Ухвала

від 22.03.2019 по справі 554/6007/17

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 22.03.2019 Справа № 554/6007/17

Провадження №1-кс/554/1648/2019

У Х В А Л А

іменем України

22 березня 2019 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

представника заявників адвоката ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах селянсько-фермерського господарства «Світанок», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017170040002230 від 19.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2019 року заявник звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений на вилучене під час обшуку майно СФГ «Світанок» та ОСОБА_3 , а саме сільськогосподарську техніку: комбайн «JOHN DEERE» 9610, д.н.з. НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , комбайн «JOHN DEERE» 9650, д.н.з. НОМЕР_3 , заводський номер № НОМЕР_4 , комбайн «JOHN DEERE» 9650, д.н.з. НОМЕР_5 , заводський номер № НОМЕР_6 , що належать ОСОБА_7 ; комбайн «JOHN DEERE» 9610, д.н.з. НОМЕР_7 , заводський номер № НОМЕР_8 , що належить ТОВ «Торгова група «Бест», комбайн «JOHN DEERE» 9750, д.н.з. НОМЕР_9 , заводський номер № НОМЕР_10 ; трактор колісний «CASE 310», д.н.з. НОМЕР_11 , заводський номер № НОМЕР_12 ; трактор «Бєларус», д.н.з. НОМЕР_13 , заводський номер НОМЕР_14 , що належить СФГ «Світанок»; трактор «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_15 , заводський номер № НОМЕР_16 ; трактор «Бєларус 892», д.н.з. НОМЕР_17 , заводський номер № НОМЕР_18 ; трактор «Бєларус 892», д.н.з. НОМЕР_19 , заводський номер № НОМЕР_20 , що належать ОСОБА_3 ; трактор «МТЗ 82.1.26», д.н.з. НОМЕР_21 , заводський номер № НОМЕР_22 , що належить ЗАТ «Полтавська птахофабрика» у виді заборони відчуження власниками, який накладено ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14.09.2017 року у кримінальному провадженні №12017170040002230 від 19.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що ухвалою слідчого судді від 05.09.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно, сільськогосподарську техніку, яку було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14.09.2017 року зазначену ухвалу було скасовано та накладено арешт на техніку із забороною її відчуження без позбавлення права її використання та розпорядження за призначенням.

Станом на 28.01.2019 року з моменту накладення арешту на вказане майно стороною обвинувачення в рамках провадження не установлено, які конкретні відомості, сліди містять речі та предмети, вилучені під час обшуку, а також яким чином майно було використано як знаряддя вчинення злочину та чи мають вказані речі та предмети ознаки речових доказів. Жодних експертиз щодо вилученого майна не призначалось та не проводилось, причетність майна до вчинення злочину не доведена. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які підтверджують та обґрунтовують зв`язок вилученої техніки із припущеннями сторони обвинувачення про несплату СФГ «Світанок» податків чи зборів, та вказані твердження є надуманими і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Вказує, що ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. Беручи до уваги те, що на даний час накладений арешт значно ускладнює здійснення господарської діяльності та вказане техніка є засобом виробництва, заявник вважає, що в застосуванні такого заходу забезпечення як арешт відпала потреба, та його необхідно скасувати з наведених підстав. Враховуючи викладене, просить задовольнити клопотання у повному обсязі.

У судовому засіданні заявник та представник заявників клопотання про скасування арешту майна підтримали з наведених у ньому підстав, просили задовольнити у повному обсязі та скасувати арешт майна.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, так як всі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні ще не вчинені, та на даний час прокурором змінено підслідність кримінального провадження, а тому вважав, що розгляд даного клопотання необхідно проводити за місцем здійснення досудового розслідування. У задоволенні клопотання про скасування арешту майна просив відмовити.

Заслухавши учасників процесу, розглянувши клопотання про скасування арешту майна, дослідивши матеріали справи та долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Полтавським ВП ГУ НП в Полтавській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017170040002230від 19.05.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.191 КК України.

Як вбачається із фабули витягу з кримінального провадження №12017170040002230 від 19.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, до ЄРДР внесені відомості про те, що упродовж 2015-2017 років службові особи СФГ «Світанок» (код 24828666) та СФГ «Федій М.О.» (код 21046466), перебуваючи у змові зі службовими особами Великорудківської сільської ради Диканського району, домовилися про передачу у користування земель сільськогосподарського призначення у розмірі понад 300 га без здійснення відповідних оплат за користування сільськогосподарськими землями. Такі дії службових осіб Великорудківської сільської ради та СФГ «Світанок» призвели до збитків понад 1000000 грн. у вигляді ненадходження плати за користування землею (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) до бюджету Великорудківської сільської ради.

29.08.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 28.08.2017 року було проведено обшук у приміщеннях та огородженій земельній ділянці, де було виявлено та тимчасово вилучено вищевказану сільськогосподарську техніку, яку в подальшому постановою слідчого від 29.08.2017 року визнано речовими доказами.

Згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05.09.2017 року у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказане майно було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14.09.2017 року зазначену ухвалу було скасовано та накладено арешт на вищеперелічену сільськогосподарську техніку, яку було вилучено під час обшуку за адресою: вул.Польова, 15-А, с.Велика Рудка, Диканського району, Полтавської області, із забороною її відчуження без позбавлення права її використання та розпорядження за призначенням.

Таким чином, підставою для накладення арешту з огляду на наявність підстав, передбачених ч.2ст.170 КПК України, послугувало те, що зазначене майно є речовим доказом та існувала необхідність у проведенні слідчих дій та процесуальних дій, а також у забезпеченні належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення можливості їх відчуження.

Згідно з ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду скарги прокурором було надано суду постанову старшого слідчого Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 від 15.02.2019 року, з якої вбачається, що кримінальне провадження №12017170040002230 від 19.05.2017 року було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Щодо звернення заявника ОСОБА_3 від 20.02.2019 року до Полтавської місцевої прокуратури із клопотанням про скасування арешту майна, то у даному випадку прокурором одночасно із винесенням постанови про закриття кримінального провадження арешт майна не скасовано.

В свою чергу, вбачається, що 13.03.2019 року постановою прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_5 постанову слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 від 15.02.2019 року про закриття кримінального провадження №12017170040002230 скасовано; матеріали досудового розслідування №12017170040002230 направлено слідчому для подальшого розслідування.

Разом із тим, постановою цього ж прокурора від 14.03.2019 року визначено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12017170040002230 від 19.05.17 за ч.3 ст.191 КК України за СВ Диканського ВП Миргородського ВП ГНУП в Полтавській області; матеріали провадження направити керівнику миргородської місцевої прокуратури для організації досудового розслідування.

Відповідно до ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З матеріалів клопотання вбачається, що відповідні слідчі та процесуальні дії, у тому числі із залученням речових доказів та майна, вилученого у фізичних та юридичних осіб - власників такого майна, у межах кримінального провадження №12017170040002230 здійснювались слідчими Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області під процесуальним керівництвом прокурорів Полтавської місцевої прокуратури, внаслідок чого права та законні інтереси власників та володільців майна у випадку їх порушення під час досудового слідства підлягають захисту із застосуванням належної правової процедури.

У зв`язку з цим суд вважає доводи прокурора про те, що питання про скасування арешту майна наразі необхідно розглядати за місцем здійснення досудового розслідування відповідно до зміненої прокурором підслідності, а саме у Диканському районному суді Полтавської області, необґрунтованими і такими, що суперечать завданням кримінального судочинства.

Так, клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017170040002230 подано заявником 28.01.2019 року та на час розгляду скарги прокурором не було доведено жодними належними і достатніми доказами реальної необхідності в існуванні вказаного арешту та обмеженнях, пов`язаних із реалізацією права власності осіб на належне їм майно.

Станом на 28.01.2019 року досудове розслідування проводилося Полтавським ВП ГУНП в Полтавській області, жодних слідчих дій протягом року слідчим не здійснювалось.

Лише після звернення заявників до суду із вказаним клопотанням кримінальне провадження було закрито та питання про зняття арешту не було вирішено одночасно із закриттям провадження.

В той же час, через нетривалий проміжок часу постанова слідчого була скасована прокурором.

Прокурор неодноразово наполягав на закритті провадження у даній справі, що може свідчити про небажання вирішити питання про скасування арешту відповідно до вимог чинного законодавства.

Не надано також належних обґрунтувань того, що зазначене майно на даний час відповідає одному з критеріїв, визначених ч.1ст.98 КПК України, яким чином дана сільськогосподарська техніка може вважатись знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та які на даний час зберігла на собі його сліди.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п.1 ч.6 ст.100 КПК України речові докази,що немістять слідівкримінального правопорушення,у виглядіпредметів,великих партійтоварів,зберігання якихчерез громіздкістьабо зінших причиннеможливо беззайвих труднощівабо витратипо забезпеченнюспеціальних умовзберігання якихспівмірні зїх вартістю,а такожречові доказиу виглядітоварів абопродукції,що піддаютьсяшвидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Разом із цим, стороною обвинувачення не зазначено достатніх підстав вважати, що із залученням вказаного майна - сільськогосподарської техніки, та для досягнення цілей кримінального провадження потрібно проводити в подальшому будь-які слідчі та процесуальні дії, що обумовлюють необхідність обмеження (арешту) у виді заборони відчуження майна.

Відповідно до ст.7КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд звертає увагу на те, що кримінальне провадження №12017170040002230 здійснювалось органом досудового розслідування щодо невстановлених службових осіб за фактом передачі у користування земель сільськогосподарського призначення без здійснення відповідних оплат за користування (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у той час як стороною обвинувачення протягом значного періоду часу від моменту накладення арешту на майно не доведено значення вилученого майна для встановлення суттєвих обставин даного кримінального провадження.

При цьому, належних підтверджень того, що на теперішній час у кримінальному провадженні, в рамках якого накладено арешт на майно, будь-якій особі повідомлено про підозру або встановлено осіб, які несуть цивільну відповідальність за завдану шкоду, або заявлено цивільний позов з боку будь-якої юридичної або фізичної особи, суду надано не було.

Підтвердження того, що арештоване майно підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, або відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, стягненню з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, суду також надано не було.

Як встановлено на час розгляду клопотання, у слідчого було достатньо часу для проведення необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, проте у судовому засіданні не наведено причин будь-якого обґрунтованого зволікання з цього приводу.

Однак протягом тривалого проміжку часу (по спливу одного року та 4-х місяців з часу вилучення техніки) стороною обвинувачення не здобуто доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на вилучене майно, яке перебуває у власності заявників.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

Беручи до уваги викладене, оцінюючи наявні матеріали клопотання з точки зору їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, суд вважає, що обґрунтованої потреби в арешті даного майна стороною обвинувачення не доведено та необхідність в застосуванні арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14.09.2017 року на теперішній час відпала.

Існування обґрунтованих ризиків того, що в подальшому майно, на яке накладено арешт, при його скасуванні може бути відчужене саме з метою перешкоджання проведенню досудового розслідування, судом не встановлено.

Факт перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє конституційного права власників, на законних підставах розпоряджатися своєю власністю.

Безпідставне обмеження права власності у вигляді накладення арешту на майно шляхом заборони його відчудження не є співрозмірним із завданнями кримінального провадження та порушує основоположні права власника майна, які визначеніКонституцією Українита чинним законодавством України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що арешт майна необхідно скасувати та майно підлягає поверненню власнику з дотриманням вимог ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 8, 24, 174, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах селянсько-фермерського господарства «Світанок», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017170040002230 від 19.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 14.09.2018 року на вилучену під час проведення обшуку у кримінальному провадженні №12017170040002230 зареєстрованому до ЄРДР 19.05.2017 року сільськогосподарську техніку, а саме: комбайн «JOHN DEERE» 9610, д.н.з. НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , комбайн «JOHN DEERE» 9650, д.н.з. НОМЕР_3 , заводський номер № НОМЕР_4 , комбайн «JOHN DEERE» 9650, д.н.з. НОМЕР_5 , заводський номер № НОМЕР_6 , що належать ОСОБА_7 ; комбайн «JOHN DEERE» 9610, д.н.з. НОМЕР_7 , заводський номер № НОМЕР_8 , що належить ТОВ «Торгова група «Бест», комбайн «JOHN DEERE» 9750, д.н.з. НОМЕР_9 , заводський номер № НОМЕР_10 ; трактор колісний «CASE 310», д.н.з. НОМЕР_11 , заводський номер № НОМЕР_12 ; трактор «Бєларус», д.н.з. НОМЕР_13 , заводський номер НОМЕР_14 , що належить СФГ «Світанок»; трактор «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_15 , заводський номер № НОМЕР_16 ; трактор «Бєларус 892», д.н.з. НОМЕР_17 , заводський номер № НОМЕР_18 ; трактор «Бєларус 892», д.н.з. НОМЕР_19 , заводський номер № НОМЕР_20 , що належать ОСОБА_3 ; трактор «МТЗ 82.1.26», д.н.з. НОМЕР_21 , заводський номер № НОМЕР_22 , що належить ЗАТ «Полтавська птахофабрика» у виді заборони відчуження власниками без права її використання та розпорядження за призначенням.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1