Постанова

від 26.03.2019 по справі 914/393/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2019 р. Справа №914/393/18

Місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.

суддів Матущак О.І.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

від відповідача - ОСОБА_3 (адвокат)

від відповідача - ОСОБА_4 (директор)

від прокуратури - ОСОБА_5,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6 підприємства «Скоринка Плюс» б/н від 22.12.2018

на рішення господарського суду Львівської області від 29.11.2018 (головуючий суддя Козак І.Б.) повний текст складено - 07.12.2018

у справі № 914/393/18

за позовом Заступника керівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі ОСОБА_7 міської ради, м.Львів

до відповідача ОСОБА_6 підприємства «Скоринка Плюс» , м.Львів

про стягнення 94 445,36 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, зобов'язання ОСОБА_6 підприємства «Скоринка Плюс» звільнити та повернути самовільно зайняту земельну

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст вимог позову і рішення суду першої інстанції:

на розгляд господарського суду Львівської області заступником керівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі ОСОБА_7 міської ради подано позов до відповідача ОСОБА_6 підприємства «Скоринка Плюс» про стягнення 94' 445,36 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, зобов'язання ПП «Скоринка Плюс» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,6380 га по вул. Скрипника-просп. ОСОБА_8 у м. Львові та повернути у розпорядження ОСОБА_7 міської ради.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.11.2018 у справі №914/393/18 позов Заступника керівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі ОСОБА_7 міської ради, м.Львів, до ОСОБА_6 підприємства «Скоринка Плюс» , м.Львів, про стягнення 94 445,36 грн. шкоди - задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства «Скоринка Плюс» до місцевого бюджету м.Львова шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки, в сумі 94' 445,36грн. Зобов'язано приватне підприємство «Скоринка Плюс» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,6380га по вул.Скрипника-просп.Червоної Калини у м. Львові та повернути у розпорядження ОСОБА_7 міської ради.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки матеріали справи підтверджують як наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, так і розмір заявленої до стягнення шкоди в сумі 94' 445,36 грн., позовні вимоги заступника керівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі ОСОБА_7 міської ради в частині стягнення 94' 445,36 грн. шкоди є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Щодо позовної вимоги про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, то факт самовільного захоплення земельної ділянки розміром 0,6380га по вул.Скрипника-просп.Червоної Калини у м. Львові підтверджується матеріалами справи, і визнається представниками відповідача у судових засіданнях. Крім того, представниками позивача та відповідача підтверджено факт закінчення дії договору паркування транспортних засобів ще 31.12.2017 та те, що після закінчення строку дії договору акт приймання-передачі земельної ділянки з оренди не складався.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги: скаржник Приватне Підприємство (надалі - ПП) Скоринка Плюс просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, мотивуючи це тим, що суд першої інстанції виходив із помилкових висновків про доведеність наступних фактів: факту самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем; факту незвільнення зайнятих земельних ділянок відповідачем станом на день звернення до суду з позовом; факту заподіяння територіальній громаді міста Львова шкоди відповідачем. Зокрема, скаржник зазначає, що:

- докази, подані позивачем, а саме акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, акти обстеження земельної ділянки - одержані з порушенням закону і судом не можуть прийматися до уваги;

- позивачем не надано документального підтвердження законності підстав проведення вищевказаної перевірки щодо ПП Скоринка Плюс , скаржник вважає, що фактично ГУ Держгеокадастру фактично проводилася перевірка господарської діяльності ПП Скоринка Плюс ;

- судом не враховано, що з 01.01.2018 відповідач не користується жодною земельною ділянкою у зв'язку з закінченням дії договору № 130 П/Т від 01.04.2011;

- площу земельної ділянки було зменшено до 1610 кв.м. додатковим договором від 20.02.2013 № 1/1 П/Т в частині зменшення кількості паркомісць;

- спірна земельна ділянка не належить позивачу, оскільки ОСОБА_7 міська рада передала земельну ділянку площею 0,9451 га у користування Релігійному управлінню монастирів Селезіанського згромадження східного обряду в Україні УГКЦ. Отримання доходу від земельних ділянок ОСОБА_7 міською радою виключається обставиною передачі їх у користування третім особам;

- в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не вказує, в чому полягають збитки чи шкода, яку завдав відповідач позивачу, а у встановленому законом порядку не доведено, що в діях відповідача є склад правопорушення;

- скаржник також вважає, що судом першої інстанції не досліджено всі докази по справі та не взято до уваги правові висновки Верховного Суду;

- ОСОБА_7 міська рада може бути самостійним позивачем у даній справі, представництво прокуратурою інтересів львівської міської ради є необґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника місцевої прокуратури просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що

- Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється Держгеокадастром та його територіальним органами шляхом проведення перевірок;

- жодні дії чи рішення посадових осіб ГУ Держгеокадастру відповідачем не оскаржено;

- збитки позивачем правильно нараховано відповідно до ОСОБА_9 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та зняття верхнього ґрунтованого покриву без спеціального дозволу.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на наступне.

ОСОБА_9 встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

12.06.2007 відбувся аукціон з визначення операторів паркування автотранспорту у м.Львові, переможцем визначено ПП «Скоринка Плюс» , результати аукціону оформлено Протоколом №07 від 12.06.2007р.

25.06.2007р. між Департаментом житлового господарства ОСОБА_7 міської ради та ПП «Скоринка-Плюс» укладено договір про надання права на організацію паркування автотранспортних засобів на території м. Львова, а саме: замовник доручає, а виконавець бере на себе організацію паркування та проведення збору коштів за паркування автомобілів на вул.Скрипника, 13 у м. Львові згідно з паспортом зони паркування, що додається.

Додатковими угодами №1/124 П/Т від 01.07.2008р., №1/54 П/Т від 30.06.2009р., №1/68 П/Т від 29.06.2010р. термін дії договору продовжувався до 30.06.2011р.

01.04.2011р. між Департаментом житлового господарства ОСОБА_7 міської ради та ПП «Скоринка-Плюс» укладено договір про розірвання договору №52-07 П/ТЗ від 25.06.2007р.

01.04.2011р. між Департаментом житлового господарства ОСОБА_7 міської ради та ПП «Скоринка-Плюс» укладено договір №130 П/Т про використання земельної ділянки, спеціально визначеної для забезпечення паркування транспортних засобів. За умовами цього договору замовник (Департамент ЖГ ЛМР) надає виконавцю (відповідачу у справі) у користування спеціально визначену земельну ділянку для паркування транспортних засобів на вул.Скрипника, 13 площею 2300 кв.м згідно плану майданчика для паркування, що додається.

30.12.2011р. Департамент ЖГ ЛМР та ПП «Скоринка Плюс» уклали Додатковий договір №1/377 П/Т до договору №130 П/Т від 01.04.2011р. 29.12.2012р. Департамент ЖГ ЛМР та ПП «Скоринка Плюс» уклали Додатковий договір №1/164 П/Т до договору №130 П/Т від 01.04.2011р. 31.12.2013р. Департамент ЖГ ЛМР та ПП «Скоринка Плюс» уклали Додатковий договір №1/79 П/Т до договору №130 П/Т від 01.04.2011р. 20.02.2013р. Департамент ЖГ ЛМР та ПП «Скоринка Плюс» уклали Додатковий договір №1/1 П/Т до договору №130 П/Т від 01.04.2011р. 01.04.2014р. Департамент ЖГ ЛМР та ПП «Скоринка Плюс» уклали Додатковий договір №1/106 П/Т до договору №130 П/Т від 01.04.2011р. 31.12.2014р. Департамент ЖГ ЛМР та ПП «Скоринка Плюс» уклали Додатковий договір №1/15 П/Т до договору №130 П/Т від 01.04.2011р. 31.12.2015р. Департамент ЖГ ЛМР та ПП «Скоринка Плюс» уклали Додатковий договір №1/23 П/Т до договору №130 П/Т від 01.04.2011р. 01.04.2016р. Департамент ЖГ ЛМР та ПП «Скоринка Плюс» уклали Додатковий договір №1/3 П/Т до договору №130 П/Т від 01.04.2011р.

Зокрема, Додатковим Договором № 1/1 ПТ до договору № 130 П/Т від 01.04.2011р. зменшено площу земельної ділянки у зв'язку зі зменшенням кількості паркомісць з 200 до 140 за адресою: вул. Скрипника, 13, зокрема, замовник надає виконавцю у користування спеціально визначену земельну ділянку для забезпечення паркування транспортних засобів на вул. Скрипника, 13 площею 1610,кв.м згідно з планом майданчика для паркування.

03.01.2017р. Департамент ЖГ ЛМР та ПП «Скоринка Плюс» уклали Додатковий договір №1/1 П/Т до договору №130 П/Т від 01.04.2011р., яким, зокрема, продовжили термін дії основного договору до 31.12.2017р.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області №752-ДК від 24.11.2017р. визначено здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства щодо законності використання земельних ділянок під автостоянкою у м. Львові по вул.Скрипника- проспект ОСОБА_8.

04.12.2017р. працівниками ГУ Держгеокадастру у Львівській області складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №752-ДК/827/АП/09/01-17 за об'єктом - земельною ділянкою між вул. Скрипника - просп. Червоної Калини у м.Львові. З зазначеного Акту вбачається, що земельні ділянки використовуються (частково) як одне ціле під розміщення автостоянки, земельна ділянка огороджена та має заїзд. Діяльність на території автостоянки здійснює ПП Скоринка Плюс . Акт складено відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , у присутності заступника директора ПП Скоринка Плюс .

Листом №795 від 05.12.2017р. ДП «ОСОБА_7 науково-дослідний проектний інститут землеустрою» повідомив заступника керівника ОСОБА_7 міської прокуратури про результати обстеження земельної ділянки під автостоянку по вул. Скрипника у м. Львові, за результатами обстеження якої встановлено, що загальна площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,7990га, перетин із земельною ділянкою з кадастровим №4610136800:07:001:0017 - 0,1620га, з ділянкою кадастровий №4610136800:07:001:0019-0,2564га, із землями м. Львова - 0,3807га.

12.12.2017 працівниками ГУ Держгеокадастру у Львівській області складено Акт обстеження земельної ділянки №752-ДК/346/АО/10/01-17 земельної ділянки площею 0,1620га між вул.Скрипника - ОСОБА_8 (щодо земельної ділянки площею 0, 1620 га).

12.12.2017р. працівниками ГУ Держгеокадастру у Львівській області складено Акт обстеження земельної ділянки №752-ДК/344/АО/10/01-17 земельної ділянки площею 0,2563га між вул.Скрипника-просп.Червоної ОСОБА_8 (щодо земельної ділянки площею 0, 2563 га).

12.12.2017р. працівниками ГУ Держгеокадастру у Львівській області складено Акт обстеження земельної ділянки №752-ДК/345/АО/10/01-17 земельної ділянки площею 0,2197га між вул. Скрипника - просп. ОСОБА_8 (щодо земельної ділянки площею 0, 2197 га).

Як зазначено в Акті перевірки, такі землі використовувалися відповідачем як одне ціле під розміщення автостоянки.

На підставі зазначених Актів обстеження встановлено, що ПП Скоринка Плюс на земельній ділянці сукупною площею 0,6380 га (за трьома Актами обстеження) здійснює діяльність щодо розміщення автостоянки на цій земельній ділянці без правовстановлюючих документів. Зокрема, до такої земельної ділянки входять:

· частина земельної ділянки площею 0,1620га з кадастровим №4610136800:07:001:0017, яка надана у постійне користування Релігійному управлінню монастирів Селезіанського згромадження східного обряду в Україні УГКЦ (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, форма власності - комунальна, цільове призначення - для обслуговування культурно-освітнього, рекреаційного центру та гімназії);

· частина земельної ділянки площею 0,2564га з кадастровим №4610136800:07:001:0019, яка надана у постійне користування КП ЛКП «Спортресурс» (категорія земель - землі рекреаційного призначення, форма власності - комунальна, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інфраструктури спортивного комплексу);

· частина земельної ділянки земель м. Львова між земельними ділянками з кадастровими №4610136800:07:001:0017 та №4610136800:07:001:0019 площею 0,2197га (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, форма власності - комунальна, цільове призначення - землі загального користування).

Форма власності зазначених земельних ділянок - комунальна власність.

Працівниками ГУ Держгеокадастру у Львівській області на підставі актів обстеження та з урахуванням ОСОБА_9 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та зняття верхнього ґрунтованого покриву без спеціального дозволу складено Розрахунки розміру заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки: 3048,69грн, 38'790,31грн., 52'606,36 грн., разом 94' 445,36 грн. шкоди (а.с. 25, 26, 27 Т.1).

13.12.2017р. працівниками ГУ Держгеокадастру у Львівській області складено Протокол про адміністративне правопорушення №752-ДК/0310П/07/01/-17 щодо директора ПП «Скоринка Плюс» за самовільне захоплення земельної ділянки, в якому встановлено порушення ст.ст. 125,126, 211 ЗК України, а відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 КУпАП (Самовільне зайняття земельної ділянки) (а.с 29 Т.1).

13.12.2017 прийнято Постанову №752-ДК/0277По/08/01/17 про закриття справи про адміністративне правопорушення за самовільне захоплення земельної ділянки ПП «Скоринка Плюс» у зв'язку з тим, що в діях правопорушника містяться ознаки злочину (а.с. 29 Т.1). Постановою також встановлено, що директор ПП Скоринка плюс ОСОБА_4 порушив вимоги ст.ст. 93, 124, 125, 126 ЗК України, а саме: допустив самовільне зайняття земельної ділянки, загальною площею 0,6380га за адресою: м.Львів, вул. Скрипника - пр. ОСОБА_8, здійснено влаштування автостоянки на земельній ділянці, площею 0,6380га за відсутності правовстановлюючих документів на землекористування, а саме відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про передачу її у власність або надання у користування чи оренду, тобто вищезгадана земельна ділянка самовільно зайнята, за що передбачена відповідальність ст. 53-1 КУпАП. Однак, також встановлено, що в порушенні є ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України (Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику).

У матеріалах справи відсутні докази скасування Постанови №752-ДК/0277По/08/01/17 про закриття справи про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_9 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Листом №10-13-0.4-2364/90-17 від 15.12.2017р. ГУ Держгеокадастру у Львівській області звернулося до ОСОБА_7 місцевої прокуратури №1 з інформацією про результати перевірки діяльності ПП «Скоринка Плюс» .

Предметом позову є - вимога про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, в сумі 94 445, 36грн., та вимога про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,6380га по вул. Скрипника - пр. Червоної Калини у м.Львові та повернути у розпорядження ОСОБА_7 міської ради.

При цьому, вимоги прокурора та позивача ґрунтуються на протиправній поведінці відповідача, яка полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.

Так, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

У даній справі відсутні докази на підтвердження того, що позивачем належно здійснювався захист інтересів держави. Крім того, матеріалами справи встановлено, що 13.12.2017 прийнято Постанову №752-ДК/0277По/08/01/17 про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо директора ПП Скоринка за самовільне захоплення земельної ділянки Підприємством «Скоринка Плюс» у зв'язку з тим, що в діях правопорушника містяться ознаки злочину, а матеріли передано у ОСОБА_7 місцеву прокуратуру № 1 Львівської області.

Прокуратурою повідомлено ОСОБА_7 міську раду (Листом №(14-39)952-18 від 02.03.2018) про намір звернутися до суду з позовом «в інтересах держави в особі ОСОБА_7 міської ради» .

Представництво прокуратурою інтересів держави у даній справі обґрунтовано необхідністю захисту прав територіальної громади міста Львова, - у зв'язку з тим, що міська рада як власник земельних ділянок своєчасно не вжила достатніх заходів щодо відшкодування шкоди та повернення земельних ділянок.

Апеляційний суд зазначає, що у Постановах Верховного суду від 10.01.2019 у справі №904/3953/17, від 14.02.2018 у справі №925/1277/16 висловлено правові позиції Суду щодо обґрунтованості підстав для подання позову прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах, а зокрема, у тих випадках, коли підтверджено невжиття органом місцевого самоврядування заходів щодо стягнення збитків, заподіяння яких спричиняє порушення інтересів держави та стягнення коштів до бюджету.

За ст. 11 Цивільного кодексу (ЦК) України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Приписами ст. 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Самовільне зайняття земельної ділянки згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У даному випадку, факт правопорушення у виді самовільного зайняття земельної ділянки (щодо керівника ПП Скоринка Плюс ) зафіксовано у Протоколі про адміністративне правопорушення та встановлено у Постанові про закриття справи про адміністративне правопорушення, докази про скасування Постанови у матеріалах справи - відсутні.

Крім того, факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлено перевіркою вимог дотримання земельного законодавства, проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.12.2017 року, Акти обстеження земельних ділянок від 12.12.2017 року. У матеріалах справи також відсутні докази про нечинність таких Актів.

Слід зазначити, що Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.12.2017 року складався у відповідності до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , про що зазначено в Акті.

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли. (( Відповідно до пунктів 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ")).

ОСОБА_9 з приписами п.«б» ч.1 ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Цивільна відповідальність, зокрема, полягає у відшкодуванні збитків, особою, протиправні винні дії якої призвели до завдання шкоди.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

ОСОБА_9 зі ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 цього ж Кодексу.

За приписами частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Нормами статей 152, 156 Земельного кодексу України закріплено, що: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

ОСОБА_9 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зокрема, у даному контексті слід зазначити, що позивачем також заявлено вимогу про повернення земельної ділянки у розпорядження власника.

Зважаючи на вищенаведене, апеляційний суд зазначає, що у матеріалах спарви відсутні докази на підтвердження того, що спірна земельна ділянка відводилася чи надавалася у користування відповідачеві у встановленому порядку, у матеріалах справи немає доказів належного оформлення відповідачем права користування чи власності щодо спірної земельної ділянки. Натомість, належними та достатніми доказами підтверджено факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки площею 0,6380га у м. Львові по вул. Скрипника - пр. ОСОБА_8, без правовстановлюючих документів на таке правокористування.

Відтак, належними доказами підтверджено як сам факт правопорушення, так і те, що такі протиправні дії вчинено саме відповідачем у справі.

ОСОБА_9 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу одним із показників для визначення розміру шкоди є - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням.

Відтак, завдана шкода полягає у тому, що відповідач, використовуючи землі комунальної власності, що належать ОСОБА_7 міській раді, не здійснював плати за таке користування, відтак, порушення прав позивача полягає у втраті певного доходу від використання земель комунальної власності.

ОСОБА_9 ст. 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Вищенаведеним також спростовуються аргументи скаржника щодо відсутності завданої шкоди інтересам позивача.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність складу правопорушення як підстави застосування цивільної відповідальності за самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження ОСОБА_9 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" №963 від 25.07.2007 (далі - ОСОБА_9).

Розмір шкоди, який є предметом даного позову, підлягає доведенню, оскільки є оціночним поняттям та підлягає доказуванню у межах розгляду даної справи.

Відповідно до п. 4 ОСОБА_9 розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), визначається за такою формулою: Шс = Пс x Нп x Кф x Кі , де

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки.

- для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:

Шс = Пс х (Нпз х Кн х Кк) х Кф х Кі (2).

Оскільки відповідачем було самовільно зайнято земельну ділянку, площа якої накладалася на три різні ділянки, прокурор в обґрунтування розміру шкоди посилається на розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, виконаний державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Львівські області.

Із розрахунку вбачається, що розмір шкоди розрахований за формулою відповідно до ОСОБА_9, з врахуванням відповідної категорії земель за основним цільовим призначенням. При визначенні розміру заявленої шкоди, позивачем також вірно враховано категорії земель самовільно зайнятої земельної ділянки та форму власності.

Відтак, надавши оцінку розрахунку заявленої до стягнення шкоди, апеляційний суд встановив, що її розмір в загальній сумі 94 445, 36 грн. правильно обчислений на підставі ОСОБА_9. Разом з тим, контррозрахунку розміру шкоди відповідачем не надано, а також не спростовано правильність здійснених обчислень розміру шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач/скаржник зазначає про неналежність поданих прокурором доказів у вигляді Актів обстеження та Акту перевірки, складених працівниками ГУ Держкомзему.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок (ч.1 ст.9 «Про державний контроль за використанням та охороною земель» ). Статтею 10 Закону визначено перелік повноважень державних інспекторів Держкомзему, серед яких, але не виключно, є право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Крім того, як встановлено, в матеріалах справи відсутні докази скасування чи визнання недійсними у судовому порядку Акту перевірки чи Актів обстеження земельної ділянки.

Як правильно також зазначив суд першої інстанції, зазначена перевірка проводилася не щодо господарської діяльності ПП «Скоринка Плюс» , а стосувалася законності використання земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Львова. Правове регулювання проведення таких перевірок здійснюється Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та є відмінним від норм Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , що регулюють проведення перевірок у сфері господарської діяльності, що здійснюються контролюючими органами в контексті вимог ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Апеляційний суд додатково зазначає, що в Акті перевірки встановленої форми зазначені відомості саме стосовно об'єкта перевірки - земельної ділянки у м.Львові по вул. Скрипника - пр. ОСОБА_8, особами, які проводили перевірку не витребовувалася документація відповідача стосовно його господарської діяльності та не надавалася оцінка такій.

Отже, оскільки матеріали справи підтверджують як наявність у діях відповідача із самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,6380 га, розташованої у м. Львові вул..Скрипника - ОСОБА_8, повного складу цивільного правопорушення, так і розмір заявленої до стягнення шкоди в загальному розмірі 94' 445,36 грн.(3048,69+38790,31+52' 606,36), то позовні заступником керівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі ОСОБА_7 міської ради в частині стягнення 94' 445,36 грн. шкоди є законними, обґрунтованими. А відтак, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, то матеріалами справи, підтверджується факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки розміром 0,6380га по вул.Скрипника-просп.Червоної Калини у м. Львові, розташування на такій земельній ділянці огорожі тощо.

Крім того, згідно ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

ОСОБА_9 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_7 міська рада є власником земельної ділянки, щодо якої встановлення факт її самовільного зайняття відповідачем, а відтак така земельна ділянка підлягає поверненню у розпорядження власника.

Апеляційний суд не вбачає наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про звільнення земельної ділянки та повернення земельної ділянки в розпорядження ОСОБА_7 міської ради.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 29.11.2018 у справі № 914/393/18 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, та були спростовані судами в ході розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

ОСОБА_9 ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України ). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 підприємства «Скоринка Плюс» б/н від 22.12.2018 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2018 у справі № 914/393/18 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді О.І. Матущак

ОСОБА_1

Повний текст постанови складено - 01.04.2019.