Рішення

від 15.03.2019 по справі 280/205/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2019 року Справа № 280/205/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу позовною заявою фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю Дігідрол (69123, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37573246) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дігідрол (далі - позивач) до Головного управління державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0034821306 від 22.12.2018, №0034831306 від 22.12.2018, №0034851306 від 22.12.2018, №0034761306 від 22.12.2018.

Ухвалою від 21.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судове засідання призначено на 12.02.2019.

12.02.2019 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 13.03.2019 у задоволенні клопотання відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок проведеної позапланової документальної перевірки з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати ТОВ Дігідрол порушено норми податкового законодавства, а саме несвоєчасна виплата заробітної плати та відповідних нарахувань на таку заробітну плату громадянам ОСОБА_1 з 27.06.2018 до 30.09.2018 та ОСОБА_2 з 15.08.2018 до 30.09.2018. З огляду на те, що під час перевірок відповідачем не встановлено реального працевлаштування вищевказаних громадян, не досліджено первинною бухгалтерської документації щодо виплати заробітних плат працівникам ТОВ Дігідрол , позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у відзиві від 05.02.2019 вх. № 5626 зазначає, що ним правомірно винесено податкові повідомлення рішення та нараховано штрафні санкції за перерахування сплати податкових зобов'язань позивачем, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

07.12.2018 Головним управлінням ДФС України в Запорізькій області за наслідком проведеної позапланової документальної перевірки ТОВ ДІГІДРОЛ з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати за період з 01.10.2015 по 30.09.2018 винесений акт від 07.12.2018№107/08-01-13- 06/37573246, відповідно до якого на думку відповідача встановлені порушення:

-п.51.1 ст.51., пп. б п.176.2 ст.176 ПК України від 02.12.2010 №2755-№-VІ (із змінами та доповненнями), а саме: за 3 кв. 2018 року підприємством не відображено суми нарахованого та виплаченого доходу у сумі 11169 грн. ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) та 2000 грн. ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2), а також утриманого з нього податку у сумі 2010,42,00 грн. та 260,0 грн. відповідно за ознакою 101

-пп.168.1.2, п.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.171.1, пп. а п.171.2 ст.171, пп. а п.176.2 ст. 176 ПК України від 02.12.2010 №2755-№-VІ (із змінами та доповненнями), а саме не нарахування, не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб на суму 2370,42 грн.

- пп.168.1.2, п.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.171.1, пп. а п.171.2 ст.171, пп. а п.176.2 ст. 176 ПК України від 02.12.2010 №2755-№-VІ (із змінами та доповненнями), а саме - не нарахування, не утримання та не перерахування військового збору у сумі 197,54 грн.

-п.1 ч.2 ст.6, ч.5 ст.8, п.3 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464- VІ із змінами та доповненнями, а саме донараховано єдиного внеску у період з липня 2018 по вересень 2018 за ставкою 22% на суму 2897,18 гривень.

Вказані висновки зроблено виходячи з того, що на думку відповідача у позивача працювали громадяни ОСОБА_1 з 27.06.2018 до 30.09.2018 та ОСОБА_2 з 15.08.2018 до 30.09.2018. При цьому заробітна плата ОСОБА_1 складала на думку відповідача 3723 грн. щомісяця, ОСОБА_2 - 2000 грн. за період його праці.

Підставою для подібних висновків відповідача послугували заяви гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також факт не виявлення відомостей про роботу даних осіб за первинними документами позивача.

Не погоджуючись з вказаними твердженнями, позивачем 12.02.2018 було подано заперечення на акт, відповідно до яких відповідача було повідомлено, що вказані особи ніколи не працювали у позивача та жодних робіт в інтересах підприємства не виконували.

19.12.2018 позивачеві направлена відповідь на заперечення від 07.12.2018, відповідно до якої висновки акту залишено в силі.

22 грудня 2018 за наслідками розгляду акту відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення №0034821306 від 22.12.2018, яким відповідачеві збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2370,42 грн. та штрафні санкції в сумі 1275,22 грн., всього на суму 3645,64 грн., №0034831306 від 22.12.2018 на суму штрафних санкцій 510,0 грн., №0034851306 від 22.12.2018, яким відповідачеві збільшено суму податкового зобов'язання з військового збору в сумі 197,54 гривень та штрафні санкції в сумі 273,81 гривень, а всього на суму 471,35 гривень, а також рішення №0034761306 від 22.12.2018, яким позивачеві донараховано 2897,18 гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначено штрафні санкції в розмірі 1278,68 гривень.

Вказані податкові повідомлення рішення, та рішення№0034761306 від 22.12.2018 отримано позивачем рекомендованим листом 04.01.2019.

Позивач, вважаючи вищевказані рішення протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-№-УІ (із змінами та доповненнями) податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пп. 168.4.1 п. 168.4 ст.168 Податкового кодексу України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пп. а п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів" яким, зокрема, встановлено військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями (надалі-Кодекс). Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою 1,5 відсотка. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 з 27.06.2018 до 30.09.2018 у позивача не працював, заробітну плату 3723,0 гривень щомісяця у вказаний час не отримував. Вказані факти було досліджено відповідачем при проведенні перевірки. Разом з тим, як свідчить акт перевірки - податковий орган прийняв оспорювані рішення виключно на підставі заяви даної особи, поданої у жовтні 2018 року. При цьому будь-які підтверджуючі документи виходячи зі змісту акту відповідачеві не надавались, факт знаходження даної особи на робочому місці у позивача відповідачем не перевірявся та об'єктивно не підтверджувався.

Громадянин України ОСОБА_2 з 15.08.2018 до 30.09.2018 у позивача не працював, заробітну плату за цей час в сумі 2000 гривень не отримував. Вказані факти було досліджено відповідачем при проведенні перевірки. Разом з тим, як свідчить акт перевірки - податковий орган прийняв оспорювані рішення виключно на підставі заяви даної особи, поданої у жовтні 2018 року. При цьому, будь-які підтверджуючі документи, виходячи зі змісту акту, відповідачеві не надавались, факт знаходження даної особи на робочому місці у позивача відповідачем не перевірявся та об'єктивно не підтверджувався.

За таких умов рішення відповідача стосовно вказаного громадянина зроблено виключно на підставі припущень, жодним чином не доведено і не може братися до уваги.

Разом з тим, звіти з ЄСВ позивача за червень - вересень 2018 року підтверджують відсутність на підприємстві таких працівників як ОСОБА_2С чи ОСОБА_1, а отже жодних зобов'язань з оплати праці перед даними особами у позивача не виникало, як не виникав і обов'язок утримувати з виплат обов'язкові платежі.

Також, до суду від позивача 12.02.2019 надано акт інспекційного відвідування ТОВ Дігідрол від 01.11.2018, складений ГУ Держпраці у Запорізькій області та припис про усунення виявлених порушень від 01.11.2018. Вказаними документами також не виявлено фактів працевлаштування або не нарахування заробітної плати громадянам ОСОБА_2С чи ОСОБА_1

Доказів такого працевлаштування чи незаконного працевлаштування, доказів виплати або неофіційної виплати заробітної плати цим громадянам відповідачем до суду не надано.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дігідрол є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1921 грн., сплачений платіжним дорученням №1101 від 11.01.2019, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дігідрол (69123, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37573246) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення №0034821306 від 22.12.2018, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2370,42 грн. та штрафні санкції в сумі 1275,22 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення №0034831306 від 22.12.2018 на суму штрафних санкцій 510,0 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення №0034851306 від 22.12.2018, яким збільшено суму податкового зобов'язання з військового збору в сумі 197,54 грн. та штрафні санкції в сумі 273,81 грн.

Визнати протиправним і скасувати рішення №0034761306 від 22.12.2018, яким донараховано 2897,18 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначено штрафні санкції в розмірі 1278,68 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дігідрол (69123, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37573246) суму судового збору у розмірі 1921,00 (тисяча дев'ятсот двадцять одну) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 01 квітня 2019 року.

Суддя О.О.Артоуз