інші проти України та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14.07.2005 року.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 07 грудня 2015 року визнано мирову угоду, укладену 07.12.2015 року між ОСОБА_2 та Національним університетом біоресурсів і природокористування України, згідно якої останній визнає по виплаті позивачу 94 129,00 грн..

Сторони визнають, що станом на день укладення мирової угоди із загальної суми зобов'язання Національним університетом біоресурсів і природокористування України виплачено ОСОБА_2 25 670,50 грн..

Національний університет біоресурсів і природокористування визнає зобов'язання по виплаті ОСОБА_2 68 458,50 грн. в якості залишку невиплаченого середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі та адвокатських послуг.

Також в ухвалі про визнання мирової угоди сторони визначили умови, строки та порядок проведення оплати згідно графіку.

Дана ухвала суду не оскаржена і набрала законної сили.

Судова колегія вважає, що ОСОБА_1 не залучалася до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до навчального закладу про стягнення коштів, по яким була укладена мирова угода і така визнана ухвалою суду від 07.12.2015 року, в якому відсутній розрахунок про обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в період затримки виконання рішення суду, а тому на неї не можуть бути покладені права та обов'язки вирішені по цій ухвалі суду, на які посилається позивач щодо відшкодування шкоди у відповідності до ст.134 ч.1 п.8, ст.237 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України позивач не довів належними і допустимими доказами вину відповідача у затримці виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі протягом періоду часу, за який він просив відшкодувати шкоду, і не спростував доводів ОСОБА_1 та наданих нею доказів про відсутність її вини, зокрема, наказу директора Мукачівського державного аграрного коледжу ОСОБА_1 від 17 жовтня 2006 року №117к, яким на підставі рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14 липня 2005 року ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді секретаря-друкарки з жовтня 2004 року.

Таким чином, сам по собі той факт, що директор Мукачівського державного аграрного коледжу ОСОБА_1 видала наказ від 14 листопада 2014 року №64-К про поновлення на роботі ОСОБА_2 на виконання рішення ЄСПЛ у справі Віннік та інші проти України , що вона зобов'язана була зробити, виходячи з положень Конвенції та Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , не свідчить визнання нею вини у тривалому (понад дев'ять років) невиконанні рішення суду і про наявність підстав для відшкодування нею шкоди, завданої у зв'язку з виплатою університетом ОСОБА_2 середнього заробітку за весь вказаний час затримки виконання рішення, обчисленого не у відповідності з вимогами законодавства.

Дані обставини встановлені рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11 травня 2017 року та постановою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року, яким залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_1, як службова особа винна у незаконному звільненні працівника ОСОБА_2 повинна відшкодувати заподіяну навчальному закладу (Відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Мукачівський аграрний коледж ) шкоду у розмірі 43 046,50 грн., так як загальна сума становить 94 129,00 грн. - 7 440,00 грн. (за надання правової допомоги) та 43 642,50 грн., які стягнуті рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 11 квітня 2016 року не ґрунтується на вимогах п.8 ст.134 та ст.237 КЗпП України та фактичних обставинах справи.

При постановленні рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене, а тому рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, яким у позові Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Мукачівський державний аграрний коледж слід відмовити із вищезазначених підстав.

Судові витрати у відповідності до ст.ст.133, 141 ЦПК України у розмірі 1 344,00 грн. підлягають стягненню із Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Мукачівський державний аграрний коледж на користь ОСОБА_1 сплачених нею за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381-384 ЦПК України, ст.134 п.8, ст.237 КЗпП України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 січня 2018 року скасувати.

У позові Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Мукачівський державний аграрний коледж відмовити.

Стягнути з Національного університет біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Мукачівський державний аграрний коледж на користь ОСОБА_1 1 344,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 березня 2019 року.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой