Постанова

від 27.03.2019 по справі 0240/3544/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/3544/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А. Ю.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

27 березня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Зозулі К.Т.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяелектроконтакт" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05 квітня 2018 року № 635620/32977039 та від 10 квітня 2018 року № 639505/32977039.

Також просив зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяелектроконтакт" від 16 листопада 2017 року № 144 та від 22 листопада 2017 року № 195.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем надано документи, які свідчать про проведення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяелектроконтакт" та його контрагентами, а тому відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив про те, що на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач не виконав всіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Державної фіскальної служби України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяелектроконтакт" через автоматизовану систему направлено Державній фіскальній службі України податкові накладні від 16 листопада 2017 року № 144 та від 22 листопада 2017 року № 195 для проведення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державною фіскальною службою України прийнято, але зупинено реєстрацію податкової накладної № 144 від 16 листопада 2017 року, № 195 від 22 листопада 2017 року. Також запропоновано надати додаткові первинні документи в підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена, надано пояснення та копії відповідних запитуваних документів.

Однак, комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 05 квітня 2018 року № 635620/32977039 та від 10 квітня 2018 року № 639505/32977039 про відмову в реєстрації податкових накладних від 16 листопада 2017 року № 144 та від 22 листопада 2017 року № 195 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою вказано - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Головним управлінням Державної фіскальної служби України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктом "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до Державної фіскальної служби в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено податкову накладну № 144 від 16 листопада 2017 року, яка направлена на реєстрацію 12 грудня 2017 року в Єдиний реєстр податкових накладних.

Згідно з отриманою квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 13 грудня 2017 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, з підстав виявленої невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 8539, 9405.

Запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

19 грудня 2017 року позивачем направлено на адресу Державної фіскальної служби України таблицю даних платника податків від 19 листопада 2017 року № 1 на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по відмовленій податковій накладній/розрахунку коригування, яка відповідно до квитанції № 2 від 19 грудня 2017 року прийнята, інформація з таблиці даних врахована.

04 квітня 2018 року на адресу відповідача надійшло повідомлення № 3 від 04 квітня 2018 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування з поясненням та додатками, які підтверджують придбання первинної (заготівної) продукції, зокрема: повідомлення про підприємство від 01 вересня 2017 року № 1, договір оренди № 01/09/16 від 01 вересня 2016 року, видаткова накладна 4919 від 16 листопада 2017 року, видаткова накладна 21754 від 13 листопада 2017 року, ТТН № 996345319 від 15 листопада 2017 року, платіжне доручення № 415 від 16 листопада 2017 року, звіт про рух номенклатури на складі № 1 від 30 листопада 2017 року, платіжне доручення № 1620 від 10 листопада 2017 року.

Таким чином, позивачем надіслано до контролюючого органу документи, що підтверджують господарську операцію по податковій накладній № 144 від 16 листопада 2017 року. Дані документи отримані адресатом, про що свідчать квитанції від 04 квітня 2018 року.

Також відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної від 15 грудня 2017 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Підставою для зупинення слугувала невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 7604 та запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивачем надані Державній фіскальній службі України електронними засобами зв'язку пояснення та копії документів на підтвердження реальності вчинення господарської операції, зокрема, таблицю даних платника податків № 1, яка відповідно до квитанції № 2 від 19 грудня 2017 року прийнята, а інформація з таблиці даних врахована контролюючим органом.

06 квітня 2018 року з метою підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування з поясненням та додатками, які підтверджують придбання первинної (заготівної) продукції, позивачем подано: повідомлення про підприємство від 01 вересня 2017 року № 1, договір оренди № 01/09/16 від 01 вересня 2016 року, видаткова накладна 4941 від 22 листопада 2017 року, видаткова накладна 3464 від 15 листопада 2017 року, ТТН № 996387610 від 15 листопада 2017 року, платіжне доручення № 1776 від 14 листопада 2017 року, звіт про рух номенклатури на складі № 1 від 30 листопада 2017 року, платіжне доручення № 1628 від 15 листопада 2017 року.

Таким чином, позивачем надіслано до контролюючого органу документи, що підтверджують спірну господарську операцію. Вказані документи отримані адресатом, про що свідчать квитанції від 10 квітня 2018 року.

Крім того, відповідно пункту 38 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року, якщо таблиця даних платника податку врахована Державною фіскальною службою з 01 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

Отже, позивач надав контролюючому органу усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 195 від 22 листопада 2017 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішеннями комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № 635620/32977039 від 05 квітня 2018 року № 639505/32977039 від 10 квітня 2018 року протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних № 144 від 16 листопада 2017 року, № 195 від 22 листопада 2017 року.

Також колегія суддів звертає увагу, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 березня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5