Постанова

від 29.03.2019 по справі 808/3412/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2019 року

Київ

справа №808/3412/16

адміністративне провадження №К/9901/41648/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2017 (суддя - Семененко М.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (судді: Божко Л.А. (головуючий), Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.) у справі №808/3412/16 за позовом Приватного підприємства Вєномєт Метал до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство Вєномєт Метал (далі - позивач, ТОВ Вєномєт Метал ) звернулось до суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2016 №00002514.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Зокрема, позивач стверджує про реальність господарських операцій із його контрагентом - постачальником ТОВ Серпантин-Плюс , про що свідчать наявні у товариства належним чином складені первинні документи, які були надані податковому органу під час перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 19.04.2016 №00002514.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Вєномєт Метал .

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Серпантин-Плюс , що відображені у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, про що складено акт №12/22-01/30958428 від 03.03.2016, яким встановлено порушення позивачем вимог: пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2015 року на суму 166 624,00 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №00002514, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 249 936,00 грн, за основним платежем 166 624,00 грн та 83 312,00 грн штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження результатів вказаної перевірки, контролюючим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань, які не були досліджені під час проведення позапланової виїзної перевірки, яка проводилась з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Серпантин-Плюс", що відображені у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, за результатами якої складено акт №42/14/30958428 від 06.07.2016, яким з урахуванням наданих додаткових документів, повністю підтвердженні порушення, встановлені актом №12, тому, у задоволенні скарги ПП "Вєномєт Метал" відмовлено, податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №00002514 залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 червня 2015 року між ПП Вєномєт Метал та ТОВ Серпантин-Плюс укладено договір поставки №25/06-13, відповідно до п.1.1 якого постачальник ТОВ Серпантин-Плюс зобов'язується по заявкам (замовленням) покупця ПП Вєномєт Метал в строки, обумовлені Договором, поставляти та передавати у власність покупця товари, а покупець зобов'язується приймати поставлений товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Також укладено додаткову угоду №1 до даного договору, відповідно до умов якої пункт 3.2 Договору викладено у наступній редакції: 3.2. Оплата проводиться шляхом перерахунку коштів покупцем на рахунок постачальника. Можливі інші форми розрахунків, в тому числі з використанням векселя .

З наданих до матеріалів справи видаткових накладних від 26.06.2015 №1 та №2, судами встановлено, що на виконання умов договору укладеного з ТОВ Серпантин-Плюс позивачем придбано вимірювальний інструмент (калібри різьбові).

Транспортування придбаного у ТОВ Серпантин-Плюс товару підтверджується наданою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною від 26.06.2015 №26/2, яка складена на виконання вимог договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2015 №106/5 укладено між ПП Вєномет Метал та ФОП ОСОБА_6

Оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ Серпантин-Плюс , підтверджується наданим до матеріалів справи Журналом-ордерів по рахунку 281 Товари на складі за червень 2015 року.

Оплата придбаного у ТОВ Серпантин-Плюс товару підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі векселів від 08.04.2016 №22 та №23, за якими позивачем передано ТОВ Серпантин-Плюс два векселя: АА №2352811 та АА №2352812 номінальною сумою 500 000,00 грн та 499 744,00 грн відповідно.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності факту реального придбання товарів зважаючи на відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна необхідного для виконання такого обсягу постачання, а також неможливість дослідження придбання товару по ланцюгу постачання.

9. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.4 Пункт 201.10 статті 201

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

18. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

19. Контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладеного позивачем з контрагентом, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

20. Суди попередніх інстанцій при дослідженні наданих до матеріалів справи первинних документів, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, дійшли висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Серпантин-Плюс у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі.

21. Судами правильно взято до уваги, що в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на інформації, отриманої від інших податкових органів щодо перевірок контрагента позивача по ланцюгу постачання, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Крім того, при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише операціями контрагента позивача за червень 2015 року та не з'ясував можливість придбання такого товару в іншому періоді.

22. Щодо посилань контролюючого органу на наявність кримінального провадження №12015220000000574 від 16.07.2015, порушеного відносно групи осіб, які створили ряд підприємств для прикриття незаконної діяльності, серед яких ТОВ Серпантин-Плюс , судами встановлено, що на момент проведення контролюючим органом перевірки ПП Вєномет Метал кримінальне провадження, на яке посилався контролюючий орган, було закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (за відсутністю складу злочину), що свідчить про неналежне з'ясування контролюючим органом під час проведення перевірки об'єктивних обставин діяльності ТОВ Серпантин-Плюс та взаємовідносин останнього з позивачем.

Судами також обґрунтовано відхилено посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, оскільки така носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські відносини між позивачем та контрагентом мали реальний характер, придбані товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у податковій звітності.

23. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №808/3412/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду