Рішення

від 29.03.2019 по справі 826/5365/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2019 року № 826/5365/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сіті Стайл Авто доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень представники сторін:позивача - ОСОБА_2; відповідача - ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті Стайл Авто (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2018 № 014041406, яким позивачу донараховано компенсаційне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, в сумі 292 983,63 грн., в тому числі штраф 58 596,73 грн., та № 0014051406, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 58 596,71 грн., в т.ч. штраф в сумі 11 719,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі зовнішньоекономічного контракту позивач придбав 5 легкових автомобілів Toyota Aigo 5T 1,0L, які було імпортовано в Україну та випущено у вільний обіг відповідно до декларації від 24.01.2017 № 125150001/2017/700540; в декларації вказана наступна інформація: код УКТЗЕД 8703211000, Toyota Aigo, об'єм двигуна 998 куб.см, країна походження - JP (Японія), виробник Toyota Europe NV/SA (Бельгія), завод-складальник Toyota Peugeot Citroen Automobile Czech S.R.O. (Чеська Республіка); до митного оформлення декларантом було подано наступні документи: контракт, інвойси (рахунки), довідки про відповідність товару, видані компанією Тойота, сертифікати відповідності, видані ДП Запоріжжястандартметрологія ; за результатами митного оформлення товари було випущено у вільний обіг, а митний орган дійшов висновку про те, що зазначена у декларації країна походження товару є підтвердженою; в подальшому під час проведення документальної позапланової перевірки контролюючий орган, виключно на тій підставі, що під час митного оформлення декларантом не було подано сертифікат походження товару, дійшов висновку, що неможливо встановити країну походження товару, а отже позивач має сплатити компенсаційне мито для товарів походженням із Російської Федерації; таке рішення відповідача є незаконним та безпідставним; ч. 3 ст. 43 МК України визначено перелік випадків, коли декларант в обов'язковому порядку повинен надати для митного оформлення сертифікати про походження товарів, однак зазначена норма не розповсюджується на товари, ввезені за декларацією від 24.01.2017 № 125150001/2017/700540; відповідно до ч. 6 ст. 43 МК України на підтвердження країни походження товару декларації про походження товару зроблені продавцем шляхом зазначення інвойсі країни походження товару та уповноваженою особою виробника шляхом надання довідки про відповідність товару; згідно із ч. 9 ст. 43 МК України декларантом було подано додаткові відомості про країну походження товару: сертифікати відповідності ДП Запоріжжястандартметрологія із зазначенням виробника, а також ідентифікаційний код автомобілів (VIN-код); актом податкової перевірки не встановлено факт подання декларантом неправдивих даних, не взято до увагу дані VIN-коду автомобілів, а виключно на підставі відсутності сертифікату походження товару подання якого є необов'язковим, зроблено висновок про не підтвердження країни виробництва.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

10.04.2018 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5365/18 та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні 05.06.2018.

25.05.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ч. 3 ст. 44, ч. 1 ст. 257 МК України, що призвело до несплати компенсаційного мита за митною декларацією від 24.01.2017 № 125150001/2017/700540 на загальну суму 234 386,90 грн.; та вимог п. 190.1. ст. 190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за митною декларацією від 24.01.2017 № 125150001/2017/700540 на загальну суму 46 877,37 грн.; надані позивачем під час митного оформлення довідки про відповідність товару не відповідають вимогам п. 2 ч. 3 ст. 44 МК України; внаслідок неподання позивачем під час митного оформлення сертифікату про походження товару до товарів було застосовано компенсаційне мито за ставкою 17,66%.

04.06.2018 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії Висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження № 6946-6950/18-54 від 10.04.2018.

В судовому засіданні 05.06.2018 суд, заслухавши пояснення представників сторін, оголосив перерву до 18.07.2018.

В судовому засіданні 18.07.2018 суд, заслухавши пояснення представників сторін, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 23.08.2018.

В судовому засіданні 23.08.2018 суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази по справі, поставив на обговорення питання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ Сіті Стайл Авто вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 24.01.2017 № 125150001/2017/700540.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Сіті Стайл Авто :

- вимог п. 1 ч. 3 ст. 44, ч. 1 ст. 257 МК України, що призвело до несплати компенсаційного мита за митною декларацією від 24.01.2017 № 125150001/2017/700540 на загальну суму 234 386,90 грн.;

- вимог п. 190.1. ст. 190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за митною декларацією від 24.01.2017 № 125150001/2017/700540 на загальну суму 46 877,37 грн.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 246/26-15-14-06-06/40521245 від 05.03.2018.

При цьому, як зазначено в Акті перевірки, сума занижених податкових зобов'язань визначена контролюючим органом на підставі п. 11 ч. 1 ст. 347 МК України, п.п. 54.3.6. п. 54.3. ст. 54 ПК України та згідно із ч. 2 ст. 293, ч. 1 ст. 298 МК України та п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України підлягає сплаті платником податків до Державного бюджету України.

На підставі Акта перевірки № 246/26-15-14-06-06/40521245 від 05.03.2018 відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0014041406 від 22.03.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ Сіті Стайл Авто за платежем Компенсаційне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, фізичними особами на суму 292 983,63 грн., з яких: 234 386,90 грн. - за основним платежем, та 58 596,73 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0014051406 від 22.03.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ Сіті Стайл Авто за платежем Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 58 596,71 грн., з яких: 46 877,37 грн. - за основним платежем, та 11 719,34 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1 Митного Кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно з ч. 1 ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Сіті Стайл Авто за митною декларацією № 125150001/2017/700540 від 24.01.2017 ввозило на митну України 5 автомобілів Toyota Aigo, об'єм двигуна 998 куб.см, виробник Toyota Europe NV/SA (Бельгія), завод-складальник Toyota Peugeot Citroen Automobile Czech S.R.O. (Чеська Республіка), код УКТЗЕД 8703211000, номери кузовів: JTDKGNEC50N205580, JTDKGNEC80N190704, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC50N191082, JTDKGNEC70N191116.

При цьому в графі 34 Код країни походження митної декларації № 125150001/2017/700540 від 24.01.2017 декларантом було зазначено JP (Японія), ставка мита - пільгова.

До митного оформлення ТОВ Сіті Стайл Авто було подано:

- контракт міжнародної купівлі-продажу автомобілів № 201606001 від 20.06.2016, укладений між ТОВ Сіті Стайл Авто (покупець) та Компанією DIT-Frankengarage Furth (продавець);

- інвойси (рахунки-фактури) до контракту № 201606001 від 20.06.2016;

- довідки про відповідність товару, видані Компанією Toyota , щодо транспортних засобів з ідентифікаційними номерами (VIN): JTDKGNEC50N205580, JTDKGNEC80N190704, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC50N191082, JTDKGNEC70N191116;

- сертифікати відповідності щодо індивідуального підтвердження колісного транспортного засобу, видані ДП Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації щодо транспортних засобів з ідентифікаційними номерами (VIN): JTDKGNEC50N205580, JTDKGNEC80N190704, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC50N191082, JTDKGNEC70N191116.

За результатами митного оформлення імпортовані ТОВ Сіті Стайл Авто автомобілі були випущені митним органом у вільний обіг.

Натомість в ході проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ Сіті Стайл Авто вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 24.01.2017 № 125150001/2017/700540, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із неподанням ТОВ Сіті Стайл Авто під час митного оформлення автомобілів сертифіката про походження товару, до імпортованих автомобілів застосовується компенсаційне мито (арк. 6 Акту перевірки № 246/26-15-14-06-06/40521245 від 05.03.2018).

Аналізуючи таке твердження відповідача суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 МК України у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито;

4) додатковий імпортний збір.

Компенсаційне мито встановлюється відповідно до Закону України Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику (ч. 5 ст. 275 МК України).

13.11.2015 Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № АС-344/2015/4411-06 Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації , відповідно до якого вирішено застосувати остаточні компенсаційні заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (категорія М1 - транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більше восьми сидячих місць, крім сидіння водія), нові, з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом чи з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або оснащені електричними двигунами, за виключенням: транспортних засобів, спеціально призначених для пересування снігом; спеціальних автомобілів для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів; моторних транспортних засобів, обладнаних для тимчасового проживання людей. Товар класифікується за товарною позицією 8703 згідно з УКТЗЕД.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються строком на п'ять років.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного компенсаційного мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого наводиться вище:

- виробництва ТОВ "Соллерс - Далекий Схід" - у розмірі 17,66 %;

- виробництва ВАТ "АвтоВАЗ" - 14,57 %;

- інших виробників у Російській Федерації - 10,41 %.

Остаточне компенсаційне мито справляється у відсотках до митної вартості товару, опис якого наводиться вище.

Остаточне компенсаційне мито стягується органами доходів і зборів (митницями) України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Імпорт на митну територію України товару, опис якого наводиться вище, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66 %.

Таким чином з наведеного вбачається, що імпорт на митну територію Україну товару, відповідно до опису, наведеного і рішенні № АС-344/2015/4411-06 від 13.11.2015, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66 %.

Іншими словами, компенсаційне мито сплачується в разі наявності одночасно двох умов: відсутності сертифікату та неможливості визначення походження товару.

Однак, з наданих до митної декларації сертифікатів відповідності, виданих ДП Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , вбачається, що: виробник автомобілів - Toyota Europe NV/SA (Бельгія), завод-складальник - Toyota Peugeot Citroen Automobile Czech S.R.O. (Чеська Республіка) .

До того ж в листі Державної митної служби України № 14/922-П від 15.07.2008 Щодо окремих питань з визначення країни походження автотранспортних засобів зазначено: у разі коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, якими супроводжується товар, а також у паспортах, технічній документації, висновках-експертизах митних та інших уповноважених органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про країну походження товару.

Тобто у випадку, якщо в декларації про походження товару та в інших документах є розбіжності у відомостях про країну походження товару, декларантом для підтвердження заявленої країни походження автотранспортного засобу може бути використаний ідентифікаційний номер цього транспортного засобу - VIN-код (Vehicle Identification Number).

VIN-код транспортного засобу являє собою структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.

Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державним стандартом України ДСТУ 3524-97 обов'язкового застосування в Україні.

Перші три символи VIN-коду (World Manufacturers Identification) визначають географічну зону, коди країни і виробника автотранспортного засобу.

Перелік кодів країн наведено у Додатку, згідно із яким коди JA - JT відповідають країні виробнику - Японії.

Як зазначено в митній декларації, і не оспорюється відповідачем, позивач імпортував на територію України транспортні засоби із такими VIN-кодами: JTDKGNEC50N205580, JTDKGNEC80N190704, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC50N191082, JTDKGNEC70N191116.

Таким чином з наведених кодів вбачається, що імпортовані позивачем транспортні засоби походять не з Російської Федерації.

Також суд акцентує увагу, що відповідно до ч.ч. 1-3, 6, 8 9 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Як вбачається із матеріалів справи, в інвойсах (рахунках-фактурах) до контракту № 201606001 від 20.06.2016, оформлених продавцем автомобілів, зазначено: Країна походження - Японія .

Така ж інформація про країну походження товару міститься й у сертифікатах відповідності щодо індивідуального підтвердження колісного транспортного засобу, виданих ДП Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації щодо транспортних засобів з ідентифікаційними номерами (VIN): JTDKGNEC50N205580, JTDKGNEC80N190704, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC50N191082, JTDKGNEC70N191116.

Частинами 1-3 ст. 44 МК України встановлено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;

2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність";

3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Натомість, як зазначалось вище, остаточні компенсаційні заходи щодо імпорту в Україну легкових автомобілів застосовуються для автомобілів походженням з Російської Федерації. Тоді як країною походження імпортованих позивачем автомобілів є Японія.

За вказаних обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 22.03.2018 № 014041406, яким позивачу донараховано компенсаційне мито в сумі 292 983,63 грн. підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0014051406, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 58 596,71 грн., в т.ч. штраф в сумі 11 719,34 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, є визначення за ціною договору (контракту).

З аналізу ст.53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

При митному оформленні позивачем було подано усі необхідні документи, передбачені Митним кодексом України, зокрема: контракт міжнародної купівлі-продажу автомобілів № 201606001 від 20.06.2016, укладений між ТОВ Сіті Стайл Авто (покупець) та Компанією DIT-Frankengarage Furth (продавець); інвойси (рахунки-фактури) до контракту № 201606001 від 20.06.2016; довідки про відповідність товару, видані Компанією Toyota , щодо транспортних засобів з ідентифікаційними номерами (VIN): JTDKGNEC50N205580, JTDKGNEC80N190704, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC50N191082, JTDKGNEC70N191116; сертифікати відповідності щодо індивідуального підтвердження колісного транспортного засобу, видані ДП Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації щодо транспортних засобів з ідентифікаційними номерами (VIN): JTDKGNEC50N205580, JTDKGNEC80N190704, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC70N190807, JTDKGNEC50N191082, JTDKGNEC70N191116.

Таким чином, позивачем надано для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які дають можливість ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, вказують ціну товару, яка підлягала сплаті покупцем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товару за ціною договору.

Пунктом 190.1 ст. 190 ПК України встановлено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Як зазначалось вище, позивач не має обов'язку сплачувати компенсаційне мито.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення № 0014051406, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 58 596,71 грн., в т.ч. штраф в сумі 11 719,34 грн., є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Додатково суд звертає увагу, що статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні від 20.10.2011 Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування :

- він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб;

- зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси;

- згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків;

- ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні приписи чинного законодавства, суд знаходить підтвердження доводам позивача. У той же час, відповідач не довів правомірність і обґрунтованість прийнятих ним рішень щодо визначення позивачеві відповідного грошового зобов'язання. Зокрема, відповідачем не було належним чином доведено того, що чинне митне та податкове законодавство України в очевидний спосіб установлює позивачеві обов'язок для сплати відповідного податкового зобов'язання та мита, яке було визначене контролюючим органом платнику. Податковий орган також не врахував того, що відповідно до приписів податкового законодавства та позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема у пар. 43 рішення в справі Серков проти України , пар. 57 рішення в справі Щокін проти України , при можливості неоднозначного трактування національного законодавства застосуванню підлягає той підхід, який є найбільш сприятливим для платника податку.

Суд відзначає, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема у пар.45 рішення в справі Бочаров проти України , пар.53 рішення в справі Федорченко та Лозенко проти України , пар.43 рішення в справі Кобець проти України , при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Зібрані ж і досліджені матеріали даної справи не підтверджують і не обґрунтовують достатнім чином заперечення відповідача та не вказують на відповідність прийнятих ним рішень нормам закону та основоположним засадам податкового та митного законодавства.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов підлягає задоволенню, а оспорювані податкові повідомлення-рішення від 22.03.2018 № 014041406 та № 0014051406 - скасуванню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст. 139 КАС України, відповідно до яких, у разі задоволення позову сторони, яка не суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Стайл Авто - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22.03.2018 № 0014041406.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22.03.2018 № 0014051406.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Стайл Авто (код ЄДРПОУ: 40521245, адреса: 02192, м. Київ, вул. Малишка, 15, офіс 85), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 5 273,72 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят три гривні 72 копійки).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко