Рішення

від 20.03.2019 по справі 2340/4172/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року справа № 2340/4172/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Паламаря П.Г.,

за участю секретаря: Трегулова Б.Л.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - Павленко М.В.(за довіреністю),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якому просить визнати протиправними та скасувати:

-податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.06.2018: №0080421302, №0080431302, №0080441302, №0080451302, №0080461302, №0080481302, №0080491302, №0080501302, №0080511302;

-вимогу від 05.10.2018 №Ф-0142241303;

-рішення від 05.10.2018 №0142261303.

11.12.2018 продовжено термін підготовчого провадження.

04.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення Головного управління ДФС у Черкаській області не відповідають положенням податкового законодавства.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що до контролюючого органу, позивачем в порушення вимог Податкового кодексу не надано в повній мірі документів, які стосуються предмету перевірки, а тому вказані порушення зафіксовані актом перевірки підтверджені та мають бути враховані судом.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, як суб'єкт господарювання, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 04.11.2002, основний вид діяльності - Будівництво доріг і автострад .

На підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 ПК України, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.10 №2464-VI із змінами та доповненнями, наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.03.18 № 644 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності позивача.

За наслідками перевірки складено акт від 18.05.2018 №292/23-00-13-0214/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 (з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755), єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п. 177.10 ст.177, пп. 177.4 ст.177 ПК України щодо неналежного ведення обліку доходів і витрат, що призвело до: заниження доходу в сумі 8333,35 грн., в т.ч. за 2015р. в сумі 8333,35 грн.; завищення витрат в сумі 75856,34 грн., в т.ч. за 2015р, в сумі 7160,65 грн., за 2016р. в сумі 18045,91 грн., за 2017р. в сумі 50649,78 грн. та заниження чистого оподатковуваного доходу в сумі 84189,69 грн., в т.ч. за 2015р, в сумі 15494,00 грн., за 2016р. в сумі 18045,91 грн., за 2017р. в сумі 50649,78 грн.;

- п. 177.2 ст.177 ПК України, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 14689,33 грн., в т.ч.: за 2015р. в сумі 2324,11 грн.; за 2016р. в сумі 3248,26 грн. та за 2017 р. в сумі 9116,96 грн.;

- п.п. 176.2.б п. 176.2 ст.176 ПК України, а саме: не подані звіти за II, III та IV квартал 2015 року, III та IV квартал 2016 році, II, III та IV квартал 2017 року.;

- п.п.168.1.1, пп.168.1.4 п. 168.1 ст.168, пп.176.2.а п. 176.2 ст.176 ПК України: в результаті нарахована пеня за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 3,50 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI із змінами та доповненнями, Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове страхування затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 № 449, зокрема п.3 ч.5 розділу IV, в результаті: донараховано єдиного соціального внеску на дохід фізичної особи-підприємця в сумі 20 643,54 грн., в т.ч.: за 2015 рік у сумі 5 530,49 грн.; за 2016 рік - у сумі 3 970,10 грн. та за 2017 рік - у сумі 11 142,95 грн.;

- п.177.2 ст.177 ПК України в результаті донараховано військового збору від провадження підприємницької діяльності в сумі 1262,84 грн., в т.ч.: за 2015р. - у сумі 232,41 грн.; за 2016р. - у сумі 270,69 грн.; за 2017р. - у сумі 759,75 грн.;

- п.187.1. ст.187, п.192.1 ст.192, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті встановлено: завищення суми від'ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду у сумі 1920 грн., в т.ч.: за грудень 2017 року у сумі 1920 грн. та заниження суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 87 790 грн., в т.ч.: за січень 2016 року у сумі 1 113 грн., за червень 2016 року у сумі 9 грн., за липень 2016 року у сумі 17 грн., за серпень 2016 року у сумі 17грн., за грудень 2016 року у сумі 3570 грн., за січень 2017 року 8 269 грн., за серпень 2017 року у сумі 14687 грн., за жовтень 2017 року 40 808 грн., за грудень 2017 року у сумі 19 300 грн.;

- п.286.2 ст. 286 ПК України, а саме: неподанні податкові декларації земельного податку за 2015, 2016, 2017 роки.;

- п.286.2 ст.286 ПК України: в результаті нараховано податок на землю в сумі 4 782,35 грн., в т.ч.: за 2015 рік - у сумі 128,17 грн.; за 2016 рік - у сумі 1 836,75 грн. та за 2017 рік у сумі 2 817,44 грн.

02.03.2018 позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду якого відповідачем вирішено п. 7 Розділу III акту від 18.05.2018 № 292/23-00-13-0214/НОМЕР_1 викласти у наступній редакції: п. 187.1. ст.187, п. 192.1 ст.192, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті встановлено: завищення суми від'ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду у сумі 1 920 грн., в т.ч.: за грудень 2017 року у сумі 1 920 грн. та заниження суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 60623 грн., в т.ч.: за січень 2016 року у сумі 1113 грн., за червень 2016 року у сумі 9 грн., за липень 2016 року у сумі 17 грн., за серпень 2016 року у сумі 17 грн., за жовтень 2017 року 40521 грн., за грудень 2017 року у сумі 18946 грн. . Інші висновки акту від 18.05.2018 №292/23-00-13-0214/НОМЕР_1 залишити без змін.

Внаслідок встановлених порушень контролюючим органом винесені спірні податкові повідомлення - рішення від 18.06.2018: №0080421302, №0080431302, №0080441302, №0080451302, №0080461302, №0080481302, №0080491302, №0080501302, №0080511302, вимога від 05.10.2018 №Ф-0142241303 та рішення від 05.10.2018 №0142261303.

27.06.2018 позивачем подано скаргу на вказані рішення, за результатами розгляду якої скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.06.2018 №0080421302, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 510грн. суд зазначає.

За період з 01.01.2015 по 01.01.2017 позивач здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування та сплачував до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

В ході проведення перевірки відповідач направив на адресу позивача запит від 05.05.2018 №19648/23-00-13-0306 про надання документів, що стосуються предмету перевірки, в тому числі і книгу обліку доходів і витрат.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до 44.5 ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Згідно акту перевірки ФОП ОСОБА_3 протягом проведення перевірки книга обліку доходів і витрат надана не була, як і не була подана до суду.

Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення обліку доходів і витрат, що здійснюють фізичні особи - підприємці, що провадять діяльність на загальній системі оподаткування, встановлено порушення п. 177.10 ст. 177 ПК України - неналежне ведення обліку доходів та витрат. Відповідальність за вказане порушення передбачена п. 121.1 ст. 121 ПК України.

Таким чином, винесене податкове повідомлення - рішення від 18.06.2018 №0080421302 відповідає вимогам ПК України.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.06.2018 №0080431302, яким збільшено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в сумі 4782,36грн. та застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1195,59грн. суд зазначає.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.(п. 286.5 ст. 286 ПК України).

Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу - підприємця, то останній подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю, а у разі, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган.

В ході проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка використовується при здійсненні підприємницької діяльності (при необхідній потребі і частково), крім земельної ділянки для комерційного використання площею 0,0764 га. (вул. Залізнична, 7) та земель, на яких висаджені фруктові дерева і розбиті грядки для вирощування продукції городництва на земельній ділянці площею 0,2170 га. (вул. Залізнична, 7б).

Як встановлено судом, ОСОБА_3, як фізична особа на праві приватної власності має 0.0764га землі для комерційного використання на території АДРЕСА_2 (державний акт на право власності серії НОМЕР_6) та 0.2170га землі комерційного використання в АДРЕСА_3 (державний акт на право власності серії НОМЕР_7).

Тому, враховуючи вище зазначене ОСОБА_3 відповідно до п. 286. ст. 286 ПК України зобов'язаний сплатити земельний податок, оскільки як встановлено судом останній сплачений позивачем не був.

Однак, суд не погоджується з висновками контролюючого органу, що позивач самостійно повинен був подати до Жашківського відділення Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області податкові декларації з плати за землю за 2015 - 2017 роки та самостійно визначити податкові зобов'язання за земельні ділянки комерційного використання площею 0,0764 га. та 0,2170 га, оскільки у відповідності до державних актів, земельні ділянки знаходяться у приватній власності позивача, як фізичної особи без статусу підприємця.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0080431302 від 18.06.2018 в частині стягнення штрафу в сумі 1195 грн. 59 коп. за несвоєчасну сплату грошового зобовязання підлягає до скасування.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.06.18 № 0080441302, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 510грн. суд зазначає.

Перевіркою своєчасності та повноти подання податкових декларацій з плати за землю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 відповідачем встановлено їх неподання.

Відповідно до пп. 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно п. 286. 2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станам на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної додаткової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суші рівними частками за місяцями.

Згідно п. 286.4 ст. 286 ПК України, у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Перевіркою повноти та своєчасності подачі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 податкових декларацій з плати за землю встановлено порушення п. 286.4 ст. 286 ПК України, а саме не подано податкові декларації з плати за землю за 2015, 2016, 2017 роки.

Однак, як встановлено судом, внаслідок відсутності права власності на земельну ділянку, права постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) у фізичної особи-підприємця, позивач не підпадає під дію п. 286.2 ПК України та в останнього не виникає обов'язку подання до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкової декларації з плати за землю.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 18.06.2018 №0080441302 підлягає до скасування.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.06.2018 №0080451302, яким збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 60623грн. та застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 15155,75грн. суд зазначає.

Перевіркою встановлено, що позивач порушив вимоги п. 187.1 ст.187 ПК України, а саме протягом перевіряємого періоду позивач надавав в оренду частини нежитлового приміщення площею 48,38 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3, відповідно укладених договорів оренди нежитлового приміщення, а саме з 01.01.2015 по 31.12.2016 - ФОП ОСОБА_5, податковий номер НОМЕР_4, орендна плата за місяць становила 101,60 грн., в т.ч. ПДВ 16,93 грн.; - з 01.01.2017 по 31.12.2017 - ФОП ОСОБА_6, податковий номер НОМЕР_5, орендна плата за місяць становила 101,60 грн., в т.ч. ПДВ 16,93 грн. Сумарно за перевіряємий період з 01.01.2015 по 31.12.2017 орендна плата становить 3657, 60грн. (101,60 грн.*36 міс.), в т.ч. ПДВ 609,60 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем протягом 2015 - 2017 років включено до податкових декларацій з податку на додану вартість податкові зобов'язання від надання майна в оренду лише за 14 місяців у сумі 237,02 грн. (101,60 * 14 *20%). Отже, недонарахована суму податку від надання майна в оренду за 22 місяці у сумі 372,53 грн. (101,60 *22 *20%).

Відповідно до наданих на перевірку первинних банківських документів (банківських виписок) на розрахунковий рахунок НОМЕР_8 АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві позивачу надійшли кошти:

- 22.12.2015 від виконавчого комітету Тинівської сільради за поточний ремонт вул. Центральної с. Тинівка, Жашківського району, згідно договору від 18.12.2015 № 49 у сумі 36 699,60 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 6116,60 грн., однак позивачем була виписана податкова накладна від 22.12.15 за № 1 на суму 26 699,58 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 4449,93 грн. Розбіжність складає 10000,02 грн., в т.ч.: податок на додану вартість в сумі 1 666,67 грн. та як наслідок не включено до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2015р. податкове зобов'язання в сумі 1 667 грн.;

- 25.10.2017 від виконавчого комітету Пугачівської сільської ради за капітальний ремонт по АДРЕСА_4, згідно договору №1 від 20.10.17 у сумі 364 454,40 грн., в т.ч. податок на додану вартість в сумі 60 742,40 грн. Позивачем була виписана податкова накладна від 25.10.2017 №5 у сумі 364 454,40 грн., в т. ч. податок на додану вартість в сумі 60 742,40 грн., проте ФОП ОСОБА_3 був складений розрахунок коригування на зменшення вартісного показника від 01.11.2017 за № 5 до податкової накладної від 25.10.2017 №5 у сумі 364 454,40 грн., в т.ч.: податок на додану вартість в сумі 60 742,40 грн. з причиною коригування самостійно виправлена помилка .

При цьому повернення коштів в сумі 364 454,40 грн. виконавчому комітету Пугачівської сілької ради позивачем у перевіряємому періоді не здійснено. Таким чином, перевіркою встановлено не включення позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року податкового зобов'язання у сумі 60 742 грн.

Крім того, протягом перевіряємого періоду позивачем придбані наступні основні засоби:

-фронтальний навантажувач до МТЗ (комплект) на суму 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500 грн., у ПП ПРОТОН , код ЄДРПОУ 31516418, відповідно податкової накладної від 14.12.2016 за №36;

-щітка комунальна МКЩ-2,0 на суму 29 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 917 грн., у ПП ПРОТОН , код ЄДРПОУ 31516418, відповідно податкової накладної від 14.12.2016 за №36;

-віброплита Еnаг ZEN 16 CGH с баком для води на суму 58 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 750,00 грн., у ТОВ ТОРНЕКС-Україна , код ЄДРПОУ 38237439, відповідно податкової накладної від 28.07.2017 за №83.

Відповідно до пп. б п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі: інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України(п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до пп. а п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).

Таким чином, фізична особа - підприємець при придбанні основних засобів має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості основних засобів при наявності належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. При цьому фізична особа - підприємець зобов'язана нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, та скласти податкову накладну на дату набуття права приватної власності на основний засіб фізичною особою (громадянином) і зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.

ФОП ОСОБА_3 податковий кредит від придбання фронтального навантажувача до МТЗ, щітки комунальної МКЩ-2.0 у сумі 17 416,67 грн. включений до податкової декларації з додатку на додану вартість за грудень 2016 року та податковий кредит від придбання віброплити Enar ZEN 16 CGH с баком для води у сумі 9750,00 грн. включений до податкової декларації за липень 2017 року, а тому слід нарахувати податкові зобов'язання в сумі 27 167,00 грн., в т.ч за грудень 2016 - 416,67грн., за липень 2017 року у сумі 9 750,00 грн.

В ході проведення перевірки позивачем були надані пояснення, відповідно до яких причиною не включення податкових зобов'язань від надання послуг з капітального та поточного ремонту до податкових декларацій з податку на додану вартість стала відсутність обігових коштів та неуважність.

Відповідно п. 185.1.б ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника; б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, позивачем порушено вимоги п. 187.1 ст. 187 ПК України в результаті чого було донарахане податкове зобов'язання на загальну суму 89 950 грн. (374+62 409+27167), у тому числі: за грудень 2015 року в сумі 1 684 грн., за січень 2016 року в сумі 17 грн.; за лютий 2016 року в сумі 17 грн., за березень 2016 року в сумі 17 грн., за квітень 2016 року в сумі 17 грн., за травень 2016 року в сумі 17 грн., за червень 2016 року в сумі 17 грн., за липень 2016 року в сумі 17 грн., за серпень 2016 року в сумі 17 грн., за вересень 2016 року в сумі 17 грн., за жовтень 2016 року в сумі 17 грн., за листопад 2016 року в сумі 17 грн., за грудень 2016 року в сумі 17434 грн., за квітень 2017 року в сумі 17 грн., за травень 2017 року в сумі 17 грн, за червень 2017 року в сумі 17 грн., за липень 2017 року в сумі 9 767 грн., за серпень 2017 року в сумі 17 грн., за вересень 2017 року в сумі 17 грн., за жовтень 2017 року в сумі 60 759 грн., за листопад 2017 року в сумі 17 грн., за грудень 2017 року в сумі 17 грн.

Також за викладених обставин, контролюючим органом правомірно зменшено суму ПДВ в розмірі на 1920грн. у відповідності до податкового повідомлення - рішення від 18.06.2018 №0080461302.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.06.2018 №0080491302, яким збільшено податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 14689,33грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 3672,33грн.

Перевіркою встановлено заниження витрат 2017 року в частині включення до складу витрат придбання ріжучої кромки відвалу грейдера Д3122/143/180 і ГС-14.02 гнутої з фаскою двосторонньою 1830x200x12 на суму 6916,67 грн.

В ході проведення перевірки підприємцем договір оренди обладнання та матеріально-технічної бази з ТОВ Спецстрой 2013 , податковий номер 38645981 від 01.04.17 № б/н, акт приймання - передачі майна від 01.04.17 № б/н надані не були, однак в матеріалах справи останні наявні.

Згідно акту перевірки, на підставі наданої ФОП ОСОБА_3 належним чином завіреної копії оборотно - сальдової відомості по рахунку 631 за травень - грудень 2017 року встановлено відсутність здійснення господарських операцій з ТОВ Спецстрой 2013 , податковий номер 38645981.

Таким чином, твердження позивача щодо незавищення витрат на придбання ріжучої кромки відвалу грейдера Д3122/143/180 і ГС-14.02 гнутої з фаскою двосторонньою 1830x200x12 на суму 6916,67 грн. є безпідставними та не підлягає задоволенню.

Стосовно завищення за результатами перевірки витрат за 2015 рік у сумі 7160,65 грн., внаслідок включення до складу витрат нарахованої собі, як фізичній особі заробітної плати, слід зазначити.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести книгу обліку доходів і витрат.

В ході проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1 книга для перевірки не була надана. Натомість за 2015 рік підприємцем для ознайомлення був наданий перелік доходів і витрат, що були включені до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік. Відповідно до вказаного переліку ФОП ОСОБА_3 до витрат 2015 року включено нараховану собі, як фізичній особі заробітну плата у розмірі 7160,65 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.06.2018 №0080481302, яким збільшено зобов'язання зі сплати військового збору в розмірі 1262,84грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 315,71грн. та від 18.06.2018 №0080501302, яким збільшено зобов'язання зі сплати військового збору в розмірі 6,04грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 2,1грн. і пеню - 3,5грн.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу, а саме: до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. (п. 179.7 ст. 179 ПК України).

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Окрім того, відповідно до п. 16 1 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками якого є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ.

Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України.

Оскільки перевіркою встановлено заниження ПДФО, отже і податкове повідомлення - рішення про нарахування військового збору є правомірним.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.06.2018 №0080511302, яким застосовано штрафні санкції в сумі 510грн. суд зазначає.

Відповідно до пп. 176.2.б п. 176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Як зазначено в акті перевірки та підтверджено судом позивачем не подані звіти за II, III та IV квартал 2015 року, III та IV квартал 2016 році, II, III та IV квартал 2017 року, а тому сума штрафу застосована правомірно.

Крім того, оскаржуване рішення та вимога про сплату боргу прийняті на підставі акту від 18.05.2018 №292/23-00-13-0214/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 (з урахуванням ст. 102 ПК України), єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2017 та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 02.08.18 № 11260/Г/99-99-11-02-02-25.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності та на який нараховується єдиний внесок встановлено порушення п.1 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010, а також Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове страхування затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 № 449, зокрема п. 3 ч. 5 розділу IV, а саме заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок, на загальну суму 84 633,69 грн., в тому числі: за 2015р. в сумі 15 938,00 грн., за 2016р. в сумі 18 045,91 грн., за 2017р. в сумі 50 649,78грн.

Пунктом 3 частини 5 розділу IV Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове страхування затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 № 449 зазначено, що базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До вказаної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу III цієї Інструкції

Чистий дохід за даними перевірки у 2015 році 30250,20 грн., розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу 3025,02 грн. (30250,20:10=3025,02).

Чистий дохід за даними перевірки у 2016 році 38206,91грн., розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу 3 183,91 грн. (38 206,91:12 = 3 183,91).

Чистий дохід за даними перевірки у 2017 році 89049,78грн., розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу 7420,82 грн, (89 049,78:12 = 7420,82).

Однак фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 при розрахунку суми чистого оподаткованого доходу на який нараховується єдиний внесок за 2015 рік дана методологія не використана.

В ході проведення перевірки правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7 % та 22 % встановлено порушення п.1 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010 року, а саме за 2015 рік позивачем подано занижені дані чистого оподаткованого доходу, що призвело до зменшення нарахованого єдиного внеску за ставкою 34,7 % на суму 5 530,49 грн.; за 2016 рік позивачем подано занижені дані чистого оподаткованого доходу, що призвело до зменшення нарахованого єдиного внеску за ставкою 34,7 % на суму 3 970,10 грн.; за 2017 рік позивачем подано занижені дані чистого оподаткованого доходу, що призвело до зменшення нарахованого єдиного внеску за ставкою 22 % на суму 11 142,95грн.

В результаті чого позивачу донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 20 643,54 грн.(детальний розрахунок наведено в таблиці на стор. 21-22 акту перевірки № 292/23-00-13-0214/НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог .

Позивачем достатніх доказів та доводів у спростування порушень, які викладені в акті перевірки № 292/23-00-13-0214/НОМЕР_1, не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що задоволена частина позовних вимог становить 1,3% від ціни позову та відповідно сплаченого судового збору, стягненню підлягає 19,3грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0080431302 від 18.06.2018 в частині стягнення штрафу в сумі 1195 грн. 59 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0080441302 від 18.06.2018.

У задоволенні іншої частини позову відмовити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 19 (дев'ятнадцять) грн. 30 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2019