Рішення

від 21.03.2019 по справі 915/884/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року Справа № 915/884/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "Мега-Поле" (56622, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Димівське, вул. Радянська, 14)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Долотовського Василя Михайловича (АДРЕСА_1),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2),

про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Суть спору:

04 вересня 2017 року Фермерське господарство "Мега-Поле" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.07.2017 про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Долотовського Василя Михайловича негайно звільнити зайняту останнім земельну ділянку позивача за кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться на території Димівської селищної ради Новоодеського району Миколаївської області, та усунути перешкоди в користуванні зазначеною ділянкою.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: договору оренди землі б/н від 28.02.2017, укладеного між ОСОБА_3 (як представником співвласників земельної ділянки) та Фермерським господарством "Мега-Поле"; розпорядженням Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області № 75-р від 07.03.2017, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 82864601 від 20.03.2017, висновків Новоодеського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 31.03.2017, 10.04.2017, 03.05.2017; норм ст.ст. 93, 95, 96, 102, 124, 125, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 6, 15, 16, 17, 25, 27 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 391, 396 Цивільного кодексу України та мотивовані таким: виконання умов договору б/н від 28.02.2017, а саме п.п. 1, 2, 8, 15, 17 стало неможливим у зв'язку з тим, що відповідач перешкоджає використанню орендованої позивачем земельної ділянки (загальною площею 9,2615 га, кадастровий номер НОМЕР_1) за її цільовим призначенням. З березня 2017 року позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою звільнити ділянку, але цього зроблено не було до теперішнього часу. Неодноразові звернення до правоохоронних органів за захистом свого права результатів не дали. За таких обставин господарство позивача зазнає збитків у вигляді не отриманого прибутку, витрат пов'язаних з обробкою землі та витрат на посадковий матеріал.

Відповідач у відзиві б/н від 10.10.2017 (вх. № 14109/17 від 10.10.2017) у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на норми ст.ст. 15, 20, 27 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 203, 215, 638, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 141, 148, 152 Земельного кодексу України, також на договір оренди землі № 10 від 30.01.2004, договір оренди землі б/н від 07.03.2010, договір про спільну діяльність б/н від 10.10.2016, які є чинними, не визнавалися недійсними у суді та не були розірваними сторонами.

Відповідач стверджує, що нові власники земельної ділянки неповнолітні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які є спадкоємцями за законом ОСОБА_7, в особі їх законного представника - матері ОСОБА_3 вказані вимоги закону не виконали та не повідомивши його і ОСОБА_2, як орендарів земельних ділянок про набуття на них права власності, уклали інші договори оренди землі від 28.02.2017.

Також відповідач сповістив суд про звернення до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним спірних договорів оренди землі від 28.02.2017.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2017 (суддя Коваль Ю.М. ) порушено провадження у справі № 915/884/17 з призначенням її розгляду на 10 жовтня 2017 року, викладено вимоги до сторін.

Ухвалою суду від 10.10.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.11.2017) залучено ОСОБА_2 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 30.10.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.11.2017) продовжено строк вирішення спору у даній справі; зобов'язано Новоодеську державну нотаріальну контору Миколаївської області подати суду супровідний лист Новоодеського відділення Держаного земельного кадастру Миколаївської області та витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 9,2615 га за кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої на території Димівської селищної ради Новоодеського району Миколаївської області, з матеріалів спадкової справи № 228/2015, зареєстрованої в реєстрі за № 1-225.

За розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №234 від 21.11.2017, у зв'язку з тривалою непрацездатністю (більше 15 календарних днів) судді Коваля Ю.М., було здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/884/17. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2017 вказану справу передано на розгляд судді Смородіновій О.Г.

Ухвалою від 23.11.2017 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.11.2017) було прийнято справу № 915/884/17 до свого провадження суддею Смородіновою О.Г.; строк розгляду спору розпочато заново.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Ухвалою суду від 19.12.2017 розгляд справи № 915/884/17 продовжено зі стадії підготовчого провадження; постановлено строк проведення підготовчого провадження обчислювати з дати 21 листопада 2017 року.

19 грудня 2017 року до суду від позивача надійшла заява б/н від 30.10.2017, якою позивач уточнив позовні вимоги та просить усунути перешкоди в користуванні майном - земельною ділянкою, яка розташована на території Димівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області (загальною площею 9,2615 га, кадастровий номер НОМЕР_1), право користування якою виникло у Фермерського господарства "Мега-Поле" на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.02.2017, шляхом заборони Фізичній особі-підприємцю Долотовському Василю Михайловичу вчиняти будь-які дії, що перешкоджають праву користування земельними ділянками Фермерського господарства "Мега-Поле".

У своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач фактично змінив прохальну частину позову, при цьому, предметом залишив немайнову вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, змінивши спосіб: зі звільнення на заборону вчиняти будь-які дії, що перешкоджають праву користування земельними ділянками.

Вказана заява містить посилання на таке: з березня 2017 року по теперішній час включно, відповідачем чиняться перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою. Діями відповідача фактично позбавлено позивача права користування земельною ділянкою, яке було набуто у відповідності з вимогами Закону - на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого відповідно до вимог Закону. Відповідач своїми діями перешкоджає позивачу користуватися майном, яке перебуває в оренді позивача; перешкоджає техніці, посадовим особам позивача виконувати сільськогосподарські роботи.

Ухвалою суду від 16.01.2018 за клопотанням відповідача (вх. № 14155/17 від 10.10.2017) зупинено провадження у справі №915/884/17 до вирішення іншої цивільної справи №482/1625/17, що розглядається Новоодеським районним судом Миколаївської області, - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою суду від 18.01.2019 поновлено провадження у справі зі стадії підготовчого провадження; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (до 21 лютого 2019 року включно); підготовче засідання призначено на 19.02.2019.

30 січня 2019 року представник відповідача в письмовій заяві просив справу розглядати за відсутності відповідача та його представника; в задоволенні позову просив відмовити.

Будь-які інші заяви або клопотання від учасників по даній справі до суду не надходили.

19 лютого 2019 року сторони своїх представників в судове засідання не направили. За результатами проведеного засідання суд ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначити її розгляд по суті на 21.03.2019.

Сторони та третя особа своїх повноважних представників у судове засідання 21.03.2019 не направили, про причини нез'явлення суд не сповістили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки про отримання 23.02.2019 учасниками справи копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2019 у справі № 915/884/17 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400135783435, 5400135783427, 5400135783443 (а.с. 236-238).

Господарським судом враховано, що явка представників сторін та третьої особи в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.

Згідно ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників учасників справи.

За наслідками проведеного судового засідання 21.03.2019, у відповідності до приписів ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Предметом даного позову виступає немайнова вимога позивача щодо усунення перешкод у користуванні майном - земельною ділянкою, що розташована на території Димівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області (загальною площею 9,2615 га, кадастровий номер НОМЕР_1), шляхом заборони Фізичній особі-підприємцю Долотовському Василю Михайловичу чинити будь-які перешкоди та вчиняти будь-які дії, що порушують право Фермерського господарства "Мега-Поле" на користування земельною ділянкою, право на користування якою виникло у Фермерського господарства "Мега-Поле" на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.02.2017.

Підставою даного позову виступили умови договору оренди землі від 28.02.2017, норми ст.ст. 93, 95, 96, 102, 125, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 321, 396 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що:

1) 07 березня 2010 року між ОСОБА_7 (орендодавець) (державний акт серія НОМЕР_2, реєстраційний номер 0109019011389, дата реєстрації 20.07.2009) та Фізичною особою-підприємцем Долотовським Василем Михайловичем (орендарем) було укладено договір оренди землі загальною площею 9,26 га, строком на 15 років , який 23.06.2010 зареєстровано у Новоодеському реєстраційному відділі Миколаївської регіональної філії ДП ЦДЗК . Відповідно до державного акту, кадастрового плану та відповіді завідувача Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області на запит суду (а.с. 131-139) кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

16 червня 2014 року ОСОБА_7 помер (а.с. 136).

10 жовтня 2016 року між Фізичними особами-підприємцями Долотовським Василем Михайловичем та ОСОБА_2 було укладено договір про спільну діяльність з метою спільного оброблення земельних ділянок сільськогосподарського призначення для введення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,26 га з кадастровим номерами НОМЕР_3 і НОМЕР_1, які є суміжними, знаходяться на території Димівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області і використовуються згідно договорів оренди землі:

- від 30.01.2004, який укладений між ОСОБА_7 і ПП ОСОБА_2 строком на 15 років, зареєстрований 12.03.2004 у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040401900015, з кадастровим номером НОМЕР_3;

- від 07.03.2010, який укладений між ОСОБА_7 і ПП Долотовським В.М. строком на 15 років, зареєстрований 23.10.2010 у Новоодеському реєстраційному відділі Миколаївської регіональної філії ДП ЦДЗК за №041048200019, з кадастровим номером НОМЕР_1.

За умовами п. 3 договору про спільну діяльність за згодою сторін ведення справ з метою спільної господарської діяльності доручається Фізичній особі-підприємцю Долотовському В.М., який вживає всіх заходів по належному використанню, збереженню і охорони земельних ділянок, переданих у спільну діяльність.

Цей договір укладено на 5 років, після закінчення якого спільна діяльність припиняється (п.10 договору).

2) 28 лютого 2017 року між співвласниками земельної ділянки гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, інтереси яких згідно рішення опікунської ради представляє мати ОСОБА_3, як орендодавцями, та Фермерським господарством Мега-Поле , як орендарем, було укладено договір оренди землі згідно з предметом якого орендодавці надають, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського господарства з кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться на території Димівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

За умовами вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,2615 га ріллі; земельна ділянка передається в оренду без об'єктів нерухомості; договір укладено на 10 років ; після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 2, 4, 8, 18 договору).

Данні Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 82864601 від 20.03.2017 містять інформацію про державну реєстрацію речового права суб'єкта Фермерського господарства Мега-Поле , а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 9,2615 га на підставі договору оренди землі від 28.02.2017, зі строком дії: 20.03.2027, з правом пролонгації.

05 квітня 2017 року позивач оформив та направив відповідачу листа з проханням не обробляти в подальшому земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, оскільки після смерті ОСОБА_7 та отриманням спадщини його спадкоємцями Фермерським господарством Мела-Поле було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки з його спадкоємцями (а.с. 44-47).

Листування (звернення, відповіді, процесуальні документи) позивача з Новоодеським відділом поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області (а.с. 36-43) вказують про висновки відділу поліції, за результатами розгляду звернення позивача, щодо відсутності ознаків будь-якого кримінального та адміністративного правопорушень.

Крім цього, як свідчать матеріали справи, за зверненням голови Фермерського господарства Мега-Поле , державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах та м.Вознесенську управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, за результатами перевірки 04.07.2017 було оформлено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки № 254-ДК/372/АП/09/01/-17 яким зафіксовано, що на земельній ділянці приватної власності, с/г призначення з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 9,2615 га ріллі з цільовим призначенням - для ведення товарного с/г виробництва, вирощується олійна с/г культура (соняшник).

Також з вказаного акту вбачається, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка приватної власності (власники: ОСОБА_6, номер запису про право власності: 18808097 від 01.02.2017, ОСОБА_5, номер запису: 18808065 від 01.02.2017, ОСОБА_4, номер запису: 18808038 від 01.02.2017) перебуває в оренді Фермерського господарства Мега-Поле (номер запису про ін. речове право: 19522488 від 15.03.2017) (а.с. 48).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

При цьому суд враховує, що право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного позивачем способу захисту змісту порушеного права. За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено перелік способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки (визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів).

Положеннями ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець , у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь - якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

По-перше, з наданих позивачем, в якості доказів чинення перешкод користування спірною земельною ділянкою, висновків Новоодеського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області від 31.03.2017, 10.04.2017, 03.05.2017, як не встановлено так і не доведено, факт перешкоджання відповідачем позивачу користування спірною земельною ділянкою.

По-друге, рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03.05.2018 у справі № 482/1625/17, залишеного без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 11.12.2018, зокрема визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_1, площею 9,2615 га, укладений 28.02.2017 між співвласниками землі ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, в інтересах та від імені яких діяла їх мати ОСОБА_3 та Фермерським господарством Мега-Поле , оскільки вказаний договір порушує права та законні інтереси ОСОБА_1, який на законних підставах користується земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 07.03.2010.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (абз. 1, 3 п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Відтак, вказане рішення набрало законної сили та має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються саме на наявності договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_1, площею 9,2615 га, укладеного 28.02.2017 між співвласниками землі ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, в інтересах та від імені яких діяла їх мати ОСОБА_3 та Фермерським господарством Мега-Поле , який визнано недійсним в судовому порядку.

Разом із тим господарським судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7, договір оренди землі від 07.03.2010 не було розірвано у строки та в порядку визначених його умовами, отже відповідач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою загальною площею 9,26 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, суд оцінивши відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надані докази, дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав як користувача спірної земельної ділянки, а отже позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Фермерське господарство "Мега-Поле" (56622, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Димівське, вул. Радянська, 14)

Відповідач: Фізична особа-підприємець Долотовський Василь Михайлович (АДРЕСА_1),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2),

Повне рішення складено та підписано 01.04.2019.

Суддя О.Г. Смородінова