Ухвала

від 19.03.2019 по справі 564/153/16-к

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2019 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисника ОСОБА_7 ,

цивільного позивача ОСОБА_8 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 на вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 10 вересня 2018 року у кримінальному провадженні №12015180150000589 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України,

встановила:

Цим вироком ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Костопіль Рівненської області, зареєстрований за місцем проживання АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, з однією малолітньою дитиною на утриманні, не працевлаштованого, з базовою вищою освітою, раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:

- за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Застосовано до ОСОБА_6 ст.1 п. "в" ЗУ "Про амністію у 2016 році" та звільнено його від відбування основного та додаткового покарання.

Також судом вирішено питання процесуальних витрат та долю речових доказів у провадженні.

Крім того, задоволено цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави в особі Костопільської районної ради (м.Костопіль, вул.Незалежності,7, ЗКПО 01999907) - 261 (двісті шістдесят одну) гривню 98 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення на рахунок Костопільського районного бюджету .

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави в особі Рівненської районної ради (м.Рівне, вул. Соборна, 195, ЗКПО 02000168) - 14 657 (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят сім) гривень 92 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення .

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 5635 ( п`ять тисяч шістсот тридцять п`ять ) гривень 97 копійок матеріальної шкоди та 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 5000 (п`ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Судом першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за те, що 05 жовтня 2015 року близько 01-ї години 10 хв., він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «ИЖ 412ИЗ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_11 , в умовах темної пори доби рухався по вулиці Сільській села Малий Стидин, Костопільського району, Рівненської області в напрямку с.Яполоть, Костопільського району, Рівненської області.

Під час руху, в місці перетину вулиць Сільської та Вигінської вищевказаного села, ОСОБА_12 , в порушення вимог п.11.3,п.10.1,п.2.9а Правил дорожнього руху, не впевнившись в безпечності здійснення маневру, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив контактування передньою правою частиною кузова автомобіля марки «ИЖ 412ИЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з передньою правою частиною кузова автомобіля марки «ВАЗ 2121», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , який з трьома пасажирами в салоні автомобіля рухався по своїй смузі руху у зустрічному напрямку.

В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Пасажир автомобіля марки «ВАЗ 2121», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритої травми грудної клітки з переломами 4 та 5 правих ребер, закритого уламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням, перелому шиловидного відростка ліктьової кістки, перелому обох сідничних кісток без зміщення уламків, множинні різано-садновані рани зі сторони тіла м`яких тканин чола, обличчя, носа, верхньої повіки правого ока, які за критерієм довго тривалості розладу здоров`я відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Окрім того, пасажир автомобіля марки «ВАЗ 2121», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_13 , отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої променевої кістки в типовому місці, множинних різаних ран ділянки правого променево - зап`ясткового суглобу, крововиливів на правому плечі, які за критерієм довготривалості розладу здоров`я відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Грубе порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 «Про Правила дорожнього руху», а саме п.2.9.а, п.10.1, п.11.3 Правил - стало прямим причинним зв`язком між зазначеною подією та наслідками що настали.

Таким чином, своїми діями, які полягали в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

Не погодившись з вироком суду, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 оскаржив судове рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, захисник обвинуваченого, вказує, що його підзахисний ОСОБА_6 вину в інкримінованому злочині за ч.1 ст.286 КК України, у вчиненні ДТП, внаслідок якого потерпілим заподіяні середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження не визнав та пояснив суду, що під час дорожньо-транспортної пригоди на зустрічну смугу руху не виїжджав, але його показання суд до уваги не взяв. Стверджує, що суд у провадженні став на сторону обвинувачення та потерпілих. Зазначає, що суддею безпідставно відхилялись заявлені стороною захисту клопотання щодо призначення у справі комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз. Також вказує, що у ході досудового розслідування з учасниками дорожньо-транспортної пригоди не проводилися слідчі експерименти та не встановлено вихідних даних щодо механізму ДТП та їх наслідків. Вважає, що механізм виникнення ДТП експертами не досліджувався, крім того немає висновку експерта-автотехніка щодо причини виникнення ДТП, що у такій категорії справ є обов`язковим. Просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції. У позовних вимогах, заявленими позивачами, просить відмовити.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, представник цивільного позивача ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 , вважає вирок суду щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України законним та винесеним з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Переконує, що доводи апеляційної скарги є надуманими, й судом безпосередньо в судовому засіданні досліджувались всі наявні в матеріалах справи докази та допитувались усі свідки що на досудовому слідстві давали покази.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які під час апеляційного розгляду підтримали вимоги викладені у апеляційній скарзі захисника, просили вирок суду скасувати, призначити новий розгляд матеріалів провадження у суді першої інстанції, та відмовити у позовних вимогах заявлених позивачами, думку прокурора, потерпілого та його представника, які заперечили щодо задоволення вимог апеляційної скарги захисника обвинуваченого та просили залишити вирок суду в силі як обґрунтований і законний, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог, передбачених КПК України. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зазначених вимог суд першої інстанції дотримався належним чином.

Висновок суду про доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України, яким судом дана правильна юридична оцінка.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_6 як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду справи у суді першої інстанції та при апеляційному розгляді свою вину не визнав, однак в своїх показаннях не заперечував, що 05 жовтня 2015 року, приблизно о 01 годині, він керував технічно справним автомобілем «ІЖ 412» та їхав з с.М.Мидськ до м.Костопіль. Також вказав, що коли рухався вулицею Сільська в с.М.Стидень у напрямку с.Яполоть із швидкістю 60 км/год., біля осьової лінії дорожньої розмітки і на одній із ділянок дороги, поблизу перехрестя, у зустрічному йому напрямку рухався автомобіль «ВАЗ-2121». Заперечив виїзд на смугу зустрічного руху й доводив, що саме автомобіль «ВАЗ -2121» під керуванням ОСОБА_8 , рухаючись в зустрічному напрямку виїхав на його смугу руху, де і відбулось зіткнення.

Невизнання вини обвинуваченим у вчиненому колегія суддів розцінює як спосіб його захисту від пред`явленого обвинувачення.

Показання обвинуваченого щодо непричетності при його керуванні транспортним засобом до порушення правил безпеки дорожнього руху, яке заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , які попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Їх показання щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди узгоджуються між собою, є послідовними й логічними.

Так, з показань свідка ОСОБА_8 , які він дав у суді першої інстанції, вбачається, що 05.10.2015 року близько 01 год., він, на автомобілі «ВАЗ 2121» їхав з с.Яполоть Костопільського району, де забрав з весілля подружжя ОСОБА_17 та знайому ОСОБА_10 . На задньому сидінні автомобіля сиділи ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а ОСОБА_10 сиділа на передньому пасажирському сидінні. Їхав він по правій смузі руху із увімкненим ближнім світлом фар в напрямку села В.Мидськ, рухаючись із швидкістю 60 км/год. Автомобіль був технічно справним. Близько 01 год. 10 хв., коли вони проїжджали с.Малий Стидинь, на ділянці автодороги, де наявний міст через канаву, він побачив світло автомобіля, який рухався прилеглою другорядною дорогою, що примикає з права, у зустрічному напрямку. Водій виїхав на його смугу руху. Оскільки відстань між автомобілями була незначною, він не встиг загальмувати й спробував уникнути зіткнення, повернувши максимально кермо вліво. Однак зіткнення відбулося і саме на його смузі руху. Самостійно вийшов з автомобіля і викликав швидку. Зіткнення відбулося із автомобілем білого кольору марки «ИЖ 412» під керуванням ОСОБА_6 , якого раніше він не знав. В результаті ДТП отримав незначні тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що 05.10.2015 року близько 01 год., він з дружиною ОСОБА_13 , та з ОСОБА_10 поверталися з весілля в с.Яполоть Костопільського району на автомобілі «ВАЗ 2121», який належить ОСОБА_8 , який і був за кермом. Вони з дружиною сиділи на задньому сидінні автомобіля, а ОСОБА_10 на передньому пасажирському сидінні. Близько 01 год. 10-15 хв., коли вони проїжджали с.Малий Стидинь, на ділянці автодороги, де наявний міст через канаву, побачив світло автомобіля, який рухався у зустрічному напрямку. Відчув, що водій різко повертає кермо в ліво і удар від контактування з іншим транспортним засобом. Що відбувалося далі не пам`ятає. З автомобіля вийшов самостійно. ОСОБА_18 викликав швидку, яка забрала його дружину ОСОБА_19 , а також ОСОБА_10 в лікарню.

Свідок ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили в судовому засіданні, що приїхали на місце дорожньо-транспортної пригоди за телефонним дзвінком ОСОБА_8 . Також підтвердили, що були понятими під час складання протоколу огляду місця події від 05.10.2015 року. Дані внесені до протоколу огляду підтвердили.

Потерпіла ОСОБА_13 дала пояснення в судовому засіданні, зокрема, що 05.10.2015 року близько 01 год., вона, з чоловіком ОСОБА_14 та її подругою ОСОБА_10 поверталися з весілля в с.Яполоть Костопільського району. Їхали автомобілем їх знайомого ОСОБА_8 , який був за кермом. Вона сиділа на задньому сидінні автомобіля з правого боку, поряд зліва сидів її чоловік. ОСОБА_10 сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля. Близько 01 год. 10 хв., коли проїжджали с. Малий Стидинь, на ділянці автодороги, де наявний міст через канаву, вона побачила світло автомобіля, який рухався у зустрічному напрямку. Оксана вигукнула: -Машина! Відчула, що водій різко повернув в ліво та відчула сильний удар в автомобіль. Потім приїхала швидка і відвезла їх з ОСОБА_20 в лікарню, де в неї виявили перелом правої руки та інші незначні тілесні ушкодження. Знає, що іншим автомобілем керував ОСОБА_6 , батьки якого проживають у сусідньому селі.

Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що погано пам`ятає про ті події, однак зазначила, що 05.10.2015 року близько 01 год. вона разом з подругою ОСОБА_13 та чоловіком подруги ОСОБА_14 поверталися з весілля у с.Яполоть Костопільського району на автомобілі товариша ОСОБА_14 ОСОБА_8 . Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля, а ОСОБА_13 та ОСОБА_14 сиділи на задніх сидіннях. Коли проїжджали с.Малий Стидинь, на ділянці автодороги, де наявний міст через канаву, побачила яскраве світло у зустрічному напрямку, після чого, відчула удар і різкий біль. Обставини ДТП майже не пам`ятає, оскільки сильно вдарилась головою. Окрім цього, лікарями було виявлено ще ряд тілесних ушкоджень. Уламки скла пошкодили обличчя, залишилися рубці. Одразу після ДТП її було доставлено до лікарні. Спочатку лікувалася у лікарні м.Костопіль, а потім у м.Рівне, і надалі потребує лікування та відновлення здоров`я. Ніхто їй у придбанні ліків допомоги не надавав. На даний час знає, що за кермом іншого автомобіля перебував ОСОБА_6 .

Крім того, показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_10 узгоджуються з іншими письмовими доказами вини ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Так, протоколом огляду місця події від 05.10.2015 року з долученою схемою дорожньо-транспортної пригоди та ілюстративними таблицями, зафіксовано подію дорожньо-транспортної пригоди в с.Малий Стидин, Костопільського району (перетин вулиць Сільська та Вигінська), розташування транспортних засобів «ВАЗ 2121» та «ИЖ 412», залишкові явища дорожньо-транспортної пригоди (осип скла, частин і деталей транспортних засобів, подряпини дорожнього покриття, сліди витікання маслянистої речовини із різким запахом). (а.с.9-15 т.1)

Відповідно до протоколу додаткового огляду місця події від 07.10.2015 року додатково оглянуто та зафіксовано наявні сліди юзу покришки колеса, загальною довжиною 27,1 м., який починається на правій смузі руху в напрямку огляду від с.М.Мидськ до м.Костопіль і закінчується на лівій. (а.с.53-56 т.1)

Згідно із висновком експерта № 1081 від 08.10.2015 року, при огляді гр. ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження: перелом правої променевої кістки в типовому місці, множинні різані рани ділянки правого променево-зап`ясткового суглобу, крововиливи на правому плечі, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров`я. (а.с.17,18 т.1)

З висновку експерта № 404 від 31.12.2015 року вбачається, що у гр. ОСОБА_10 діагностовано закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, закриту травму грудної клітки з переломами 4 та 5 правих ребер, закритий уламковий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням, перелом шиловидного відростка ліктьової кістки, перелом обох сідничних кісток без зміщення уламків. Описано "множинні різано-садновані" рани зі сторони тіла м`яких тканин чола, обличчя, носа, верхньої повіки правого ока, які за критерієм довготривалості розладу здоров`я відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. (а.с.100, 101 т.1)

Висновком експерта № 27 від 28.04.2017 року комісійної судово-медичної експертизи за фактом отримання тілесних ушкоджень внаслідок ДТП підтверджено тяжкість отриманих гр. ОСОБА_10 тілесних ушкоджень. Зокрема вбачається, що тілесні ушкодження гр. ОСОБА_10 , як в момент спричинення, так і в своєму клінічному перебігу не супроводжувались загрозливими для життя явищами, а тому не відносяться до тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя. (а.с.184-188, т.2)

Відповідно до висновку експерта №1575 від 12.10.2015 року вбачається, що у крові гр. ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт в концентрації 1,00%. (а.с. 39, т.1)

Згідно із висновком експерта №1094 від 12.10.2015 року - виявлений при судово-токсикологічній експертизі крові гр. ОСОБА_6 етиловий спирт у концентрації 1,00% (проміле) відповідає легкій ступені алкогольного сп`яніння. (а.с.38 т.1)

За висновком експерта №3.1-679/15 від 17.12.2015 року за результатами проведеного експертного дослідження технічного стану транспортного засобу автомобіля марки «ИЖ-412ИЭ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що робоча гальмівна система вказаного автомобіля знаходилася в працездатному стані, а система рульового керування та фари ближнього і дальнього світла системи зовнішнього освітлення в стані повної відмови. Також на переконання експерта, наявні несправності виникли під час даної дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.61-66, т.1)

Як вбачається з висновку експерта №3.1-680/15 від 18.12.2015 року за результатами проведеного експертного дослідження технічного стану транспортного засобу автомобіля марки «ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_3 , - робоча гальмівна система вказаного автомобіля знаходилася в технічно несправному, однак працездатному стані, а система рульового керування та фари ближнього і дальнього світла системи зовнішнього освітлення в стані повної відмови. Також на переконання експерта, несправності в робочій гальмівній системі виникли перед дорожньо-транспортною пригодою під час експлуатації транспортного засобу, а несправності, які призвели до повної відмови системи рульового керування й несправності фар ближнього і дальнього світла системи зовнішнього освітлення - виникли під час даної дорожньо-транспортної пригоди Крім того, експертом з`ясовано, що несправність робочої гальмівної системи автомобіля «ВАЗ 2121», р.н. НОМЕР_3 , - могла бути виявлена водієм вказаного транспортного засобу до ДТП, у ході проведення щоденного технічного обслуговування та під час руху транспортного засобу. (а.с.71-76, т.1)

Згідно висновку експерта №3.1-681/15 від 14.01.2016 року судової інженерно-транспортної експертизи, вбачається, що контактування транспортних засобів відбулося між передньою правою частиною автомобіля «ВАЗ 2121», р.н. НОМЕР_3 , на відстані 50 см від лівого габариту кузова і передньою правою частиною автомобіля «ИЖ-412ИЭ», р.н. НОМЕР_1 , на відстані 0-110 см від правового габариту кузова. Зіткнення автомобілів відбулося в поперечному напрямку на правій смузі руху проїзної частини автодороги в с.Малий Стидин Костопільського району, відносно руху зі сторони м.Костопіль у напрямку с.Яполоть, в поздовжньому напрямку в місці зафіксованої у наданій на експертизу копії протоколу огляду місця ДТП від 05.10.2015 та схемі до нього, ділянки подряпин, в межах ділянки з осипом скла та уламків транспортних засобів. (а.с.81-86, т.1)

В судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_21 підтвердив висновки судової інженерно-транспортної експертизи викладені ним у висновку №3.1-681/15 від 14.01.2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що досліджені висновки експертиз, слід оцінювати як достовірні, науково-обгрунтовані, та сумнівів в їх правильності не виникає .

Виявлені порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом ОСОБА_6 , які спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_13 і ОСОБА_10 , ретельно досліджені місцевим судом.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому.

Щодо тверджень захисника обвинуваченого наведених у апеляційній скарзі стосовно того, що суддею безпідставно відхилялись заявлені стороною захисту клопотання щодо призначення у справі комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз - то такі покликання є несуттєвими, оскільки в клопотанні про проведення зазначених експертиз, захисник ОСОБА_7 , ставить питання, які вже були предметом дослідження експерта, висновки щодо яких викладені у експертому дослідженні зокрема, висновку експерта №3.1 -681/15 від 14.01.2016 року, достатньо обгрунтовані, складені на підставі фактичних даних, отриманих у процесі проведення експертизи, не суперечать іншим матеріалам кримінального провадження, а щодо додаткових питань роз`яснювались експертом безпосередньо у судовому засіданні місцевого суду

Висновок експерта є одним із засобів доказування, що сприяє повному, всебічному та неупередженому дослідженню обставин кримінального правопорушення, постановленню та ухваленню законних і обґрунтованих судових рішень. Тому, якщо при проведенні експертизи будуть виявлені нові відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. (ч.3 ст.102 КПК України)

Сумнівів у правдивості експертного висновку №3.1 -681/15 від 14.01.2016

судової інженерно-транспортної експертизи (дослідження обставин та механізму ДТП), експерт здійснюючий яку попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст.ст.384, 385 КК України у колегії суддів не виникає.

Що стосується покликань захисника обвинуваченого стосовно вихідних даних, які є підставами для призначення заявлених захисником комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз, а також щодо не встановлення у ході досудового розслідування з учасниками дорожньо-транспортної пригоди вихідних даних щодо механізму ДТП та їх наслідків то такі покликання на розсуд колегії суддів є безпідставними, з огляду на невідповідність вихідних даних вказаних захисником критерію щодо вихідних даних, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень параметри і стан дорожньої обстановки, обставини щодо дій учасників події.

Такі клопотання про проведення експертизи подавались захисником ОСОБА_7 до суду неодноразово, й у тій самій формі.

Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті та особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особи винних. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, дотримуючись вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та роз`яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року (з наступними змінами) "Про практику призначення судами кримінального покарання", врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесеного законом до категорії злочинів невеликої тяжкості вчиненим з необережності, особу ОСОБА_6 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, а також врахував відсутність обставин що пом`якшують покарання обвинуваченому та наявність обставини, яка його обтяжує вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, і обрав покарання у межах закону застосувавши покарання у виді штрафу, встановлене санкцією інкримінованої обвинуваченому статті КК України, ближче до мінімальної межі такого покарання. Також, розглядаючи доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією інкримінованої йому ч.1 ст.286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд належно врахував особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного ним кримінального правопорушення, й прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав та необхідності застосування зазначеного додаткового покарання.

Призначене покарання на думку колегії суддів є справедливим і відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

Таким чином, визнаючи ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України суд першої інстанції дотримався вимог кримінального та кримінального процесуального законів, які визначають кваліфікацію дій винної особи та регулюють питання щодо наведення доказів на підтвердження встановлених ним обставин.

Правомірно суд першої інстанції застосував до ОСОБА_6 і ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», щодо застосування якої клопотав обвинувачений, та звільнив його від відбування основного та додаткового покарання.

Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.

Тому, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а зазначене у ній не є підставами в порядку ст.409 КПК України, для зміни чи скасування вироку, а тому не підлягає задоволенню. Вирок суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 10 вересня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3