Постанова

від 28.03.2019 по справі 489/3078/13-а

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 489/3078/13-а Головуючий в 1 інстанції: Рум'янцева Н.О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - ОСОБА_1.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Худика С.А.

за участю представника апелянта - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2018 року у справі за заявою ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Миколаївської міської ради , Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13.08.2018 року ОСОБА_3 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва із заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень. При цьому, заявник просив встановити такий порядок виконання вказаного судового рішення, як стягнення з відповідача грошової суми - 9101 грн.

В обґрунтування заяви послався на те, що боржник, Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, протиправно відмовляється виконувати судове рішення, посилаючись на відсутність коштів на рахунках.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Миколаївської міської ради , Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень - відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2018 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що існують обставини, які унеможливлюють виконання судового рішення, та відповідно є підставою для зміни порядку та способу виконання судового рішення. Також апелянт зазначав про протиправність відмови боржника виконувати судове рішення, у зв'язку з відсутністю коштів.

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, оскільки задоволення заяви призведе до зміни змісту судового рішення, що не узгоджується з приписами ст. 378 КАС України, а тому просить апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Також відповідач заявляє клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника Виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Миколаївська обласна державна адміністрація, Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради не реалізували процесуальне право надання відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2013 року у справі № 2-а/489/231/2013 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 198-201).

Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення м. Миколаєва вчинити дії щодо перерахунку, відповідно до ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 р. № 3551, належної позивачу до виплати разової грошової допомоги щорічно до 05 травня, як інваліду війни, за 2011 рік з розрахунку 7 мінімальних пенсій за віком, виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком, та провести відповідно зазначеного перерахунку виплату вказаної грошової допомоги з урахуванням фактично сплаченої суми.

В задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету Миколаївської міської ради та Миколаївської обласної державної адміністрації - відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 року у справі № 2-а/489/231/2013 залишена без змін (т. 1 а.с. 263-266).

07 березня 2018 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про видачу виконавчого листа (т. 2 а.с. 1-5).

13 березня 2018 року Ленінським районним судом м. Миколаєва направлено на адресу ОСОБА_3 виконавчий лист у справі № 2-а/489/231/2013 (т. 2 а.с. 6).

16 квітня 2018 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесена постанова ВП № 561949688 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 489/3078/13-а, виданого 13.03.2018 року Ленінським районним судом м. Миколаєва (т. 2 а.с. 10, 14).

Отримавши 02.05.2108 року постанову про відкриття виконавчого провадження, Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради листом від 07.05.2018 року за вих. № 26/06 повідомив головного державного виконавця про те, що Департамент утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, у зв'язку з чим витрати здійснюються виключно у межах бюджетних асигнувань, що є істотними умовами, які ускладнюють виконання судового рішення, та запропонував звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення (т. 2 а.с. 52).

Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суд першої інстанції, виходив з того, що підстави зазначені в ст. 378 КАС України, за наявності яких суд може змінити спосіб і порядок виконання судового рішення - відсутні. Суд першої інстанції зазначив, що заявник по суті просить змінити резолютивну частину судового рішення із зобов'язання вчинити певні дії на стягнення, в той ас як така вимога як стягнення не була предметом розгляду та дослідження судом під час ухвалення постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Стаття 129-1 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 1-3 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

З матеріалів справи вбачається, що для відновлення права ОСОБА_3 на отримання щорічної грошової допомоги до 05 травня, як інваліду війни, судом було прийнято постанову про зобов'язання Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради провести перерахунок цієї допомоги у відповідності до вимог законів та провести відповідно до проведеного перерахунку виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня з урахуванням фактично сплачених коштів.

Розрахунок суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2011 рок судом не здійснювався, а тому, змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання провести перерахунок та здійснити виплату на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінить постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судом першої інстанції при розгляді справи.

Аналізуючи норми частини третьої статті 378 КАС у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Таким чином, зміна на підставі статті 378 КАС способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення постанови) при ухваленні судового рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання постанови суду про зобов'язання боржника здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у рішенні цього суду у справі № 21-475а14 від 11 листопада 2014 року.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції строку розгляду заяви, встановленого ч. 2 ст. 378 КАС України.

Проте таке процесуальне порушення не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки воно не призвело до неправильного вирішення по суті заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. ст. 312, 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Миколаївської міської ради , Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5