Рішення

від 28.03.2019 по справі 920/997/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2019 Справа № 920/997/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши матеріали справи № 920/997/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буймерське господарство»

(42632, Сумська область, Тростянецький район, с. Буймер,

вул. Центральна, 35, код 34573589);

до відповідача: Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Станівська

Млечарня» (42633, Сумська область, Тростянецький район, село Станова, вул. Миру. 2-А, код 36636100)

про звільнення нежитлового приміщення з незаконного володіння, передачу його власнику, стягнення 4266 грн. 45 коп. заборгованості по орендній платі та неустойки за неповернення майна

за участю представників сторін:

від позивача - директор ОСОБА_1,

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд: зобов'язати відповідача звільнити незаконно займане ним приміщення площею 150 квадратних метрів, визначене Договором на оренду нежитлового приміщення № 21/07 від 21 липня 2013 року, яке розташоване за адресою: Сумська область, Тростянецький район, с. Скрягівка, вул. Набережна, 21, та передати його по Акту приймання-передачі позивачеві, як законному власнику, відповідно до пунктів 2.4 та 2.5 зазначеного Договору, негайно в наступний день після дня оголошення рішення господарського суду; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі з 01 лютого 2018 року до 20 липня 2018 року в сумі 1693,55 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача за неповернення майна у зв'язку з закінченням строку оренди та незаконне користування орендованим приміщенням, визначеним Договором № 21/07 від 21 липня 2013 року, неустойку в розмірі подвійної плати за час прострочки повернення приміщення згідно пункту 8.3 Договору, яка складає суму 2572,90 грн. станом на 28.11.2018, та додатково стягнути суму неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення передачі орендованого приміщення законному власнику з 29.11.2018 по день підписання Акту приймання-передачі; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання не зявився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у розгляді справи та наданні своїх заперечень щодо суті позовних вимог, у звязку з чим вирішив розглядати справу за наявними матеріалами.

21.03.2019 позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи про уточнення позовних вимог.

Щодо поданого клопотання суд зазначає наступне, відповідно до ст. 182 Господарського процесуального кодексу України на стадії підготовчого засідання суд з'ясовує чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дана справа, відповідно до ухвали суду від 15.01.2019 розглядається в порядку загального позовного провадження, ухвалою суду від 05.03.2019 закрите підготовче провадження і здійснюється розгляд справи по суті.

Відповідно до п. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вищезазначене, та беручи до уваги, що позивач не обґрунтував неможливість подання доказів у вказаний строк, суд приходить до висновку про не прийняття до розгляду наданих позивачем документів.

В судовому засіданні 28.03.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 28.03.2019 не прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав, при цьому суд приймає до уваги визнання відповідачем позову в підготовчому засідання відповідно до ст. 185 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Буймерське господарство (орендодавець, позивач) та сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом Станівська Млечарня (орендар, відповідач) укладено Договір на оренду нежитлового приміщення № 21/07.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Сумська область, Тростянецький район. С. Скрягівка, вул. Набережна, 21, що знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю Буймерське господарство . В оренду передаються: нежитлові приміщення: будівля свинотоварної ферми площею 150 кв. м.

Згідно з п. 2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном з дня підписання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду.

Факт передачи майна в оренду підтверджується Актом приймання-передачі орендованого приміщення 21.07.2013, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2., 5.3 Договору розмір орендної плати становить 24,00 грн. за 1кв.м. на рік. Загальний розмір орендної плати за орендоване майно становить 2000 грн. на перший рік, послідуючи по 3600,00 грн. на рік. Орендну плату Орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця або через його касу щомісячно і до 25 грудня поточного року за рік в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1., 4.2, 4.3 Договору Строк оренди становить п'ять років з дати приймання орендованого майна за актом примання-передачі. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується на тих самих умовах і на такий же строк. Строк оренди за Договором може бути скорочений за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Враховуючи, що Акт приймання - передачи орендованого приміщення укладено 21.07.2013, строк дії договору оренди закінчується 20.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору та не сплачено належним чином орендну плату в сумі 1693 грн. 55 коп. за період з 01.02.2018 до 20.07.2018.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

За своєю правовою природою між Сторонами укладено договір найму (оренди). Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору.

Доказів скасування чи визнання договору недійсним сторонами суду надано не було. Тому, суд при розгляді позовних вимог виходить з принципу презумпції правомірності укладеного між сторонами Договору оренди нежитлового приміщення від 21.07.2013 № 21/07.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вичинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 цього ж Кодексу передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору та вимог чинного законодавства відповідач не сплатив своєчасно та в повному обсязі орендну плату за період з 01.02.2018 по 20.07.2018 в загальному розмірі 1693 грн. 55 коп.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1693 грн. 55 коп. заборгованості з орендної плати суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Поряд із тим, згідно із ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При цьому, як вбачається з викладених вище умов п. п. 4.1, 4.2. Договору оренди, даний договір діє до 20.07.2018.

Позивач, у свою чергу, вказує на те, що станом на дату подання даної позовної заяви відповідач не звільнив орендоване приміщення.

Доказів на підтвердження того, що станом на момент розгляду справи, сторонами було продовжено Договір оренди або укладено новий договір оренди щодо користування відповідачем приміщення - Об'єкту оренди за договором оренди нежитлового приміщення №21/07 від 21.07.2013, а також доказів на підтвердження того, що відповідачем звільнено приміщення, що є Об'єктом оренди за вказаним Договором оренди, суду не надано.

Натомість, в матеріалах справи наявний лист від 16.05.2018 № 19, надісланий Орендарю за два місяці до закінчення дії Договору та відповідно до п. 4.2. Договору, в якому Орендодавець (позивач) попереджає Орендаря (відповідача) про закінчення строку дії Договору 20.07.2018 та вимагає передати об'єкт оренди за актом приймання - передачі не пізніше 21.07.2018. Також, зазначеному листі Позивач нагадує Відповідачу, що обов'язок складання Акту приймання-передачі об'єкту оренди відповідно до п. 2.5. Договору покладається на ту сторону Договору, яка передає орендоване майно іншій стороні, тобто в даному випадку - на Орендаря, а також зазначає про необхідність проведення поточного ремонту орендованого приміщення, для передачі його Орендодавцю у стані не гіршому, ніж під час прийому приміщення в оренду.

Згідно з п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору, яким вважається проміжок часу, протягом якого сторони мають право здійснювати свої права та обов'язки, зумовлю припинення можливості здійснювати відповідні права стороною договору.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом (п. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України унормовано, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача щодо повернення відповідачем позивачеві орендованого нежитлового приміщення за договором оренди нежитлового приміщення № 21/07 від 21.07.2013 - порушені відповідачем, а відтак, вимоги позивача про звільнення приміщення площею 150 квадратних метрів, визначене Договором на оренду нежитлового приміщення № 21/07 від 21.07.2013, яке розташоване за адресою: Сумська область, Тростянецький район, с. Скрягівка, вул. Набережна, 21 та передачи приміщення площею 150 квадратних метрів визначене Договором на оренду нежитлового приміщення № 21/07 від 21.07.2013, яке розташоване за адресою: Сумська область, Тростянецький район, с. Скрягівка, вул. Набережна, 21 по акту приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю Буймерське господарство є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п. 8.3. Договору, сторони погодили, якщо Орендар не виконує обов'язки щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума неустойки становить 2572 грн. 90 коп. за період з 21.07.2018 по 28.11.2018.

Вимогу щодо стягнення суми неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочки передачі орендованого приміщення законному власнику з 29.11.2018 по день підписання Акту приймання - передачи, суд не приймає до розгляду та не надає правової оцінки. Оскільки така вимога носить майновий характер і повинна бути розрахована самим позивачем з заначенням конкретної суми до стягнення. При цьому позивач не позбавлений можливості звернутися з даною вимогою після винесення судового рішення та підписання Акту приймання-передачі з зазначенням певної суми до стягнення.

Доказів повернення Об'єкту оренди з орендного користування протягом вказаного періоду, відповідачем суду не надано, а тому, перевіривши поданий позивачем розрахунок неустойки, суд приходить до висновку, що він відповідає вимогам Закону та умовам Договору оренди, у зв'язку із чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 2572 грн. 90 коп. неустойки є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Суд, керуючись п.п. 5 п. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на оплату судового збору в сумі 5286 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив Станівська Млечарня (42633, Сумська область, Тростянецький район, село Станова, вул. Миру, 2-А, код 36636100) звільнити приміщення площею 150 квадратних метрів, визначене Договором на оренду нежитлового приміщення № 21/07 від 21.07.2013, яке розташоване за адресою: Сумська область, Тростянецький район, с. Скрягівка, вул. Набережна, 21.

3. Зобов'язати Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив Станівська Млечарня (42633, Сумська область, Тростянецький район, село Станова, вул. Миру, 2-А, код 36636100) передати приміщення площею 150 квадратних метрів визначене Договором на оренду нежитлового приміщення № 21/07 від 21.07.2013, яке розташоване за адресою: Сумська область, Тростянецький район, с. Скрягівка, вул. Набережна, 21 по акту приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю Буймерське господарство (42632, Сумська область, Тростянецький район, с. Буймер, вул. Центральна, 35, код 34573589), відповідно до пунктів 2.4 та 2.5. Договору оренди нежитлового приміщення № 21/07 від 21.07.2013 негайно, в наступний день після дня оголошення даного рішення.

4. Стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу Станівська Млечарня (42633, Сумська область, Тростянецький район, село Станова, вул.. Миру, 2-А, код 36636100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Буймерське господарство (42632, Сумська область, Тростянецький район, с. Буймер, вул. Центральна, 35, код 34573589) 1693 грн. 55 коп. заборгованості по орендній платі, 2572 грн. 90 коп. неустойки, 5286 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.04.2019.

Суддя ОСОБА_2