Рішення

від 01.04.2019 по справі 910/14908/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2019Справа № 910/14908/18 Господарський суд міста Києва у складі: головуючий - суддя Спичак О.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовомМіжнародного благодійного фонд ЄВРЕЙСЬКИЙ ХЕСЕД БНЕЙ АЗРІЕЛЬ ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Профіальп Простягнення 91 555,53 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міжнародний благодійний фонд ЄВРЕЙСЬКИЙ ХЕСЕД БНЕЙ АЗРІЕЛЬ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Профіальп про стягнення частини попередньої оплати, що сплачена за договором підряду.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору № 51/1 від 25.09.2017 про виконання комплексу робіт по утепленню фасадів у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути частину попередньої оплати у сумі 91 555,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви.

19.11.2018 через загальний відділ суду від Міжнародного благодійного фонду ЄВРЕЙСЬКИЙ ХЕСЕД БНЕЙ АЗРІЕЛЬ надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду суддею Васильченко Т.В. та відкрито провадження у справі № 910/14908/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.01.2019 розпорядженням № 05-23/139 справу № 910/14908/18 було передано на повторний автоматизований розподіл справ, у зв'язку із відрядженням судді Васильченко Т.В. для роботи у Національній школі суддів України.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019, справу № 910/14908/18 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 суддею Спичаком О.М. прийнято справу № 910/14908/18 до розгляду та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.11.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Менделєєва, буд. 37, м. Київ, 01103.

Однак, зазначене поштове відправлення 29.11.2018 повернулось на адресу Господарського суду м. Києва із поміткою працівника поштового відділення: за закінченням встановленого строку зберігання .

Також, з метою повідомлення відповідача про прийняття суддею Спичаком О.М, матеріалів справи № 910/14908/18 до свого провадження, судом направлено ухвалу суду від 29.01.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Менделєєва, буд. 37, м. Київ, 01103, а також на адресу, зазначену в договорі: пр. Оболонський, 52, м. Київ, 04214.

Однак, зазначені поштові відправлення 09.02.2019 та 08.02.2019 відповідно, повернулись на адресу Господарського суду м. Києва із поміткою працівника поштового відділення: за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому відділенні відмітки про те, що поштове відправлення підлягає поверненню, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду від 20.11.2018 та 28.01.2019.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.11.2018 та ухвалою суду від 29.01.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2017 між Міжнародним благодійним фондом ЄВРЕЙСЬКИЙ ХЕСЕД БНЕЙ АЗРІЕЛЬ (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профіальп (далі - відповідач, виконавець) було укладено договір № 51/1 на виконання комплексу робіт по утепленню фасадів(далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого сторони передбачили, що замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та машинної техніки, у відповідності до даного договору та державних будівельних норм і правил виконати комплекс робіт по утепленню фасаду квартир (надалі - Роботи ).

За твердженнями позивача, останнім було виконано свої зобов'язання щодо здійснення передоплати у розмірі 50 % від загальної вартості робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 13911 від 25.10.2017 року на суму 149 213,07 грн.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю Профіальп зобов'язання за договором в повному обсязі виконано не було, обсягу робіт, в обумовлені договором строки не виконано.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою, в якому просив останнього виконати комплекс робіт по договору.

Разом із тим, зазначений лист відповідачем залишено без належного реагування та роботи не виконано.

За твердженнями позивача, з урахуванням невиконання відповідачем істотних умов договору протягом тривалого часу, останнім складено та направлено відповідачу попередження про відмову від договору, відповідно до якого позивачем повідомлено відповідача про відмову останнього від договору та заявлено вимогу про повернення попередньої оплати у сумі 91 555,53 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю Профіальп попередньої оплати повернуто не було, у зв'язку із чим Міжнародний благодійний фонд ЄВРЕЙСЬКИЙ ХЕСЕД БНЕЙ АЗРІЕЛЬ звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 91 555,53 грн попередньої оплати.

В свою чергу, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, обставин, виконаних позивачем не спростував, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та зазначалось раніше, 25.09.2017 між Міжнародним благодійним фондом ЄВРЕЙСЬКИЙ ХЕСЕД БНЕЙ АЗРІЕЛЬ (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профіальп (далі - відповідач, виконавець) було укладено договір № 51/1 на виконання комплексу робіт по утепленню фасадів(далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого сторони передбачили, що замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та машинної техніки, у відповідності до даного Договору та державних будівельних норм і правил виконати комплекс робіт по утепленню фасаду квартир (надалі - роботи ).

Відповідно до п. 1.2 договору, сторони домовилися, що до комплексу підрядних робіт, що виконуються на умовах даного договору входить: здійснення індивідуальних замірів площі фасаду, що підлягає утепленню; доставка матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт (включаючи підняття на поверх (об'єкт); підготовка зовнішніх поверхонь стін до виконання робіт; ґрунтування зовнішньої поверхні стін ґрунтувальною сумішшю; нанесення клейової суміші на поверхню плит утеплювача та приклеювання до зовнішніх поверхонь стін; заповнення ущільнюючим матеріалом місць прилягання плит утеплювача до віконних і дверних отворів, а також місць з'єднання плит з карнизної плитою; закріплення плит утеплювача на зовнішній поверхні стіни за допомогою з'єднуючих елементів (дюбелів); приготування клейового армуючого розчину и нанесення на поверхню утеплювача; встановлення перфорованого кутка по периметру віконних отворів та приклеювання стеклотканевої сітки по всьому фасаду; ґрунтування поверхні гідрозахистним розчином; нанесення штукатурки та фарбування фасаду акриловою фарбою; встановлення козирка та цокольного профілю; прибирання, винесення та вивезення сміття.

Розділом 2 договору сторони визначили порядок виконання робіт. Зокрема, пункти 2.1-2.5 договору встановлюють, що комплекс робіт по утепленню фасадів виконується виконавцем поетапно на підставі даного договору, кошторису до нього, заявок та підписаних сторонами додаткових угод, які є невід'ємними частинами даного договору.

Щомісяця замовник визначає обсяг робіт, який підлягає виконанню протягом відповідного звітного місяця, шляхом складання заявки, виходячи з потреби клієнтів в таких роботах і фінансових можливостей Замовника по оплаті таких робіт. В заявці замовник визначає конкретний перелік клієнтів та адреси за якими будуть виконуватися роботи по утепленню фасаду. Заявка являється невід'ємною частиною даного договору.

Виконавець на підставі отриманої від замовника заявки здійснює протягом 5 (п'яти) робочих днів заміри площі фасаду, що підлягає утепленню, та передає необхідну інформацію замовнику для узгодження та складання додаткової угоди, а саме: загальний ескіз помешкання (довжина, висота, площа робочої поверхні, довжина верхніх та віконних відливів); загальний ескіз пріоритетної кімнати (довжина, висота, площа робочої поверхні, довжина верхніх та віконних відливів); ескізний розрахунок точки роси та тепловтрат до початку робіт і після їх виконання.

Термін виконання комплексу робіт по утепленню фасаду за даним договором на кожного конкретного клієнта (за однією адресою) становить не більше 5 (п'яти) робочих днів, при наявності сприятливих погодних умов. Роботи проводяться виконавцем за місцем проживання Клієнта в денний час (з 09.00 до 15.00год).

Згідно з п.п. 3.2.1 договору, виконавець зобов'язаний: виконати у встановлені строки роботи відповідно до кошторисної документації; надавати кожного четверга графік виконання робіт на наступний тиждень; конкретний час виконання робіт додатково погоджувати з Замовником та Клієнтом; передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та Договором, закінчені роботи та ін.

Умовами п. п. 4.1 та 4.2 договору визначено, що загальна сума договору складається з вартості всіх виконаних робіт по утепленню фасаду, що здійснюються виконавцем згідно умов цього договору та підтверджуються актами приймання-передачі виконаних робіт. Конкретна ціна комплексу робіт по утепленню фасаду одного квадратного метру визначається у Додатку № 1 Кошторис , який є невід'ємною частиною даного договору.

За даним договором розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування замовником відповідної суми на банківський рахунок виконавця наступним чином: попередня оплата - у розмірі 50(п'ятдесят) % вартості матеріалів, визначених у додаткових угодах, які укладаються сторонами на підставі щомісячних заявок замовника; остаточний розрахунок протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт. Датою платежу вважається дата списання грошових коштів з рахунку Замовника(п. п. 4.6-4.7 договору).

Відповідно до п. 5.1 та 5.2 договору, роботи по утепленню фасаду приймаються замовником поетапно, щомісяця по факту виконання робіт. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, належним чином виконану виконавцем відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі недоліків повідомити про це виконавця у письмовому вигляді, протягом трьох робочих днів з моменту виявлення недоліків.

Згідно з п. 5.4 договору, прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами щомісяця за актами прийому-передачі виконаних робіт, що підписуються сторонами не пізніше 28 числа звітного місяця.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2017р. Даний договір продовжує діяти і після зазначеного строку до моменту повного виконання сторонами обов'язків, що виникли з даного Договору(п. 7.1 договору).

24.10.2017 сторони уклали Додаткову угоду № 2 до договору, якою затвердили технічні вимоги для утеплення фасадів, їх вартість та строки виконаних робіт. Зокрема, загальна вартість склала 298 426,14 грн., а термін виконання комплексу Робіт по утепленню фасадів по замовленнях № 1-27, визначених додатковою угодою № 2 - до 01 грудня 2017 року.

27.12.2017 сторони уклали Додаткову угоду № 3 до договору, якою внесли зміни у Додаткову угоду № 2 та виклали п.2 зазначеної угоди в іншій редакції. Сторони зменшили обсяг робіт, загальна вартість яких становить 149 182,01 грн.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 51/1 на виконання комплексу робіт по утепленню фасадів від 25.09.2017, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до п. п. 4.6-4.7 договору, за даним договором розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування замовником відповідної суми на банківський рахунок виконавця наступним чином: попередня оплата - у розмірі 50 (п'ятдесят) % вартості матеріалів, визначених у додаткових угодах, які укладаються Сторонами на підставі щомісячних Заявок Замовника; остаточний розрахунок протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт. Датою платежу вважається дата списання грошових коштів з рахунку Замовника.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, умовами Додаткової угоди №2 від 24.10.2017 сторони визначили загальну вартість договору, яка становить 298 426,14 грн.

Враховуючи суму здійсненої оплати позивачем - 149 213,07 грн., суд зазначає, що замовник виконав свої зобов'язання в частині здійснення 50 % передоплати від загальної суми договору в повному обсязі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст.839 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Умовами Додаткової угоди №2 від 24.10.2017 сторони визначили термін виконання комплексу Робіт по утепленню фасадів по замовленнях № 1-27, визначених додатковою угодою № 2 - до 01 грудня 2017 року.

Згідно з п. 5.4 договору, прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами щомісяця за актами прийому-передачі виконаних робіт, що підписуються сторонами не пізніше 28 числа звітного місяця.

В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт № № 1, 1/2, 2, 3, 4 та 5 від 28.12.2017 року загальною вартістю 57 657,54 грн, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

При цьому, як вже було встановлено судом, у зв'язку із невиконанням підрядником всіх робіт у строк, обумовлений сторонами (до 01.12.2017), контрагенти 27.12.2017 підписали Додаткову угоду № 3 до договору, якою внесли зміни у Додаткову угоду № 2, в свою чергу, якою зменшили обсяг робіт до загальної вартості 149 182,01 грн. При цьому, термін виконання робіт в зазначеній додатковій угоді сторонами не погоджено.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту(ч. 2 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогою складання графіку виконання комплексу робіт по утепленню фасадів(копії листів вих. № 106 від 12.04.2018 та вих. № 255 від 09.10.2018 та доказів направлення містяться у матеріалах справи).

Проте, зазначені вимоги позивача Товариством з обмеженою відповідальністю Профіальп залишені без належного реагування - графік не складено та роботи не виконано.

Наразі, судом встановлено, що відповідачем не виконано роботи по договору на загальну суму 91 555,53 грн., доказів протилежного суду не надано.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто, в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

З урахуванням невиконання відповідачем істотних умов договору протягом тривалого часу, позивачем складено та направлено відповідачу попередження про відмову від договору вих. №. 264 від 26.10.2018, відповідно до якого позивачем повідомлено відповідача про відмову останнього від договору та заявлено вимогу про повернення частини невикористаної попередньої оплати у сумі 91 555,53 грн.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Таким чином, укладаючи договір підряду позивач мав на меті та розраховував на виконання робіт, передбачених умовами договору та додаткових угод до нього. Проте, не виконавши свої зобов'язання, відповідач істотно порушив умови зазначеного договору, оскільки таке порушення призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при його укладенні.

Наразі, суд зазначає, що встановлені вище обставини засвідчують обґрунтованість та правомірність односторонньої відмови Міжнародного благодійного фонду ЄВРЕЙСЬКИЙ ХЕСЕД БНЕЙ АЗРІЕЛЬ від договору № 51/1 на виконання комплексу робіт по утопленню фасадів від 25.09.2017.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, щодо порушення відповідачем своїх зобов'язань по договору в частині виконання робіт в строки, визначені умовами договору та додаткових угод до нього.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/45382/17.

При цьому, при вирішенні спору судом прийнято до уваги, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Одночасно, у рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2013р. Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначено, що зобов'язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

З огляду на наведене у сукупності та зважаючи на встановлені судом факти неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з виконання робіт за договором, що послугувало підставою для одностороннього розірвання позивачем останнього, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення здійсненої позивачем передплати у сумі 91 555,53 грн, а відповідні позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профіальп (місцезнаходження : 01103, м. Київ, вул. Менделєєва, буд. 37; код ЄДРПОУ 41024651) на користь Міжнародного благодійного фонду ЄВРЕЙСЬКИЙ ХЕСЕД БНЕЙ АЗРІЕЛЬ (місцезнаходження: 03087, м. Киї, вул. Пітерська, буд. 4А; код ЄДРПОУ 38317194) 91 555,53 грн передплати та 1 762,00 грн. судового збору.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Спичак О.М.