Ухвала

від 29.08.2019 по справі 826/5365/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2019 року

Київ

справа №826/5365/18

адміністративне провадження №К/9901/23905/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №826/5365/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Стайл Авто до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті Стайл Авто звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2018 №014041406, яким позивачу донараховано компенсаційне мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання, в сумі 292983,63грн та №0014051406, яким позивачу донараховано податок на додану вартість , в сумі 58596,71грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 позовні вимоги задоволено .

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.07.2019 відмовив Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 у справі №826/5365/18.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у місті Києві 20.08.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві , судом з`ясовано наступні обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 22.03.2018 №0014041406 та №0014051406. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху на підставі статті 298 КАС України, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; а також у зв`язку з недотриманням заявником вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, а саме ненадання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом. Цією ж ухвалою відповідачу надано строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом, а також надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що звертаючись 05.06.2019 з апеляційною скаргою відповідачем, не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих доводів, які стали підставою для звернення до суду із порушенням встановлених статтею 295 КАС України процесуальних строків, з урахуванням того, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 було відправлено сторонам 02.04.2019, що підтверджується відповідним штампом суду першої інстанції (а.с.189).

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому відповідачем ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 у справі №826/5665/18, а також питання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання платіжного документа або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відповідач вказує, що Головне управління ДФС у місті Києві вже зверталося через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у даній справі. Однак, у зв`язку з невнесенням судом першої інстанції відповідної інформації про подану скаржником апеляційну скаргу, з огляду на наявність технічної помилки в назві документа, а саме Відзив на адміністративний позов замість Апеляційна скарга , рух по даній справі не відбувся. А тому 05.06.2019, тобто з пропуском встановленого КАС України процесуального стоку на апеляційне оскарження, відповідач повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. На думку контролюючого органу, повторне подання апеляційної скарги з порушенням процесуального строку відбулося з незалежних від відповідача причин, що свідчить про наявність підстав для його поновлення та відкриття апеляційного провадження у даній справі.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.07.2019 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.06.2019 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зокрема, щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням підстав та доданням відповідних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом. Наведені відповідачем у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження , суд звернув увагу, що посилання відповідача на своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду та невнесення судом першої інстанції відповідної інформації про подану скаржником апеляційну скаргу у справі №826/5365/18 у зв`язку з допущеною апелянтом технічною помилкою в назві документа, а саме Відзив на адміністративний позов замість Апеляційна скарга , у розумінні частини третьої статті 295 КАС України не є об`єктивною та непереборною обставиною, яка перешкоджає оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

В контексті наведеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою зумовлено такими обставинами.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд обґрунтовано звернув увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Недотримання порядку звернення чи допущення процесуальних помилок при первинному зверненні з апеляційною скаргою не може бути достатньою підставою для поновлення такого процесуального строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляціному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 у справі №826/5365/18.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №826/5365/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Стайл Авто до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

............................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду