Постанова

від 31.07.2019 по справі 160/8168/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/8168/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Єфіменка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 р. (суддя Єфанова О.В., повне судове рішення складено 11.03.2019 р.) в справі № 160/8168/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними дій з проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт № 52863/04-36-12-18/411223215 від 17.09.2018 р. Про результати проведення камеральної перевірки ТОВ Аланта-Енерджі з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2018 р. , визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2018 р. № 0254971218 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період липень 2018 р. в розмірі 2 563 458 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує на ненадання судом першої інстанції правової оцінки тому факту, що в ході камеральної перевірки контролюючим органом здійснено дослідження питань походження грошових коштів платника податків, аналіз залишків імпортованих товарно-матеріальних цінностей, встановлення фактичної наявності об`єкта будівництва, витребування інформації, що виходить за межі процедури камеральної перевірки. Також зазначає про неправильний висновок суду першої інстанції про відсутність господарських операцій через недекларування податкового зобов`язання, а також неврахування судом першої інстанції доведеності фактичного здійснення господарських операцій та використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка ТОВ Аланта-Енерджі з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2018 року, за результатами якої складено акт №52863/04-36-12-18/41123215 від 17.09.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 200.4 б ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за липень 2018 року у сумі 2563458,00 грн.

На підставі висновків акту №52863/04-36-12-18/41123215 від 17.09.2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В3 від 05.10.2018 року №0254971218, яким позивачу відмовлено у врахуванні суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 2563458,00 грн.

ТОВ Аланта-Енерджі подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року №9173385871 з заявленою сумою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 2563458,00 грн., в якій позивачем не задекларовано податкове зобов`язання, що свідчить, на думку суду першої інстанції, про відсутність господарських операцій за вказаний період.

Також судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності ТОВ Аланта-Енерджі є виробництво електроенергії.

На підставі договору оренди землі від 07.02.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рябих В.М. та зареєстрованого за №481, та договору оренди землі від 07.02.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рябих В.М. та зареєстрованого за №480, позивач користується земельними ділянками, які знаходяться на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, на яких розташовано будівництво сонячної електростанції потужністю 2 МВт.

Означена сонячна електростанція функціонує за допомогою сонячних панелей (фоточутливі напівпровідникові прилади); інверторів потужністю 7,5 кВхА, які використовуються для перетворення постійного струму з фотоелектричних модулів в змінний струм; пристроїв машин для автоматичного оброблення інформації загально-цивільного призначення: контролер HUAWEI SmartLogger2000-10-C EU з Китаю та Чехії, які були придбані у постачальників, а саме PHOTOMATE s.r.o. та Jinko Solar Co.Ltd.

Вказані сонячні панелі, інвертори та контролер були встановлені на об`єкті будівництва сонячної електростанції підрядником позивача ТОВ ЕДС-Інжиніринг .

Згідно із сертифікатом серії ДП №162181970087, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Дніпропетровській області 16.07.2018 року, вказаний об`єкт введений в експлуатацію. Право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №134923803 від 20.08.2018 року.

Позивачем укладено Генеральний кредитний договір №158/2018/ДнОД-МСБ-ГКД від 22.03.2018 року з ПАТ АБ Укргазбанк , за умовами додаткового договору №1 до якого ТОВ Аланта-Енерджі надано кредитний транш у сумі 350000,00 євро на фінансування витрат, понесених на будівництво фотоелектричної сонячної станції потужністю 2 МВт, розташованої на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Позивачем здійснювались імпортні операції з Китаю та Чехії.

З метою підтвердження здійснення вказаних імпортних операцій, проведених у липні 2018 року, контролюючим органом направлений запит до Дніпропетровської митниці від 28.08.2018 року за вих. №10133/7/04-63-12-18-16.

На час проведення камеральної перевірки відповіді від Дніпропетровської митниці не отримано, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що митне оформлення імпортних операцій позивачем не підтверджено.

Зважаючи на те, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при наявності фактичної сплати податку на додану вартість, а не лише з факту існування зобов`язання по сплаті такого податку, суд першої інстанції дійшов висновку, що несплачений суб`єктами господарювання податок на додану вартість, зокрема, внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового зобов`язання та податкового кредиту з цього податку, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави, тому у ТОВ Аланта-Енерджі відсутнє право на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображеної у рядку 20.2.1 податкової декларації за липень 2018 року у сумі 2563458,00 грн.

Рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій з проведення камеральної перевірки не мотивоване.

Суд визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Аланта-Енерджі є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності ТОВ Аланта-Енерджі є виробництво електроенергії.

На підставі договорів оренди землі, посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рябих В.М. 07.02.2017 р. за реєстровими №№ 480, 481, ТОВ Аланта-Енерджі є користувачем земельних ділянок, які знаходяться на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, на яких розташовано будівництво сонячної електростанції потужністю 2 МВт.

Сонячна електростанція функціонує за допомогою сонячних панелей (фоточутливі напівпровідникові прилади); інверторів потужністю 7,5 кВхА, які використовуються для перетворення постійного струму з фотоелектричних модулів в змінний струм; пристроїв машин для автоматичного оброблення інформації загально-цивільного призначення: контролер Huawei SmartLogger 2000-10-C EU, які придбавались позивачем у Photomate s.r.o. (Чехія) та Jinko Solar Co.Ltd. (Китай).

Придбані позивачем сонячні панелі, інвертори та контролер встановлені на об`єкті будівництва сонячної електростанції підрядником ТОВ ЕДС-Інжиніринг .

Згідно із сертифікатом серії ДП №162181970087, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Дніпропетровській області 16.07.2018 р., вказаний об`єкт введено в експлуатацію. Право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №134923803 від 20.08.2018 р.

Позивачем укладено Генеральний кредитний договір №158/2018/ДнОД-МСБ-ГКД від 22.03.2018 року з ПАТ АБ Укргазбанк , за умовами додаткового договору № 1 до якого ТОВ Аланта-Енерджі надано кредитний транш у сумі 350000,00 євро на фінансування витрат, понесених на будівництво фотоелектричної сонячної станції потужністю 2 МВт, розташованої на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

ТОВ Аланта-Енерджі подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - липень 2018 р. №9173385871, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 2 563 458,00 грн.

ГУ ДФС проведена камеральна перевірка ТОВ Аланта-Енерджі з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2018 р., за результатами якої складено акт № 52863/04-36-12-18/41123215 від 17.09.2018 р., висновками якого встановлено порушення пп. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за липень 2018 р. в сумі 2 563 458 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 05.10.2018 р. ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0254971218 про відсутність права на отримання ТОВ Аланта Енерджі бюджетного відшкодування за липень 2018 р. та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 2 563 458 грн.

За змістом акту перевірки підставою відмови у наданні бюджетного відшкодування та висновку про відсутності права на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування за липень 2018 р. в розмірі 2 563 458 грн. є встановлення в ході перевірки неможливості визначення джерел походження коштів, спрямованих на придбання товарів/послуг та наявності фактичної сплати податку на додану вартість постачальникам та митним органам; відсутності можливості проведення інвентаризації залишків імпортованих товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, неможливості перевірки наявності у підприємства відповідних складських приміщень для зберігання товару; неможливості встановлення фактичної наявності об`єкта будівництва - сонячної електростанції, її практичного використання в межах господарської діяльності та неможливості встановлення, на якій земельній ділянці здійснюється будівництво сонячної електростанції; відсутності відповіді від Дніпропетровської митниці ДФС щодо перетину митного кордону України та не підтвердження факту митного оформлення товарів в режимі імпорт , внаслідок чого неможливо зробити остаточний висновок щодо правомірності декларування ТОВ Аланта-Енерджі суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за липень 2018 р. в сумі 2 563 458 грн.

Спірним питанням є дотримання контролюючим органом процедури проведення камеральної перевірки та правомірності формування позивачем від`ємного значення суми податку на додану вартість та складу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Приписами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

За приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, з`ясування у ході камеральної перевірки джерел походження коштів, спрямованих на придбання товарів/послуг, проведення інвентаризації залишків імпортованих товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, перевірка наявності у підприємства відповідних складських приміщень для зберігання товару, встановлення фактичної наявності об`єкта будівництва - сонячної електростанції, її практичного використання в межах господарської діяльності та встановлення, на якій земельній ділянці здійснюється будівництво сонячної електростанції, витребування від Дніпропетровської митниці ДФС відомостей щодо перетину митного кордону України та підтвердження факту митного оформлення товарів в режимі імпорт , а також використання при камеральній перевірці інших відомостей, ніж зазначено у пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, приписами податкового законодавства не передбачено.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлений виключний перелік джерел даних, які контролюючий орган може використати при камеральній перевірці.

Таким чином, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним порядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.02.2019 р. в справі № 822/1220/16.

Суд зазначає, що податкова перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Лише дотримання умов та порядку проведення суб`єктом владних повноважень податкового контролю може бути належною підставою для прийняття будь-яких рішень за наслідками такої перевірки.

Невиконання вимог підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Акт податкової перевірки, отриманий в результаті незаконної перевірки, є недопустимим доказом, виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених статтею 74 КАС України, за якою суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті спірних правовідносин підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є саме акт камеральної перевірки.

Оскільки акт камеральної перевірки отриманий з порушенням вимог законодавства, такий акт не є належним та допустимим доказом порушень платником податків вимог пп. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

При цьому суд вказує, що акт камеральної перевірки, на підставі якого прийняте спірні податкове повідомлення-рішення, не містить інформації про перевірку податкової звітності суцільним порядком, неправильного розрахунку суми заявленого бюджетного відшкодування.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 15.05.2018 р. в справі № 804/6286/17.

Судом першої інстанції не враховані зазначені обставини, не надана правова оцінка доводам позивача, викладеним у позовній заяві, щодо порушення контролюючим органом способу встановлення податкового правопорушення, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд зазначає, що недотримання контролюючим органом порядку встановлення податкового правопорушення нівелює висновки суду першої інстанції та доводи відповідача про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача судові витрати за сплати судового збору в загальному розмірі 96129,70 грн., з яких 38451,88 грн. - судовий збір за подання позову, 57677,82 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 р. в справі № 160/8168/18 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 р. в справі № 160/8168/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Ухвалити в справі № 160/8168/18 нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта-Енерджі з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2018 р., за результатами якої складено акт № 52863/04-36-12-18/411223215 від 17.09.2018 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0254971218, прийняте Головним управління ДФС у Дніпропетровській області 05.10.2018 р., про відсутність права на отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Аланта Енерджі бюджетного відшкодування за липень 2018 р. та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 2 563 458 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аланта Енерджі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 96129 (дев`яносто шість тисяч сто двадцять дев`ять) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 31.07.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.08.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш