Постанова

від 25.03.2019 по справі 1640/3029/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 р. м. ХарківСправа № 1640/3029/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост Строй Комплект" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко (повний текст складено 17.12.18) по справі № 1640/3029/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост Строй Комплект"

до Державної фіскальної служби України

про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мост Строй Комплект" (далі - ТОВ "Мост Строй Комплект", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання відновити/збільшити в даних Системи електронного адміністрування ПДВ юридичної особи реєстраційний ліміт на суму 181229 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з таким судовим рішенням позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мост Строй Комплект", звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Державною фіскальною службою України протиправно зменшена сума податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН у розмірі 181 229,00 грн., що призвело до порушення права ТОВ "Мост Строй Комплект" на реєстрацію податкових накладних і завдало шкоди його господарській діяльності, а тому зазначена сума підлягає збільшенню.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано всі докази та доводи надані під час розгляду справи.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скопистався, що не перешкоджає розгляду справи.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно п. 200-1.1 статті 200-1 ПК система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

10.3 Пункт 200-1.5 статті 200-1

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

10.4 Пункт 200-1.6 статті 200-1

За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

10.7 Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість (який набрав чинності з 29.07.2015) були внесені зміни до пункту 200-1.3 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до яких:

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу викладений в іншій редакції.

Підпунктами 2 та 4 пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: - протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200 1 цього Кодексу.

Згідно п. 9-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

Отже, з 1 січня 2015 року запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71- VIII.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

На контролюючий орган покладено обов'язок забезпечення автоматичного збільшення реєстраційної суми за алгоритмом, передбаченим пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення".

Підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

В ході судового розгляду було встановлено, що згідно вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем було складено податкову накладну № 2 від 16.08.2017 на суму 1087374,75 грн., в тому числі ПДВ 181229,13 грн., яка була направлена 14.09.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, реєстрацію такої накладної було зупинено, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податковий орган, керуючись п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, виявив невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам з УКТ ЗЕД: 4418 (а.с. 33 - 35).

Разом з тим, 16.08.2017 позивачем було помилково складено за тими ж господарськими операціями зайву податкову накладну № 1 на таку ж суму 108734,75 грн., в тому числі ПДВ 181229,13 грн., яка теж була направлена 14.09.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрацію такої податкової накладної було зупинено з аналогічних підстав, передбачених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Остаточна реєстрація податкових накладних від 16.08.2017 № 1 та № 2 відбулася лише у січні 2018 року у зв'язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 №2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , яким були внесені зміни до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

У зв'язку з реєстрацією помилково складеної податкової накладної №1 від 16.08.2018 позивачем було складено та зареєстровано 16.01.2018 розрахунок коригування до такої податкової накладної на суму ПДВ 181229,12 грн. (а.с. 30 - 31).

Також, необхідність виправлення самостійно виявлених позивачем помилок щодо обсягу постачання та придбання за податковою декларацією за серпень 2017 року зумовило подачу позивачем 15.02.2018 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 01.02.2018, в якому були відображені дійсні податкові зобов'язання за господарськими операціями з ТОВ Укртрансконструкція на суму ПДВ 181229 грн. та податковий кредит в обсязі придбання товарів/послуг на суму 181704 грн.

Відповідач вважає, що внаслідок такого уточнюючого розрахунку позивачем неправомірно зменшено податкові зобов'язані з ПДВ на суму 181229 грн., оскільки такий розрахунок коригування позивач, згідно вимог п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, мав бути включений до звітної декларації з ПДВ за січень 2018 року, а не серпень 2017 року. На думку податкового органу, з якою погодився суд першої інстанції, позивач у звітній декларації з ПДВ за серпень 2017 року із врахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за серпень 2017 року не включив податкові зобов'язання в сумі ПДВ 362458 грн., а тому зменшення податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за грудень 2017 року на суму ПДВ 181229 грн. було здійснено ним неправомірно. Сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених у податковій декларації, над сумою податку, що міститься в складених податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, була правомірно відображена 20.02.2018 в системі електронного адміністрування ПДВ, в результаті чого реєстрацій суму зменшено на 175378,32 грн. ( 181229 грн. - 5850,68 грн. реєстраційного ліміту в системі на дату подання звітності за січень 2018).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та податкового органу, з врахуванням правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 по справі № 802/77/16-а щодо автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, згідно зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

В той же час, якщо платником податку була зареєстрована помилково складена податкова накладна, то вона не підлягає відображенню у звітності з ПДВ (декларації ПДВ). Розрахунок коригування, який може бути вписаний до такої податкової накладної, належить до реєстрації, але до звітності з ПДВ також не включається.

Податковий орган помилково відніс дані коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1 до показника SПеревищення на підставі невідповідності суми податкових зобов'язань, задекларованих позивачем та податкових накладних/розрахунків коригування.

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року (а.с. 17 - 20) позивач не відображав в ній своїх податкових зобов'язань за господарськими операціями з ТОВ Укртрансконструкція щодо отриманого суму авансового платежу у розмірі 1087374,75 грн., у тому числі ПДВ 20% 181229,13 грн. (а.с. 16), у зв'язку з зупиненням реєстрації податкових накладних (а.с. 24 - 28).

Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с. 21 - 23), поданого у звітному періоду (02.2018) щодо звітного (податкового) періоду, що уточнюється (08.2017), було зазначено уточнений показник операцій, що оподатковуються за основною ставкою, у розмірі 906146 грн. та ПДВ 181229 грн., у зв'язку з реєстрацією 12.01.2018 помилкової податкової накладної № 1 (а.с. 29) та 16.01.2018 податкової накладної № 2 (а.с. 44).

У податковій декларації з ПДВ за січень 2018 року, яку позивач подав 20.02.2018 (ас. 45 - 47), господарські взаємовідносини з ТОВ Укртрансконструкція не відображалися. Згідно акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ Укртрансконструкція зобов'язання за договором поставки від 14.08.2017 (а.с. 14 - 15) виконано у повному обсязі протягом серпня - листопада 2017 року (а.с. 48).

Таким чином, є необґрунтованими ствердження податкового органу про неправомірність зменшення позивачем податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за грудень 2017 року в розмірі 181229 грн. та необхідність визначення податкових зобов'язань за серпень 2017 року, розмір яких на думку відповідача має складати 362458 грн. за двома податковими накладними № 1 та № 2, а не 181229 грн. лише за однією податковою накладною.

ДФС України не вірно визначено показник SПеревищення, який був помилково розрахований як різниця між сумою податкових зобов'язань за податковою декларацією січня 2018 року (сума ПДВ 55696 грн.) та сумами податку, зазначеними в податкових накладних, що складені за такими господарськими операціями і розрахунку коригування № 1 від 16.01.2018 на суму ПДВ 181229 грн., оскільки було взято до уваги показники лише січня 2018 року, що суперечить вимогам п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, згідно яких розрахунок такого значення має відбуватися за весь попередній період (починаючи з липня 2015 року).

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з обґрунтованістю доводів апеляційної скарги щодо неправомірності зменшення позивачу реєстраційного ліміту, оскільки подання ним уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійним виявленням помилок є правом платника податку, реалізація якого не могла вплинути на реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Практика Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість) розглядається як позбавлення власності: "...Мирне володіння [майном] означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні [статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 \ (1976))".

При цьому, суд враховує, що згідно з положеннями податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Держаної фіскальної служби України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну фіскальну службу України покладається обов'язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових - накладних на суму непогашеного від'ємного значення податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене суд робить висновок, що позивач виконав всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в СЕА реєстраційної суми відповідно до ПК України. Однак, позивач позбавлений права використати від'ємне значення з податку на додану вартість шляхом реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без здійснення поповнення електронного рахунку позивача з поточного банківського рахунку та/або може бути зобов'язаний нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку. Обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України відновити/збільшити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту в розмірі 181229 грн. відповідає вимогам діючого податкового законодавства та є достатньо ефективним у поновленні його прав мирного володіння своїм майном.

Зважаючи на вищевикладені невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, колегія суддів такі підстави вважає достатніми, згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України, для задоволення вимог поданої апеляційної скарги про скасування судового рішення та прийняття нового про задоволення позову.

Згідно вимог ст. 139 КАС України, зважаючи на результати апеляційного перегляду судового рішення, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати за сплати судового збору у розмірі 6797,5 грн. (2719 грн. судового збору за подання позову (а.с. 4) + 4078,5 грн. судового збору за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост Строй Комплект" задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 року по справі № 1640/3029/18 скасувати.

Прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зменшення ТОВ МОСТ СТРОЙ КОМПЛЕКТ реєстраційного ліміту у розмірі 181229 грн. в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України відновити/збільшити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту в розмірі 181229 грн. (сто вісімдесят одна тисяча двісті двадцять дев'ять гривень).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 39292197) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ МОСТ СТРОЙ КОМПЛЕКТ (вул. Соборності, 54, м. Полтава, 36014, ЄДРПОУ 38194406) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6797 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто сім) грн.50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 01.04.2019.