Постанова

від 25.03.2019 по справі 824/87/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/87/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

25 березня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Шляхово-будівельне управління №60» до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 року позивач ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0005151401 від 13.10.2017, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 319396,25 грн., з яких 255517,00 грн. за основним платежем та 63879,25 грн. за штрафними санкціями.

Також, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0005141401 від 13.10.2017, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 229706,25 грн., з яких 183765,00 грн. за основним платежем та 45941,25 грн. за штрафними санкціями.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Разом з тим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку матеріалам справи та доводам відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги в повному обсязі та просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, 23.04.2018 позивач подав до суду висновок №14 від 20.04.2018 судово-економічної експертизи виконаний судовим експертом ОСОБА_4 на замовлення представника позивача.

Згідно вказаного Висновку, на вирішення судово-економічної експертизи було поставлено наступне питання: Чи підтверджуються документально висновок акту Головного управління ДФС у Чернівецькій області №3823/24-13-14-01/03449775 від 27.09.2017 про заниження ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» податку на прибуток всього в сумі 255517,00 грн., в т.ч. за 2016 р. в сумі 124716,00 грн. та за І півріччя 2017 р. в сумі 130801,00 грн., та податку на додану вартість всього в сумі 183765,00 грн., в т.ч. за травень 2016 р. в сумі 9417,00 грн., за серпень 2016 р. в сумі 17680,00 грн., за вересень 2016 р. в сумі 37600,00 грн., за жовтень 2016 р. в сумі 2486,00 грн., за листопад 2016 р. в сумі 60036,00 грн., за грудень 2016 р. в сумі 13608,00 грн., за травень 2017 р. в сумі 33533,00 грн., за червень 2017 р. в сумі 9405,00 грн.

Із змісту Висновку №14 від 20.04.2018 судово-економічної експертизи видно, що судовий експерт ОСОБА_4 попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачених ст.ст.384, 385 КК України, про що свідчить її підпис.

За результатами проведеного експертного дослідження судовим експертом ОСОБА_4 зроблено висновок, що дослідженням наданих документів висновок акту Головного управління ДФС у Чернівецькій області №3823/24-13-14-01/03449775 від 27.09.2017 про заниження ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» податку на прибуток всього в сумі 255517,00 грн., в т.ч. за 2016 р. в сумі 124716,00 грн. та за І півріччя 2017 р. в сумі 130801,00 грн., та податку на додану вартість всього в сумі 183765,00 грн., в т.ч. за травень 2016 р. в сумі 9417,00 грн., за серпень 2016 р. в сумі 17680,00 грн., за вересень 2016 р. в сумі 37600,00 грн., за жовтень 2016 р. в сумі 2486,00 грн., за листопад 2016 р. в сумі 60036,00 грн., за грудень 2016 р. в сумі 13608,00 грн., за травень 2017 р. в сумі 33533,00 грн., за червень 2017 р. в сумі 9405,00 грн., документально не підтверджується.

Судом допитано як свідків директора ТДВ "Шляхово-будівельне управління №60" ОСОБА_5, водіїв ОСОБА_6, ОСОБА_7, з питань, які стосуються предмету спору.

Ухвалами Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.07.2018 з метою повного та всебічного розгляду справи судом витребувано з регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області та з Шевченківського відділення Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області додаткові докази.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 занесеною до протоколу судового засідання постановлено допитати в якості свідка ОСОБА_8

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 занесеною до протоколу судового засідання постановлено допитати в якості свідка директора ТОВ "Трансавтологістик-КР" та директора ТОВ "Стильлогістик-КР" ОСОБА_9

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 доручено Івано-Франківському окружному адміністративному суду допитати в порядку судового доручення в якості свідка ОСОБА_8

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 доручено Дніпропетровському окружному адміністративному суду допитати в порядку судового доручення в якості свідка директора ТОВ "Трансавтологістік-КР" та директора ТОВ "Стильлогістік-КР" ОСОБА_9

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 зупинено провадження по адміністративній справі №824/87/18-а до надходження ухвал від Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Івано-Франківського окружного адміністративного суду за наслідками виконання судових доручень.

Ухвалою Дніпропетровському окружному адміністративному суду від 20.10.2018 повернуто без виконання ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 про допит свідка ОСОБА_9 у зв'язку з неможливістю його виконання.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 повідомлено Чернівецький окружний адміністративний суд про виконання ухвали від 18.09.2018 щодо судового доручення про допит свідка ОСОБА_8

Судом першої інстанції встановлено, що ТДВ "Шляхово-будівельне управління №60" (вулиця Січових Cтрільців, місто Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 03449775) зареєстровано як юридична особа 13.04.1994 та взято на податковий облік як платник податків.

Згідно з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види діяльності: код КВЕД 23.61 - виготовлення виробів із бетону для будівництва; код КВЕД 25.11 - виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; код КВЕД 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; код КВЕД 42.11 - будівництво доріг і автострад (основний); код КВЕД 42.13 - будівництво мостів і тунелів (т.4 а.с.79-91).

З матеріалів справи видно, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт №3823/24-13-14-01/03449775 від 27.09.2017 (т.3 а.с.90 - 181, т.4 а.с.115 - 211).

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем, в т.ч.:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України та п. 5 П(С)БО 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, п.5, п.7, п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 255517,00 грн., в тому числі: за 2016 рік в сумі 124716,00 грн., за І півріччя 2017 року в сумі 130801,00 грн.

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 183765,00 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 9417,00 грн., за серпень 2016 року 17680,0 грн., вересень 2016 року в сумі 37600,00 грн., жовтень 2016 року в сумі 2486,00 грн., листопад 2016 року в сумі 60036,00 грн., за грудень 2016 року в сумі 13608,00 грн., травень 2017 року в сумі 33533,0 грн., за червень 2017 року в сумі 9405,00 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, 13.10.2017 відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0005151401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 319396,25 грн., з яких 255517,00 грн. за основним платежем та 63879,25 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.19, т.4 а.с.107);

- №0005141401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 229706,25 грн., з яких 183765,00 грн. за основним платежем та 45941,25 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.18, т.4 а.с.106).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до ДФС України.

За результатами розгляду скарги, 27.12.2017 ДФС України винесено рішення №31653/6/99-99-11-01-01-25, яким скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 13.10.2017 №0005141401, №0005151401 - без змін (т.1 а.с.20-26).

Вважаючи податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Шевченківським відділенням поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області відкрито кримінальне провадження №12018260040000364 від 15.02.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України за фактом внесення посадовими особами ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» завідомо недостовірних відомостей до офіційних документів, а саме договорів, актів виконаних робіт на підставі яких в подальшому складалась податкова фінансова звітність, яка подавалась до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (т.6 а.с.203).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначає, в частині господарських відносин з ТОВ «Сузір`я ЛТД» , наступне.

В акті документальної планової виїзної перевірки №3823/24-13-14-01/03449775 від 27.09.2017 відображено, що за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 ТДВ "Шляхово-будівельне управління 60" задекларовано фінансовий результат до оподаткування (збиток) визначений у авансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у сумі 9821000,00 грн. (від'ємне значення).

Перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) встановлено відхилення таких показників в рядку 2240 Звіту про фінансові результати "Інші заходи" на суму 904121,00 грн.: рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 515423,00 грн., внаслідок допущення порушення податкового законодавства.

За період з 01.01.2015 по 30.06.2017 ТДВ „Шляхово-будівельне управлінні №60" задекларовано податок на прибуток у сумі 300117,00 грн.

ТДВ „Шляхово-будівельне управління №60" за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 декларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за І квартал 2017 р. в сумі 1301137,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 встановлено його заниження всього в сумі 255517,00 грн., в тому числі: за 2016 р. в сумі 124716,00 грн., за І півріччя 2017 р. в сумі 130801,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Зокрема, в акті зазначено, що в ході перевірки при детальному дослідженні складу собівартості виконаних робіт встановлено, що у травні 2017 р., відповідно до договору №б/н від 12.03.2017, укладеного ТДВ "Шляхово-будівельне управління №60" (підрядник) із виконавцем ТОВ "Сузір'я ЛТД" щодо здійснення капітального ремонту вулиці Ентузіастів на ділянці від вулиці ОСОБА_10 до вулиці Івасюка в м. Чернівці на суму 2200 тис. грн., безпідставно було включено до складу собівартості вартість матеріалів на суму 515423,00 грн.

Проте станом на 30.06.2017 здійснення капітального ремонту вулиці Ентузіастів на ділянці від вулиці ОСОБА_10 до вулиці Івасюка в місті Чернівці є незавершеним.

Дані роботи, ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» було оформлено актом приймання виконаних робіт (форми КБ-2) за липень 2017 р. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за липень 2017 р. на суму 2200 тис. грн.

З метою отримання копій документів та пояснень щодо наведених фактів, посадовій особі ТДВ „Шляхово-будівельне управління №60" вручено запит №2433/10/24-13-14-01 від 20.09.2017 щодо надання документів та пояснень в термін до 27.09.2017.

20.09.2017 позивачем були надані засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою копії документів, проте акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо взаємовідносин з ТОВ «Сузір'я ЛТД» не надано.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що суму витрат ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60" сформовано неправомірно.

Беручи до уваги наведене, відповідач прийшов до висновку, що в порушення вимог п.44.1, п.44.2. ст.44 п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5, п.7, п.ІІ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , позивачем завищено собівартість реалізованих (наданих) робіт (послуг) на суму 515423 грн., в тому числі за І півріччя 2017 р. 515423 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за І півріччя 2017 р. на суму 91776,00 грн.

Дослідженням розрахунку податкових зобов'язань та штрафних санкцій за результатами акту планової перевірки від 27.09.2017 в частині нарахування податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення №0005151401 встановлено, що за заниження суми податку на прибуток за 2017 р. в сумі 92776,00 грн. відповідачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 115970,00 грн., з яких 92776,00 грн. за основним платежем та 23194,00 грн. за штрафними санкціями (т.5 а.с.67).

Щодо твердження позивача про безпідставне включення до складу собівартості матеріалів на суму 515423,00 грн. та нарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 115970,00 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16.01.2017 між ТОВ «Сузір`я ЛТД» (замовником) та ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» (підрядник) укладено договір підряду №б/н.

Відповідно до п.п.1.1 п.1 вказаного договору позивач взяв на себе зобов`язання виконати роботи по капітальному ремонту вулиці Ентузіастів від вулиці ОСОБА_10 до вулиці Івасюка в місті Чернівці.

Підпунктом 2.1 договору передбачено, що вартість робіт по договору визначена відповідно до Державних будівельних норм і розрахована Договірною ціною (Додаток №1) та Локальним кошторисом (Додаток №2), які є невід`ємними частинами даного договору, та складає 2105748,00 грн з ПДВ.

Підрядник гарантує можливість безперервної та нормальної експлуатації об`єкта на протязі трьох років після підписання остаточних (ф. КБ-2 та ф. КБ-3).

Термін дії договору визначається з моменту його підписання замовником та підрядником і діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань, передбачених умовами даного договору (т.1 а.с.27-28).

31.05.2017 ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) передало ТОВ «Сузір'я ЛТД» виконані будівельні роботи на загальну суму 2071206,00 грн. (т.1 а.с.151 - 155).

31.05.2017 ТОВ «Сузір`я ЛТД» та ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт, витрати за травень 2017 року (ф. КБ-3), підсумкову відомість ресурсів та інші документи, які підтверджують факт виконання робіт та передачу їх результату замовнику. Всі виконані роботи в травні 2017 р. були повністю оплачені замовником, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (т.1 а.с.64-67, 150, 156-159).

Пунктом 1 рішенням 31 сесії VІІ скликання Чернівецької міської ради №781 від 30.06.2017 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Чернівців об`єкта інженерної інфраструктури від товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір`я ЛТД» та визнання таким, що втратило чинність, рішення міської ради від 15.06.2017 №745» надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Чернівців від товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я ЛТД» об'єкта інженерної інфраструктури, який було капітально відремонтовано під час будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соцкультпобуту та паркінгом на вулиці Ентузіастів, 11, а саме: капітальний ремонт дороги на вулиці Ентузіастів на ділянці від вулиці ОСОБА_10 до вулиці ОСОБА_11 (2046 м.кв.) та тротуару (445,5 м кв.) загальною вартістю 2168377,20 грн. (т.1 а.с.68).

Враховуючи зазначене суд першої інстанції зазначив, що договірні зобов'язання за договором №б/н від 16.01.2017 укладеним між ТОВ «Сузір`я ЛТД» (замовником) та ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» (підрядник) по ремонту вулиці Ентузіастів від вулиці ОСОБА_10 до вулиці Івасюка в місті Чернівці були виконані у травні 2017 р., що підтверджується наступними документами, а саме: підписаними сторонами актами форми КБ-2в та КБ-3, актом звіряння взаємних розрахунків між сторонами договору №б/н від 16.01.2017, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №361 за травень 2017 р., карточкою рахунку 361 за травень 2017 р.; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 231 за травень 2017 р., карточкою рахунку 231 за травень 2017 р., накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актом списання товарів №25 від 31.05.2017 (т.1 а.с.47, 48, 49, 55, 56, 57, 58, 59-61, 62, 63).

Виконання позивачем робіт у травні 2017 р. також підтверджується тим, що результат роботи (завершений капітальний ремонт вулиці Ентузіастів на ділянці від вулиці ОСОБА_10 до вулиці ОСОБА_11), як об'єкт інженерної інфраструктури, за рішенням Чернівецької міської ради №781 від 30.06.2017 прийнятий у комунальну власність.

Посилання відповідача на те, що рішення 31 сесії VІІ скликання Чернівецької міської ради №781 від 30.06.2017 було оприлюднено на офіційному сайті Чернівецької міської ради тільки 07.07.2017 та набрало чинності у липні 2017 р., і свідчить про те, що станом на 30.06.2017 роботи по капітальному ремонту вулиці є незавершеним, суд відхиляє, оскільки такі твердження не узгоджуються з положеннями Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду обставини наведені відповідачем в акті перевірки щодо пред'явлення для перевірки договору №б/н від 12.03.2017 (фактично укладено 16.01.2017) укладеного між ТДВ "Шляхово-будівельне управління №60" (підрядник) та ТОВ «Сузір'я ЛТД» (замовник) щодо здійснення капітального ремонту вулиці Ентузіастів на ділянці від вулиці ОСОБА_10 до вулиці Івасюка в м. Чернівці на суму 2200 тис. грн. (фактично на суму 2105748,00 грн. з ПДВ).

Суд першої інстанції в цій частині також зазначив, що в ході судового розгляду не підтвердилось твердження відповідача щодо оформлення даних робіт актом приймання виконаних робіт (форми КБ-2) за липень 2017 р. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за липень 2017 р. на суму 2200,00 тис. грн.

Враховуючи вищенаведені норми, суд першої інстанції прийшов до висновку, що наявність первинних бухгалтерських документів про передачу результату робіт замовнику, суд вважає, що позивач мав всі правові підстави для відображення результату виконання робіт (доходи та витрати) по договору №б/н від 16.01.2017 укладеного з ТОВ «Сузір'я ЛТД» у Звіті про фінансові результаті за І півріччя 2017 р. та Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2017 р.

Крім того, 27.04.2017 між ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» (підрядник) та ТОВ «Сузір'я» (замовник) укладено договір №б/н. Відповідно до п.1.1 вказаного договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному ремонту міжбудинкового проїзду на ділянці від вулиці ОСОБА_10 до житлового будинку по вулиці Ентузіастів, 7 в місті Чернівці. Перелік робіт міститься в Додатку №2, що є невід`ємною частиною даного договору (т.5 а.с.24-27).

Підпунктами 2.1, 2.2 договору визначено вартість робіт. Так, вартість робіт по договору відповідно до Державних будівельних норм і розрахована Договірною ціною (Додаток №1) та Локальним кошторисом (Додаток №2), які є невід`ємними частинами даного договору та складає 557911,00 грн. з ПДВ. Замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 70% від загальної вартості робіт, згідно Договірної ціни (Додаток №1) (т.5 а.с.24-27).

Як видно з матеріалів справи, на підставі вказаного договору в 1 півріччі 2017 р. в якості авансу позивач отримав 350000,00 грн., що підтверджується актом звіряння між сторонами договору, карточкою рахунку 361 за січень - липень 2017 р. (т.5 а.с.24-27).

Дослідженням акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2В) та довідки (ф.КБ-3) встановлено, що у липні 2017 р. усі роботи відповідно до договору №б/н від 27.04.2017 були виконані. Всього вартість будівельних робіт підрядника по об`єкту будівництва з урахуванням ПДВ склала 468373,00 грн. (т.5 а.с.30, 31-34).

З наведеного суд приходить до висновку, що позивач у бухгалтерському обліку:

- за І півріччя 2017 р. у відповідності до первинних бухгалтерських документів відобразив дохід по договору №б/н від 16.01.2017 між ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» із ТОВ «Сузір'я ЛТД» в сумі 2105748, 00 грн. з ПДВ;

- у ІІ півріччі 2017 р. у відповідності до первинних бухгалтерських документів відобразив дохід по договору від 27.04.2017 між ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» із ТОВ «Сузір'я ЛТД» в сумі 468373,00 грн. з ПДВ.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вказав, що висновок зроблений в акті перевірки № 823/24-13-14-01/03449775 від 27.09.2017 щодо передачі результату робіт позивачем у липні 2017 р. не знайшов свого підтвердження та не відповідає обставинам справи, а тому відповідачем безпідставно та необґрунтовано збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 115970,00 грн., з яких 92776,00 грн. за основним платежем та 23194,00 грн. за штрафними санкціями.

В частині взаємовідносин ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» та ТОВ «Транслогістік-КР» , суд першої інстанції зазначає, що ТОВ «Транслогістік-КР» (місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39739986) зареєстроване як юридична особа 09.04.2015.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю «Транслогістік-КР» здійснює в т.ч. наступні види діяльності: код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт (основний); код КВЕД 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 33.11 - ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів (т.7 а.с.34-48, т.3 а.с.203-228).

06.05.2016 між позивачем, в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Трансавтологістік-КР» (перевізник) в особі ОСОБА_9 укладено договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом №25/05-16. Угодою від 11.05.2016 внесено зміни до договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №25/05-16 від 06.05.2016 (т.1 а.с.88-90, 91).

Відповідно до п.п.1.1 договору перевізник зобов`язується на протязі дії цього договору надавати замовнику послуги по прийманню, доставці довірених йому замовником, або третіми особами за розпорядженням замовника, вантажів до пунктів призначення, вказаних замовником, та видачі їх особі (особам), які мають право на одержання вантажів (одержувачів), а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажів узгоджену плату

Відповідно до п.1.4 Договору послуги надаються на підставі заявок замовника, які можуть бути подані усно в телефонному режимі, в письмовій формі факсимільним зв`язком, в електронному вигляді або іншим зручним для сторін способом.

Підпунктом 2.1.1 Договору встановлено, що транспортний засіб повинен бути вантажопідйомністю від 25 тон і придатним для перевезення гравійно-піщаних сумішей, асфальтобетону та інших будівельних матеріалів.

Оплата за надані послуги встановлюється на підставі заявок. Оплата за надання послуг сплачується замовником з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (п. 4.1, 4.2 Договору).

В акті документальної планової виїзної перевірки відповідачем зазначено, що на підставі договору №25/05-2016 р. ТОВ «Транслогістік-КР» задокументовано послуги по перевезенню ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» на суму 715758,00 грн. з ПДВ, що відображенні в актах здачі-приймання робіт (надання послуг):

- 25.05.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №219 надано послуги перевезення асфальтобетону з АБЗ село Магала, Чернівецька область - Сторожинець на суму 56500,00 грн., в тому числі ПДВ 9416,67 грн.;

- 31.08.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №562 надано послуги перевезення асфальтобетону з АБЗ за маршрутом село Магала, вулиця 28 Червня село Тисовець Сторожинецький район на суму 44160,00 грн., в тому числі ПДВ 7360,00 грн.;

- 31.08.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №431 надано послуги перевезення асфальтобетону з АБЗ за маршрутом село Магала, вулиця В. Бузенка - село Великий Кучерів Сторожинецький район на суму 61920,00 грн., в тому числі ПДВ 10320,00 грн.;

- 30.09.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №342 надано послуги перевезення перевезення щебня з АБЗ село Магала в село Звинячин, Кострижівка-Прилипне на загальну суму 3850,00 грн., в тому числі ПДВ 641,67 грн.;

- 30.09.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №651 за автопослуги по перевезенню асфальтобетону з АБЗ село Магала в село Звинячин, Кострижівка - Прилипне на загальну суму 18750,00 грн., в тому числі ПДВ 3125,00 грн.;

- 30.09.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №652 автопослуги за перевезення гравїйно-піщаної суміші село Снячів - село Глибочок Сторожинецький район на загальну суму 203000,00 грн., в тому числі ПДВ 33833,33 грн.;

- 31.10.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №845 автопослуги за перевезення асфальтобетону з АБЗ село Магала в місто Хотин вулиця Кутузова на загальну суму 11720,00 грн., в тому числі ПДВ 1953,33 грн.;

- 31.10.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №844 автопослуги за перевезення асфальтобетону з АБЗ село Магала на об`єкт Заставна - ОСОБА_12 на загальну суму 3200,00 грн., в тому числі ПДВ 533,33 грн.;

- 30.11.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №847 автопослуги за перевезення гравійно-піщаної суміші село Снячів - село Глибочок Сторожинецький район на загальну суму 124086,00 грн., в тому числі ПДВ 20681,00 грн.;

- 30.11.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №846 автопослуги за перевезення гравійно-піщаної суміші по вулиці Шевченко село Великий Кучурів Сторожинецький район на загальну суму 188572,00 грн., в тому числі ПДВ 31428,67 грн.

Разом 715758,00 грн., в тому числі ПДВ 119292,67 грн.

30.11.2016 сформовано податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 128836,00 грн. на підставі податкових накладних постачальником в яких значиться ТОВ «Трансавтологістік - КР» , які включена до реєстру отриманих податкових накладних.

У податкових накладних біля підпису особи, яка склала податкові накладні значиться прізвище - ОСОБА_13.

Станом на 01.05.2016 згідно картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ "Трансавтологістик-КР" не обліковувалась дебіторська/кредиторська заборгованість. Господарські операції щодо придбання ТДВ „Шляхово-будівельне управління №60" у контрагента ТОВ "Трансавтологістик-КР" транспортних послуг відображено у бухгалтерському обліку записами по рахунках: Д-ту рахунку 903 та К-ту рахунку 631 в сумі 596465,33 грн., Д-ту рахунку 6441 та К-ту рахунку 631 в сумі 119292,67 грн., Д-ту рахунку 631 та К-ту рахунку 311 в сумі 715758 ,00 грн.

За період з 01.05.2016 по 30.11.2016 розрахунки з ТОВ «Трансавтологістик-КР» проводились у безготівковій формі на підставі платіжних доручень в сумі 715758,00 грн.

В частині взаємовідносин ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» з ТОВ «Стильлогістик -КР» , суд першої інстанції зазначає наступне.

ТОВ «Стильлогістик-КР" (місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 40875102) зареєстроване як юридична особа 05.10.2016.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю «Стильлогістик-КР" здійснює в т.ч. наступні види діяльності: код КВЕД 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту; код КВЕД 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний) (т.7 а.с.21- 33).

01.11.2016 між ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» (вантажовідправник або вантажоодержувач) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Стильлогістік-КР» (перевізник) в особі директора ОСОБА_9 укладено договір №11-11/16 від 01.11.2016 та угоду про внесення змін до договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №11-11/16 від 01.11.2016 від 07.11.2016 (т.1 а.с.104-107, 108).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору замовник надає для перевезення вантажі, а перевізник організовує та забезпечує їх транспортування та видачу вантажоодержувачу на умовах, передбачених цим договором та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, наказ Мінтрансу №363 від 14.10.1997.

Розмір плати за послуги визначається сторонами та зазначаються в акті здачі-приймання-послуг (п. 3.1 договору).

В акті документальної планової виїзної перевірки відповідачем зазначено, що на підставі договору №25/05-16 від 06.05.2016 ТОВ „Стильлогістик-КР" задокументовано послуги по перевезенню ТДВ «Шляхово-будівельного управління №60» на суму 386828,21 грн. з ПДВ, що відображені в актах здачі-приймання робіт (надання послуг):

- 30.11.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №84 автопослуги по перевезенню гравійно-піщаної суміші село Снячів - село Глибочок Сторожинецький район на загальну суму 34800,00 грн., в тому числі ПДВ 5800,00 грн.;

- 30.11.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №142 автопослуги по перевезенню асфальтобетону з АБЗ село Магала по вулиці Квітковського місто Чернівці на загальну суму 5450,00 грн., в тому числі ПДВ 908,33 грн.;

- 30.11.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №143 автопослуги по перевезенню гравійно-піщаної суміші на вулиці Квітковського м. Чернівці на загальну суму 7305,00 грн., в тому числі ПДВ 1217,50 грн.;

- 31.12.2016 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №197 автопослуги по перевезенню гравійно-піщаної суміші село Снячі - село Глибочок Сторожинецький район на загальну суму 81647,82 грн., в тому числі ПДВ 13607,97 грн.;

- 31.05.2017 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №509 автопослуги по перевезенню: гравійно-піщаної суміші на вул. Ентузіастів м. Чернівці на загальну суму 110625,58 грн., в тому числі ПДВ 18437,60 грн.; автопослуги за перевезення асфальтобетонної суміші на вул.Ентузіастів м.Чернівці на загальну суму 18719,42 грн., в тому числі ПДВ 3119,91 грн.; автопослуги за перевезення ґрунту з вул. Ентузіастів м. Чернівці на загальну суму 71851,80 грн., в тому числі ПДВ 11975,30 грн.;

- 30.06.2017 відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №586 автопослуги по перевезенню асфальтобетону з АБЗ село Магала в м. Хотин вул. Кутузова на загальну суму 22562,98 грн., в тому числі ПДВ 3760,50 грн.; автопослуги за перевезення асфальтобетону з АБЗ село Магала в м. Хотин вул. Шевченка на загальну суму 11051,27 грн., в тому числі ПДВ 1841,87 грн.; автопослуги по перевезенню асфальтобетону з АБЗ с. Магала в м.Хотин вул.О. Кобилянської на загальну суму 22814,36 грн., в тому числі 3802,40 грн.

Загальна сума наданих послуг по перевезенню склала 386828,21 грн., в тому числі ПДВ 64471,37 грн.

ТДВ „Шляхово-будівельне управління №60" за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 сформовано податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 64472,00 грн. на підставі податкових накладних, постачальником в яких значиться ТОВ «Стильавтологістік - КР» .

У податкових накладних біля підпису особи, яка склала податкові накладні значиться прізвище - ОСОБА_13.

Станом на 01.11.2016 згідно картки рахунку №631 по контрагенту ТОВ «Стильавтологістік - КР» не обліковувалась дебіторська/кредиторська заборгованість.

Господарські операції щодо придбання ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60" у контрагента ТОВ «Стильавтологістік - КР» транспортних послуг відображено у бухгалтерському обліку записами по рахунках: Д-ту рахунку 903 та К-ту рахунку 631 в сумі 322356,84 грн., Д-ту рахунку 6441 та К-ту рахунку 631 в сумі 64471,37 грн., Д-ту рахунку 631 та К-ту рахунку 311 в сумі 283632,212 грн.

Станом на 30.06.2017 згідно картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Стильавтологістік - КР» обліковувалась кредиторська заборгованість в сумі 103195,99 грн.

За період з 01.11.2016 по 30.06.2017 розрахунки з ТОВ «Стильлогістик-КР" проводились у безготівковій формі на підставі платіжних доручень в сумі 283632,22 грн.

В ході перевірки відповідачем також досліджено, копії договорів оренди автомобілів укладеним між Орендаторами: ТОВ «Трансавтологістік-КР» , ТОВ «Стильлогистик-КР» та фізичними особами (Орендодавцями): ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та копії товарно-транспортних накладних та подорожніх листів.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що в результаті допущених порушень податкового законодавства, проведеною перевіркою документально не підтверджено реальність взаємовідносин з контрагентами - перевізниками ТОВ «Трансавтологістик-КР" за період з 01.05.2016 по 30.11.2016 у загальній сумі 715758,00 грн. з ПДВ та ТОВ «Стильлогістик-КР" за період з 01.11.2016 по 30.06.2016 у загальній сумі 386828,00 грн. з ПДВ, та відповідно вбачається нереальності здійснення господарських відносин ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60" з вищевказаними контрагентами - перевізниками. Бухгалтерські, податкові документи та проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та його контрагентів (ТОВ «Трансавтологістик-КР" та ТОВ «Стильлогістик-КР") не підтверджують факт надання транспортних послуг.

Враховуючи вищезазначені взаємодії ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» відповідачем зроблено висновок про те, що юридична дефектність документів не дає змогу формувати дані податкового обліку, а звідси випливає, що суму податкового кредиту ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» сформовано неправомірно. Отже, на порушення вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України та п. 5 П(С)БО 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60" занижено дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку загальну суму 904121,00 грн., у т.ч. за відповідні податкові періоди: за 2016 рік у пальній сумі 692869,00 грн., за 1 півріччя 2017 р. у загальній сумі 211252,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 183765,00 грн., в тому числі за травень 2016 р. в сумі 9417,00 грн., за серпень 2016 р. 17680,00 грн., вересень 2016 р. в сумі 37600,00 грн., жовтень 2016 р. в сумі 2486,00 грн., листопад 2016 р. в сумі 60036,00 грн., за грудень 2016 р. в сумі 13608,00 грн., травень 2017 р. в сумі 33533,00 грн., за червень 2017 р. в сумі 9405,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов виновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В ході судового розгляду справи відповідач не заперечував та не спростовував той факт, що податкові накладні, виписані ТОВ «Трансавтологістик-КР» та ТОВ «Стильлогістик-КР» , відповідають вимогам ст. 201 ПК України, всі податкові накладні у встановленому постановою Кабінету ОСОБА_17 України від 29.12.2010 №1246 порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, відповідач не ставить під сумнів правильність здійснення ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» математичного розрахунку податкового кредиту за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, а ставить під сумнів реальність взаємовідносин з контрагентами-перевізниками: ТОВ «Трансавтологістик-КР» за період з 01.05.2016 по 30.11.2016 у загальній сумі 715758,00 грн. з ПДВ та ТОВ «Стильлогістик-КР» за період з 01.05.2016 по 30.11.2016 у загальній сумі 386828,00 грн. з ПДВ. Так, відповідач зазначає, що ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» отримано транспортні послуги, дійсне джерело походження яких невідоме та одержане в результаті не облікового виробництва, тобто надані послуги вважаються безоплатно отриманими.

Під час судового розгляду відповідач не заперечував щодо отримання транспортних послуг по переміщенню будівельних матеріалів, які використовувались у подальшій господарській діяльності позивача, однак вказував, що дані послуги надані іншими контрагентами. Водночас жодних доказів на підтвердження вказаної обставини представником відповідача під час судового розгляду справи не надано.

На думку суду першої інстанції, враховуючи вищенаведене, висновки зазначені в матеріалах перевірки щодо заниження податку на додану вартість та заниження податку на прибуток є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Вищевказані обставини також підтверджуються висновком судової-економічної експертизи від 20.04.2018 №14, відповідно до якого дослідженням наданих документів, висновки акту Головного управління ДФС у Чернівецькій області №3823/24-13-14-01/03449775 від 27.09.2017 про заниження ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60 №60» податку на прибуток всього в сумі 255517,00 грн., в т.ч, за 2016 р. в сумі 124716,00 грн. та за І півріччя 2017 р. в сумі 130801,00 грн., та податку на додану вартість всього в сумі 183765,00 грн., в т.ч. за травень 2016 р. в сумі 9417,00 грн., за серпень 2016 р. в сумі 17680,00 грн., за вересень 2016 р. в сумі 37600,00 грн., за жовтень 2016 р. в сумі 2486,00 грн., за листопад 2016 р. в сумі 60036,00 грн., за грудень 2016 р. в сумі 13608,00 грн., за травень 2017 р. в сумі 33533,00 грн., за червень 2017 р. в сумі 9405,00 грн., документально не підтверджуються.

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В частині посилання відповідача на кримінальне провадження №12018260040000364 від 15.02.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України за фактом внесення посадовими особами ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» , як на підставу нереальності взаємовідносин між ТОВ «Шляхово-будівельне управління №60» та ТОВ «Транслогістик - КР» та ТОВ «Стильлогістик- КР» , суд першої інстанції зазначає наступне.

Пояснення, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення, протоколи допиту досудового розслідування не можуть вважатись належними доказами в адміністративному судочинстві. Крім того, ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в суді, інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» відсутня.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Разом з тим, п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як передбачено ч.2 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1, п.2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (ст.1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 1 липня 2004 року № 1955-IV).

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, що передбачено статтею 930 Цивільного кодексу України, а також статтею 9 Закону № 1955-IV.

Згідно з дослідженими доказами судом першої інстанції та матеріалами справи між ТДВ «Шляхово-будівельне управління №60» та контрагентами було укладено договори на перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу.

Згідно з п.11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Як встановлено п.11.7 цих Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Крім того, Постановою Кабінету ОСОБА_17 України від 25.02.2009 № 207 затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, пунктом першим якого передбачено, що до переліку необхідних документів для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, серед іншого, віднесена товарно-транспортна накладна.

Як зазначив суд першої інстанції, в ході перевірки були досліджені копії договорів оренди автомобілів укладених між Орендаторами: ТОВ «Трансавтологістік-КР» , ТОВ «Стильлогистик-КР» та фізичними особами (Орендодавцями): ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та копії товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, та актів здачі-приймання робіт. Також, придбані позивачем послуги належним чином були відображені у бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку.

Крім того, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248.

Згідно з п.4 Положення №318 об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Відповідно до п.5 Положення №318 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Згідно з п.6 Положення №318 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п.7 Положення №318 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом а п.198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети.

Тобто, в призмі вказаних вище норм законодавства та матеріалів справи, колегія суддів в частині господарських відносин з ТОВ «Сузір`я ЛТД» та не зазначення за 9 місяців 2017 року "Витрат" в сумі 515 423 грн. приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення, оскільки доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

В частині доводів апелянта щодо публікації рішення Чернівецької міської ради в липні 2017 року, колегія суддів зазначає, що як вірно зазначив позивач та суд першої інстанції, факт прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення базувався на певних документах, які підтверджують виконання поставлених робіт (ОСОБА_13 ф.КБ-2в, висновок експлуатуючої організації та інші). Також, факт виконання робіт у першому півріччі, підтверджує наявність первинних документів позивача. Тобто, з урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що міська рада приймала відповідне рішення (30.06.2017) на підставі певних документів, і публікація його в липні 2017 року не спростовує факт виконання робіт в першому півріччі 2017 року.

В частині господарських відносин з ТОВ "Трансавтологістік-КР", ТОВ "Стильлогистик-КР" колегія суддів зазначає, що доводи апелянта також не знаходять свого підтвердження, оскільки як встановлено в судовому засіданні, так і в апеляційній скарзі відповідач здебільшого зазначає на відносини між контрагентами позивача з ОСОБА_8 та в подальшому з водіями, та перебіг коштів між даними особами. В частині податкових накладних контрагентів відповідач не вказує неправомірність дій. Контрагенти відповідають вимогам законодавства, та надають послуги з перевезення вантажів, згідно з КВЕД.

Тобто, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача, його контрагентів та подальших осіб для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Спірним питанням в межах даних правовідносин є достатність наданих Товариством первинних документів в підтвердження здійснення ним господарських операцій по отриманню транспортних послуг, а також повнота цих первинних документів, чи утримують вони в собі необхідну інформацію про отримані Товариством товари/послуги, чи розкривають зміст господарських операцій, що свідчить про реальність їх здійснення.

Враховуючи зазначене, а також встановлене судом першої інстанції, матеріали справи, докази та покази свідків, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено, що транспортні послуги дійсно надавались, що підтверджується показами свідків та первинними документами. А отже, в призмі ч.2 ст.74 КАС України, яка передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування та ст.75 КАС України (достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції було встановлено та підтверджено показами свідків, що факт надання транспортних послуг дійсно був. Водії, які надавали свідчення, підтвердили, що їх наймав експедитор, який і провадив подальший розрахунок з ними (що не заперечує відповідач, зазначивши в судовому засіданні апеляційної інстанції, що кошти водіям нараховувались на картку), вони укладали договори. Відсутність допиту певних свідків (за їхнім бажанням) не свідчить про факт вчинення податкового правопорушення.

В частині доводів апелянта щодо неправомірних договорів, а саме зазначення в них перевезення іншого типу продукції, позивач спростовує, та вказує, що це є лише технічною помилкою, яка в подальшому була усунена позивачем, що передбачається з матеріалів справи, шляхом укладення угод про внесення змін до договорів (т.1 а.с.88-91, 104-108).

Також, не знаходять свого підтвердження й посилання апелянта про врахування судом першої інстанції копій документів, які робились за допомогою комп'ютерних програм та копіювальної техніки, оскільки дане твердження є лише припущенням відповідача і ніяким чином не підтверджується.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Оскільки, матеріали справи підтверджують реальність виконання укладених між позивачем та його контрагентами договорів (кінцевого результату - перевезення вантажів) виконання робіт, передбачених умовами укладених договорів, тому посилання відповідача на нереальність та фіктивність укладених між позивачем та його контрагентами договорів не знаходить свого підтвердження.

Аналогічного висновку, дійшов Верховний Суд в своїх постановах від 31.01.2019 справа №816/2281/17 та інших.

В частині доводів апелянта щодо врахування кримінального провадження №12018260040000364 від 15.02.2018, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правомірно зазначено, що інформація в кримінальному провадженні не може обґрунтовуватись судом в призмі адміністративного судочинства.

Згідно з ч.6-7 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що норми зазначені судом першої інстанції та норми КАС України передбачають врахування не кримінального провадження, а лише вироку суду (рішення суду).

Щодо інших посилань апелянта, колегія суддів зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_17 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог в частині.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок оскарження в касаційному порядку визначений ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 березня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_18 ОСОБА_19