Рішення

від 26.02.2019 по справі 160/8168/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року Справа № 160/8168/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнати протиправними дії та скасувати податкове повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт №52863/04-36-12-18/41123215 від 17.09.2018 року Про результати проведення камеральної перевірки ТОВ Аланта-Енерджі (код ЄДРПОУ 41123215) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за липень 2018 року ;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області від 05.10.2018 року №0254971218;

зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ Аланта-Енерджі з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за липень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №52863/04-36-12-18/41123215 від 17.09.2018 року, яким встановлено порушення п.200.4 б ст.200 Податкового кодексу України та наслідком чого є відсутність у підприємства права на отримання бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за липень 2018 року у сумі 2563458,00 грн. На підставі цього акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В3 від 05.10.2018 року №0254971218. Разом з тим, позивач вважає, що означене податкове повідомлення-рішення є протиправним та прийнятим відповідачем за відсутності належних на те правових підстав.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на матеріалах проведеної камеральної перевірки, а прийняте податкове повідомлення - рішення є законним та таким, що прийнято на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 03.02.2017р. ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі перебуває на податковому обліку в контролюючих органах та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200325202 є платником ПДВ.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за липень 2018 року. За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт №52863/04-36-12-18/41123215 від 17.09.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.200.4 б ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за липень 2018 року у сумі 2563458,00 грн.

На підставі висновків акту №52863/04-36-12-18/41123215 від 17.09.2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В3 від 05.10.2018 року №0254971218, яким позивачу відмовлено у врахуванні суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 2563458,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами

Так, п.73.5 ст.73 ПК України з метою підтвердження права на отримання бюджетного відшкодування податковий орган має дослідити фактичну сплату (до виробника або імпортера) ПДВ до бюджету постачальниками товарів, у тому числі шляхом проведення зустрічної звірки.

Згідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Так, згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п.п. б п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Cудом встановлено, що ТОВ Аланта-Енерджі подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за липень 2018 року №9173385871 з заявленою сумою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 2563458,00 грн.

При цьому, як вбачається з вказаної декларації позивачем не задекларовано податкове зобов`язання, що свідчить про відсутність господарських операцій за вказаний період.

Так, з матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ТОВ Аланта-Енерджі є виробництво електроенергії.

На підставі Договору оренди землі від 07.02.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого за №481 та Договору оренди землі від 07.02.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого за №480 позивач користується земельними ділянками, які знаходяться на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, на яких розташовано будівництво сонячної електростанції потужністю 2 МВт.

Означена сонячна електростанція функціонує за допомогою сонячних панелей (фоточутливі напівпровідникові прилади); інверторів потужністю 7,5 кВхА, які використовуються для перетворення постійного струму з фотоелектричних модулів в змінний струм; пристроїв машин для автоматичного оброблення інформації загально-цивільного призначення: контролер HUAWEI SmartLogger2000-10-C EU з ОСОБА_2 та Чехії, які були придбані у постачальників, а саме PHOTOMATE s.r.o. та Jinko Solar Co.Ltd.

Вказані сонячні панелі, інвертори та контролер були встановлені на об`єкті будівництва сонячної електростанції підрядником позивача ТОВ ЕДС-Інжиніринг .

Згідно Сертифікату серії ДП №162181970087, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Дніпропетровській області від 16.07.2018 року, вказаний об`єкт був введений в експлуатацію. Право власності підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №134923803 від 20.08.2018 року.

Крім того, позивачем був укладений Генеральний кредитний договір №158/2018/ДнОД-МСБ-ГКД від 22.03.2018 року з ПАТ АБ Укргазбанк . Так, згідно умов Додаткового договору №1 до вказаного Договору ТОВ Аланта-Енерджі надано кредитний транш у сумі 350000,00 євро на фінансування витрат, понесених на будівництво фотоелектричної сонячної станції потужністю 2 МВт, розташованої на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Таким чином, з викладеного вбачається, що позивачем здійснювались імпортні операції з ОСОБА_2 та Чехії.

З метою підтвердження здійснення вказаних імпортних операцій, проведених у липні 2018 року, контролюючим органом був направлений запит до Дніпропетровської митниці від 28.08.2018 року за вих..№10133/7/04-63-12-18-16.

На час проведення камеральної перевірки відповіді від Дніпропетровської митниці не отримано, а отже митне оформлення імпортних операцій позивачем не підтверджено.

Так, згідно п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставою для отримання бюджетного відшкодування є використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

У розумінні п.14.1.36 ст.14 ПК України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Отже, право на бюджетне відшкодування виникає лише при наявності фактичної сплати ПДВ, а не лише з факту існування зобов`язання по сплаті такого податку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що несплачений суб`єктами господарювання ПДВ, зокрема, внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Таким чином, у ТОВ Аланта-Енерджі відсутнє право на отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, відображеної у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ за липень 2018 року у сумі 2563458,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_1