Ухвала

від 25.03.2019 по справі 642/1297/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №642/1297/17 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/434/19 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю власника майна - ОСОБА_6 ,

представника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження №32017100110000009 за апеляційною скаргою прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2019 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районногосуду м.Харковавід 22лютого 2019року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №32017100110000009 від 30.01.2017 року про накладення арешту на товарно-матеріальні цінності: підшипники у кількості 986483 шт. та втулки у кількості 175 шт.

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, прокурор Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2019 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_9 задовольнити та накласти арешт на вилучені товарно-матеріальні цінності підшипники укількості 986483шт.та втулкиу кількості175шт.за адресою:м.Харків,пров.Сімферопольський,6,будівля «Ч-2». Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наявність правових підстав для арешту майна, оскільки вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, є об`єктом кримінального правопорушення, набуте кримінально протиправним шляхом, містить відомості, які після проведення ряду судових експертиз можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування. Прокурор був позбавлений можливості надати районному суду документи: постанову слідчого про визнання речовими доказами від 19.01.2019 року, пояснення слідчого ОСОБА_9 , який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та інші докази на підтвердження необхідності накладення арешту на майно, оскільки судом першої інстанції про дату та час розгляду вказаного клопотання не повідомлявся. Також прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Твердження прокурора щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження матеріалами судового провадження не спростовуються; причини пропуску процесуального строку, на які посилається у клопотанні прокурор, є поважними, а тому строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Ленінського районногосуду м.Харковавід 22лютого 2019року підлягає поновленню.

В судовому засіданні апеляційної інстанції від 18.03.2019 року прокурор ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги, конкретизував її вимоги та просив накласти арешт на вилучені товарно-матеріальні цінності підшипники у кількості 986483 шт. та втулки у кількості 175 шт., шляхом заборони їх відчуження.

Прокурор в судове засідання від 25.03.2019 року не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. До початкусудового розглядунадійшло клопотанняпрокурора пророзгляд справиза йоговідсутності. Відсутність учасника процесу в силу вимог ч.4 ст.405 КПК України не є перепоною для проведення апеляційного розгляду.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора в підтримку апеляційної скарги, думку власника майна та його представника, які вважали за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017100110000009 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.1 ст.205-1 КК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий звернувся до районного суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив про необхідність накладення арешту з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню №32017100110000009, оскільки вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначених у ст.98 КПК України, а повернення майна може призвести до приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження або інших наслідків, які можуть зашкодити цілям досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчий суддя вказав, що в супереч вимогам ст.132 КПК України клопотання про арешт майна є необґрунтованим, слідчим не надано доказів про здійснення службовими особами ТОВ «Автопромпідшипник» фіктивного підприємства; даних про те, що вилучене майно відповідає ознакам ч.2 ст.167 КПК України та доказів, що вказане майно, яке відповідно до постанови прокурора від 05.02.2019 року повернуто власнику, взагалі існує та є у кількості, вказаній слідчим у клопотанні. Також ТОВ «Автопромпідшипник» є товариством реального сектору економіки, а накладення арешту на майно може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності, відповідно до положень ст.173 КПК України.

Зазначені висновки слідчого судді доводами апеляційної скарги прокурора не спростовані. Доводи клопотання про відповідність вилученого майна критеріям ст. 98 КПК України під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження за ознаками ч.2 ст. 205, ч.1 ст. 205-1 є непереконливими. Обставин, які б завадили слідчому долучити до матеріалів клопотання постанову про визнання майна речовими доказами, а також інших матеріалів, долучених до апеляційної скарги, не встановлено. До того ж, обмежененя прав власника на все майно в даному випадку є недоцільним, оскільки за поясненням прокурора у випадку експертного дослідження відібрання зразків здійснюватиме сам експерт серед майна, яке фактично у власника не вилучалося. З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на майно та вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання дотримався вимог, передбачених ст.ст.172, 173 КПК України.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості враховувати постанову слідчого від 19.01.2019 року про визнання вказаного майна речовими доказами в кримінальному провадженні № 32017100110000009, та витяг з ЄРДР про досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019100110000009 за ознаками ч.3 ст. 212 КК України, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна не досліджувалася.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Ленінського районногосуду м.Харковавід 22лютого 2019року є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора не вбачається.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Поновити прокурору ОСОБА_8 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Апеляційну скаргупрокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2019 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №32017100110000009 від 30.01.2017 року про накладення арешту на товарно-матеріальні цінності: підшипники у кількості 986483 шт. та втулки у кількості 175 шт. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді